1.5. страхування банківських операцій

Банківський бізнес у нашій країні, як і вся її економіка, перебуває сьогодні у стадії становлення і пошуку. Хоча, звичайно, банківський сектор уже суттєво відрізняється від того, що був на початках формування незалежної Української держави. Однією з головних засад, на яких базується сьогодні ідеологія банківського бізнесу, є його власна безпека.

Перелічимо основні аргументи на користь страхування як засобу гарантування безпеки бізнесу.

Перший. У діяльності банків, особливо сьогодні, коли активно поширюються нові фінансові та інформаційні технології, виникають ризики, від яких не можна захиститися традиційними засобами безпеки, хоча нехтувати ними просто неможливо. Це стосується передусім професійної відповідальності банків та окремих службовців, помилки яких можуть швидко призвести банківську установу до банкрутства.

Другий. Моду і стандарти фінансових операцій сьогодні у світі диктують ринки США та Західної Європи. Вони визначають також стандарти фінансової звітності тощо через міжнародні структури (наприклад, Basel Commitee on Banking Supervision, International Assotition of Insuranse Supervision, FATF). Україна вельми зацікавлена у співробітництві із цими організаціями. Дотримання встановлених стандартів передбачає також наявність обов'язкового страхування професійних учасників фінансових ринків (зокрема фінансових посередників). Слід зазначити, що саме банківські установи США та країн Західної Європи є основними споживачами банківських страхових продуктів. Спеціалісти наголошують, що розширення обсягу фінансових послуг відбувається за умов посилення концентрації фінансово-промислового капіталу, інтернаціоналізації фінансових ринків, глобалізації фінансових потоків.

Третій. Страховий захист сьогодні є оптимальним аргументом у співвідношенні вартість — якість.

Четвертий. Імплементація й інтеграція страхової та інших галузей фінансового ринку. Активними учасниками ринку фінансових послуг є також будівельні ощадні каси, лізингові товариства, а крім того — небанківські установи: торгові будинки, супермаркети, посилкова торгівля.

Для безпеки банкам зазвичай пропонується комплексне страхування, що включає більше десяти окремих, але взаємопов'язаних полісів. При ухваленні рішення про конкретну програму страхування банку використовують здебільшого два фундаментальні підходи.

Перший, пропонований Bankers Blanket Bond, є сьогодні максимально широким покриттям, як правило — комплексним. Цей підхід має дві суттєві переваги: полісом покриваються всі ризики банку; банк із таким покриттям не має проблем, виходячи на рівень міжнародного співробітництва. Водночас даний підхід має кілька мінусів, особливо відчутних на ринках, які тільки розвиваються: високі франшизи; висока вартість; велика кількість усіляких обумовлень. Крім того, стандартизація, властива будь-яким комплексним системам, має значний вплив на гнучкість покриття та його максимальну адаптацію до конкретних умов. Одне слово, цьому підходу притаманні свої плюси й мінуси.

Другий підхід характеризується вибірковістю підходу за видами покриття, і головна його ознака — відносна дешевизна порівняно з першим. При цьому більше уваги приділяється різним нюансам, властивим конкретним умовам. Це робить його дещо привабливішим. Недоліком цього підходу є неповне покриття банківських ризиків. Відтак банк ризикує більше, а отже, ризикують і його клієнти.

Зважимо, що будь-який із зазначених підходів не є однозначно хорошим або поганим. Вони просто різні. Перший характерний для розвинутих фінансових ринків, другий — для тих, що розвиваються. Проте жорстка конкуренція і необхідність виходу на нові ринки спонукає прихильників як першого, так і другого варіантів усе більше диверсифікувати їх, унаслідок чого по закінченні переговорів щодо ухвалення конкретного страхового поліса іноді важко визначити, який же підхід було застосовано. Проте це лише на перший погляд, оскільки підсумкові цифри часто нічого не говорять про шляхи, що привели до їх появи. А ці шляхи залежать від таких характеристик конкретного банку, як наявність і рівень розвитку філіальної мережі, ступінь її самостійності, особливості менеджменту в цьому банку, ступінь його стабільності, характер ухвалення рішень і контролю за їх виконанням, система безпеки та захисту інформації тощо.

Співробітництво вітчизняних банків зі страховиками нині розвивається за такими основними напрямами: страхування кредитів, що видаються банком; страхування різних фінансових ризиків; страхування майна, що передається банку в заставу; страхування майна банку.

Страхування майна банку та майна, переданого йому в заставу, здійснюється, як правило, кептшними компаніями — такими, які так чи інакше контролюються самим банком, тобто відбувається, власне, самострахування. Ймовірність настання збитку за такими ризиками мінімальна — у межах 1 \%. Кептивні страховики забезпечують банку страхові послуги, по-перше, за мінімальними цінами, а по-друге, — гроші не виходять із фінансової групи, до якої належить банк.

Головна проблема в тому, що в разі настання страхового випадку фінансові збитки у повному обсязі несе сама фінансова група або банк, якому належить кептивний страховик. З виникненням проблем у самої фінансової групи кептивний страховик їй уже не зможе допомогти. Тобто така форма страхування є, швидше, формальною. Характерно, що власні автомобілі банк, як правило, страхує не у своїй кептивній компанії, а незалежного страховика.

Загалом страхування у кептивних компаніях виходить за рамки банківського страхування. Зовсім іншу картину спостерігаємо, коли досліджуємо ризики, ймовірність настання яких набагато більша. Такі операції, як страхування кредитів, наданих широкому загалу клієнтів, та кредитів на купівлю автотранспортних засобів банк із задоволенням віддає страховикам, які не входять до його фінансової групи. При цьому їх кількість може сягати десяти. Варто зауважити, що саме страхування кредитних ризиків є першою і найбільшою ланкою співробітництва банків та страхових компаній.

Цікава ситуація склалася сьогодні зі страхуванням банківських депозитів. Необхідність широко впроваджувати систему страхування банківських депозитів зумовлюється такими чинниками: загальним спадом довіри до банків; потребою надавати допомогу тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію; необхідністю стабілізації фінансових ресурсів банків та усунення причин передчасної ліквідації депозитів вкладниками; необхідність захисту споживача — клієнта. З огляду на актуальність цього питання для всіх банківських систем, 30 травня 1994 року Європейський Союз ухвалив спеціальну директиву 94/19/ЄС щодо впровадження програм страхування депозитів країнами — членами Євросоюзу, а також країнами, які мають намір приєднатися у майбутньому до ЄС. Незважаючи на те, що необхідність та корисність гарантій за вкладами очевидна, банк не зацікавлений у страхуванні своєї відповідальності — він посилається на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, членами якого є всі банки, котрі залучають кошти населення.

У будь-якому разі, якщо йдеться про банківське страхування, мають на увазі такі види страхових покриттів: від комп'ютерних злочинів; зобов'язань перед фінансовими інститутами; сховищ банку; готівки, зокрема при перевезенні; кредитних карт; захоплення заручників з вимогою викупу тощо.

Цивілізований світ давно активно використовує страхування у фінансовій сфері взагалі і в банківській зокрема. Сьогодні ця співпраця розвивається вже не лише за алгоритмом простого вза-ємообслуговування установ, а набуває багатопластового, струк-турованого, міжринкового характеру. Цей плідний міжнародний досвід може принести чималу користь і нашій державі.

Тести до матеріалу теми 1

1. Назвіть операції, які визначають сутність комерційного банку:

валютні, розрахункові, кредитні; Б) депозитні, кредитні, розрахункові;

депозитні, валютні, розрахункові; Г) депозитні, кредитні, трастові.

2. Банківський продукт може виступати у таких формах

емісія грошей, надання кредитів; Б) обмін валют, прийом депозитів;

створення платіжних коштів, надання послуг;

Г) проведення розрахунків, обмін депозитів на кредити.

3. До специфічних банківських послуг не відносять:

депозитні операції; Б) кредитні операції;

розрахункові послуги; Г) трастові послуги.

4. До нетрадиційних банківських послуг не відносять:

обмін валют;

Б) посередницькі послуги;

надання гарантій і поручництв; Г) послуги по наданню сейфів.

За допомогою активних операцій банки

А) формують залучені й власні ресурси; Б) розміщають залучені й власні ресурси; Г) формують власні кошти; Д) розміщають субординований капітал.

За допомогою пасивних операцій банки

А) формують ресурси;

Б) розміщають ресурси;

Г) формують власні кошти;

Д) розміщають субординований капітал.

Тарифи на банківські послуги:

визначає сам банк; Б) рекомендує НБУ;

визначає Асоціація українських банків; Г) банк узгоджує з Міністерством фінансів.

До послуг, пов'язаних з рухом матеріального продукту, не відносять

кредити транспортним підприємствам; Б) кредити торговим підприємствам;

кредити підприємству зв'язку;

Г) кредити під заставу нерухомого майна.

До чистих послуг банків не відносять послуги:

підприємствам, зайнятим промисловим виробництвом; Б) аграрним підприємствам;

фізичним особам;

Г) банківській холдинговій групі.

Безготівкові платіжні кошти створюються комерційними банками у процесі:

обміну валюти; Б) кредитної ремісії;

депозитної емісії;

Г) депозитної трансмісії.

Що не є вірною ознакою комісійно-посередницьких операцій:

проводяться банком за дорученням і на користь клієнта; Б) за їх здійснення стягується певна плата;

за їх допомогою формуються і розміщуються ресурси;

Г) вони спричиняють переміщення вже наявних у банку коштів.

Особливістю комерційних банків є виконання:

лише своїх традиційних функцій;

Б) функцій усіх інших інститутів кредитної системи;

окремих функцій центрального банку;

Г) своїх традиційних та функцій усіх інших інститутів кредитної системи.

Спеціалізований комерційний банк на відміну від спеціалізованого кредитно-фінансового інституту:

A)        зосереджуються на наданні кількох окремих видів послуг; Б) зберігають універсальний характер своєї діяльності;

B)        виключають із практики потенціальну можливість компле- ксного банківського обслуговування;

Г) виконують лише грошові розрахунки.

До причин розвитку нетрадиційних банківських операцій не можна віднести:

підвищення ліквідності та платоспроможності комерційного банку;

Б) залучення нових клієнтів комерційного банку;

зниження конкуренції між банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами;

Г) диверсифікацію банківських доходів.

До ознак банківських послуг не відносять:

необхідність додаткових ресурсів; Б) отримання доходів у вигляді комісії;

завчасна фіксованість комісійних доходів;

Г) спрямованість на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками у традиційному розумінні.

До цивільно-правових договорів, якими оформляються нетрадиційні банківські операції та послуги, не відносять:

А) договори купівлі-продажу іноземної валюти, акцій; Б) біржові та позабіржові угоди; Б) договір лізингу; Г) депозитний договір.

Банкам забороняється діяльність у такій сфері:

матеріальне виробництво;

Б) реалізація пам'ятних, ювілейних та інвестиційних монет;

виконання функцій страхового посередника; Г) емісія кредитних грошей.

До спеціалізованих банків в Україні не відносять:

іпотечні;

Б) інвестиційні;

торгові;

Г) розрахунково-клірингові

До обмежень діяльності спеціалізованих банків в Україні (окрім ощадного) відносять:

заборону вкладення коштів у нерухоме майно; Б) заборону залучення коштів фізичних осіб;

обмеження на обсяг залучення коштів фізичних осіб; Г) обмеження на участь іноземного капіталу.

20. Які існують обмеження щодо придбання комерційним банком у власність нерухомого майна:

A)        його вартість не може перевищувати 25 \% капіталу банку; Б) його вартість не може перевищувати 10 \% капіталу банку;

B)        нерухомість забезпечує технологічне здійснення банківсь- ких функцій;

Г) нерухомість забезпечує реалізацію прав заставодержателя відповідно до умов договору застави.

21. Банк має статус спеціалізованого за умови, якщо:

А) 50 \% його активів є активами одного типу (для ощадного 50 \% його пасивів — внески фізичних осіб);

Б) 50 \% його активів є активами одного типу (для ощадного 75 \% його пасивів — внески фізичних осіб);

А) 33,3 \% його активів є активами одного типу (для ощадного 50 \% його пасивів — внески фізичних осіб);

А) 33,3 \% його активів є активами одного типу (для ощадного 33,3 \% його пасивів — внески фізичних осіб).

22. Чи може комерційний банк надавати кредити під відсоток, ставка якого нижче за процентну ставку за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, яка виплачується їм по депозитах?

так;

Б) так, тільки за дозволом НБУ;

ні;

Г) залежно від оцінки кредитного ризику.

Чи має право банк видавати кредити без забезпечення:

так, за будь яких умов;

Б) ні;

так, за дозволом НБУ;

Г) так, за умов додержання економічних нормативів.

Чи має право банк надавати безпроцентні кредити:

ні, ніколи;

Б) ні, за винятком передбачених законом випадків;

так, на власний розсуд; Г) так, за дозволом НБУ.

За яких умов банк не має права здійснювати інвестиції

юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

Б) статут підприємства, установи передбачає повну відповідальність його власників;

банк має намір придбати акції, емітентом яких є інший банк, з метою створення фінансової холдингової групи;

Г) банк має намір придбати акції та інші цінні папери за рахунок та від імені своїх клієнтів.

На яку інформацію щодо діяльності банку клієнт не має доступу:

фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

Б) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

ціну банківських послуг;

Г) системи охорони банку та клієнтів.

Оберіть невірну відповідь щодо обов'язку банку ідентифікувати своїх клієнтів:

банки мають право вступати в договірні відносини з анонімними особами;

Б) банки зобов'язані ідентифікувати усіх осіб, які здійснюють безготівкові розрахунки за угодами на суми, що перевищують еквівалент 50 000 євро за офіційним курсом гривні;

банки зобов'язані ідентифікувати усіх осіб, які здійснюють сумнівні операції;

Г) банки зобов'язані ідентифікувати усіх осіб, які здійснюють угоди з готівкою на суму, що перевищують еквівалент 10 000 єв-ро за офіційним курсом гривні.

Сумнівною є операція, яка має такі ознаки:

операція здійснюється при незвичних або невиправдано заплутаних умовах;

Б) операція здійснюється на користь пов'язаної особи;

операція здійснюється працівниками, які регулярно здійснюють операції від імені клієнта і раніше були ідентифіковані;

Г) здійснюється угода між банками.

Гарантоване розміщення цінних паперів визначається як:

хеджування; Б) андеррайтинг;

секьюритизация; Г) кліринг.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту:

становить 100 \%; Б) перевищує 33,3 \%;

перевищує 10 \%; Г) перевищує 50 \%.

До передбачених законодавством України не відносять такі організаційно-правові форми банків:

акціонерне товариство;

Б) товариство з обмеженою відповідальністю;

товариство з повною відповідальністю; Г) кооперативний банк.

Банки не мають право створювати банківські об'єднання таких типів:

банківська корпорація;

Б) банківська холдингова група;

фінансова холдингова група; Г) банківська кооперація.

Філія банку має право здійснювати такі послуги:

всі банківські операції, на які має дозвіл головний банк;

Б) банківські операції за дорученням головного банку за умови дозволу регіонального управління НБУ;

депозитні і розрахункові операції; Г) представницькі послуги.

34. Які фактори не є аргументом на користь страхування як засобу гарантування безпеки банку:.

A)        поширення нових фінансових та інформаційних технологій; Б) наявність обов'язкового страхування професійних учасни- ків фінансових ринків (зокрема фінансових посередників;

B)        оптимізація співвідношенні вартість — якість банківських послуг;

Г) дезінтеграція страхової та інших галузей фінансового ринку.

35. До переваг комплексного страхування банківських операцій відносять:

максимально широке покриття; Б) високі франшизи;

високу вартість;

Г) значну стандартизацію.

До переваг вибіркового підходу до страхування банківських операцій відносять:

максимально широке покриття; Б) високі франшизи;

високу вартість;

Г) індивідуалізацію умов.

Страхування банківських депозитів є:

обов'язковою вимогою відповідно із директивою ЄС; Б) обов'язковою вимогою БАТБ;

вимогою виключно українського законодавства; Г) добровільною справою банку.

Банківські консорціуми можуть створюватися для:

кредитування великих угод;

Б) проведення операцій на валютних ринках;

проведення операцій на фондових ринках; Г) проведення усіх банківських операцій.

Баланс банку складається:

щомісяця; Б) щоденно;

щоквартально;

Г) за потребою, але не рідше 1 разу на місяць.

Залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками (крім спеціалізованих ощадних банків) не може становити більше:

5 \% регулятивного капіталу банку; Б) 20 \% статутного капіталу;

10 \% регулятивного капіталу; Г) 10 \% статутного капіталу.

Проценти за кредитами і депозитами нараховуються:

щоденно; Б) щомісячно;

щоквартально;

Г) не рідше 1 разу на місяць.

Що не є ознакою банківського продукту:

не мають товарної форми;

Б) носять продуктивний характер;

охоплюють активні і пасивні операції; Г) є монополією банку.

Тема 2