Тема 3. емісія грошей та регулювання готівкового грошового обігуПлан Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ Організація касової роботи в установах НБУ Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України Порядок емісії готівки установами НБУ Безготівкова емісія НБУ 3.1. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює: виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет; встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки; визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій; визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси передбачає порядок введення та вилучення грошей з обігу, а також їх перерозподіл між територіями і регіонами країни залежно від потреб економіки. Випуск грошей в обіг є комплексом заходів, який складається з таких основних етапів: прогнозування потреби у готівковій масі; виготовлення грошей; створення резервного фонду готівки у центральному сховищі; власне введення грошей в обіг. Готівка, як правило, використовується при одержанні населенням своїх доходів та їх використанні (виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, придбання товарів і послуг, розміщення коштів у банківських внесках тощо). У країнах Євросоюзу частка розрахунків готівкою в сукупному грошовому обороті в останні роки не перевищує 3—8 \%. Це досягається переведенням заробітної плати працівників на банківські рахунки та широким запровадженням систем електронних платежів і розрахунків. Тенденції останніх років засвідчили, що в країнах із перехідною економікою, де рівень заробітної плати є низьким, обсяг готівки на душу населення майже дорівнює розміру середньої зарплати. Натомість у країнах із розвинутою ринковою економікою, де лише незначна частина населення отримує заробітну плату готівкою, її обсяг на душу населення істотно менший. Проблема емісійних операцій і забезпечення найефективнішого їх впливу на розвиток економіки є однією з головних у діяльності центральних банків усіх країн. На сьогодні для світової практики характерні дві основні моделі центрального емісійного банку: англосаксонська (типові представники — Великобританія та СІНА) і континентальна (більшість європейських країн). В англосаксонській моделі грошова емісія здійснюється окремим від центрального банку органом, який передає потім емісійні банківські білети банківським установам. У СІНА це відбувається в рамках Федеральної резервної системи. Водночас у континентальній моделі рішення про грошову емісію приймається безпосередньо центральним банком у межах, визначених правовими нормами. Процеси світової глобалізації вносять свої корективи у формування готівкової маси. Створення Європейського монетарного союзу, зокрема введення в обіг єдиної валюти, поставило нові завдання перед Європейським центральним банком щодо ефективного формування готівки в обігу. Питання емісії готівкового евро та його транспортування в усі країни єврозони було вирішено з урахуванням досвіду Федеральної резервної системи СІНА — право емітувати готівку розподілено між центральними банками країн єврозони. 3.2. Організація процесу виробництва банкнот і монет у системі НБУ Потужний промисловий комплекс, до складу якого входять Банкнотна фабрика і Монетний двір, здатний повністю забезпечувати потребу України в банкнотах і монетах. В Україні з 2 вересня 1996 р. введено в обіг банкноти Національного банку України номінальною вартістю 1 (два зразки), 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень та монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 та 50 копійок. Одна гривня дорівнює 100 копійкам. Код валюти літерний — иАН, код валюти цифровий — 980, скорочена назва — грн. Банкноти гривні виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року зі світлим водяним знаком, розташованим по всій банкноті у вигляді тризуба, а номінальною вартістю 1 (1994 рік), 50 та 100 гривень з багатотоновим фіксованим водяним знаком — портретом, який повторює портрет, що надрукований на лицьовому боці банкноти. На лицьовому боці всіх банкнот розташовані: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи «Україна» або «Україна Національний банк України», номінали банкноти літерами та цифрами. Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, які виконані багатоколірним друком. На банкнотах номіналом 1 (1994 рік), 50 та 100 гривень розміщені нумерація і підпис Голови Правління Національного банку України, а на банкноті 1 гривня — і рік її випуску. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот номіналом 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень виконані рельєфним друком. На зворотному боці банкнот розташоване зображення історико-архітектурних пам'ятників України, зверху над яким зроблено напис «Національний банк України». На зворотному боці літерами та в чотирьох кутах цифрами вказано номінал банкноти. Дизайн зворотного боку банкнот доповнюють розетки, стрічки, сітки, які виконані багатоколірним друком. На банкнотах зразка 1992 року номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень проставлено рік прийняття зразка банкноти, нумерація і підпис Голови Правління Національного банку України. 1 вересня 1997 року в обіг уведено банкноти номіналом: гривня (зразка 1995 року) Основні малюнки: лицьового боку — портрет Володимира Великого; зворотного боку — Руїни Херсонеса. Переважаючий колір — зелено-коричневий. Розмір — 133 х 66 мм. гривні (зразка 1995 року) Основні малюнки: лицьового боку — портрет Ярослава мудрого; зворотного боку — Собор Святої Софії у Києві. Переважаючий колір — рожево-коричневий. Розмір — 133 х 66 мм 5 гривень (зразка 1994 року) Основні малюнки: лицьового боку — портрет Богдана Хмельницького; зворотного боку — Церква у селі Суботові. Переважаючий колір — блакитно-темно-синій. 10 гривень (зразка 1994 року) Основні малюнки: лицьового боку — портрет Івана Мазепи; зворотного боку — Києво-Печерська лавра. Переважаючий колір — темно-синьо-червоний. Розмір — 133 х 66 мм. 20 гривень (зразка 1995 року) Основні малюнки: лицьового боку — портрет Івана Франка; зворотного боку — Львівський оперний театр. Переважаючий колір — коричнево-зелений. Розмір — 133 х 66 мм. 1 вересня 1998 року в обіг уведено банкноту номіналом 5 гривень (зразка 1997 року). 8 листопада 2000 року в обіг уведено банкноту номіналом 10 гривень (зразка 2000 року). 20 листопада 2000 року в обіг уведено банкноту номіналом 20 гривень (зразка 2000 року). березня 2001 року в обіг уведено банкноту номіналом 5 гривень (зразка 2001 року). липня 2001 року в обіг уведено банкноту номіналом 2 гривні (зразка 2001 року). 22 серпня 2001 року в обіг уведено банкноту номіналом 200 гривень. Банкнота надрукована на спеціальному білому папері, який не флуоресціює в ультрафіолетових променях, з багатотоно-вим водяним знаком портрета Лесі Українки. Розмір банкноти — 133 х 66 мм. 1 грудня 2003 року в обіг уведено банкноту номіналом 20 гривень (зразка 2003 року). 29 березня 2004 року в обіг уведено банкноту номіналом 50 гривень (зразка 2004 року) Розмір банкноти — (72 х 136) мм. Переважаючий колір банкноти — фіолетовий. Праворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Михайла Грушевсь-кого. червня 2004 року в обіг уведено банкноту номіналом 5 гривень (зразка 2004 року). 28 вересня 2004 року в обіг уведено банкноту номіналом 2 гривні (зразка 2004 року). 1 листопада 2004 року в обіг уведено банкноту номіналом 10 гривень (зразка 2004 року). 1 грудня 2004 року в обіг уведено банкноту номіналом 1 гривня (зразка 2004 року). 20 лютого 2006 року в обіг уведено банкноту номіналом 100 гривень (зразка 2005 року). Розмір банкноти — (75 х 142) мм. Переважаючий колір банкноти — жовто-зелений. Праворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Тараса Шевченка. 22 травня 2006 року в обіг уведено банкноту номіналом 1 гривня (зразка 2006 року). У серпні 2006 року в обіг уведено банкноту номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску). вересня 2006 року в обіг уведено банкноту номіналом 500 гривень (зразка 2006 року). Розмір банкноти — (75 х 154) мм. Переважаючий колір банкноти — жовтогарячий. Ліворуч від центру лицьового боку банкноти розміщено портрет Григорія Сковороди. 28 травня 2007 року в обіг уведено банкноту номіналом 200 гривень (зразка 2007 року). Характеристика захисних елементів Водяний знак — на банкнотах номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року — зображення світлими лініями ТРИЗУБА, яке утворене внутрішньою структурою паперу, повторюється по всій площі банкноти і видиме при розгляді банкноти проти світла; на банкнотах пізнішого випуску — видиме при розгляді банкноти проти світла зображення на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) портрета, що утворене внутрішньою структурою паперу і яке повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Захисна стрічка у банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом «1 гривня», «2 гривні» та «5 гривень», що повторюються; у банкнотах номінальною вартістю 1 (1994 р.), 5 (1994 р.), 10 (1994 р.), 50 та 100 гривень у товщі паперу розміщена вертикальна полімерна стрічка шириною приблизно 1 мм , яку видно проти світла. На ній є напис «Україна» темного кольору, що повторюється. Його можна прочитати за допомогою збільшувального скла; у банкнотах номінальною вартістю 20 гривень зразка 1995 року між водяним знаком та портретом розміщена вертикальна металізована «віконна» стрічка. З лицьового боку банкноти вона періодично (6 разів) виходить із товщі на поверхню паперу банкноти. Ця частина стрічки помітна, вона має вигляд блискучої пунктирної лінії. При розгляданні банкноти проти світла уся стрічка має вигляд безперервної темної лінії, що перетинає банкноту впоперек. Рельєфні елементи елементи друку в банкнотах номіналом 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців. Суміщений малюнок малюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти). Райдужний друк поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти). Антисканерна сітка розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки). Кодоване латентне зображення приховане цифрове зображення номіналу на банкнотах 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, видиме при розгляданні банкноти на рівні очей під гострим кутом проти світла при її повороті на 45 градусів (прямокутний орнамент праворуч від портрета) та приховане зображення ТРИЗУБА (цифрове позначення номіналу у верхніх кутах лицьового боку банкнот номіналом 2-20 гривень зразка 1992 року). Мікротекст - напис безперервно повторюваного слова «УКРАЇНА» абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла. Знак для сліпих рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти. Видимі захисні волокна хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти сині волокна довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), сині та червоні волокна — номінал 1, 2, 5 гривень зразка 1994-1997 рр. Невидимі захисні волокна хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна: довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим світлом; довжиною близько 4 мм (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим і блакитним світлом та синім і зеленим світлом (1 (1995 р.), 2 (1995 р.), 5 (1997 р.) гривень). Флуоресцентний номер надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номінал 1 — 20 гривень зразка 1992 року) та червоною фарбою горизонтально ((1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень) і вертикально (номінал 50 та 100 гривень), рівно, з однаковим інтервалом між цифрами номер банкноти, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим (номінал 120 гривень зразка 1992 року) та світло-червоним (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень) світлом. Магнітний номер надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень). Прихований номінал • надрукований в центрі лицьового боку банкноти крім 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом. Флуоресцентний друк ♦ елементи дизайну лицьового боку і зворотного боку банкнот та кодований малюнок (50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим або жовто-зеленим світлом (в залежності від номіналу). Високий друк • друк, яким виконано номери банкнот. Він залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір, як правило, має опуклий рельєфний відбиток. Орловський друк ♦ різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти). Важливими факторами захищеності спеціальної друкованої продукції є папір і фарби, які використовуються для її виготовлення. Банкнотна фабрика Національного банку України виготовляє свою продукцію за допомогою фарб власного виробництва на вітчизняному банкнотному папері. Банкнотний папір, виготовлений на цьому підприємстві, відповідає найвищим міжнародним стандартам. Успіхи фабрики зумовлені насамперед застосуванням сучасного обладнання та передових технологій. Вони поєднують у собі багатий іспанський досвід щодо очищення бавовни, високу ефективність італійських турбостатів для її варіння, вишуканість швейцарського розмелювального обладнання, якість і надійність папероробного устаткування із Франції, Італії, Англії та Фінляндії. Широке застосування автоматизації процесів додає технологіям чіткості й стабільності. А застосування автоматизованої системи управління папероробною машиною «УоЬх^а'ута» в поєднанні з унікальною системою контролю якості паперу ставить підприємство за оснащеністю в один ряд зі світовими грандами у цій галузі. Банкноти за новим дизайном вигідно відрізняються від своїх попередників як більш досконалою системою захисту від підроблення, так і зручністю у користуванні. За результатами виробничої діяльності у 2008 році Фабрикою банкнотного паперу Національного банку України вироблено 1704 тонни банкнотного та 383 тонни захищеного паперу, що дало можливість завантажити виробничі потужності на 81,1 та 18,2 \% відповідно. Обсяг реалізованої продукції у 2008 році становив 1725 тонн банкнотного паперу вартістю 72,9 млн. грн. та 410 тонн захищеного паперу вартістю 7,3 млн. грн. На виконання державної програми з енергозбереження було введено в експлуатацію цех виробництва електроенергії та технологічної пари. Відповідно до планових завдань із технічного переоснащення виробництва було введено в експлуатацію комплексну автоматизовану систему безпеки Фабрики банкнотного паперу Національного банку України. З метою виготовлення паперу для банкнот нового покоління було розпочато модернізацію автоматизованої системи управління технологічним процесом виробництва паперу. У 2008 році завдяки впровадженню технології виготовлення гравюр водяних знаків машинним способом термін виготовлення спеціальної сітки нового дизайну скоротився на 50,0 \%. Оптимізовано композиційний склад паперу для банкнот із використанням дешевшої бавовняної сировини для виробництва банкнотного паперу з поліпшенням його споживчих властивостей. З метою підвищення зносостійкості паперу для банкнот у процесі їх обігу було розроблено практичні рекомендації щодо використання луб'яних волокон із льону при їх виготовленні. Проведено дослідно-промислові виробки банкнотного паперу із залученням волокон льону. Перевірено техніко-друкарські властивості паперу при виготовленні грошових знаків на Банкнотній фабриці Національного банку України та отримано позитивний результат. Розмінні монети Національного банку України номінальною вартістю 1, 2 та 5 копійок виготовлені з металу сріблястого кольору, вартістю 10, 25 та 50 копійок — з металу жовтого кольору. Основні характеристики монет копійка — діаметр 16,0 мм, товщина 1,2 мм, вага 1,5 г, нержавіюча сталь; копійки — діаметр 17,3 мм, товщина 1,2 мм, вага 0,64 г, алюмінієвий сплав; 5 копійок — діаметр 24,0 мм, товщина 1,5 мм, вага 4,3 г, нержавіюча сталь; 10 копійок — діаметр 16,3 мм, товщина 1,25 мм, вага 4,7 г, сплав на основі міді; 25 копійок — діаметр 20,8 мм, товщина 1,35 мм, вага 2,9 г, сплав на основі міді; 50 копійок — діаметр 23,0 мм, товщина 1,55 мм, вага 4,2 г, сплав на основі міді. На лицьовому боці (аверсі) монет у центрі знаходиться зображення малого державного Герба України, обрамленого орнаментом з обох боків з двох дубових листків і двох колосків. Від кожного колоска вертикально вгору виходять по три остюки. Над гербом зроблено напис «Україна», а під гербом — рік карбування монети. На зворотному боці (реверсі) в центрі монети розміщене цифрове позначення номіналу, а під ним — відповідний напис «копійка», «копійки», «копійок», 50 копійок. Верхній рівень літер назви номіналу — горизонтальний, а нижній має форму випуклої донизу дуги. Номінал обрамлений стилізованим вінком з листя та ягід. За периметром лицьовий та зворотний боки монети обрамлені суцільним випуклим кантом. Бокова поверхня монет (гурт) номіналом 1 та 2 копійки — гладка, а номіналу 5, 10 копійок — рифлена, номіналів 25, 50 копійок — секторальне рифлення. 1 листопада 2001 р. Національний банк України ввів у обіг розмінні монети підвищеної якості карбування номіналами 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок та обігову монету номіналом 1 гривня. Монети випущено для нумізматичних цілей, у тому числі по 5 тис. штук монет кожного номіналу — для формування наборів «Обігові монети України» в сувенірній упаковці. Загальна характеристика обігової монети номіналом 1 гривня (1995, 1996, 2001 рр.). На лицьовому боці (аверсі) монети у центрі розміщено зображення малого державного герба України — тризуба, обрамленого з обох боків орнаментом з двох дубових листків і двох колосків. Від кожного колоска вертикально вгору виходять по три остюки. Над гербом зроблено напис «Україна», а під гербом — рік карбування монети. На зворотному боці (реверсі) монети в центрі цифрою 1 і написом під нею «гривня» позначено номінал монети. З обох боків цифри 1 симетрично розміщено орнамент зі стилізованого зображення гілок. По периметру — опуклий кант. Зображення та написи — рельєфні. Гурт монети містить написи «Одна гривня» і рік карбування. Обігова монета номіналом 1 гривня «Володимир Великий» присвячена великому князю київському, державному діячу, за часів правління якого завершилося формування давньоруської держави і введено християнство як державну релігію. На лицьовому боці (аверсі) монети угорі зображено малий Державний Герб України, унизу — рік карбування — 2004, в обрамленні давньоруського орнаменту в три рядки написи: Україна / 1 / гривня, а також логотип Монетного двору Національного банку України. На зворотному боці ( реверсі) розміщено зображення князя Володимира Великого, який тримає в правій руці хрест, а в лівій — стилізоване зображення Десятинної церкви, а також круговий напис: Володимир Великий. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років визволення України від фашистських загарбників» присвячена 60-й річниці визволення України від фашистських загарбників, учасникам бойових дій 1941 — 1945 рр., ветеранам трудового фронту та пам'яті полеглих у боротьбі з фашизмом. На лицьовому боці (аверсі) монети угорі зображено малий Державний Герб України, унизу — рік карбування — 2004, в обрамленні давньоруського орнаменту в три рядки написи: Україна / 1 / гривня, а також логотип Монетного двору Національного банку України. На зворотному боці (реверсі) «60 років визволення України від фашистських загарбників» та зображено лацкан піджака ветерана Великої вітчизняної війни з нагородами: орден Слави, медалі «За отвагу», «За боевые заслуги», «За оборону Києва» тощо. Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» присвячена 60-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. На лицьовому боці (аверсі) монети угорі зображено малий Державний Герб України, унизу — рік карбування — 2005, в обрамленні давньоруського орнаменту в три рядки написи: Україна / 1 / гривня, а також логотип Монетного двору Національного банку України. На зворотному боці ( реверсі) у частині сегмента, що обмежений трьома променями прожекторів, зображені солдати, які повертаються з фронту. Ліворуч розміщено напис 60/ років/ Перемоги/ У Великій/ Вітчизняній/ війні/ 1941—1945 На Банкнотно-монетному дворі виготовляються пам 'ятні і ювілейні монети. Класифікація монет за матеріалом виготовлення Біметалеві монети з дорогоцінних металів Біметалеві монети з недорогоцінних металів Дорогоцінні метали: золото, срібло Недорогоцінні метали Класифікація монет за тематикою Античні пам'ятки України Видатні особистості України Вищі навчальні заклади України Відродження української державності Відродження християнської духовності в Україні Герої козацької доби Гетьманські столиці Духовні скарби України Знаки зодіаку Княжа Україна Літаки України Міста-герої України На межі тисячоліть Найменша золота монета Народні музичні інструменти Народні промисли та ремесла України Обрядові свята України. Пам'ятки давніх культур України Пам'ятники архітектури України. Славетні роди України Спорт Стародавні міста України Східний календар Флора і фауна 2000-ліття Різдва Христового Сьогодні Банкнотно-монетний двір — це новітнє за технічним і технологічним потенціалом виробництво. Українські монети реалізуються не лише в Україні — починаючи із січня 1999 року вони також експортуються за кордон. У 2000 році монета зі срібла «Різдво Христове» в категорії «Найбільш надихаюча монета» у міжнародному конкурсі монет визнана кращою монетою світу. Нині Україна — всесвітньо відома нумізматична держава. Вітчизняні монети були успішно презентовані на міжнародних форумах і ярмарках Базелі (Швейцарія), Штутгарту Берліні (Німеччина), Празі (Чехія), Денвері, Нью-Йорку, Чикаго (СІНА). Завдяки високому художньому рівню, якості карбування вони мають високий ринковий попит у Німеччині, Норвегії, Японії, СІНА, Кореї, Китаї. За короткий період майстри нашого монетного виробництва, українські митці пройшли шлях, який багато інших нумізматичних країн світу долали десятиріччями. У межах встановлених завдань та укладених договорів Банкнотно-монетний двір у 2008 році виготовив: 1,5 млрд. примірників банкнот різних номіналів; 1 млрд. шт. розмінних монет; 1 млн. шт. пам'ятних монет; 70 млн. примірників банкнот на замовлення компанії Тізеке і Де-врієнт Гмбх» (Німеччина); 30 тис. державних нагород, відомчих медалей та знаків. У 2008 році порівняно з 2007 роком обсяг виробництва зріс на 26,8 \% і становив 434,6 млн. грн. Зростання обсягів виготовленої продукції Банкнотною фабрикою у вартісному вираженні було пов'язане як зі зростанням вартості, так і зі збільшенням обсягів виготовлення банкнот на замовлення Національного банку України (на 104,7 млн. примірників банкнот, або на 6.9 \%). Збільшення обсягів виготовленої продукції Монетного двору у вартісному вираженні пов'язане зі зростанням вартості виготовлення пам'ятних, ювілейних та розмінних монет в основному за рахунок зростання вартості заготовок та у зв'язку зі збільшенням обсягів виготовлення пам'ятних та ювілейних монет (на 134,4 тис. шт., або на 12,9 \%) і розмінних монет на замовлення Національного банку України (на 80,0 млн. шт., або на 8,0 \%). У 2008 році Банкнотно-монетним двором Національного банку України було реалізовано продукції (послуг) на загальну суму 427,6 млн. грн., у тому числі: на замовлення Національного банку України — 406,2 млн. грн.; на замовлення державних установ та інших організацій -18,0 млн. грн. Постановою Правління Національного банку України від 01.07.2008 № 197 було затверджено Заходи щодо заміни морально і фізично зношеного обладнання та впровадження новітніх технологій на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Було прийнято Інвестиційну програму Банкнотно-монетного двору Національного банку України на 2008-2011 роки (постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 № 233). Відповідно до цих постанов було укладено договори про модернізацію машин «Супер Нумерота 212», про постачання систем контролю якості BPS-2000 та карбувальних пресів фірми «GRABENER». Одним із стратегічних напрямів автоматизації внутрішньогосподарської діяльності Банкнотно-монетного двору було передбачено комплексну автоматизацію фінансово-господарських процесів Банкнотно-монетного двору в складі корпоративного проекту автоматизації Національного банку України на базі SAP. 3.3. Організація касової роботи в установах НБУ Порядок організації касової роботи в установах НБУ визначено «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженою Постановою Правління НБУ від 14.08.2003 № 337. Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку або програмного комплексу «Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет» до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання — з орієнтовним розподілом сум за номіналами). Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки. Банки отримують готівку через уповноважених осіб банку безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за видатковим касовим ордером на підставі довіреності. Отримання готівки інкасаторами банку через приміщення приймання-передавання цінностей або службою перевезення цінностей та організації інкасації територіальних управлінь здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань перевезення валютних цінностей та інших коштів у банківській системі. У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (СЕП) або програмний комплекс «Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет» територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки до завершення операційного дня територіального управління. Національний банк приймає до розгляду акти про розбіжності, затверджені керівником банку, у разі встановлення недостачі банкнот (монет) в упаковці територіального управління, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору від тих банків, яким було видано безпосередньо підкріплення готівкою через службу перевезення цінностей та організації інкасації або інкасаторів банку. Національний банк не приймає від банків претензії щодо недостачі банкнот (монет), якщо вповноважена особа банку не перерахувала готівку, не відходячи від видаткової каси територіального управління, або у відведеному для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника. Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення). Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу) через уповноважених осіб до прибуткової каси територіального управління, а через інкасаторів банку — до приміщення для приймання-передавання готівки. Банки здають банкноти повними пачками, а банкноти номіналами 100, 200 та 500 грн. і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектом виробника банкноти банк здає як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) та через прибуткову касу неповними корінцями з поаркушним перерахуванням. Під час вивезення готівки до територіальних управлінь банкам забороняється формування пачок банкнот з корінців, сформованих різними касирами та за різними датами. Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника — неповними. Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети. Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці. Територіальні управління приймають від банків готівку національної валюти за умови дотримання таких вимог. банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал — на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти також відповідно до їх розмірів; розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо; надірвані та розірвані (розрізані) на дві частини банкноти мають бути склеєні прозорими клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у такий спосіб, щоб це не призводило до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Склеювати розірвані на дві частини банкноти потрібно впритул без накладання однієї частини на іншу; банкноти, що розірвані (розрізані) більше ніж на дві частини, площа кожної з яких менше ніж 55 \% початкової площі банкноти, не склеюються, вкладаються до окремого конверта та в установленому порядку передаються на дослідження до територіального управління як сумнівні. Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані (розрізані) та склеєні в установлений вище спосіб, у тому числі банкноти з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55 \% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо. Банки пакують окремо прийняті від правоохоронних органів банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення слідчо-оперативних заходів (для уникнення забруднення перерахування таких банкнот доцільно здійснювати в захисних латексних рукавичках або за допомогою пінцета). До значно зношених відсортовують банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот. Банкноти, пошкоджені вогнем, водою, хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55 \% їх початкової площі, територіальні управління Національного банку приймають відповідно до вимог Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування. Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами. Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не потрапляли між банкнот корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається. Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. Пачка з корінцями, обандероленими поперечно, обов'язково запаковується в термоусадкову плівку або в поліетиленові пакети у встановленому порядку. Придатні до обігу монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів. Горловина кожного мішечка прошивається разом з ярликом із тканини і щільно зав'язується шпагатом, що не має вузлів і надривів. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом з накладенням пломби, на якій зазначаються код банку або номер за електронною поштою та номер пломбіра. До неповних мішечків з монетами прикріплюється ярлик з картону із зазначенням відповідних реквізитів. Банкнотно-монетний двір пакує пам 'ятні (ювілейні) монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів в індивідуальну упаковку та в картонні коробки, а також обандеролює коробки з пам'ятними (ювілейними) монетами полімерною стрічкою із зварюванням її кінців на верхньому боці коробки, на місце перехрещення якої наклеює само-клеювальну етикетку з такими реквізитами. найменування виробника та його логотип, назва пам'ятних (ювілейних) монет, назва металу, кількість вкладення, сума вкладення, дата пакування, номер обліковця (або відбиток його штампа) та підпис. Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися також у паперові ролики із застосуванням автоматичних пакувальних установок. На упаковці ролика мають бути зазначені такі реквізити: найменування виробника та його логотип, номінал, сума вкладення, кількість вкладення, номер пакувальника, дата пакування. У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот (монет) під час приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та банкнот іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження у трьох примірниках. Банкам забороняється видавати клієнтам, а також повертати чи тимчасово передавати виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти (монети) національної та іноземної валюти. Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюється територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні банкноти (монети) національної валюти безпосередньо до відповідного територіального управління, яке в разі неможливості прийняти відповідне рішення відправляє їх для проведення додаткових досліджень до Центрального сховища. Дослідження сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти здійснює Департамент готівково-грошового обігу. Банки мають надсилати сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти безпосередньо до Операційного управління Національного банку. Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені банками для проведення досліджень до відповідного територіального управління або Операційного управління не рідше одного разу в три дні. 3.4. Ознаки платіжності грошових білетів та розмінних монет Національного банку України Ознаки платіжності встановлює Національний банк України: справжні банкноти (банкноти) — це введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу паперові грошові знаки, що мають прямокутну форму встановленого розміру і виготовлені на спеціальному папері з елементами захисту, на яких зазначені реквізити (найменування банку-емітента, назва грошової одиниці, номінал, рік затвердження Головою Національного банку зразка або рік виготовлення, серія та номер), інші елементи дизайну і захисту; справжні монети (монети) — це введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу металеві грошові знаки, що мають установлену форму, технічні характеристики, геометричні розміри, у яких розрізняють лицьовий бік (аверс), зворотний бік (реверс) й обріз (гурт), на яких зображені герб, написи з елементами захисту, номінал, найменування держави, рік карбування; платіжні банкноти (монети) — це справжні банкноти (монети), що за встановленими Національним банком критеріями можуть використовуватися для розрахунків за всіма видами готівкових операцій або прийматись банками до обміну та інших банківських операцій. Платіжні банкноти і монети поділяються на придатні до обігу та непридатні до обігу. придатні до обігу банкноти (монети) — це платіжні банкноти (монети), що не мають ознак зношення, пошкодження та дефектів, визначених Національним банком; непридатні до обігу банкноти (монети) — це платіжні банкноти (монети), які в процесі обігу набули ознак зношення та пошкодження, що встановлені Національним банком, а також такі, що мають дефекти виробника і повинні вилучатися банками з обігу; неплатіжні банкноти (монети) — це справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися як засіб платежу (для взаєморозра-хунків за готівковими платежами і переказами, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо) у зв'язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які перевищують установлені Національним банком критерії, а також підроблені банкноти (монети) і такі, що виведені Національним банком з обігу, та зразки банкнот; підроблені банкноти (монети) — банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку та імітують (фальсифікують) справжні банкноти (монети), уведені Національним банком в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінені зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити та елементи дизайну, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти (монети). За ступенем зношення, пошкодження та наявності дефектів непридатні до обігу банкноти (монети), у свою чергу, поділяються на зношені банкноти і монети, значно зношені банкноти, банкноти та монети з дефектами виробника. Під час приймання таких банкнот і монет банки зобов'язані їх перевіряти на відповідність цим ознакам. Зношені банкноти — це банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження. потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості; загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях) площею кожні понад 400 кв. мм, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти; відбитки штампів площею понад 400 кв. мм, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення; надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні; отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 кв. мм. Зношені монети — це монети з ознаками хімічної дії, унаслідок чого змінився колір, або механічного пошкодження (спотворені елементи дизайну) за умови, що вони не мають надломів, надрізів та отворів, недефо-рмовані і зберегли масу, зображення малого Державного Герба України, номіналу, назви розмінної одиниці та рельєф або текст на гурті, якщо він має бути згідно з офіційним повідомленням Національного банку. Зношені банкноти і монети, якщо вони не мають ознак підроблення, повинні без обмежень прийматися фізичними й юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, для переказів тощо. Банки зобов'язані без обмежень приймати такі банкноти і монети разом з виручкою підприємств, установ і організацій, а також від фізичних і юридичних осіб до всіх видів готівкових платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та обміну на придатні до обігу банкноти і монети. Значно зношені банкноти — це банкноти, які мають одну або більше з наведених нижче суттєвих ознак зношення або пошкодження: банкноти з утраченими частинами, якщо разом з отворами (дірками) збереглася ціла частина банкноти, площа якої не менше ніж 55 \% її початкової площі; банкноти, розірвані та розрізані на дві або більше частин, уключа-ючи склеєні, якщо не менше ніж 55 \% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті; банкноти, що складені (склеєні) з половин двох різних банкнот одного номіналу і дизайну, розірваних (розрізаних) навпіл, загальною площею не менше ніж 92 \% початкової площі банкноти; банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, які спричинили деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, якщо разом з пошкодженими ділянками збереглося не менше ніж 55 \% її початкової площі. Банки мають приймати без обмеження від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для готівкових платежів тощо пошкоджені банкноти без ознак підроблення, які: зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 \% своєї початкової площі; розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 \% початкової площі банкноти. Усі інші пошкоджені банкноти, які складені з двох або більше частин, банки мають вилучати як сумнівні щодо платіжності та в установленому порядку надсилати для проведення досліджень до відповідних територіальних управлінь Національного банку. За результатами цих досліджень експерт Національного банку оформляє відповідний акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, неплатіжними чи підробленими. Не приймаються банками та іншими юридичними особами лише банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами або хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55 \% початкової площі банкноти. З метою обміну таких банкнот фізичні та юридичні особи мають звертатися безпосередньо до територіальних управлінь Національного банку, які зобов'язані прийняти рішення про обмін банкнот у присутності пред'явника або прийняти їх на дослідження за його заявою. Якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їх склеювання (спікання), пред'явнику не рекомендується самостійно порушувати цілісності групи склеєних банкнот. Банкноти і монети з дефектами виробника — це банкноти і монети з будь-якими відхиленнями від зразка, допущеними під час виготовлення (на банкнотах — відсутні графічні зображення, одна або кілька фарб, номери, немає або неправильно розміщений водяний знак або захисна стрічка, невідповідність водяного знака або захисної стрічки номіналу тощо; на монетах — тріщини, відколи, зміщення зображення, перевернуте зображення реверсу щодо аверсу, нечіткість чеканки тощо), які помилково випущені в обіг, але не втратили платіжності за ступенем зношення. Банкноти та монети з дефектами виробника, якщо вони не мають ознак підроблення, банки зобов'язані без обмеження приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти та монети, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для готівкових платежів тощо. Обмін банками непридатних до обігу банкнот і монет (зношених, значно зношених та з дефектами виробника) здійснюється безоплатно. Банкам забороняється використовувати непридатні до обігу банкноти і монети для розрахунків, обміну, видачі клієнтам (юридичним і фізичним особам). Національний банк без будь-яких обмежень приймає від банків непридатні до обігу банкноти і монети. Неплатіжні банкноти і монети не підлягають прийманню до платежів та для переказів фізичними і юридичними особами, а банками також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, до обміну і видачі клієнтам. Національний банк не відшкодовує пред'явникам або банкам вартість підроблених і неплатіжних банкнот. Як виняток, банкноти без ознак підроблення, які втратили ознаки платіжності внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, можуть обмінюватися Операційним управлінням Національного банку за рішенням Департаменту готівково-грошового обігу Національного банку. Приймання таких банкнот від фізичних та юридичних осіб для подальшого передавання до Операційного управління здійснюють територіальні управління Національного банку. 3.5. Порядок емісії готівки установами НБУ Аналіз і прогнозування структури готівкової маси здійснюється департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України. На підставі підготовленого розрахунку потреб у готівці Банкнотно-монетному двору Національного банку України надається розпорядження щодо виготовлення необхідної її кількості в розрізі певних номіналів. Виготовлена готівкова маса використовується для створення резервного фонду готівки та для підкріплення територіальних управлінь Національного банку України. Забезпечення економічних суб'єктів готівкою реалізується через установи банків, які здійснюють інкасацію коштів, що перевищують встановлені касові ліміти та виконують заявки економічних суб'єктів на підкріплення готівкою. Банки, в свою чергу, звертаються до територіальних управлінь Національного банку України за підкріпленням (видачею) банкнот і монет відповідно до заявок щодо заміни вилучених з обігу внаслідок зношеності банкнот і монет та / або здають готівку (рис. 3.1). Територіальне управління НБУ Повернення готівки Центральне сховище НБУ
Здавання надлишків готівки Підкріплення готівкою Підкріплення готівкою касових резервів відповідно до заявок Банки Здавання понадлімітної касової готівки, платежі населення, депонування Поповнення готівкою, зняття готівки з рахунку Економічні суб'єкти, населення Рис. 3.1. Обіг готівки в Україні Формування заявки банками на підкріплення здійснюється з урахуванням очікуваних обсягів надходжень готівки з кас підприємств і від населення та готівкових виплат. Кошти, що мають надійти від територіального управління Національного банку, спрямовуються на покриття можливої різниці між надходженнями готівки до кас банків та потребою в ній. Територіальні управління Національного банку України, в свою чергу, на підставі заявок банків видають відповідну кількість банкнот і монет, необхідну для забезпечення нормального готівкового обігу регіону. Банки безпосередньо видають готівку своїм клієнтам, таким чином вводячи її в обіг. Отже, територіальні управління Національного банку України можуть впливати на забезпеченість регіонів готівкою через управління її запасами. Департамент готівково-грошового обігу Національного банку України аналізує тенденції вибуття банкнот і монет з обігу до сховищ своїх територіальних управлінь через банки, оскільки без цього неможливо коректно визначати і прогнозувати кількість грошей, необхідних для підкріплення готівкового обігу країни. 3.6. Безготівкова емісія НБУ Первинна емісія національної валюти у безготівковій формі здійснюється через три канали: валютний (купівля валюти на міжбанківському ринку з метою згладжування коливань курсу національної валюти та поповнення міжнародних резервів); кредитний (рефінансування банків з метою підтримки їх ліквідності); фондовий (здійснення операцій з купівлі-продажу державних цінних паперів на вторинному ринку з метою збалансування попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку). Якщо в 2007 році в структурі емісійних операцій превалювало здійснення операцій через валютний канал (майже 95 \% від загального обсягу здійсненої безготівкової емісії), то в 2008 році — через кредитний канал (майже 80 \%). В умовах виникнення напруження на фінансовому ринку, починаючи з жовтня 2008 року, через валютний канал переважно відбувалося вилучення грошей з обігу, оскільки Національний банк України проводив операції з продажу іноземної валюти. Із-за відтоку коштів з депозитних рахунків банків Національний банк України збільшив обсяги підтримки ліквідності банків через механізми рефінансування, що збільшило частку операцій через кредитний канал у структурі емісійних операцій. Протягом 2008 року Національним банком України було випущено в обіг коштів на суму 218,2 млрд. грн., що на 174,3 млрд. грн., або майже в 5,0 раза більше, ніжу 2007 році, у тому числі: для підтримки ліквідності банків через різні інструменти рефінансування в сумі 169,5 млрд. грн. (2,5 млрд. грн. у 2007 році), що становило 77,7 \% безготівкової емісії; на придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку для формування міжнародних (золотовалютних) резервів в сумі 40,1 млрд. грн. (41,4 млрд. грн. у 2007 році), що становило І8,4 \% безготівкової емісії; на придбання державних облігацій України на вторинному ринку в сумі 8,6 млрд. грн., або 3,9 \% безготівкової емісії. У структурі безготівкової емісії, здійсненої Національним банком України у 2008 році, на відміну від попереднього року частка коштів, спрямованих на підтримку ліквідності банків, збільшилася на 71,9 процентного пункту, що було пов'язано зі зменшенням ліквідності окремих банків, починаючи з жовтня 2008 року, через відплив коштів з депозитних рахунків, а також у зв'язку з активним проведенням Національним банком України операцій з продажу іноземної валюти. У 2008 році Національним банком України було вилучено з обігу емісійних коштів обсягом 179,6 млрд. грн., що в 44,0 раза більше, ніж у 2007 році. Вилучення емісійних коштів здійснювалося шляхом повернення банками раніше наданих кредитів рефінансування в сумі 110,4 млрд. грн. (61,5 \% від загальної суми вилучених коштів), продажу Національним банком України іноземної валюти в сумі 69,1 млрд. грн. (38,4 \%), а також за рахунок операцій з погашення облігацій зовнішньої державної позики у сумі 129,2 млрд. грн. (0,1 \%). Обсяги чистої безготівкової емісії (різниця між коштами, випущеними в обіг та вилученими з обігу) в 2008 році становили 38,6 млрд. грн. і були на 1,2 млрд. грн., або на 3,0 \%>, меншими, ніж у 2007 році. За станом на 01.01.2009 р. обліковувалося безготівкової емісії Національного банку України в сумі 181,4 млрд. грн., що на 38,6 млрд. грн., або на 27,0 \%, більше, ніж на 01.01.2008 р. Література [2, 6, 18, 23-26, 29-32, 37, 46, 58, 82, 86, 88, 90] Контрольні запитання Які моделі грошової емісії існують у світі? Назвіть складові механізму емісійно-касового регулювання грошової маси. Як організований процес виробництва банкнот і монет у системі НБУ? Які захисні елементи мають українські банкноти? Як організований процес підкріплення комерційних банків готівкою у територіальних управліннях НБУ? Як організований процес здавання готівки комерційними банками у територіальні управління НБУ? Охарактеризуйте порядок емісії готівки установами НБУ Через які канали здійснюється безготівкова емісія НБУ? Перелічите повноваження НБУ в організації грошового обігу. Тестові завдання Емісійні операції НБУ умовно можна поділити на: а) два рівні; б) три рівні; в) чотири рівні; г) поділу не існує. Значно зношені — це банкноти: а) зі суттєвими ознаками зносу чи пошкоджень; б) банкноти з утраченими частинами, не менше 55 \% початкової площі; в) банкноти, розірвані на смужки полозки та склеєні; г) усе вище перераховане. 3. Основними напрямами роботи Центрального сховища НБУ є: а) зберігання резервних фондів НБУ; б) контроль за якістю грошових знаків, які надходять від Банкнот- но-монетної фабрики; в) оперативне забезпечення потреб територіальних управлінь цент- рального банку в грошовій готівці, прийом від них надлишків; г) усе вище зазначене. 4. За якого співвідношення надходжень і видатків готівки здійснюється випуск її в обіг: а) надходження перевищують видатки; б) надходження та видатки рівні; в) надходження менші за видатки; г) не існує чіткої залежності. 5. Реалізація касової функції територіальних управлінь НБУ здійснюється через: а) операційну касу; б) грошове сховище; в) оборотну касу; г) прибуткову та видаткову каси. Реалізація касової функції територіальних управлінь НБУ здійснюється через: а) операційну касу; б) грошове сховище; в) оборотну касу; г) прибуткову та видаткову каси. Основним каналом безготівкової емісії в Україні у 2007 р. був: а) валютний; б) кредитний; в) фондовий. Основним каналом безготівкової емісії в Україні у 2008 р. після початку кризи був: а) валютний; б) кредитний; в) фондовий. 8. Яку модель грошової емісії прийнято в Україні: а) англосаксонську; б) континентальну; в) американську; д) канадську. |
|
