Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами - Навчальний посібник (Писаревська Т. А.)

4. блочно-модульний контроль та критерІЇ оцІнювання знань студентІв

Для активізації навчального процесу та підвищення його ефективності рекомендується рейтингова система оцінювання знань студентів.

Метою такого педагогічного впливу є вивчення студентами основних положень теорії створення і функціонування комп’ютерних інформаційних систем в управлінні трудовими ресурсами країни та набуття практичних навичок у виборі проектних рішень щодо їх впровадження.

Цілеспрямоване здійснення педагогічних засобів, пов’язаних з вивченням цієї дисципліни, має сприяти формуванню у студентів необхідних навичок спілкування з засобами обчислювальної техніки та формуванню думки про те, що одним з основних засобів підвищення ефективності управління будь-яким видом діяльності є його інформатизація.

У методичному плані система блочно-модульного контролю враховує принцип особистості, персональної заінтересованості студента в обранні відповідної форми опрацювання навчального матеріалу з одного боку та керування процесом індивідуального розвитку — з іншого. У такий спосіб реалізується ідея про те, що особистість формує себе як суб’єкт пізнання і навчання тільки власними зусиллями, а тому принцип особистої, персональної заінтересованості студента у виборі форми опанування навчальним матеріалом є вихідним.

Форми рейтинго-модульного керування пізнавальною діяльністю студента обираються з урахуванням основних рівнів засвоєння навчального матеріалу (рівень знайомства, розуміння, практичного застосування, творчого використання) та відповідних етапів індивідуальної пізнавальної діяльності студентів (оволодіння обов’язко­вим матеріалом, порівняльний аналіз існуючих інформаційних систем, реферування наукової літератури з відповідної теми, оригінальна розробка теми тощо). Таким чином, процес пізнання розгортається від найпростіших форм інтелектуальної діяльності, що дозволяє оцінювати їх у вихідних балах.

Згідно з системою блочно-модульного контролю підсумкова оцінка знань студента виводиться у балах. Рейтинг студента підраховується як сума:

R = A + B + C + D,

де R — максимальний іспиту становить 100 балів; R — максимальний заліку становить 65 балів.

A — бали за роботу з теоретичним матеріалом (відвідування лек­цій, ведення конспекту, опрацювання обов’язкової літератури, участь у навчальній діяльності на лекціях). A макс. = 10 балів.

B — бали за роботу на практичних заняттях та участь у творчих дискусіях. B макс. = 10 балів.

C — бали за виконання лабораторних робіт (написання проектних документів («Опис постановки задачі», «Опис алгоритму»), розробка схеми технологічного процесу, визначення складу і змісту інформаційного забезпечення задачі, виконання розрахунків на ПЕОМ, оформлення звіту). C макс. = 30 балів.

D — бали на письмовому іспиті. D макс. = 50 балів.

Розглянемо систему блочно-модульного контролю детальніше в балах.

A — бали за роботу з теоретичними матеріалами:

1) ведення конспекту (систематичність та змістовність конспекту): від 0 до 3 балів;

2) опрацювання обов’язкової літератури: від 0 до 3 балів;

3) участь у навчальній діяльності на лекціях (залежно від кіль-кості відвіданих лекцій): від 0 до 4 балів.

A макс. = 10 балів.

B — робота на практичних заняттях:

1) виконання завдань на практичних заняттях (залежно від кількості відвіданих занять і якості виконаних завдань): від 0 до 7 балів;

2) участь у творчих дискусіях (обговорення варіантів рішень зав-дань): від 0 до 3 балів.

B макс. = 10 балів.

C — виконання лабораторних робіт:

1) складання документа «Опис постановки задачі» (залежно від відповідності керівним документам, тобто повноти): від 0 до 4 балів;

2) складання документа «Опис алгоритму» (залежно від відповід-ності керівним документам, тобто повноти): від 0 до 4 балів;

3) розробка інформаційної моделі, визначення складу і змісту інформаційного забезпечення задачі та його опис (залежно від повноти): від 0 до 4 балів;

4) складання схеми технологічного процесу автоматизованого розв’я­зування задачі (залежно від повноти та правильності): від 0 до 3 балів;

5) розв’язування задачі на ПЕОМ: від 0 до 8 балів;

6) оформлення та захист звіту (залежно від повноти та якості): від 0 до 7 балів.

C макс. = 30 балів.

D — відповіді на письмовому іспиті:

1) погана відповідь (від 0 до 20 балів);

2) посередня відповідь (від 21 до 30 балів);

3) добра відповідь (від 31 до 40 балів);

4) відмінна відповідь (від 41 до 50 балів).

У білеті письмового екзамену з дисципліни міститься два теоретичних питання і дві задачі. Одне питання стосується методологічних основ створення комп’ютерних інформаційних систем в управлінні трудовими ресурсами країни, друге — методики визначення економічних показників з праці в умовах функціонування інформаційних систем на різних рівнях управління. Відомо, що в умовах функціонування комп’ютерних інформаційних систем змінюються посадові обов’язки економістів. Ці посадові обов’язки передусім пов’язані з виконанням операцій збирання, реєстрації, передачі та кодування інформації, виконання розрахунків на ЕОМ, перевірки та аналізу отриманих результатів. Тому перша задача білета пов’язана з питаннями формування інформаційного забезпечення систем, друга стосується методики розв’язування економічних задач в комп’ю­терних інформаційних системах.

Поганою вважається відповідь, якщо студент не розкрив теоретичні питання, не розв’язав задачі або допустив багато серйозних помилок як у висвітленні теоретичних питань, так і в описі розв’язку задач.

Посередньою вважається відповідь, якщо теоретичні питання розкрито поверхово, не розв’язано одну із задач, допущено грубі помилки під час розв’язування задач або допущено значну кількість помилок.

Хорошою вважається відповідь, якщо допущено незначні помилки як у розкритті теоретичних питань, так і в описі розв’язку задач, але кількість таких помилок невелика.

Відмінною вважається відповідь, якщо студент повно і грунтовно висвітлив теоретичні питання і безпомилково розв’язав задачі.

D макс. = 50 балів.

Після виконання всіх видів навчальної роботи підсумкова оцінка студента з екзамену R (макс. = 100 балів) може бути така:

а) «незадовільно» — до 60 балів;

б) «задовільно» — від 61 до 80 балів;

в) «добре» — від 81 до 90 балів;

г) «відмінно» — від 91 до 100 балів.

Підсумкова оцінка із заліку (R макс. = 65 балів) «зараховано» — більше 55 балів.

Така форма роботи дає змогу викладачеві опосередковано впливати на позааудиторну роботу студента, підвищувати ефективність іспитів як підсумкової форми контролю знань, створювати умови для поетапної підготовки студентів до них.

Рейтингова система дозволяє студентові самостійно спланувати програму свого навчання з дисципліни, обрати ті форми пізнавальної діяльності, які найбільше узгоджуються з його особистими якостями.

Екзаменаційні питання

Необхідність автоматизації інформаційних процесів управління трудовими ресурсами.

Напрями створення і розвитку сучасних інформаційних технологій в управлінні трудовими ресурсами країни.

Перспективи створення сучасних інформаційних технологій управління трудовими ресурсами країни.

Основні етапи створення інформаційних систем.

Класифікація управлінських інформаційних систем.

Системи підтримки прийняття рішень.

Інтелектуальні інформаційні системи.

Експертні системи.

Інформаційно-пошукові системи.

Принципи створення та функціонування інформаційних систем в УТР.

Структура ІС в управлінні трудовими ресурсами.

Організація робіт зі створення, впровадження та функціонування ІС в УТР.

Стадії й етапи створення і впровадження ІС в УТР: склад та характеристика.

Організаційне забезпечення інформаційних систем в УТР.

Методичне і правове забезпечення інформаційних систем в УТР.

Види та комплектність проектних документів на розробку й впровадження ІС в УТР.

Характеристика та склад проектних документів «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму».

Економічна ефективність інформаційних систем в УТР.

Загальна характеристика інформаційного забезпечення ІС в УТР.

Характеристика форм подання первинної документації та зведеної звітності.

Засоби формалізованого опису елементів економічної інформації в ІС в УТР.

Машинна інформаційна база ІС в УТР.

Технічне забезпечення інформаційних систем в УТР.

Обчислювальні мережі та їх рівні.

Локальні інформаційно-обчислювальні сітки в ІС в УТР.

Характеристика програмного забезпечення інформаційних систем в УТР.

Характеристика спеціального програмного забезпечення інформаційних систем в УТР.

Режими обробки даних в інформаційних системах в УТР.

Характеристика технологічних процесів автоматизованої обробки інформації в ІС в УТР.

Технологія розробки програмних засобів.

Технологія баз даних.

Технологія первісної організації та ведення інформаційного фонду.

Організація автоматизованого розв’язування задач із забезпечення виробництва трудовими ресурсами.

Інформаційна база промислового підприємства: склад та зміст.

Позамашинна інформаційна база підприємства: склад та зміст.

Машинна інформаційна база підприємства: склад та зміст

Склад та зміст масивів нормативно-довідкової інформації бази даних з праці на рівні підприємства.

Склад та зміст масивів оперативної інформації бази даних з праці на рівні підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення трудових нормативів і норм оплати праці.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення норм часу на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення режимів роботи устаткування і норм часу за нормативами.

Методика та алгоритми розв’язування задач з планування трудових показників підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення трудомісткості виробничої програми підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення фонду оплати праці підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення фонду робочого часу підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач з визначення планової чисельності працюючих на підприємстві.

Методика та алгоритми розв’язування задач з обліку і контролю нарахувань заробітної плати.

Методика та алгоритми розв’язування задач з аналізу трудових показників підприємства.

Методика та алгоритми розв’язування задач для аналізу забезпеченості виробничої програми виробничим персоналом.

Методика та алгоритми розв’язування задач для аналізу використання норм часу на виробництво продукції.

Методика та алгоритми розв’язування задач для аналізу використання коштів на оплату праці.

Методика та алгоритми розв’язування задач для аналізу продуктивності праці.

Методика та алгоритми розв’язування задач з управління персоналом.

Організація автоматизованого розв’язування задач з пенсійного забезпечення громадян.

Інформаційне забезпечення ІС «Пенсійне обслуговування».

Методика та алгоритми розв’язування задач з пенсійного забезпечення громадян.

Організація автоматизованого розв’язування задач з працевлаштування громадян.

Інформаційне забезпечення комплексів задач з працевлаштування громадян.

Методика та алгоритми розв’язування задач з працевлаштування громадян.

Особливості технологічного процесу обробки інформації з праці на ПЕОМ.

 

Приклади екзаменаційних задач

Задача №1 до екзаменаційного білета № Х

Заробітна плата працюючих згідно з діючим законодавством нараховується за такими видами: відрядна форма оплати праці, погодинна форма оплати праці, нарахування ЗП за дні хвороби, нарахування ЗП за керівництво бригадою та ін., всього до 40 видів нараху­вань.

Крім того, у країні діє близько 15 видів утримань і внесків із ЗП працюючих, у тім числі прибутковий податок з громадян, внески до Пенсійного фонду, внески до Фонду зайнятості тощо.

Розробити класифікатор видів нарахувань, утримань та внесків так, щоб забезпечити розподіл видів нарахувань та утримань.

Задача №2 до екзаменаційного білета № Х

Машинограма розрахунку зміни чисельності основних робітників _____ цеху за _____ квартал ____ року містить такі реквізити:

код цеху;

назва та код професії;

чисельність основних робітників — планова, фактична, планова скоригована;

коефіцієнт виконання плану;

відхилення чисельності: лишок (+) або нестача (–) — абсолютний або відносний.

Потрібно: розробити ескіз (форму) машинограми; назвати та охарактеризувати задачу, під час роз’язування якої вона друкується; розробити інформаційну модель задачі та описати зміст інформаційних масивів; розробити алгоритм розв’язування задачі (у вигляді формул розрахунку показників та структурно-логічної схеми).