Охорона праці - Навчальний посібник (Грибан В. Г., Негодченко О. В.)

4.7. безпека на транспорті

 

4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту

До керування транспортними агрегатами допускаються особи, які мають відповідні посвідчення, пройшли інструктажі з Правил дорожньо­го руху, техніки безпеки.

Внутрішньозаводський транспорт призначений для перевезення ван­тажів у межах підприємства. Він може бути залізничним, автомобільним, електроприводним, що залежить від масштабу і виду виробництва.

На території підприємства, на видних місцях, встановлюються схеми руху транспортних засобів та пішохідних доріжок. З метою забезпечення безпеки в' їзди та виїзди для транспорту і входи та виходи для людей влаштовуються окремо. Ширина доріг при односторонньому руху авто­транспорту становить 4 м, а при двосторонньому - 6 м. У тупикових час­тинах доріг слід передбачити майданчики для розвороту автомобілів з радіусом не менше 12 м. Тротуари для пішоходів повинні мати ширину 1,5 м і бути ізольовані від проїзної частини розділювальною смугою. Швидкість залізничного транспорту на території підприємства не пови­нна перевищувати 10 км/год. Швидкість автомобільного транспорту за­лежить від виду вантажів, стану доріг і може становити 10 км/год. (коли забезпечується безпека руху) і 5 км/год. (при в'їзді і виїзді з цеху, при по­воротах, під час густого туману і т. п.).

На всій території підприємства, особливо у місцях під'їзду до буді­вель та споруд, встановлюють чергове штучне освітлення, що забезпечує освітленість на рівні землі 0,5-1 лк, а біля воріт і майданчиків відкритого паркування транспортних засобів - не менше 5 лк.

Як внутрішньозаводський транспорт досить часто застосовуються авто- та електронавантажувачі, штабслери та електрокари. Безпечна експлуатація їх регулюється відповідними нормативними актами. Напри­клад, вилками навантажувача дозволяється піднімати вантаж довжиною не більше 4 м, а висота підіймання вантажу від землі під час його переве­зення не повинна перевищувати 0,5 м.

З метою забезпечення безпеки навантажувачі, штабелери та електро­кари повинні бути оснащені необхідними технічними засобами: гальма­ми, автоматичними пристроями.

Швидкість руху транспорту всередині приміщення (складу) голо­вними проходами не має перевищувати 6 км/год., а при в'їзді та виїзді з дверних отворів - не більше 3 км/год.

До внутрішньоцехового транспорту, який забезпечує транспортуван­ня вантажів в межах цеху відповідно до технологічного процесу вироб­ництва, належать транспортні засоби конвеєрного типу, візки та ванта­жопідіймальні крани.

Транспортні засоби конвеєрного типу можна поділити на:

а)         транспортні засоби з тяговими деталями - ланцюгові, канатні, стрічкові та пластинчасті конвеєри та елеватори;

б)         транспортні засоби без тягових деталей - гравітаційні роликові транспортери (рольганги), похилі (пандуси) та гвинтові спуски, ручні ва- нтажні візки.

Для безпечної роботи конвеєри й елеватори повинні мати надійні огородження всіх рухомих частин, блокувальні пристрої, аварійні вими­качі у головній і хвостовій частинах, світлову і звукову сигналізацію. Елеватори, призначені для транспортування пиловидних речовин, пови­нні мати герметичні кожухи.

Для зручності обслуговування конвеєру проходи з обох сторін його повинні мати ширину не менше 1 м.

Транспортні засоби без тягових органів мають бути зручними і на­дійними у використанні. При їх застосуванні слід дотримуватись відпові­дних інструкцій, розроблених на підприємстві.

 

4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту

За останнє століття небезпечність транспортних засобів сильно зрос­ла. Численність автомобільного парку у світі складає біля одного мільяр­ду автомашин, що само по собі свідчить про велику загрозу для людини.

Фактором небезпеки є не тільки кількість автомобілів, але і якість доріг, їх облаштування різноманітними дорожніми знаками, рівень підготовки водіїв та знання правил пішохідного руху мешканців міст і сіл.

Щорічно в Україні в дорожньо-транспортних пригодах гине близько 10 тисяч осіб і значна частина травмується.

У зв' язку з цим розгляд питань техніки безпеки при експлуатації ав­томашин, тракторів та інших засобів у транспортних цілях вимагає під­вищеної уваги.

Для забезпечення безпеки при використанні автотранспорту необхід­но дотримуватись таких правил:

до роботи допускаються машини тільки у справному стані;

керування автомобілем дозволяється особам, що мають відповідне посвідчення та медичну довідку;

дотримання правил дорожнього руху має бути суворим і надійним;

автомобіль має бути забезпечений аптечкою й вогнегасником;

заправляти автомобіль необхідно при природному або штучному освітленні, на горизонтальній площині, при цьому забороняється корис­туватись відкритим вогнем;

під час зупинки та стоянки автомобіля слід вмикати стоянкове гальмо;

необхідно дотримуватись особистої безпеки: переходити дорогу у ви­значених місцях, не перебувати поряд і попереду автомобіля, що рухається, і не знаходиться поблизу транспортного засобу, який стоїть під ухил;

при завантаженні автомобіля вантажем слід дотримуватись вимог техніки безпеки; завантаження і розвантаження вантажів, їх закріплення здійснювати під контролем водія. Завантажувати транспортний засіб по­трібно рівномірно. Водій у дорозі зобов'язаний слідкувати за надійністю кріплення вантажу;

завантажений автомобіль, у разі обмеженої вантажем площі огляду для водія, повинен пересуватись зі швидкістю до 5 км/год., причому в на­прямку руху попереду нього має рухатися супровідний транспортний за­сіб із прапорцем;

при буксируванні за кермом буксируваного транспорту має знаходи­тися водій, крім випадків, коли конструкція жорсткого зчеплення забез­печує рух буксируваного у колії транспортного засобу;

жорстке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспорт­ними засобами при буксируванні не більше 4, а гнучке - 4-6 м; при цьому гнучке зчеплення через кожний метр позначається сигнальними прапор­цями;

забороняється буксирувати транспортний засіб з причепом, два і бі­льше транспортних засобів.

Легкові автомобілі мають бути обладнані ременями безпеки, при ви­користанні яких слід дотримуватися таких вимог:

ремінь повинен бути пристебнутим, а не накинутим; між ременем і тілом на рівні грудей повинна проходити долоня (за­зор близько 2,5 см);

ремінь повинен бути достатньої міцності, не брудним і не скрученим.