4.5. програмно-цільовий метод планування продажу туристичного продукту

Програмно-цільовий метод планування передбачає орієнтацію на максимальний прибуток. Передумовою цього методу виступає визначення цільового прибутку від реалізації туристичного продукту та послуг, в вихідним моментом - розрахунок «точки беззбитковості» на підставі економічних витрат. Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на суму упущеної вигоди, що виникає у зв'язку з неоплатою застосування власного капіталу.

Сутність програмно-цільового методу планування реалізації турпродукту полягає в обґрунтуванні доходу підприємства, достатнього для одержання цільового прибутку з урахуванням упущеної вигоди. Цей метод грунтується на тому, що виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) конкретного підприємства повинна покрити в плановому періоді його витрати і при діючій системі оподатковування забезпечити одержання цільового розміру прибутку. Сума цільового прибутку підприємницької структури виступає базою планування доходу від реалізації товарів, робіт, послуг.

Метою програмно-цільового методу планування продажу туристичного продукту (послуг) є обґрунтування на плановий період такого доходу від реалізації, який не тільки покриє витрати на створення та надання туристичних послуг, а й забезпечить одержання цільового прибутку при дотриманні податкового законодавства. Від поняття «цільовий прибуток» пішла назва цього методу планування продажу товарів і послуг.

Програмно-цільовий метод відноситься до методів інтерполяції. Він, на відміну від методів екстраполяції (поширення) тенденцій розвитку економіки в минулому на майбутній (плановий) період, передбачає визначення планових величин з урахуванням поставлених завдань на майбутній період. Такою заданою величиною при використанні програмно-цільового методу планування продажу товарів, робіт, послуг виступає цільовий прибуток. Використання цільового прибутку як бази для розрахунків планового доходу від реалізації говорить про зворотний процес планування: від поставленої мети до засобів, які забезпечують її досягнення.

Теоретичною основою застосування цього методу планування виступає теорія «директ-костинг», сутність якої полягає в тому, що критичні для підприємства обсяги реалізації продуктів праці визначаються на основі витрат, цін і цільових обсягів прибутку.

Незалежно від виду діяльності, програмно-цільовий метод планування продажу охоплює три етапи. На першому етапі визначається той обсяг реалізації, який забезпечить покриття витрат, пов'язаних з організацією та обслуговуванням туристичних потоків підприємства, сплату податку на додану вартість і виконання інших обов'язкових платежів. Цей етап називається розрахунком обсягу реалізації, що забезпечує підприємству беззбитковість (по іншому -критичну точку або поріг рентабельності). В розрахунках використовуються не бухгалтерські, а економічні витрати, тобто витрати з урахуванням упущеної вигоди.

На другому етапі розраховується обсяг реалізації, який забезпечить одержання мінімального рівня рентабельності.

Третій етап полягає в обґрунтуванні плану реалізації турп-родукту і послуг, виконання якого забезпечить підприємству одержання цільового прибутку.

Особливості господарсько-фінансової діяльності туроперато-рів і турагентів визначають специфіку застосування програмно-цільового методу планування в кожнім із цих видів підприємств.

Вихідними матеріалами для планування обсягів реалізації туристичного продукту (послуг) підприємства є такі:

обґрунтування можливих витрат на формування й надання туристичних послуг у плановому періоді;

визначення цін реалізації турпродукту, окремих послуг на плановий період;

інформація про відсоткові ставки на депозитні внески;

дані про можливі зміни власного капіталу підприємства в плановому періоді.

Продаж турпродукту (послуг) планується в кількісних і вартісних показниках.

Конкретний процес планування реалізації турпродукту туристичним підприємством визначається базовою економічною стратегією його діяльності.

Якщо базовою економічною стратегією підприємства є виживання, то програмно-цільове планування здійснюється в три етапи.

На першому етапі розраховується план реалізації «точки беззбитковості» в натуральних показниках - кількості турів і/або у вартісному вираженні.

Для розрахунків обсягів реалізації, що забезпечать точку беззбитковості туроператора, в натуральному вираженні (кількості турів або послуг) використовується формула

Кбз = ц     ВВПЖ (4.7)

^оп   изм. в ціні

де ^^бз - кількість турів або туристичних послуг, яка забезпечить беззбитковість діяльності туроператора (оп); Впос - сума постійних витрат підприємства; Цоп - оптова ціна туру (туристичної послуги) без ПДВ; Взм. в ціні - сума змінних витрат в ціні.

При плануванні беззбитковості туристичного агента слід виходити з того, що його доход формується за рахунок агентської винагороди, тобто наданих туроператором знижок з роздрібних цін турів (послуг). Ці знижки можуть встановлюватися в абсолютній сумі на тур (послугу) або у відсотках до роздрібної ціни реалізації. Тому при розрахунках планових обсягів реалізації турпро-дукту (послуг) у натуральному вираженні, що забезпечать беззбитковість турагента, необхідно використовувати одну з формул:

наг   =    Впос            (4 8)

тбз     отт _ в к1-^)

або

N

аг тбз

Р    - Р

1 зн   1 змв

(4.9)

де Nc^6з - кількість турів (туристичних послуг), яка забезпечить беззбитковість діяльності турагента; ЗН - сума знижки (агентська винагорода), надана туроператором на реалізацію одного туру (послуги);

В зм - сума витрат змінних, що покриваються за рахунок знижки;

Рзн - рівень знижки на реалізацію турпродукту без ПДВ, \% до суми реалізації без ПДВ;

Рзмв - рівень змінних витрат турагента, \% до суми реалізації без ПДВ.

Обсяг реалізації турпродукту (послуг) у вартісному виразі, що забезпечує підприємству беззбитковість, розраховується як сума добутків планової кількості кожного виду реалізованих турів (послуг) на їхні ціни за формулою

Утбз = 2 1Утзо- ' Ці ' ІПДВ>

(4.Ю)

де Утб3 - обсяг турпродукту, реалізація якого забезпечить беззбитковість діяльності підприємства;

^тб3 - кількість ї-того продукту, що забезпечує беззбитковість;

Ці - ціна ї-того турпродукту (послуги) в плановому періоді;

Іщв - індекс податку на додану вартість.

Якщо підприємство працює з великою номенклатурою турів і туристичних послуг, то планувати обсяг реалізації, який забезпечить беззбитковість туроператора, слід у вартісному вираженні за такою формулою:

(4.И)

де        - обсяг реалізації турпродукту (послуг), що забезпечить точку беззбитковості туроператора; ЧВЗЖ у вир, - частка змінних витрат у виручці від реалізації турпродукту (послуг) без ПДВ.

Обсяг доходу, що забезпечить у плановому періоді беззбитковість туристичного агента, розраховується за формулою

ттог     Впос   г          /. ,л

Ящбз = ТГ^В 1—Г' іщв , (4.12)

1   ^изм. у доході

де Дтб.З - доход, необхідний для забезпечення точки беззбитковості турагента; ЧВЗМ^ у доході - частка змінних витрат у чистому доході тур-агента.

Розраховані за наведеними формулами плани реалізації турпродукту (послуг) спрямовані тільки на відшкодування витрат підприємств і сплату ПДВ. Прибутку при виконанні таких планів підприємства не отримають.

Розрахунок «точки беззбитковості» є основою для аналізу та планування обсягу реалізації, який забезпечить одержання прибутку після досягнення точки беззбитковості. Для визначення обсягу реалізації туристичного продукту, який забезпечить прибуток, слід використати формулу

Урен = Умож ~ Утбз, (4.13)

де   Урен - обсяг реалізації, що забезпечує одержання прибутку; Умож - обсяг можливої реалізації турпродукту (послуг).

Якщо обсяг реалізації, що забезпечує точку беззбитковості, буде перевищувати можливий обсяг продажів (УтвЗ>Умож), це означає збитковість діяльності підприємства і потребує від менеджерів пошуку шляхів скорочення витрат, а від маркетологів - ефективних ринків збуту.

Оскільки кожне підприємство прагне одержати хоча б мінімальний рівень прибутку, виникає необхідність другого етапу обґрунтування плану реалізації турпродукту, метою якого є визначення того обсягу реалізації, який забезпечить підприємству мінімальний прибуток.

Відправним моментом тут виступає визначення мінімального рівня рентабельності, який розраховується як відношення прибутку до власного капіталу підприємства. Тому визначення мінімального рівня рентабельності ґрунтується на тій сумі прибутку, яку власник капіталу підприємства одержав би від його внесення до банку на депозити за рахунок відсотків на внески. Є й інші погляди на мінімальний рівень рентабельності. Наприклад, мінімальним вважається рівень рентабельності капіталу, досягнутий у найбільш прибуткових галузях (підприємствах) економіки. В економіці України, де поки що багато збиткових підприємств, суму мінімального прибутку слід приймати на рівні процентної ставки на депозитні внески, використовуючи таку формулу:

Св = Мрр, (4.14)

де Св - відсоткова ставка на депозитні вклади;

Мрр - мінімальний рівень рентабельності власного капіталу.

З урахуванням цієї рівності суму мінімального прибутку можна розрахувати за формулою

Птіп =—(4.15)

де Птіп - сума мінімального прибутку за певний період часу; квл - середня величина власного капіталу за той же період.

Визначивши суму мінімального прибутку, можна розрахувати обсяг реалізації, що забезпечить її одержання туроператором, за формулою

УМрр = Утбз + —— ІЩВ. (4.16)

1   ^пзм.у вир.

де У^рр - обсяг реалізації, що забезпечить туроператору одержання мінімального рівня рентабельності.

Підставивши значення V^3 з формули 4.11, одержимо інший вигляд цієї формули:

Я    —і— П

rron _   Dnoc^~ 11 min т

Утбз~ і _ ця    ^ПДВ . (4.17)

зм.у вир.

При плануванні тур агентом обсягів доходу від реалізації турпродукту (послуг), які забезпечать мінімальний прибуток, варто використати формулу 4.12, додавши в чисельник мінімальний прибуток. З урахуванням цього формула набуває такого вигляду:

Мщр- _           тпдв> і4-18;

зм. у доході

де Дмрр - обсяг доходу, що забезпечить турагенту одержання мінімального рівня рентабельності.

Завершальним етапом планування реалізації турпродукту (послуг) програмно-цільовим методом є розрахунок обсягу продажу, який забезпечить одержання підприємством бажаного (цільового) прибутку. У класичному розумінні цільовий прибуток повинен перевищувати мінімальний, бо він є стратегічним мотивом діяльності підприємства. Однак у певні періоди під впливом реальних умов цільовий прибуток може відхилятися як угору, так і вниз від мінімального прибутку. Рішення питання про обсяг цільового прибутку знаходиться в компетенції фінансового менеджменту.

Якщо цільовий прибуток визначений, то обсяг реалізації, який забезпечить туроператору його одержання, можна розрахувати за формулою

ттоп      Впос + Пи

7«* = 7^—   ■ ІПДВ' (4Л9)

1 ^"зм.увир.

де Ущ - обсяг реалізації турпродукту (послуг), що забезпечить одержання цільового прибутку туроператором;

Пц - сума встановленого на плановий період цільового прибутку.

Для турагента розраховувати цей показник слід за формулою

Даг _ Впос + Пц

Дпц _ р    _ р  ЇЩВ' (4.20)

рзн рзмв

де ДПгЦ - обсяг реалізації, що забезпечить турагенту одержання цільового прибутку.

Обсяги реалізації турпродукту або окремих послуг у натуральному вираженні, що забезпечать одержання туроператором мінімального або цільового прибутку, слід розраховувати за наведеними формулами. Для туроператора ці формули мають такий вигляд:

кмпрр _   ВпоС++ Птіп (4.2і)

Поп Взм.вціні тгОП   ++пос + Пц

ЫоП _ П   _ +            ' (4-22)

^оп пзм.вціні

Для турагента ці формули мають інший вигляд:

В    + П

мрр      _ в        > (4.23)

зм

^аг _ Впос + Пц

пц     р _р

Г зн Г змв

(4.24)

Розраховані різними методами обсяги реалізації турпродукту (послуг) погоджуються з можливостями збуту на ринку, на основі чого приймаються рішення про затвердження плану на відповідний період, який стає підґрунтям розробки програми комплектування турпродукту і виробництва послуг. Плани реалізації, розраховані за викладеною методикою, стануть ефективними важелями управління виходом підприємств із кризи й орієнтиром для розвитку.

Викладені методи забезпечують альтернативність розрахунків при обґрунтуванні плану реалізації, яка дозволяє вибрати найбільш прийнятний для кожного суб'єкта підприємництва метод економічного управління (планування) його діяльністю.

Розроблені різними методами проекти планів можливого, ресу-рсозабезпеченого і необхідного обсягу реалізації туристичного продукту (послуг) необхідно проаналізувати, зіставити між собою і прийняти остаточне рішення щодо обсягу реалізації на плановий період.

Схема обґрунтування управлінського рішення про затвердження плану реалізації турпродукту (послуг) на основі трьох розглянутих варіантів проектних розрахунків представлена в таблиці 4.2. Основою прийняття такого рішення має стати узгодження проектних обсягів реалізації, які визначені різними методами планування.

Таблиця 4.2

Узгодження розрахованих різними методами планових обсягів реалізації турпродукту (послуг) підприємств     

Характер спів- відношення між розрахункови- ми варіантами планового обся- гу реалізації             1         

Характеристика ситуації

2_

Управлінське рішення щодо плану реалізації

3_

V < V < V

' пц      ' р      ' м

Підприємство має необхідні передумови для одержання прибутку вище цільового, тому що можливий і забезпечений ресурсами обсяг реалізації перевищить обсяг реалізації цільового прибутку

План реалізації повинен установлюватися на рівні обсягу реалізації, забезпе- ченого ресурсами (Ут = Ур). Для збільшення продажу турпродукту і послуг необ- хідно нарощувати ресурсне забезпечення 

            Продовження таблиці 4.2

1І2       І 3

V,,, - варіант плану реалізації, зорієнтований на можливий обсяг продажу з урахуванням попиту;

Vпц - варіант плану реалізації, зорієнтований на обсяг продажу, необхідний для одержання цільового прибутку;

Vр - варіант плану реалізації, зорієнтований на ресурсне забезпечення;

Vпл - плановий обсяг реалізації турпродукту (послуг).