4.2. колективні договори і угодиКолективний договір і угода укладаються на основі чинного зако- нодавства (Закон України «Про колективні договори і угоди», та ін.), прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір можна розглядати як особливий вид дого- вору про соціальне партнерство, як інститут трудового права та як локальний нормативно-правовий акт. Колективний договір — це письмова угода про соціальне парт- нерство, яка укладається між , з однієї сторони, власником підпри- ємства або уповноваженим ним органом (особою) і, з другої сторони, трудовим колективом через профспілки чи інші уповноважені ними органи, а у разі відсутності таких органів — через представників, об- раних і уповноважених трудовим колективом, щодо врегулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, які потре- бують додаткової регламентації порівняно з чинним законодавством, та має обмежену сферу дії. Колективна угода — це нормативно-правовий акт, який уклада- ється між власниками (підприємцями) та об’єднаннями профспілок або іншими органами, уповноваженими трудящими, на державному, галузевому та регіональному рівнях щодо встановлення основних засад та загальних принципів регулювання відносин у сфері праці, а також соціально-економічних інтересів працівників та власників, створюючи тим самим основу для розробки та укладення колектив- них договорів на окремих підприємствах, в установах, організаціях.
На практиці інтереси власників на державному рівні представляє Українська спілка промисловців та підприємців, на галузевому — мі- ністерства, відомства, об’єднання власників за галузевою ознакою, на регіональному — місцеві органи державної влади і відповідні об’єднання власників. Кабінет Міністрів України виступає гарантом забезпечення виконання сторонами угоди її умов. Розрізняють такі види угод: генеральна угода — встановлює за- гальні принципи узгодженого проведення соціально-економічної політики; міжгалузева(спеціальна) угода — встановлює умови ви- рішення певних соціально-економічних проблем, пов’язаних з тери- торіальними особливостями; галузева(тарифна) угода — затверджує напрями соціально-економічного розвитку галузі та умови праці. Зміст колективного договору визначається сторонами в меж- ах їх компетенції. В колективному договорі визначаються взаєм- ні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а саме: оплати праці, встановлен- ня форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); зміни в організації вироб- ництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування праці; встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підпри- ємства (при передбаченні цього статутом); режиму роботи, тривалос- ті робочого часу і відпочинку; умов та охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, ор- ганізації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльнос- ті профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфі- каційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально- побутові пільги. Зміст угод визначається сторонами в межах їх компетенції на від- повідному рівні. Угодою на державному рівні регулюються основні принципи і нор- ми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин щодо: гарантій праці і забезпечення продуктивної зайнятості; мінімаль- них соціальних гарантій і оплати праці та доходів усіх груп і верств
населення; розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціального страхування; трудових відносин, режиму роботи і відпо- чинку; умов охорони праці і навколишнього природного середовища; задоволення духовних потреб населення; умов зростання фондів опла- ти праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці. Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо: нормування і оплати праці для підприємств галузі (підгалузі) міні- мальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на осно- ві тарифної сітки та мінімальних розмірів доплат і надбавок з ураху- ванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці й зайнятості; трудових від- носин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, куль- турного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Укладанню колективного договору, угоди передують колективні переговори. Кожна із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок пере- говорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати пере- говори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сто- ронами й оформляється відповідним протоколом. Проект колективного договору обговорюється у трудовому ко- лективі й виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори відхиляють проект колективного договору або окремі його положення, сторони відновлюють перего- вори для пошуку необхідного рішення. Термін цих переговорів не по- винен перевищувати 10 днів. Після цього проект в цілому виносить- ся на розгляд зборів трудового колективу, після схвалення проекту колективного договору загальними зборами трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через пять днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановле- но зборами трудового колективу. Угода (генеральна, галузева, регі- ональна) підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через 10 днів після завершення колективних переговорів.
|
| Оглавление| |