9.2. трансакційна автоматизована система казначейства

Державне казначейство України запровадило трансакційну автоматизовану систему Казначейства (TACK) у 2001 році. Дана система базується на електронних засобах телекомунікації, інтегрована в СЕП НБУ; використовує системи „Клієнт Банк", що дозволило суттєво удосконалити всю роботу Казначейства.

Схожі системи уже функціонують у розвинених країнах, в Україні робота такого масштабу виконується уперше. Внутрішня інструкція казначейства дає таке визначення: „TACK — це система реєстрації, обліку, організації платіжного документообігу, генерації звітності щодо фінансових операцій, які здійснюються учасниками бюджетного процесу в ході їхньої діяльності та виконання державного бюджету, місцевих бюджетів, а також спеціальних та інших власних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок цих коштів".

Учасниками — користувачами TACK є Казначейство і його органи, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, а також інші клієнти, які обслуговуються у Казначействі. Серед користувачів виділяються керівництво, адміністратори та оператори, за якими закріплюються відповідні повноваження та функції. Кожен користувач має свій код і пароль для доступу до системи.

TACK забезпечує процедури накопичення, обробки та зберігання в електронному вигляді як клієнтської, так і внутрішньо-казначейської інформації, забезпечуючи реалізацію функцій виконання бюджету, контролю, обліку і звітності. Задля досягнення цієї мети у системі реалізовано такі принципи роботи з інформацією:

інформація зберігається і обробляється у табличному вигляді;

при побудові таблиць застосовано правило подвійного запису;

інформація може вводитись не більше одного разу;

запроваджена автоматична система перевірки даних;

введену інформацію неможливо вилучити безслідно;

використана спеціальна система виправлень сторнування. Відповідно, система має високий рівень вимог щодо самої інформації.

Остання повинна бути, насамперед, повною, достовірною і достатньо деталізованою. Деталізація забезпечується відповідною кодифікацією операцій, рахунків та напрямків використання коштів, що дозволяє однозначно відображати інформацію в облікових регістрах. Вся щоденна інформація обробляється того ж дня і зводиться у щоденному балансі. Таким чином, режим роботи Казначейства максимально наближений до режиму, за яким працюють банки.

У TACK можна умовно виділити підсистеми (рис.9.1).

Підсистеми TACK

Синтетичний облік (головна книга)

- відображає узагальнену та систематизовану в автоматичному режимі інформацію, попередньо введену у систему користувачами

показує залишки за усіма рахунками і дати руху коштів

Бюджетний облік (бюджетна книга)

- автоматично формує підсумкову інформацію про залишки коштів за рахунками бюджетних і кошторисних призначень

- містить систематизовану інформацію про всі документи, що введені у систему

- класифікує їх за типами, періодом введення, статусом (проведені, не проведені, вилучені)

J Діловодство(протокол роботи)

- акумулює дані про виконавця та час виконання конкретної інформації у системі

Бібліотека (довідники)

- містить довідкову інформацію, яка значно полегшує             ► взаємодію користувачів із системою

система кодування І рахунків

типи документів і І операцій

реєстр розпорядників коштів

бюджетна І класифікація перелік податкових органів, місцевих бюджетів тощо

дані про територіальну мережу розпорядників коштів

Рис. 9.1. Підсистеми трансакційної автоматизованої системи Казначейства

TACK стала першою цілісною інформаційною системою, яка забезпечила прозорість, оперативність та достовірність інформації про щоденне виконання бюджетів.

У даний час органи Державного казначейства використовують більш модифікований програмний продукт TACK +. Проте він, як і TACK, не охоплює весь комплекс робіт по обліку доходів і видатків бюджетів, а також процедури внутрішнього бухгалтерського обліку і звітності. Крім цього, ці системи не передбачають розширення складу своїх користувачів за рахунок фінансових органів, органів податкової та митної служби країни.