Економіка та підприємництво - Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів

Напрямки реалізації регіональних програм підтримки розвитку підприємництва

Формування ринкової інфраструктури є одним з напрямків стимулювання розвитку підприємництва. Тому на рівні регіону при розробці програм підтримки малих підприємств доцільно зосередити увагу на створенні структурних елементів, які раніше не існували в колишній системі господарювання. В цьому повинні брати участь не тільки місцеві органи управління, але і підприємництва, фонд зайнятості, торгово-промислова палата та інші організації.

Структурні зміни в економіці, викликані появою широкого прошарку малих і середніх підприємств, з одного боку, ускладнюють господарські зв’язки за рахунок розширення конкурентного середовища і збільшення числа підприємств, а з іншого — створюють умови для співробітництва великого і малого бізнесу. До числа перевірених на практиці критеріїв визначення малих підприємств по чисельності зайнятості, величині допустимих активів, обсягам продажу та ін., можна віднести умову сполучення суб’єкта власності і управління.

Узагальнивши різноманітні характеристики невеликих господарських одиниць, кожна з яких займає місце на ринку, виділимо, на наш погляд, головні. Отже, мале підприємство є відносно незалежна особа (юридична або фізична) щодо прийняття господарчих рішень, яка самостійно будує стратегію економічної поведінки, виходячи з своїх внутрішніх резервів і мети досягнення конкурентних переваг.

На розвиток малого бізнесу позитивно впливають такі чинники, як: підвищення загальноосвітнього рівня підприємців, біль­шість з яких пройшли школу бізнесу в великих компаніях; формування ринкової інфраструктури; конкурентоспроможність до нової технології; скорочення витрат, зумовлених відсутністю над­лишкового управлінського апарату тощо. Між тим, поряд з позитивними оцінками перспективності малого підприємництва спостерігається тенденція його економічної нестійкості, що знаходить своє вираження не тільки в низькій величині норми при­бутку, але й у відносно специфічному, як правило нетривалому, життєвому циклі того чи іншого роду діяльності.

Невеликі розміри господарських одиниць не можуть забезпечити ефективність господарювання, тому необхідно створювати новий динамічний сектор, заснований на ринкових принципах господарювання. Досвід показує, що малі форми підприємництва здатні покращити виробничу, фінансову, торгову, посередницько-інформаційну і інші інфраструктури ринку.

Незавершеність етапу накопичування капіталу тісно зв’язала малий бізнес з проведенням масової приватизації. Урахування національних особливостей цього процесу потребує глибокого обґрунтування організаційно-правових, політичних, фінансових і інших передумов, що формують концепцію малих і середніх форм підприємництва.

До числа перспективних шляхів розвитку малого і середнього підприємництва слід віднести створення «інкубаторів» на базі провідних наукових центрів і академічних інститутів, що не тільки допоможе вирішити проблему надання технічної і фінансової підтримки, але буде сприяти навчанню навичкам підприємницької діяльності та основам управління і стратегій функціонування суб’єктів господарювання, проведенню спільних маркетингових досліджень, ретельного техніко-економічного аналізу тощо.

Регіональний бізнес-інкубатор являє собою нову організаційну структуру. Досвід свідчить про те, що подібні утворення грають істотну роль у розвитку підприємницької активності населення, вдосконаленні форм господарювання, підвищенні техніч­ного рівня виробництва і розповсюдженні передових засобів управ­ління. Його створення в країнах з ринковою економікою здійснюється в рамках державних структур або на асоціативних чи кооперативних засадах.

Робота по створенню бізнес-інкубатора, визначенню джерел його фінансування, функцій і повноважень здійснюється таким чином, щоб сприяти юридичним і фізичним особам почати власне діло, вийти на ринок і закріпитися на ньому. Він повинен бути орієнтований на значно більш різноманітну діяльність, включаючи консалтингові, інжинірингові послуги, обіг цінних паперів, залучення інвесторів, розробку кон’юнктурних і довгострокових прогнозів, надання аудиторських і інформаційних послуг, підготовку кадрів тощо.

Бізнес-інкубатор створюється як єдина організація за статусом юридичної особи. Акції бізнес-інкубатора можуть бути запропоновані як великим підприємствам, так і підприємствам малого бізнесу, розташованим в даному регіоні і за його межами, що володіють вільними фінансовими засобами і зацікавлені в інвестуванні.

При подібній організаційній побудові виникає питання про порядок його взаємовідносин з регіональним фондом підтримки підприємництва. Фонд, що володіє контрольним пакетом акцій, може визначати основні напрямки роботи бізнес-інкубатора, вибір пріоритетів між ними, можливі додаткові джерела фінансування, цінову політику на роботи і послуги, порядок розподілу прибутку і дивідендів та ін. З цих позицій викликає інтерес узагальнення досвіду розробки концепції діяльності неприбуткового фонду підтримки підприємництва і економічних програм на 1998—2001 роки м. Одеси (далі — фонд).

Фонд створюється у відповідності з Указом Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» № 456/98 від 12 травня 1998 року і прийнятою Програмою підтримки малого підприємництва. Фонд є координатором і організатором інвестиційних програм співробітництва з потенційними інвесторами, що мають наміри фінансувати спільні проекти українських підприємств.

Інформаційні та інші послуги малому підприємництву згідно з концепцією передбачається виявляти за рахунок 15\% добровільних внесків фізичних і юридичних осіб. Решта надходжень (85\%) формується з міського бюджету з розрахунку 0,5\% надходжень від приватизації державного майна. Діяльність фонду орієнтована на виконання Програми підтримки малого підприємництва, яка покликана виявляти можливості створення асоціацій підприємців по галузевій і територіальній ознакам. Він також орієнтований на виконання міських екологічних програм, що сприятимуть оздоровленню навколишнього природного середовища і розвитку туризму.

Особливого значення в механізмі підтримки підприємництва набуває пошук вирішення проблеми інформаційного забезпечення зацікавлених юридичних і фізичних осіб, для яких вибір перспективних напрямів підприємництва є основою прийняття рішень. Досвід показує, що інформаційна система і бази даних будуються стосовно до умов діяльності окремих підприємств та існуючих структур. Для цього в ній монтуються блоки облікової інформації про обсяги виробництва і реалізації продукції, фінансові результати, запаси і рух матеріалів, готової продукції, ціни, кадровий склад, а також відомості про конкурентів, ситуацію на ринку та інше. Кожний окремий блок забезпечує вивчення з одного боку внутрішніх умов роботи, з другого — зовнішніх, тобто умов ринку, на якому вони функціонують.

Оскільки поточна діяльність відбивається в системі бухгалтерсько-статистичного обліку конкретний набір даних визначається за погодженням між підприємствами і бізнес-інкубатором в галузі виробничої діяльності, включаючи: обсяги виробництва по виглядам продукції, обсяги реалізації по виглядам продукції і по каналам збуту; інша наявність сировини, матеріалів і обладнання, в тому числі по виглядам постачання — бартер, біржа тощо; в ділянці фінансової діяльності — прибутки та збитки, розподіл прибутків; взаємовідносини з кредитними і податковими органами, наявність і рух цінних паперів, їхня курсова вартість. З питань праці і заробітної плати надається інформація про чисельність робітників, їх кваліфікаційний склад, заробітну плату по категоріям робітників та ін.

При побудові інформаційної системи обслуговування бухгалтерсько-статистичної діяльності бізнес-інкубатор може організувати службу централізованої бухгалтерії для потреб малих підприємств, поява значного числа яких в регіоні зумовлена ма­совою приватизацією. Для більшості цих підприємств, незважаючи на полегшення порядку здійснення бухгалтерського обліку, не доцільно мати самостійні служби.

Принципово новим напрямом є організація інформаційного обслуговування процесу прийняття рішень відносно ситуації на ринку і, в першу чергу, конкурентів. В цей блок входить інформація про рух курсів цінних паперів, процентні ставки та інше.

Банк даних формується бізнес-інкубатором безпосередньо на добровільній основі за погодженим переліком даних. Користування одержуваною від бізнес-інкубатора інформацією здій­снюється безкоштовно для підприємств, які зробили засновницький внесок.

Для підвищення ефективності інформаційного забезпечення доцільно за допомогою різноманітних технічних засобів, з яких найбільш прийнятими є модеми, перетворювати наявні в бізнес-інкубаторі та на підприємствах комп’ютери в єдину комп’ю­терну мережу. Створення комп’ютерної мережі значно прискорить рух інформаційних потоків, що дозволить більш оперативно контролювати ситуацію, виявляти проблеми, знаходити засоби їхнього усунення і більш обґрунтовано приймати страте­гічні і тактичні рішення. Крім того, це дасть додатковий економічний ефект за рахунок скорочення обсягу інформації, що зберігається, та дозволить використати менш потужні і відповідно більш дешеві комп’ютери.

Проведення приватизації державних підприємств викликає навантаження роботи щодо оцінки вартості майнових комплексів. Набір даних для оцінки формується, в основному, в економічних службах підприємств. Однак узагальнення і використання в інтересах трудових колективів підприємств викликає необхідність систематизації документів щодо установи нових і реорганізації діючих підприємств та їх реєстрації. Подальше втягнення виробників в ринок, становлення конкуренції вик­ликає ще одну досить складну проблему — організацію маркетингової служби.

В цілому модель організації регіонального бізнес-інкубатора є концептуальною. До основних критеріїв оцінки ефективності його функціонування можна віднести: кількість малих підприємств, перетворених в самостійні фірми; обсяг продукції (послуг), що реалізувалася; обсяг податкових надходжень в бюджет регіону; обсяг виконаних робіт за різноманітними замовленнями та програмами; кількість впроваджених інноваційних розробок; кількість робочих місць завдяки створених бізнес-інкубатором малих підприємств. Такі найважливіші характеристики та головні особливості функціонування і забезпечення життєздатності підприємництва за допомогою нових інфраструктурних ланок.

В той же час з метою розширення альтернативності організаційних форм доцільно розвити лізингові фірми, що спеціалізуються на оренді обладнання. До цього можна додати створення широкої мережі різноманітних інвестиційних і спеціальних страхових фондів, здатних акумулювати засоби для формування первісного капіталу, у тому числі за рахунок приватних заощад­жень, відрахувань великих підприємств тощо.

До комплексу передумов активізації важелів і стимулів відноситься передусім необхідність перерозподілу частини державних ресурсів і направлення їх на здійснення програм його розвитку, обов’язковий розподіл частини державних замовлень серед малих і середніх підприємств. Серед фінансових передумов слід відзначити необхідність надання чинності системі фінансово-кредитних важелів, серед яких особливо виділяється система податкових пільг. Загальна їхня суть полягає в поетапному зменшенні граничних ставок податків і зниженні прогресуючого оподаткування при достатньо вузькій податковій базі. Особливого значення набувають розробка гнучкої кредитної політики, розширення можливостей спільної з державою або великими підприємствами інвестиційної діяльності, впровадження прискорених схем амортизації та інші засоби стимулювання підприємницької діяльності.

МАРКЕТИНГ

 

Ю. В. Чувашев