Економіка праці - Навчальний посібник (Червінська Л. П.)

4.2. колективні договори і угоди

Колективний договір і угода укладаються на основі чинного зако- нодавства (Закон України «Про колективні договори і угоди», та ін.), прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження  інтересів трудящих, власників  та уповноважених ними органів.

Колективний договір можна розглядати як особливий  вид дого- вору про соціальне партнерство, як інститут трудового права та як локальний нормативно-правовий акт.

Колективний договір  — це письмова  угода про соціальне  парт- нерство, яка укладається між , з однієї сторони,  власником  підпри- ємства або уповноваженим ним органом (особою)  і, з другої сторони, трудовим  колективом  через профспілки чи інші уповноважені ними органи, а у разі відсутності  таких органів — через представників, об- раних і уповноважених трудовим  колективом, щодо врегулювання виробничих,  трудових, соціально-економічних відносин, які потре- бують додаткової регламентації  порівняно з чинним законодавством, та має обмежену сферу дії.

Колективна угода  — це нормативно-правовий акт, який уклада- ється між власниками (підприємцями) та об’єднаннями  профспілок або іншими органами, уповноваженими трудящими, на державному, галузевому  та регіональному рівнях щодо встановлення основних засад та загальних  принципів регулювання відносин  у сфері  праці, а також  соціально-економічних інтересів  працівників та власників, створюючи тим самим основу для розробки  та укладення колектив- них договорів на окремих підприємствах, в установах, організаціях.

 

На практиці інтереси власників  на державному рівні представляє Українська спілка промисловців та підприємців,  на галузевому — мі- ністерства,  відомства,  об’єднання  власників  за галузевою  ознакою, на регіональному — місцеві органи державної влади і відповідні об’єднання власників. Кабінет Міністрів України виступає гарантом забезпечення виконання сторонами угоди її умов.

Розрізняють такі види угод: генеральна  угода — встановлює  за- гальні принципи узгодженого проведення соціально-економічної політики;  міжгалузева(спеціальна) угода — встановлює  умови ви- рішення  певних соціально-економічних проблем, пов’язаних з тери- торіальними особливостями; галузева(тарифна) угода — затверджує напрями  соціально-економічного розвитку  галузі та умови праці.

Зміст   колективного договору  визначається сторонами   в  меж- ах  їх  компетенції.   В  колективному договорі  визначаються взаєм- ні зобов’язання  сторін щодо регулювання виробничих,  трудових, соціально-економічних відносин,  а саме: оплати  праці, встановлен- ня форм, систем, розмірів  заробітної  плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); зміни в організації вироб- ництва  і праці; забезпечення продуктивної зайнятості;  нормування праці; встановлення гарантій, компенсацій,  пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підпри- ємства (при передбаченні цього статутом); режиму роботи, тривалос- ті робочого часу і відпочинку;  умов та охорони  праці; забезпечення житлово-побутового, культурного,  медичного  обслуговування, ор- ганізації оздоровлення і відпочинку  працівників; гарантій  діяльнос- ті профспілкової чи інших  представницьких організацій  трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфі- каційних  (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально- побутові пільги.

Зміст угод визначається сторонами в межах їх компетенції на від- повідному рівні.

Угодою на державному рівні регулюються основні принципи  і нор- ми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин щодо: гарантій   праці  і  забезпечення  продуктивної  зайнятості;   мінімаль- них соціальних  гарантій  і оплати  праці та доходів усіх груп і верств

 

населення; розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціального  страхування;  трудових  відносин,  режиму  роботи і відпо- чинку; умов охорони праці і навколишнього природного  середовища; задоволення духовних потреб населення; умов зростання фондів опла- ти праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо: нормування і оплати  праці для підприємств галузі (підгалузі) міні- мальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на осно- ві тарифної  сітки та мінімальних розмірів доплат і надбавок з ураху- ванням специфіки,  умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій,  пільг у сфері праці й зайнятості;  трудових від- носин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, куль- турного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання  фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Укладанню  колективного договору, угоди передують колективні переговори. Кожна із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами,  письмово  повідомляє інші сторони  про початок пере- говорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати пере- говори. Порядок  ведення  переговорів  з питань розробки,  укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сто- ронами й оформляється відповідним протоколом.

Проект колективного договору обговорюється у трудовому ко- лективі й виноситься на розгляд загальних  зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори відхиляють проект колективного договору або окремі його положення,  сторони  відновлюють  перего- вори для пошуку необхідного рішення. Термін цих переговорів не по- винен перевищувати 10 днів. Після цього проект в цілому виносить- ся на розгляд  зборів трудового  колективу,  після  схвалення проекту колективного договору загальними зборами трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через пять днів з моменту його схвалення,  якщо інше не встановле- но зборами  трудового  колективу.  Угода (генеральна, галузева,  регі- ональна)  підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через 10 днів після завершення колективних переговорів.