Виявлення юридичних осіб з ознаками фіктивності та їх класифікаціяВідповідно до наказу Держфінмоніторингу України ще від 25 грудня 2005 року (№249) «Типології легалізації злочинних коштів в Україні», Державний комітет фінансового моніторингу України надає виключно важливого значення аналізу схем легалізації злочинних коштів. Легалізація, як правило, проходить два етапи: 1) отримання грошей від злочинних дій; 2)надання злочинним капіталам легального вигляду. Ці дії протягом останніх років набули загальнодержавного характеру і викликані рядом причин, серед яких: непрогнозованість макроекономічного розвитку, яка спирається на нестабільність економічної та політичної ситуації; очікувальна позиція інвесторів, нагромадження реприватизаційних ризиків; значний рівень регулювання економіки та відсутність гарантів захищеності підприємницької діяльності. До цього слід додати також існуючі ризики неповернення заощаджень державою та неконструктивні зміни до законодавства щодо інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності. Виявлення схем легалізації, дослідження обставин проведених операцій з легалізації, перевірка їх учасників, організація взаємодії різних правоохоронних органів – всі ці дії починаються з визначення суб’єктів первинного фінансового моніторингу, причому «пакет» первинних дій включає перевірку: законності установчих документів; достовірності осіб засновників; економічного змісту підприємницької та фінансової діяльності; відповідності реальних цілей діяльності суб’єкта задекларованим; перевірку реальності та законності договорів з іншими суб’єктами; перевірку динаміки товарообороту та відповідних фінансових розрахунків, обґрунтованості цін на продукцію (послуги або роботи). І це лише перший етап виявлення юридичних осіб з ознаками фіктивності. Однак, уже перший етап може містити ознаки фіктивності, якщо при розробці схеми діяльності суб’єкта господарювання та при зборі доказів розривається ланцюг – цей суб’єкт перестає існувати і подальшу інформацію добути стає неможливим. В літературі це явище давно описано як «фірми одноденки». Назв їх багато: окрім «одноденок» їх часто звуть також «фасадними», «метеликами», «порожніми», «фантомами». Є і інші назви в яких вказується на прояви фіктивності. Однак, мова не тільки в назві. Важливо уяснити, що: по-перше, ці компанії не є забороненими або незаконними; по-друге, вони можуть створюватись в процесі проходження повної державної реєстрації. І тільки потім виявляються ознаки фіктивності. Часто критерієм віднесення до таких фірм слугує час, протягом якого вона існує. Причому, чим цей час коротший, тим більше ознак фіктивності. Однак, це не так. Досвід боротьби із злочинністю у цій сфері показує різні цілі створення фірм, а значить і різний час їх існування. Так, «чорна» фірма створюється для здійснення разової операції. Вона реєструється на підложний паспорт (викрадений чи загублений). Не веде бухгалтерський і податковий облік. Відвантажив партію нелегального товару, поставленою їй іншою фірмою, отримав за нього гроші, вона знімає гроші готівкою і після цього зникає. Гроші ж потрапляють до фірми-поставщика, причому готівкою. «Сіра» фірма веде податковий облік, має накладні на нелегальний товар і підставного директора. Але накладні має від іншої фірми (розташовується в інших регіонах) для ускладнення виявлення схеми. «Буферна» фірма створюється для запасу часу у випадку необхідності ліквідації фіктивної фірми. Вона є зовсім легальною структурою, виконує прозорі операції. Купує товар у фіктивній фірмі для перепродажу. Однак, при перевірці не дозволяє контролюючим органам вийти на слід перших двох фірм. У крайньому випадку банкрутує. Таким чином, серед ознак фіктивності фірм, на наш погляд, можуть бути: 1)заснування фірми за допомогою нелегальних методів; 2)придбання вже існуючої; 3)уникнення постановки на податковий облік при наявності печатки та рахунку у банку; 4)відсутність відомостей про здійснення діяльності як суб’єкта господарювання; 5)неможливість визначити місцезнаходження співробітників або характеру їх діяльності; 6)невідповідність оборотів по рахункам сумам податкових платежів; 7)поєднання в одній особі засновника, керівника і головного бухгалтера фірми. Однак. ця методика модифікується в залежності від напрямків злочинної діяльності (експорт-імпорт, відшкодування ПДВ, офшори та ін.). |
Читать: Теоретичні засади взаємодії
слідчого та оперативного працівника |
