Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах - Збірник (Клочко А.М.)

Прокуратура україни на захисті прав та свобод громадян

При здійсненні в Україні великомасштабних перетворень, спрямованих на зміцнення демократії й створення правової держави – відбувається і переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку. Організовані злочинні угруповання нерідко встановлюють зв'язок з окремими посадовими особами владних структур, у тому числі – правоохоронних органів.

Одержання необхідної інформації про факти підготовки чи вчинення злочинів такими угрупованнями та їх документування, як правило, можливе лише шляхом проникнення в злочинне середовище із застосуванням відповідних оперативно-розшукових заходів, форм та методів. Це пояснюється тим, що своєчасне виявлення злочинів, що готуються або вчинюваних ними одними лише кримінально-процесуальними та криміналістичними засобами, їх подальше ефективне розслідування, не можливе.

Аналіз кримінальних справ про злочини, що вчинені організованими групами, закінчених провадженням органами досудового розслідування СБ України за останні 10 років, свідчить про те, що у 100\% із них застосовувалися відповідні ОРЗ. У 96 відсотках провадження у таких кримінальних справах було порушено за матеріали ОРД [1].

Прокурори мають систематично перевіряти дотримання законності органами внутрішніх справ, зокрема і при проведенні оперативно-розшукових заходів [2, с. 54].

З метою забезпечення виконання Конституції України щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, керуючись ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», 28 жовтня 2002 року.

.Генеральною прокуратурою України був виданий наказ № 4 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» (далі – Наказ). У п. 2.2 Наказу зазначається: «додержання прав і свобод людини і громадянина, насамперед недопущення їх порушень при затриманнях, арештах, притягненні до кримінальної відповідальності, невідкладного вжиття заходів до їх фактичного поновлення та притягнення винних службових осіб правоохоронних органів до встановленої законом відповідальності'«.

Перш, ніж далі продовжити розгляд одного з завдань, що покладено на органи прокуратури спробуємо дати відповідь на питання, що ж таке ПРАВА ЛЮДИНИ?

Права людини – це певні її свободи, тобто можливості діяти певним чином, або ж утримуватись від певних вчинків для того, щоб забезпечувати особі нормальне існування, розвиток, задоволення тих потреб, що сформувались [Юридична енциклопедія: в 6т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. Ред.) та ін.-К.:»Укр. енцикл.»,1998.-Т.З: М-П. 672 с.].

Під правовим положенням особи розуміють місце людини в суспільстві й державі, обумовлене рівнем розвитку економіки та відзначене нормами права. Проголошення в Україні прав і свобод людини вищою цінністю зобов'язує державу виконувати функції головного гаранта їх дотримання і захисту.

Реформа правоохоронних органів, що відбувається нині передбачає переорієнтування організації роботи силових відомств з каральних принципів на захист прав та інтересів громадянина.

Два найважливіші напрямки, які у цьому контексті є наріжними – це нагляд за законністю проведення оперативно-розшукової діяльності та нагляд під час провадження досудового слідства.

На реалізацію вищевикладених засад особливий внесок покладається саме на органи прокуратури. Як відмічає у своїй доповіді заступник Генерального прокурора Віктор ПШОНКА, вклад прокурорів – вагомий.

Скасовано понад 34 тисячі незаконних постанов про зупинення досудового слідства, три з половиною тисячі – про закриття кримінальних справ, дві тисячі незаконних постанов про порушення кримінальної справи, надано 36 тисяч письмових вказівок. Внесено 13 тисяч документів прокурорського реагування [3].

Саме зазначений обсяг виконаної роботи прокурорами свідчить про наявні проблеми. Одна з найважливіших – стала тенденція до зростання кількості прийнятих органами внутрішніх справ незаконних рішень при розгляді заяв і повідомлень про злочини, тобто, якщо відверто, їх укриття від обліку.

Суттєвим видається і питання про прокурорський нагляд за законністю розгляду і перевірки заяв та повідомлень про злочини. Мета такого нагляду в тому, щоб забезпечити дотримання строків перевірки, не допустити проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи. Отже, слушною видається точка зору професора О. Михайленка щодо розробки та прийняття закону «Про розгляд заяв і повідомлень про злочини» [4] з обов'язковим запровадженням у пропонованому законі розділу, що містив би норми, які регламентували б перевірку обставин, викладених у повідомленні, заяві про злочин. Було б також доцільно передбачити у ньому права прокурора продовжувати у виняткових випадках 10-денний строк перевірки скарг і заяв.

У майбутньому законі «Про розгляд заяв та повідомлень про злочини», а також у проекті КПК необхідно передбачити гарантії правового і соціального захисту заявника.