Опитування як метод отримання оперативно-розшукової інформації

Боротьба зі злочинністю як одна із функцій держави здійснюється, зокрема, через виявлення, розкриття та розслідування злочинів правоохоронними органами. У цьому зв`язку з метою розробки більш ефективних заходів боротьби зі злочинністю необхідно постійне вдосконалення системи отримання оперативно-розшукової інформації. Один із варіантів її отримання є застосування методів оперативно-розшукової діяльності, а саме опитування.

Практика отримання інформації шляхом опитування показує, що в цьому процесі вирішальна роль відводиться факторам психологічного порядку. У більшості випадків успіх у цьому залежить від вміння людини налагоджувати із співрозмовником психологічний контакт і в процесі спілкування впливати на його свідомі та несвідомі сфери психіки. Такий вплив необхідний для різних цілей. Одна з них побудити співрозмовника повідомити інформацію, якою б він не хотів би ні з ким ділитись.

Попереднє вивчення співрозмовника являє собою одне з найважливіших завдань методики вивідування. Працівники оперативних підрозділів органів внутрішніх справ повинні ретельно вивчати біографії, образ життя, сімейний стан, професійну діяльність, зв’язки та звички, а також політичні, релігійні погляди особи, яка нас цікавить, що допоможе визначити основи для встановлення з нею контакту. Важливо враховувати норми поведінки даної особи при спілкуванні. Працівник правоохоронного органу повинен правильно уявляти собі, які риси характеру особи, яка цікавить можуть облегшити, а які затрудити отримання інформації під час бесіди. В першу чергу слід звернути увагу на ступінь його піддатливості і комфортності, і на таку слабкість характеру, як балакучість. При певних обставинах люди з такими рисами характеру можуть піти на необдумані вчинки та висловлювання тільки для того, щоб привернути до себе увагу та заслужити позитивну оцінку іншої людини.

Необхідно також мати на увазі, що для більшості людей говорити правду легше, ніж брехати. Тому в ситуаціях, в яких потрібно говорити неправду чи приховувати правду, багато хто втрачає контроль над своїми словами, мимовільно виказуючи істину.

Важливо враховувати інтелектуальні та речові здібності співрозмовника, особливості його пам’яті і спостережливості, це допомагає скласти більш правильне уявлення про людину, більш об’єктивно оцінювати повідомляємі їм данні. Важливо знати і ступінь спілкування: наскільки легко з ним можливо зав’язати бесіду, яку позицію він зазвичай займає в бесіді. Слід враховувати й настрій людини під час бесіди. Події, які передують розмові, можуть у значній мірі вплинути на стан співрозмовника, на його хвилювання, на готовність почати бесіду та піддержувати її. Таким чином, різні сторони особистості суб’єкта, який нас цікавить можуть привезти до мимовільних висловлювань.

Для того щоб цілеспрямована бесіда пройшла успішно, співробітник правоохоронного органу повинен володіти достатньою загальною підготовкою, яка дозволяє легко та невимушено підтримати бесіду та розвинути її у потрібному напрямку. Наявність ерудиції допомагає в бесідах з людьми різних професій, інтересів, різних соціальних та вікових груп. Загальна підготовка та ерудиція повинні також включати глибокі знання в області, яка являє собою інтерес для співрозмовника.

Психологічна підготовка до цілеспрямованих бесід включає в себе декілька компонентів. Одним з них є створення оптимального психологічного настрою, що дозволяє без значних зусиль приступити до проведення бесіди.

Іншим важливим аспектом психологічної підготовки є відпрацювання оптимальної лінії поведінки у передуючій розмові. Для вдалого вивідування інформації співробітнику правоохоронного органу слід у бесіді тримати себе вільно, незалежно, впевнено. Вибір співробітником лінії поведінки залежить від його індивідуальних якостей, характеру та темпераменту.

Самостійним компонентом психологічної підготовки до вивідування інформації є прогнозування ситуацій, котрі можуть ускладнити здійснення завдань: змінення настрою співрозмовника, настороженість, образа, неприємні емоціональні реакції.

Добра підготовка до бесіди придає співробітнику впевненість та спокій у ситуації, де на обдумані рішення практично не залишається час.

Практика показує, що умови проведення бесіди суттєво впливають на її процес: «неформальна обстановка», спокійне місто, що розташовує до вільної бесіди, час достатній для бесіди, допомагають рішенню задач по отриманню інформації. Цілеспрямовані бесіди краще всього проводити у неофіційній обстановці, коли суб’єкт, який нас цікавить вільний від виконання професійних обов’язків.

При вступі у бесіду слід постаратись створити вільну обстановку. Начальна тема повинна максимально допомогти встановленню психологічного контакту і дозволити у подальшому співробітнику правоохоронного органу перевезти розмову в необхідне русло.

Спроби отримати інформацію без попереднього встановленого контакту зазвичай не приводить до бажаного результату. Однак не слід занадто затягувати начальну стадію бесіди на шкоду вирішенню основних завдань по отриманню інформації. Затягування бесіди при обговоренні загальних тем також може призвести до небажаних результатів. Після отримання необхідної інформації слід поступово звести розмову до нейтральної теми та продовжити бесіду ще деякий час.

Отримати інформацію, яка цікавить правоохоронні органи можливо тільки у тому випадку, якщо всі діяння співробітника будуть сприйматися співрозмовником як звичайна бесіда і не визвуть підозр. Із цього слід, що інформація, добута за допомогою психологічних прийомів вивідування, носить в основному орієнтуючий характер, вона сприяє підвищенню оперативності діянь правоохоронних органів і, головне, надає їм дійсно попереджувальну направленість.

Виходячи з викладеного, ми дійшли висновку, що ефективність проведення опитування залежить від багатьох чинників, а саме: особистості оперативного працівника; його зовнішнього вигляду; манери поведінки; знання психології та можливість застосування у практичній діяльності. Окремо, на мій погляд, можна виділити психологічний портрет опитуваної особи.