Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами - Навчальний посібник (Писаревська Т. А.)

3. вхІдна ІнформацІя

Перелік та опис вхідних повідомлень

Перелік та опис вхідних повідомлень задачі В105 представлено в табл. 3.

Таблиця 3

Перелік та опис вхідних повідомлень задачі В105

Ідентифі- катор

Форма подання

Термін надходження

Частота надходження

BN10101

Довідник працюючих (норма­тивно-довідковий масив)

За запитом

За запитом

PN0001

Довідник структурних підроз- ділів підприємства

За запитом

За запитом

DР10501

Табель обліку відпрацьованого часу (первинний документ)

Останній день поточного місяця

Щомісячно

Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень

Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень задачі В105 представлено в табл. 4.

Таблиця 4

Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень задачі В105

Назва структурної одиниці

Необхідна точність її числового значення

Джерело інформації

Ідентифікатор джерела інформації

Місяць

N(2)

Табель

DP10501

Код структурного підрозділу

N(2)

Табель Довідник Довідник

DP10501 BN10101 PN0001

Табельний номер

N(4)

Табель Довідник

DP10501 BN10101

Код виду нарахувань

N(3)

Табель

DP10501

Фактично відпрацьовано:                 днів                 годин

N(2) N(3)

Табель

DP10501

Годинна тарифна ставка

N(5,2)

Довідник

BN10101

Прізвище, ім’я, по батькові

C(35)

Довідник

BN10101

Професія (посада)

C(15)

Довідник

BN10101

Розряд та ін.

N(1)

Довідник

BN10101

 

Документ «Опис алгоритму задачі “Нарахування погодинної ЗП робіт­никам за поточний місяць”».

 

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

Алгоритм призначено для автоматизованого розв’язування задачі з нарахування заробітної плати робітникам з погодинною оплатою праці. Характеристика та основні вимоги до алгоритму наведено в документі «Опис постановки задачі» (стор. 27).

 

Використана інформація

Перелік масивів інформації, що використовуються при реалізації даного алгоритму, наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Перелік масивів інформації, що використовуються при реалізації алгоритму задачі В105

Назва масиву

Позначення масиву

Максимальна кількість записів

Довідник особового складу працюючих на підприємстві

BN10101

1300

Довідник структурних підрозділів підприємства

PN0001

50

Масив обліку відпрацьованого за поточний місяць часу

BD10501

1300

 

Результати розв’язування

Під час розв’язування задачі формується масив обліку нарахованої заробіт­ної плати працюючим за поточний місяць. Його опис представлено в табл. 6.

Таблиця 6

Перелік масивів інформації, сформованих під час роботи алгоритму задачі В105

Назва масиву

Позначення масиву

Максимальна кількість записів

Масив обліку нарахованої у поточному місяці ЗП працюючим

BW10201

6500

 

Математичний опис

Під час розв’язування задачі В105 визначаються такі економічні показники:

сума нарахованої погодинної заробітної плати n-му робітникові j-го структурного підрозділу за m-й поточний місяць (Sjn). Розрахунок здійснюється за формулою:

                Sjn = TSn · Cjn,   (1)

де TSn — погодинна тарифна ставка n-го робітника; Cjn — кількість фактично відпрацьованих n-им робітником в j-му структурному підрозділі за m-й місяць годин;

сума нарахованої в m-му поточному місяці погодинної ЗП по j-му структурному підрозділу. Розрахунок здійснюється за формулою

                Sj = Sjn, (2)

де а — кількість працюючих в j-му структурному підрозділі;

сума нарахованої в m-му поточному місяці погодинної ЗП в цілому по підприємству визначається за формулою:

                S = Sj,     (3)

де 50 — кількість структурних підрозділів на підприємстві.

За формулами (2), (3) розраховуються також підсумкові показники фактично відпрацьованого часу по підприємству в цілому та по його структурних підрозділах.

 

Алгоримт розв’язування

Структурно-логічну схему алгоритму розв’язування задачі «Нарахуван­ня погодинної ЗП робітникам за поточний місяць» представлено на рис. 2.

 

Рис. 2. Схема алгоритму розв’язування задачі В105

 

Функціонування алгоритму починається з вибору в головному меню режиму роботи (блок 1). Передбачено три режими, а саме: робота з масивами нормативно-довідкової інформації (блоки 2, 3); створення оперативного масиву (блоки 4, 5); обробка інформації та друк результатів (блоки 6, 7).

Структурно-логічну схему роботи з масивами нормативно-довідкової інформації (НДІ) представлено на рис. 3.

Рис. 3. Схема алгоритму режиму «Робота з масивами НДІ»

Робота з масивами НДІ починається з вибору в меню першого рівня назви довідника, з яким необхідно працювати. Якщо вибір зроблено, то переходять до меню нижчого (другого) рівня, де вже вибирають режим (операцію) роботи з цим довідником.

Режим «Формування» передбачає ввід первісних даних до довідника та контроль уведених даних на повноту, формат, значущість та ін.

Режим «Коригування» включає заміну змісту поля або запису, знищення деяких записів тощо.

У режимі «Перегляд» користувач має можливість переглянути зміст усього довідника, його фрагмента або окремого запису.

У режимі «Знищення» в разі потреби користувач може знищити один, декілька або всі записи масиву.

Режим «Копіювання» використовується для збереження довідника у декількох варіантах на дискеті або іншому машинному носії.

У режимі «Друк» зміст довідника роздруковується. За допомогою цього режиму здійснюється перевірка масивів НДІ на актуальність.

Схему функціонування режиму «Створення оперативного масиву» пред­ставлено на рис. 4.

Рис. 4. Схема алгоритму режиму «Створення оперативного масиву»

Функціонування режиму «Створення оперативного масиву» починається з визначення поточного місяця, а потім уже з вибору режиму роботи з масивом. Крім режимів, що використовуються під час формування і ведення масивів НДІ, до схеми включено ще два режими: «Доввід» та «Запис на магнітний диск (МД)».

Включення режиму «Доввід» викликане тим, що не виключена можливість запізнення в передачі оперативних даних. У цьому випадку в режимі «Доввід» масив оперативних даних поповнюється необхідною інформацією. Режим «Запис на МД» передбачає формування оперативної інформаційної бази для розв’язування задачі В105.

Заключним режимом у головному меню (див. рис. 2) є режим «Обробка інформації та друк результатів». Схему цього режиму представлено на рис. 5.

Рис. 5. Схема алгоритму режиму «Обробка інформації та друк результатів»

Режим починає функціонувати з вибору в меню першого рівня назви задачі. Якщо вибрано задачу В105, то переходять до меню нижчого (другого) рівня, яким передбачено два підрежими: «Обробка інформації» та «Вивід результатів». У першому випадку здійснюються операції виклику необхідної інформації, її групування та розрахунку економічних показників за формулами (1) — (3), див. стор. 32, у другому — користувач вибирає форму виводу результатів. Для цього передбачено меню третього рівня, який включає три форми виводу кінцевих результатів:

вивід на екран відеотерміналу для візуального контролю правильності й повноти розрахунків;

вивід на друкуючий пристрій для прийняття управлінських рішень і використання в управлінні персоналом;

запис результатів на магнітний носій до бази даних для подальшого використання.

Òåìà 4. ²íôîðìàö³éíå çàáåçïå÷åííÿ ²Ñ в ÓÒÐ

 

Ìåòà çàíÿòü

Вивчення складу та змісту інформаційного забезпечення ІС в УТР; набуття практичних навичок підготовки проектних рішень за обсягами, розміщенням і методами організації інформації у системі управління трудовими ресурсами країни; виконання лабораторних робіт з формування машинної інформаційної бази та розробки класифікаторів.

 

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

Однією з умов автоматизованого розв’язування економічних задач з управління трудовими ресурсами є розробка їх інформаційного забезпечення (ІЗ).

Проектні рішення з організації ІЗ представляються в таких документах:

опис інформаційного забезпечення;

опис організації інформаційної бази (ІБ);

опис системи класифікації та кодування;

креслення форми документа (відеограми);

опис масиву інформації;

перелік вхідних і вихідних повідомлень і т. ін.

Опис організації ІБ проводиться окремо для позамашинної та машинної інформаційних баз. При цьому подаються склад, структура та організація ведення ІБ.

Структури даних в ІБ визначаються поняттями «реквізит (поле)», «показник (запис)», «масив (файл)», «база даних».

Реквізити — це елементарні частини даних, які розподіляються на ознаки й основи. Реквізити основи відображають кількісний бік предметів і явищ, реквізити ознаки — їх якісний бік. Над реквізитами ознаками здійснюються логічні (упорядкування, пошук, групування тощо), а над реквізитами основами — арифметичні операції. Поле — це реквізит, записаний у кодах конкретної ЕОМ на машинний носій.

Показник складається з реквізитів, а запис — з полів, що містять різноманітні характеристики об’єкта або процесу. У записах обо­в’язково встановлюється послідовність розміщення полів (структура запису), довжина (сума символів полів запису), формат (постійної, змінної і невизначеної довжини) та ін.

Набір упорядкованої множини записів, які стосуються певного об’єкта або процесу господарської діяльності, називається інформаційним масивом (файлом). Записи в масиві розташовуються в порядку збільшення або зменшення певного реквізиту ознаки, який називається «ключом».

Кожному масиву присвоюється ім’я, певний спосіб організації записів у масиві (послідовний, індексно-послідовний, прямий), озна­ка упорядкування записів тощо.

База даних — частина машинної ІБ, яка виокремлена для реалізації певної функції ІС і містить сукупність масивів. Автоматизоване керування БД здійснюється програмними засобами, які відомі під назвою «Системи управління базами даних» (СУБД).

Складовою організації інформаційного забезпечення ІС в УТР є роз­робка систем класифікації та кодування економічної інформації з праці.

Розробка починається з визначення загального переліку об’єктів, які підлягають класифікації та кодуванню, і вибору насамперед методу класифікації кожного об’єкта управління (з урахуванням його особливостей). Після цього з обліком загальної кількості позицій і структури ознак об’єктів, ступеня їх стійкості та сфери застосування вибирається метод кодування і встановлюється довжина коду. Кожному об’єкту присвоюється індивідуальний код, а їх загальний перелік оформляється у вигляді довідників-класифікаторів. Фрагмент класифікатора професій робітників наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ ПРАЦЮЮЧИХ (ФРАГМЕНТ)

Номер з/п

Назва професії (позиції номенклатури)

Код професії

1. 2.

Апаратник виробництва гумових ниток ………..

102844

 

Робочим планом вивчення дисципліни за цією темою передбачено виконання лабораторних робіт з розробки логічної та фізичної структури бази даних з праці. З кожної роботи студент складає і захищає звіт. Звіт з лабораторної роботи вміщує титульний аркуш, текстову частину і надрукований на ПЕОМ матеріал (структуру бази даних, зміст інформаційних масивів тощо). На титульному аркуші вказують назву лабораторної роботи, номер навчального завдання, прізвище студента та номер групи. Текстова частина містить письмові відповіді на завдання та опис процесу виконання роботи на ПЕОМ. Для підтвердження висновків в тексті мають бути посилання на додатки або на надрукований на ПЕОМ матеріал.

Ïëàí ïðàêòè÷íèõ çàíÿòü òà ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Поняття про ІЗ комп’ютерної інформаційної системи в управління трудовими ресурсами.

Склад ІЗ комп’ютерної інформаційної системи в управлінні трудовими ресурсами.

Склад робіт, пов’язаних із створенням інформаційної бази в УТР.

Позамашинна ІБ. Особливості її організації на різних рівнях управління трудовими ресурсами.

Носії інформації, склад та характеристика.

Форми подання первинної документації.

Засоби формалізованого опису економічної інформації з праці.

Класифікатори та їх ведення.

Вихідні документи. Розробка форм та вибір засобів відображення.

Характеристика машинної ІБ. Особливості її організації на різ­них рівнях управління.

База даних і системи управління базами даних.

Логічна та фізична організація даних. Вибір СУБД.

˳òåðàòóðà

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

АСУ — труд: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Романов, Г. А. Тита­ренко, Б. Л. Гордон и др.; Под ред. Г. А. Титаренко. — М.: Экономика, 1991. — 142 с.

Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 140 с.

ГОСТ 6.01.1-87. Единая система классификации и кодирования технико-экономической информации. Основные положения. — М.: Изд-во стандартов, 1988. — 13 с.

Диго С. М. Проектирование баз данных: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 1988. — 216 с.

Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 208 с.

Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В. Ф. Сытник, Х. Срока, Н. В. Ерёмина и др. — К.: Техника; Катовице: Экон. акад. им. Короля Адамецкого, 1991. — 215 с.

Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

Проектирование интегрированных баз данных / А. А. Стогний, В. Э. Вольфенгаген, В. А. Кушниров и др. — К.: Техника, 1987. — 143 с.

 РД 50-34. 698 — 90. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 39 с.

 Системы управления базами данных и знаний / Под ред. А. Н. Наумова. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 351 с.

 Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Єрьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

Федотов Н. Н., Венчковский Л. Б. Средства информационного обес­печения автоматизированных систем управления. — М.: Изд-во стандартов, 1989. — 192 с.

Экономическая информатика и вычислительная техника / Под ред. В. П. Косарева, А. Ю. Королёва. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 145 с.

Òåðì³íîëîã³÷íèé ñëîâíèê

Автоматизований банк даних (АБД) — сукупність програмних, технічних, інформаційних і організаційних засобів, які забезпечують нагромадження, ведення, актуалізацію, пошук, обробку і видавання даних.

База даних — сукупність використовуваних у ІС з УТР даних, які організовані за певними правилами, що передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежно від прикладних програм.

Інформаційна база — сукупність упорядкованої інформації з праці, що використовується під час функціонування комп’ютерних інформаційних систем в УТР.

Інформаційне забезпечення — сукупність форм документів, класифікаторів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення й форми існування інформації, яка застосовується в ІС під час її функціонування.

Інформаційний масив — ідентифікована сукупність примірників логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.

Класифікатор — офіційний документ, що містить систематизоване зведення назв об’єктів, що кодуються, їх класифікаційних угруповань і кодів.

Класифікація — розподіл об’єктів сукупності на складові частини за різними ознаками.

Код — умовне позначення об’єкта, процесу чи явища.

Кодування — процес присвоєння умовних позначень об’єктам, процесам і явищам.

Машинна ІБ — сукупність даних (інформаційних масивів), які фіксуються в оперативних засобах пам’яті ЕОМ на спеціальних машинних носіях і використовуються для електронної обробки.

Носій інформації — матеріальний об’єкт, який містить відомості доступні або лише людині, або лише ЕОМ, або одночасно й людині й ЕОМ.

Організація ІЗ — сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази.

Первинний документ — бланк установленої форми, заповнений потрібними даними і підписаний посадовими особами, що надає йому юридичного статусу.

Позамашинна ІБ — частина ІБ, яка складається з сукупності повідомлень, сигналів і документів, що використовується під час функціонування ІС у формі, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Система показників з праці — сукупність взаємопов’язаних соціальних, економічних і техніко-економічних показників, які відбивають трудові процеси в суспільстві й використовуються під час розв’язування економічних задач у комп’ютерних ІС в УТР різного рівня і призначення.

СУБД — сукупність програмних засобів, які забезпечують формування бази даних, виконують певні функції управління базою даних та їх обробкою.

Уніфікована система документації (УСД) — раціонально організований комплекс взаємопов’язаних документів, які відповідають єдиним правилам і вимогам і містять необхідну для оптимізації управління ТР країни інформацію.

Форма подання інформації — спосіб її фіксування.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ

Çàâäàííÿ 4.1. До складу ВАТ «Блискавка» входять понад 50 структурних підрозділів. Серед них цех фарбування стрічки, цех лиття деталей, цех комплектації і устаткування, електромеханічний цех, ремонтно-механічний цех, відділ збуту, відділ кадрів, дільниця підготовки виробництва, дільниця пакування, бухгалтерія, склад готових виробів, склад сировини і матеріалів та ін.

Розробити класифікатор структурних підрозділів ВАТ за умови виокремлення виду і різновиду підрозділу. Створити довідник структурних підрозділів ВАТ, записати його в пам’ять ЕОМ, використавши СУБД FOXPRO, і роздрукувати.

Çàâäàííÿ 4.2. На промисловому підприємстві кількість працюючих за літерами абетки розподілена таким чином: А — 382, Б — 488, В — 450, Г — 105, Д — 170, Є — 35, Ж — 77–38, І — 150, К — 400, Л — 310, М — 360, Н — 400, О — 13, П — 381, Р — 266, С — 1030, Т — 136, У — 25, Ф — 213, Х — 35, Ц — 18, Ч — 63, Я — 2.

Розробити структуру класифікатора прізвищ працюючих за умови групування їх за літерами абетки. Створити (на прикладі навчальної групи) до­відник працюючих, записати його в пам’ять ЕОМ, використавши СУБД FOXPRO, і роздрукувати.

Çàâäàííÿ 4.3. Заробітна плата робітників згідно з діючим законодавством обчислюється за такими видами нарахувань, як відрядна форма оплати праці, погодинна форма оплати праці, оплата допомоги за листками непрацездатності, оплата праці підлітків та ін. (до 40 назв видів нарахувань). Крім того діє до 15 видів утримань та внесків із ЗП працюючих (наприклад, прибутковий податок з громадян, внески до пенсійного фонду, внески до фонду допомоги по безробіттю, аліменти та ін.).

Розробити структуру класифікатора видів нарахувань, утримань та внесків із ЗП працюючих за умови групування їх за видами нарахувань та утримань. Створити (на умовному прикладі) довідник нарахувань та утримань із ЗП працюючих, записати його в пам’ять ЕОМ, використавши СУБД FOXPRO, і роздрукувати.

Çàâäàííÿ 4.4. На автоматизованому робочому місці економіста формується звіт з праці (дод. 2) та звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на  ___  (дод. 3).

Визначити склад та зміст інформаційної бази АРМ, розробити її логічну структуру.

Çàâäàííÿ 4.5. На автоматизованому робочому місці бухгалтера складається звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів пенсійного фонду (дод. 4), розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове страхування на випадок безробіття (дод. 5) та розрахункова відомість по засобах фонду соціального страхування (дод. 6).

Визначити склад та зміст інформаційної бази АРМ, розробити її логічну структуру.

Çàâäàííÿ 4.6. На автоматизованому робочому місці інспектора центру зайнятості складається звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України (дод. 7), та звіт про формування і витрачання державного фонду сприяння зайнятості (дод. 8).

Визначити склад та зміст інформаційної бази АРМ, розробити її логічну структуру.

Çàâäàííÿ 4.7. У табл. 3.1 (стор. 25) наведено відомість чисельності й фонду заробітної плати робітників з погодинною оплатою праці на 1999 р.

Визначити склад і зміст інформаційного забезпечення задачі, під час розв’язування якої формується машинограма.

Çàâäàííÿ 4.8. У табл. 3.2 (стор. 26) наведено розрахункову відомість по ВАТ «Облгаз» за жовтень 199_ р.

Визначити склад і зміст інформаційного забезпечення задачі, під час розв’язування якої формується машинограма.

Çàâäàííÿ 4.9. Дані для формування масиву «Трудовитрати на виробництво деталі» наведено в табл. 4.1.

Розробити логічну та фізичну структуру масиву (орієнтуючись на СУБД FOXPRO), записати його зміст на магнітний диск, роздрукувати структуру та зміст масиву, скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 4.10. Дані для формування масиву «Застосування деталей у виробі» наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.1

Вхідні дані для формування масиву «трудовитрати на виробництво деталі»

Код деталі

Код цеху

Код професії

Розряд роботи

Норма часу (хвилин)

Розцінка (копійки)

1010200382

01 02 02

01 10 20

1 2 1

27.3 14.1 24.3

0.22 0.14 0.21

101900382

01 01 02

01 10 40

1 2 5

25.3 15.4 17.3

0.21 0.14 0.20

101900383

02 02 03

50 50 70

6 4 3

13.8 7.9 27.1

0.21 0.12 0.85

105120050

01 01 03

01 10 40

1 2 3

12.1 11.5 17.6

0.11 0.13 0.22

105120061

02 02 03

20 20 70

1 4 6

19.4 20.0 17.4

0.16 0.17 0.26

105120062

01 02 02

10 20 80

2 1 5

12.8 24.3 43.3

0.12 0.21 0.54

106320075

03 03 03

30 30 70

4 6 6

11.3 12.3 13.8

0.13 0.19 0.21

106320077

03 03 03

41 70 80

4 6 5

8.7 14.7 34.8

0.10 0.22 0.44

107410025

02 03 03

20 70 02

1 6 5

18.3 7.4 9.8

0.16 0.11 0.12

110910285

01 02 03

10 20 41

2 1 3

13.7 14.7 20.8

0.13 0.15 0.45

120910384

03 03 03

41 70 80

4 6 5

7.7 8.4 23.7

0.09 0.13 0.30

500910082

01 03 03

10 41 40

2 4 5

14.5 17.9 23.1

0.13 0.20 0.29

Закінчення табл. 4.1

Код деталі

Код цеху

Код професії

Розряд роботи

Норма часу (хвилин)

Розцінка (копійки)

510910203

01 02 02

01 80 60

1 5 6

10.1 13.3 26.2

0.08 0.17 0.38

510910382

03 03 03

30 50 70

4 6 6

12.1 22.2 8.7

0.14 0.34 0.13

520020082

01 01 03 03

01 10 70 80

1 2 6 5

17.9 24.3 17.9 33.1

0.15 0.22 0.27 0.41

520020083

02 02 02

20 40 50

1 5 6

14.3 17.6 23.1

0.13 0.22 0.35

520090082

02 02 02

20 50 80

1 6 5

24.1 13.9 24.3

0.21 0.21 0.30

530091082

01 01 02 03

01 10 02 41

1 2 1 4

11.7 15.4 14.3 8.6

0.10 0.14 0.13 0.10

 

Таблиця 4.2

Вхідні дані для формування масиву «застосування деталей у виробі»

Код виробу

Код деталі

Кількість деталей у виробі

Код виробу

Код деталі

Кількість деталей у виробі

1285

101020382 101900382 105120050

2 3 5

1410

105120061 520020083 530091082

25 16 8

1286

105120061 106320075 106320077

4 14 16

1411

101020382 105120050 120910382

3 8 5

1287

107410025 110910285 120910382

4 7 13

1412

101900382 101900383 500910082

11 17 9

1382

101020382 520020083 530091082

5 17 6

1413

510910203 520020082 530910082

11 17 9

Закінчення табл. 4.2

Код виробу

Код деталі

Кількість деталей у виробі

Код виробу

Код деталі

Кількість деталей у виробі

1383

101020382 101900382 110910285

6 12 11

1414

106320075 107410025 110910285

4 12 16

1384

107410025 110910285 500910082

5 3 2

1415

106320077 107410025 520020083

7 17 32

1385

105120061

3

1416

500910082

9

1385

106320077 510910082

4 19

1416

510910203 520020083

11 7

1386

510910203 510910382 520020082

16 3 3

1417

101020382 106320075 520020083

9 7 18

1387

101020382 110910285 500910082

8 14 11

1418

101020382 120910384 530091082

10 21 15

1388

101020382 101900382 520020082

12 2 7

1419

110910285 120910384 530091082

2 2 5

1389

101900382 520090082 530091082

15 12 14

1420

101020382 106320075 107410025

2 9 6

1401

101900382 105120062 105200050

8 6 15

1421

107410025 510910382 520090082

3 6 8

1402

101020382 101900383 510910203

11 10 6

1422

110910285 120910384 500910082

4 6 7

1403

101900383 520020083 530091082

18 9 13

1423

510910203 520020082 520090082

3 20 17

1404

510091382 520020082 520090082

11 13 12

1424

500910082 510910203 530091082

16 5 14

1405

107410025 110910285 120910384

2 4 5

1425

107410025 520020083 530091082

10 5 15

Розробити структуру масиву (орієнтуючись на СУБД FOXPRO), записати його зміст на магнітний диск, роздрукувати структуру та зміст масиву, скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 4.11. Дані для формування масиву «Річний план випуску виробів» наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Вхідні дані для формування масиву «річний план випуску виробів»

ККод виробу

Належить до виготовлення (кількість)

на рік

1 квартал

2 квартал

3 квартал

4 квартал

1285

9400

2500

1300

1800

3800

1286

1451

1000

 

451

 

1287

15400

5400

 

 

10000

1382

9205

205

3000

3000

3000

1383

9210

2300

2300

2300

2300

1384

11884

2971

2971

2971

2971

1385

1740

140

400

600

600

1386

8830

3130

2505

1590

1605

1387

9010

1010

4000

2000

2000

1388

8420

2420

3140

880

2000

1389

500

500

 

 

 

1401

1870

70

800

500

500

1402

9140

2140

1500

1500

4000

1403

6640

680

2060

1950

1950

1404

1050

 

1000

 

50

1405

5320

1330

1330

1330

1330

1406

3892

973

973

973

973

1407

7170

2170

1250

2000

1780

1408

4000

 

 

4000

 

1409

6500

1625

1625

1625

1625

1410

7500

2150

2000

1500

1500

1411

2150

450

700

500

500

1412

128

 

56

56

 

1413

1140

140

300

300

400

1414

885

 

145

370

370

1415

5430

1000

1000

1000

2430

Закінчення табл. 4.3

ККод виробу

Належить до виготовлення (кількість)

на рік

1 квартал

2 квартал

3 квартал

4 квартал

1416

2800

700

700

700

700

1417

1050

250

250

240

310

1418

350

 

350

 

 

1419

2220

220

700

650

650

1420

845

225

200

200

220

1421

30

 

 

 

30

1422

5400

1400

2000

1000

1000

1423

890

90

 

 

800

1424

1230

230

400

600

 

1425

2000

500

500

500

500

Розробити структуру масиву (орієнтуючись на використання СУБД FOXPRO), записати його зміст на магнітний диск, роздрукувати структуру та зміст масиву, скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 4.12. Підготувати реферат на тему «Моделювання елементів економічної інформації з праці».

Çàâäàííÿ 4.13. Підготувати реферат на тему «Структура, форми подання та відображення економічної інформації в ІС в УТР».

Çàâäàííÿ 4.14. Підготувати реферат на тему «Місце єдиної системи класифікації та кодування в ІС в УТР».

Çàâäàííÿ 4.15. Підготувати реферат на тему «Реляційна структура бази даних: характеристика, сфера застосування, особливості формування».

Çàâäàííÿ 4.16. Підготувати реферат на тему «Розподілена база даних з праці — проблеми і напрямки створення».

Завдання для перевірки знань

Çàâäàííÿ 4.16. На стор. 27 наведено документ «Опис постановки задачі» «Нарахування погодинної ЗП робітникам за поточний місяць». Код задачі В105.

Вибрати проектні рішення з організації інформаційного забезпечення названої задачі.

Рішення

Інформаційне забезпечення задачі «Нарахування погодинної ЗП робітникам за поточний місяць» складається з позамашинної (класифікатори, первинні та вихідні документи) і машинної (довідники, оперативні та результатні інформаційні масиви) інформаційних баз.

Перелік та характеристика класифікаторів, які використовуються для автоматизованого розв’язування цієї задачі, наведено в табл. 4.4.

Оперативні дані, необхідні для автоматизованого розв’язування задачі В105, містяться в первинному документі «Табель обліку відпрацьованого часу» (типова форма N).

Для формування масивів нормативно-довідкової інформації використовуються класифікатори, перелік і характеристику яких представлено вище.

Результати розв’язування задачі роздруковуються у вигляді машино­грами «Відомість розрахунку ЗП робітникам з погодинною оплатою праці» (вихідний документ).

Таблиця 4.4

Перелік та характеристика класифікаторів, що використовуються під час розв’язування задачі в105

Назва об’єкта класифікації

Вид класифікатора

Метод класифікації

Метод кодування

Довжина коду в знаках

Структурні підрозділи

Локальний (підприємства)

Фасетний

Серійно-порядковий

2

Види нарахувань, утримань та внесків

Державний

Фасетний

Серійно-порядковий

3

Професії працюючих

Державний

Фасетний

Послідовний

5

Розряди робітників

Державний

Фасетний

Порядковий

1

Категорії працюючих

Державний

Фасетний

Порядковий

2

Прізвища працюючих

Локальний Державний

Фасетний Ієрархічний

Серійно-порядковий Послідовний

4 10

Перелік та характеристика інформаційних масивів, що складають машинну інформаційну базу задачі, наведено в табл. 4.5.

Таблиця 4.5

Склад машинної іб задачі в105

Назва масиву

Позначення масиву

Вид масиву

Довідник особового складу працюючих

BN10101

Нормативно-довідковий

Довідник структурних підрозділів

PN0001

Нормативно-довідковий

Масив обліку відпрацьованого в поточному місяці часу

BD10501

Оперативний

Масив обліку нарахованої у поточному місяці ЗП та ін.

BW10201

Результатний

Опис масивів наведено в табл. 4.6 — 4.9.

Таблиця 4.6

ОПИС МАСИВУ

 

Назва масиву

Довідник особового складу працюючих

 

Позначення масиву

BN10101

 

Назва носія інформації

МД

 

Розмір масиву

1300 записів (умовно)

 

Довжина масиву

90 байт (умовно)

 

Спосіб організації

Послідовний

 

Назва поля (реквізиту)

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Діапазон змін

1. Код підрозділу

CEH

j

N(2)

1 — 99

2. Табельний номер

NNN

n

N(4)

1 — 9999

3. Код категорії персоналу

KAT

k

N(2)

1 — 99

4. Код професії (посади)

SPC

f

N(5)

 

5. Розряд

RAZ

r

N(1)

1 — 6

6. Рік народження

GODR

h

N(4)

 

7. Код категорії платника податку

KNP

l

N (1)

1 — 8

8. Годинна тарифна ставка

TAP

TSjn

N(5,2)

 

9. ……………….

 

 

 

 

10. Прізвище

FVL

 

C(20)

 

11. Ім’я

IME

 

C(15)

 

12. По батькові

OTC

 

C(18)

 

13. Ідентифікаційний код

COD

 

N(10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.7

ОПИС МАСИВУ

 

Назва масиву

Довідник структурних підрозділів

 

Позначення масиву

PN0001

 

Назва носія інформації

МД

 

Розмір масиву

50 записів

 

Довжина масиву

20 байтів

 

Спосіб організації

Послідовний

 

Назва поля (реквізиту)

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Діапазон змін

1. Код структурного підрозділу

2. Назва структурного підрозділу

CEH

NCEH

J

N(2)

C(18)

1 — 99

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.8

ОПИС МАСИВУ

 

Назва масиву

Масив обліку відпрацьованого часу

 

Позначення масиву

BD110501

 

Назва носія інформації

МД

 

Розмір масиву

1300 записів

 

Довжина масиву

10 байтів

 

Спосіб організації

Послідовний

 

Назва поля (реквізиту)

Ідентифі­катор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Діапазон змін

1. Місяць 2. Код структурного підрозділу 3. Табельний номер 4. Номер документа 5. Фактично відпрацьовано:                 днів                 годин

DAT CEH NNN DOK DNI GOD

M J N A Djn Cjn

N(2) N(2) N(4) N(6) N(2) N(3)

1 — 12

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.9

ОПИС МАСИВУ

 

Назва масиву

Масив обліку нарахованої у поточному місяці ЗП

 

Позначення масиву

BW10201

 

Назва носія інформації

МД

 

Розмір масиву

6500 записів

 

Довжина масиву

15 байтів

 

Спосіб організації

Послідовний

 

Назва поля (реквізиту)

Ідентифі­катор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Діапазон змін

1. Місяць 2. Код структурного підрозділу 3. Табельний номер 4. Код виду нарахувань 5. Фактично відпрацьовано:                 днів                 годин 6. Сума нарахованої ЗП

DAT CEH NNN WNR DNI GOD SUM

M J N B Djn Cjn Sjn

N(2) N(2) N(4) N(6) N(2) N(3) N(6,2)

1 — 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Çàâäàííÿ 4.17. Дано перелік прізвищ працюючих: Ануфрієв А.О., Авдєєв С.І., Апраскін Т.П., Гвіміані Р.Д., Дроздов Б.Л., Харито- нов Ю.О., Борисов П.І., Кучинський С.Д., Тимошин А.Р., Бобров В.П., Береза А.М., Татарчук М.І., Пінчук Н.С. та ін. Усього в переліку сто прізвищ.

Розробити класифікатор прізвищ працюючих.

Порядок розв’язування

Задача розв’язується в такій послідовності:

Здійснимо класифікацію об’єктів кодування, тобто (в даному випад­ку) розташуємо зазначені прізвища за алфавітом: Авдєєв С.І., Ануфрієв А.О., Апраскін Т.П., Береза А.М., Бобров В.П., Борисов В.П., Гвіміані Р.Д., Дроздов Б.Л., Кучинський С.Д., Пінчук Н.С., Татарчук М.І., Тимошин А.Р., Харитонов Ю.О. і т. д.

За результатами класифікації ми бачимо, що на одну літеру припадає кілька прізвищ, а отже, можна використати серійно-порядковий метод кодування (у номенклатурі, що кодується, виділено дві ознаки: буква алфавіту і конкретне прізвище). Згідно з обраним методом, кожній літері алфавіту привласнюється серія порядкових номерів (існуюча кількість прізвищ на певну літеру плюс резерв номерів). У даному випадку встановимо резерв, що становить 30 номерів (в реальних умовах резерв номерів для даної номенклатури залежить від плинності кадрів).

Таким чином, для літери «А» виокремлена серія номерів від 001 до 033 (3 прізвища плюс 30 резервних номерів), для літери «Б» — від 034 до 066, для літери «В» від 067 до 097 тощо. Довжина коду (у нашому випадку три знаки) залежить від кількості позицій в номенклатурі (100 прізвищ).

Присвоюємо код (табельний номер) кожному прізвищу і оформляємо це у вигляді класифікатора, фрагмент якого наведено в табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Класифікатор прізвищ працюючих (фрагмент)

№ з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Код

1. 2. 3.

А Авдєєв Сергій Іванович Ануфрієв Антон Олександрович Апраскін Тимофій Павлович

001-033 001 002 003

1. 2. 3.

Б Береза Андрій Мартинович Бобров Володимир Петрович Борисов Василь Піменович

034-066 034 035 035

Òåìà 5. Êîìïëåêñ òåõíîëîã³÷íèõ çàáåçïå÷óвальнèõ çàñîá³â ²Ñ в ÓÒÐ

Ìåòà çàíÿòü

Набуття практичних навичок вибору й оцінки потрібного комплексу технічних засобів для створення ІС в УТР різного рівня і призначення; вивчення структури базового програмного забезпечення ІС в УТР. Набуття практичних навичок використання системного програмного забезпечення.

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

До комплексу технологічних забезпечувальних засобів ІС в УТР належать технічне і програмне забезпечення.

Технічне забезпечення (або комплекс технічних засобів) інформаційних систем в УТР повинно забезпечити автоматизацію функцій збирання, передавання, зберігання, нагромадження, обробки і видавання необхідної економічної інформації для всіх підрозділів об’єкта управління, які охоплені інформаційною системою. Тому під час вибору його складу необхідно враховувати низку техніко-експлуатаційних, організаційно-економічних та інших вимог.

Сучасні інформаційні системи обробки даних базуються на використанні в якості технічної бази персональних ЕОМ (персональних комп’ютерів). Парк сучасних типів комп’ютерів дуже різноманітний. У табл. 5.1 представлено декілька поколінь найрозповсюдженіших із них (цей поділ досить умовний і передбачає звичайну конфігурацію комп’ю­тера, тобто використання потужного процесора з хорошим жорстким диском та з достатньою кількістю оперативної пам’яті. Наприклад, досить стандартною є конфігурація PENTIUM — 75МГц — 8 Мб — 520 Мб, 13 мс — процесор Pentium, частота 75 МГц, оперативна пам’ять 8 Мб, ємність жорсткого диска 520 Мб, швидкість доступу до диска 13 мс).

Крім того, у табл. 5.1 зроблено спробу дати оцінку ефективності застосування деяких ПК в інформаційних системах різних об’єктів з позицій співвідношення «продуктивність/вартість». Оцінка комп’ю­терів за продуктивністю дана з точки зору прийнятного часу розрахунку річного обсягу інформації на об’єкті. Для середніх і великих об’єктів рекомендації в таблиці зроблено стосовно центрального комп’ютера (сервера локальної обчислювальної мережі).

Зрозуміло, наведені оцінки є приблизними (незад. — незадовільно, задов. — задовільно, відм. — відмінно, дост. — доступно).

Таблиця 5.1

Порівняльна характеристика найрозповсюдженіших типів ПК

Тип процесора, оперативна пам’ять

Тактова частота, МГц

Відношення продуктивність/вартість для об’єкта

невеликий

середній

великий

386, 2Мб

33 — 40

незад. / дост.

незад. / дост.

незад. / дост.

486, 4Мб

66 — 133

добре / дост.

незад. / дост.

незад. / дост.

586, 686, 8Мб

90 — 150

відм. / дост.

задов. / дост.

задов. / дост.

Pentium, 16 Мб

100 — 200

відм. / добре

добре / дост.

задов. / дост.

Pentium Pro, 32Мб

166 — 200

надмірно / дуже дорого

надмірно / дорого

добре / дорого

Cлід мати на увазі, що оптимальність використання засобів обчислювальної техніки визначається раціональністю вибору в кожному ланцюзі системи управління ТР країни відповідного комплексу технічних засобів та організаційної форми їх використання.

Важливою частиною ІС в УТР, яка базується на використанні певного комплексу технічних засобів, є її програмне забезпечення. Значення програмного забезпечення полягає в тому, що вся інформація обробляється на ЕОМ за допомогою певної послідовності команд (одна найпростіша арифметична чи логічна дія над двома числами) або програм. Програмне забезпечення сучасних ЕОМ зорієнтоване на вирішення двох основних проблем. Перша — це організація і управління обчислювальним процесом в ЕОМ. Друга — алгоритмізація і програмування економічних задач, які розв’язуються в системі. Тому програм- не забезпечення ІС поділяється на дві частини: загальне і спе­ціальне.

Спеціальне програмне забезпечення в сучасних ІС в УТР створюється за двома напрямами:

створення інтегрованих пакетів прикладних програм;

використання операційних оболонок (пакетів оболонок).

Під час вибору готових програм або ППП слід керуватися такими принципами:

продуктивність програми (ППП). Вибираючи програму, необхідно враховувати обсяги інформації, що її належить обробляти. Рекомендується вибирати програму з деяким запасом щодо продуктивності;

співвідношення користі й витрат. Користь, яку принесе програма, повинна перевершувати витрати, пов’язані з її придбанням, адаптацією та супроводом;

контроль і безпека даних. Бажано, щоб усі дані, уведені до програми, були надійно захищені від несанкціонованого доступу до них та від випадкових їх втрат. Програма має здійснювати контроль під час уведення інформації, а також стежити за створенням архівних копій файлів, які містять інформацію з УТР;

сумісність. Обрана програма має бути сумісною з організаційною структурою конкретного об’єкта (або мати можливість настроювання на неї) і з наявним на об’єкті апаратним та програмним забезпеченням;

гнучкість. Під час вибору програми необхідно орієнтуватися на те, щоб вона давала змогу створювати нові й редагувати існуючі звітні форми, була простою в користуванні тощо;

супровід, документація. Програма повинна мати докладну і легку у використанні документацію.

Êîíòðîëüí³ ïèòàííÿ

Структура комплексу технічних засобів ІС в УТР.

Обчислювальні мережі та їх рівні.

Локальні інформаційно-обчислювальні мережі та їх застосування в ІС в УТР.

Склад та характеристика автоматизованих робочих місць фахівців з праці й соціального захисту населення.

Структура і склад програмного забезпечення ІС в УТР.

Характеристика загального програмного забезпечення.

Особливості вибору спеціального програмного забезпечення під час створення ІС в УТР.

Пакети прикладних програм, їх склад та використання для обробки планово-економічної інформації в ІС в УТР.

˳òåðàòóðà

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

Аладьев В., Тупало В. Компьютерная хрестоматия. Справочное руководство. — К.: Изд-во «Укр. энцикл.» им. М. П. Бажана. Науч. ред. Гл. редколл. Книги Памяти Украины, 1993. — 447 с.

Благодатских В.А., Енгибарян М.А., Ковалевская Е.В. и др. Экономика, разработка и использование программного обеспечения ЭВМ. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 287 с.

Богданов В.М., Данилочкин В.П., Овчинников Б.С. Системы телеобработки и вычислительные сети. — М.: Высш. шк., 1989. — 144 с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. — 2-е изд., стер. — М.: Наука, 1989. — 272 с.

Иоффе А.Ф. Персональные ЭВМ в организационном управлении. — М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. — 208 с.

Локальные вычислительные сети: принципы построения, архи-тектура, коммуникационные средства / Под ред. С. В. Назарова. — М.: Финансы и статистика, 1994. — Кн. 1. — 287 с.

Микляев А.Ф. Настольная книга пользователя ІBM PC. — М.: СОЛОМ, 1997.

Периферийное и терминальное оборудование ЭВМ / Л. В. Семенов, В. Н. Абрамов, М. Г. Арутюнов и др. — М.: Высш. шк., 1990. — 144 с.

Писаревська Т.А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

РД 50-34.698-90. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 39 с.

Самойленко С.И. Сети ЭВМ. — М.: Наука, 1986. — 160 с.

Смирнов Ю.М., Воробьев Г.Н. Специализированные ЭВМ. — М.: Высш. шк., 1989. — 144 с.

Òåðì³íîëîã³÷íèé ñëîâíèê

Загальне програмне забезпечення — частина програмного забезпечення ІС, що являє собою сукупність програмних засобів, розроблених без урахування зв’язку з конкретною ІС.

Локальна мережа ЕОМ — відкрита система пов’язаних між собою за допомогою єдиного передавального середовища обчислювальних машин, терміналів, периферійних засобів, розміщених один від одного на невеликій відстані (до 10 км), які мають низьку вартість, високу швидкодію, незначний відсоток помилок і стандартну комунікацію даних.

Обчислювальна мережа — сукупність кількох ЕОМ, об’єдна­них засобами зв’язку з метою ефективного використання обчис­лювальних ресурсів під час виконання різноманітних інформаційно-обчислювальних робіт.

Пакет прикладних програм — сукупність взаємопов’язаних програм, призначених для реалізації функції чи групи функцій ІС і програм, які налагоджуються під час конкретного застосування.

Програмне забезпечення — сукупність програм на носіях даних і програмних документів, призначених для налагодження, функціонування і перевірки роботоздатності системи.

Спеціальне програмне забезпечення — частина програмного забезпечення ІС, яка являє собою сукупність програм, розроблених для створення і функціонування конкретної ІС.

Технічне забезпечення — комплекс взаємопов’язаних єдиним управлінням технічних засобів, призначених для автоматизованої обробки і зберігання даних з праці, а також ведення інформаційного обміну.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ äëÿ ïðàêòè÷èõ ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Çàâäàííÿ 5.1. На автоматизованому робочому місці економіста формується звіт з праці (дод. 2) і звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на ____  (дод. 3). Крім того, на АРМ розв’язуються задачі з планування трудових показників уста­нови.

Визначити склад і охарактеризувати технічне та програмне забезпечення АРМ.

Çàâäàííÿ 5.2. На АРМ бухгалтера розв’язується комплекс задач з обліку праці та нарахування заробітної плати, а також формується звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів пенсійного фонду (дод. 4), розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (дод. 5) та розрахункова відомість по засобах фонду соціального страхування (дод. 6).

Визначити склад і охарактеризувати технічне та програмне забезпечення АРМ.

Çàâäàííÿ 5.3. На АРМ інспектора районного центру зайнятості роз­в’язується комплекс задач з обліку безробітних та складається звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України (дод. 7), та звіт про формування і витрачання державного фонду сприяння зайнятості (дод. 8).

Визначити склад і охарактеризувати технічне та програмне забезпечення АРМ.

Çàâäàííÿ 5.4. Створюється АРМ соціолога відділу соціальних дослід­жень міністерства.

Розробити форму анкети за напрямом дослідження, указаним викладачем. Розроблену форму записати на магнітний диск (за допомогою текстового процесора Microsoft Word), роздрукувати й скласти звіт з виконаної роботи. Звіт має містити: титульний лист із зазначенням назви навчального закладу, кафедри, роботи, прізвища студента і викладача, роздруковану на ЕОМ форму анкети та опис технічного і програмного забезпечення, яке використовувалося під час виконання роботи.

Çàâäàííÿ 5.5. Лабораторна робота з вікнами оболонки Windows.

Виконати: запуск оболонки; перетворення поточного вікна у піктограму і навпаки; переміщення кількох піктограм у інше місце екрана; зменшення, а потім збільшення розміру поточного вікна; переміщення поточного вікна в інше місце екрана; відкриття кількох вікон; заміну поточного вікна; виклик на екран та аналіз дерева каталогів диска c: (d:); вивід на екран каталога диска c: (d:) з усіма характеристиками файлів; пошук файлів з розширенням .dbf, .txt, .exe, .idx. Де і як використовується кожний вид файлів? Скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 5.6. Лабораторна робота з формування та друку документів за допомогою табличного процесора Microsoft Word. ( Методичні поради щодо використання текстового процесора Microsoft Word наведено в дод. 9.)

Потрібно: отримати початкові дані у викладача; розробити ескіз документа і погодити його з викладачем: увести документ до ЕОМ. Підготувати до друку і роздрукувати (при проектуванні форми документа необхідно використати різні шрифти). Скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 5.7. Підготувати реферат на тему «Проблеми створення і впровадження інформаційно-обчислювальних мереж у систему управління трудовими ресурсами країни».

Çàâäàííÿ 5.8. Підготувати реферат на тему «Що таке персональний комп’ютер і як його обладнано?».

Çàâäàííÿ 5.9. Підготувати реферат на тему «Етапи розвитку і характеристика операційних систем для персональних ЕОМ».

Çàâäàííÿ 5.10. Підготувати реферат на тему «Програми оболонки: характеристика і область застосування».

Çàâäàííÿ 5.11. Підготувати реферат на тему «Прикладні програми редактори тексту: порівняльна характеристика».

Çàâäàííÿ 5.12. Підготувати реферат на тему «Застосування електронних таблиць під час автоматизації процесів управління кадрами підприємства».

Çàâäàííÿ 5.13. Підготувати реферат на тему «Принципи вибору пакетів прикладних програм для автоматизації економічних розрахунків з УТР на рівні регіону».

Çàâäàííÿ 5.14. Підготувати реферат на тему «Основи роботи з програмою WINDOWS».

Çàâäàííÿ äëÿ ïåðåâ³ðêè çíàíü

Çàâäàííÿ 5.15. На стор. 27 наведено документ «Опис постановки задачі “Нарахування погодинної ЗП робітникам за поточний місяць”». Код задачі В105. На стор. 31 міститься документ «Опис алгоритму задачі В105».

Вибрати проектні рішення з організації технічного та програмного забезпечення названої задачі.

Рішення

Оскільки задача розв’язується на автоматизованому робочому місці бухгалтера (див. стор. 27) не автономно, а в комплексі задач з нарахування ЗП, то проектні рішення з організації технічного і програмного забезпечення доцільно пропонувати для всього АРМ.

Отже, в якості технічного забезпечення АРМ бухгалтера можна вибрати ПЕОМ, яка має необхідні параметри для розв’язування економічних задач такого класу. Це ємність оперативної пам’яті 1 Мбайт, що дає змогу розв’язувати інформаційно-ємнісні задачі обробки даних. Зовнішні засоби пам’яті представлені у вигляді стримера ємністю 400 Мбайт, накопичувачів на флопі-дисках ємністю 1.2 Мбайт та вінчестера ємністю 30 Мбайт (це може бути ПЕОМ серії IBM SN-PC / AT або PENTIUM).

Програмне забезпечення АРМ складається із загального і спеціального.

В якості загального програмного забезпечення АРМ управлінців найчастіше використовуються системи WINDOWS та MS DOS версії 3.3 та вище.

Прикладні програми мають забезпечити інтерактивний режим функціонування АРМ, тобто бухгалтер повинен мати можливість вести діалог з ПЕОМ типу: вибір із меню, робота за підказкою, заповнення шаблону, питання — відповідь тощо. Тому прикладне програмне забезпечення складається з програм:

уведення первинних даних;

контролю введених даних;

коригування даних, їх перегляду та друку;

арифметичної та логічної обробки даних;

видачі результатів обробки на екран відеотерміналу або до друку;

передачі даних на інші АРМ системи.

Òåìà 6. Àâòîìàòèçàö³ÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ó ñèñòåì³ ÓÒÐ

Ìåòà çàíÿòü

Ознайомлення з існуючими режимами автоматизованої обробки економічної інформації. Набуття практичних навичок розробки технологічних процесів автоматизації розрахунків в умовах функціонування інформаційних систем щодо управління трудовими ресурсами різних видів і призначення.

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

Розробка, впровадження і функціонування комп’ютерних інформаційних систем з управління трудовими ресурсами країни потребує розв’язання безлічі різноманітних питань організаційно-методично­го та правового характеру. Найважливішим з них є організація тех­нологічного процесу автоматизованої обробки економічної інфор­мації з праці.

Існує кілька варіантів побудови технологічного процесу автоматизованої обробки економічної інформації, а саме: поопераційний або поточний; попредметний або лінійний; змішаний. На вибір варіанта побудови технологічного процесу впливають особливості задач, що розв’язуються, методи збору і реєстрації первинної інформації, склад програмного забезпечення, режими роботи ЕОМ тощо.

Проектування технологічного процесу автоматизованої обробки економічної інформації полягає в установленні змісту, послідовності й способу виконання окремих технологічних операцій. До типових операцій автоматизованої обробки даних з праці належать: прийом, контроль та реєстрація даних, уведення даних та контроль уводу, формування і ведення інформаційної бази, обробка даних, вивід результатів і т. ін. Слід пам’ятати, що для забезпечення якісного виконання основних операцій необхідно передбачити контрольні операції. Послідовність виконання цих операцій залежить від носіїв інформації, які використовуються, методів контролю формування інформаційних масивів, методів ведення інформаційної бази, виду бази даних (розподілена, локальна), режиму обробки (діалоговий, пакетний).

Технологічний процес автоматизованої обробки даних складається з трьох етапів: первинного; підготовчого; основного.

Слід мати на увазі, що первинний етап включає технологічні операції прийому інформації, її контролю та передачі на обробку. Підготовчий етап складається з операцій формування інформаційних масивів. Він закінчується записом інформації на магнітний диск. Основний етап включає технологічні операції арифметичної і логічної обробки даних за певними алгоритмами.

Технологічний процес автоматизованої обробки даних з праці представляється графічно у вигляді структурної схеми, в якій послідовно віображаються виконувані технологічні операції автоматизованого розв’язування задач, указується об’єкт, де виконується операція, а також результат її виконання (документ, інформаційний масив, відеокадр і т. ін.). Основні символи для графічного представлення операцій технологічного процесу наведено в дод. 1.

Крім того, кожна операція технологічного процесу описується в технологічних інструкціях (підготовка документів, ведення інформаційної бази тощо).

Ïëàí ïðàêòè÷íèõ ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Поняття про технологічний процес автоматизованої обробки економічної інформації з праці, його характеристика.

Склад і зміст типових технологічних операцій та організація їх виконання в інформаційних системах обробки даних з праці.

Пакетний та діалоговий режими обробки даних: характеристика, відмінності, область застосування.

Технологія розробки програмних засобів.

Технологія баз даних.

Технологія первісної організації та ведення інформаційного фонду.

˳òåðàòóðà

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

АСУ — труд: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Романов, Г. А. Тита­ренко, Б. Л. Гордон и др.; Под ред. Г. А. Титаренко — М.: Экономика, 1991. — 142 с.

Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 252 с.

Компьютерные технологии обработки информации / Под ред. С. В. Назарова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 248 с.

Наука, технология, вычислительный эксперимент. — М.: Наука, 1993. — 312 с.

Организация взаимодействия человека с техническими средствами АСУ. В 7 кн. Кн.6. Персональные автоматизированные информационные системы и дисплейные комплексы: Практ. пособие / Л. А. Соломонов, Ю. Н. Филиппович, В. Л. Шульгин; Под ред. В. Н. Четверикова. — М.: Высш. шк., 1990. — 143 с.

Писаревська Т.А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

Попель Г., Гоулстмайн Б. Информационная технология — миллионные прибыли: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. В. В. Симанова. — М.: Экономика, 1990. — 238 с.

Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 208 с.

Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Ерьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

Òåðì³íîëîã³÷íèé ñëîâíèê

Інтерактивний (діалоговий) режим — режим, в якому користувач, маючи безпосередній доступ до машинних ресурсів, управляє розв’язуванням задачі, змінюючи її умови або прорядок розв’язу­вання на основі оцінки інформації, яку представляють йому технічні засоби.

Пакетний режим — режим, при якому користувач не має доступу до інформаційних і програмно-технічних ресурсів системи, а обробка інформації виконується в спеціальному підрозділі спеціально підготовленим персоналом.

Режим обробки (роботи ЕОМ) — спосіб доступу користувача до обчислювальних та інформаційних ресурсів у системі обробки даних.

Розподільна (децентралізована) система обробки даних — обчислювальна система, яка охоплює кілька рівнів управління і забезпечує ефективну обробку даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів.

Технологічна операція — дія чи сукупність дій над даними або їх носіями, які виконуються на одному робочому місці (засобі) і є елементною частиною загального процесу.

Технологічний процес (ТП) автоматизованої обробки економічної інформації з праці — комплекс взаємопов’язаних операцій, які виконуються у певній послідовності, починаючи з операцій збирання початкових даних і закінчуючи складанням і використанням результатних документів (машинограм, відеокадрів).

Технологічний процес створення програмних засобів — сукуп­ність інформаційних процедур і технологічних операцій, пов’яза­них з розробкою, експлуатацією і супроводом програми.

Технологія баз даних — сукупність інформаційних процедур і технологічних операцій, за допомогою якої здійснюється процес формалізації даних і знань з управління трудовими ресурсами.

Централізована система обробки даних — обчислювальна система, в якій виокремлено спеціальні підрозділи і персонал для обробки економічної інформації на об’єкті управління.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ äëÿ ïðàêòè÷нèõ ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Çàâäàííÿ 6.1. На автоматизованому робочому місці економіста формується звіт з праці (дод. 2) і звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потреби в працівниках станом на ____  (дод. 3). Крім того, на АРМ розв’язуються задачі з планування трудових показників установи.

Розробити технологічний процес обробки інформації на АРМ. Пояснити, чому запропоновано саме такий склад технологічних операцій, визначити зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.2. На АРМ бухгалтера розв’язується комплекс задач з обліку праці та нарахування заробітної плати, а також формується звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (дод. 4), розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (дод. 5) та розрахункова відомість по засобах фонду соціального страхування (дод. 6).

Розробити технологічний процес обробки інформації на АРМ. Пояснити, чому запропоновано саме такий склад технологічних операцій, визначити зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.4. На АРМ інспектора районного центру зайнятості розв’язується комплекс задач з обліку безробітних і складається звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості (дод. 7), та звіт про формування і витрачання державного фонду сприяння зайнятості (дод. 8).

Розробити технологічний процес обробки інформації на АРМ. Пояснити, чому запропоновано саме такий склад технологічних операцій, визначити зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.5. У табл. 3.1 (стор. 25) наведено відомість чисельності й фонду заробітної плати робітників з погодинною оплатою праці на 199_ р.

Визначити назву задачі, під час розв’язування якої формується машинограма, розробити технологічний процес обробки інформації задачі в пакетному і діалоговому режимах. Порівняти розроблені технологічні процеси, пояснити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.6. У табл. 3.2 (стор. 26) наведено розрахункову відомість по ВАТ «Облгаз» за жовтень 199_ р.

Визначити назву задачі, під час розв’язування якої формується машинограма, розробити технологічний процес обробки інформації задачі в пакетному і діалоговому режимах.

Порівняти розроблені технологічні процеси, пояснити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.7. У табл. 4.1 (стор. 43) представлено структуру масиву «Трудовитрати на виробництво деталі» та наведено дані для його форму­вання.

Розробити технологічний процес формування та ведення масиву за умови використання його при обробці інформації як в централізованій, так і в децентралізованій системах. Порівняти розроблені технологічні процеси, пояснити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.8. У табл. 4.2 (стор. 44) представлено структуру масиву «Застосування деталей у виробі» та наведено дані для його формування.

Розробити технологічний процес формування та ведення масиву за умови використання його як в децентралізованій, так і в централізованій системах обробки інформації. Порівняти розроблені технологічні процеси, пояснити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.9. У табл. 4.3 (стор. 46) представлено структуру масиву «Річний план випуску виробів» та наведено дані для його формування.

Розробити технологічний процес формування та ведення масиву за умови використання його як при централізованій, так і децентралізованій системах обробки даних. Порівняти розроблені технологічні процеси, пояснити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.10. Довідник особового складу працюючих (DSPR) містить такі поля: ідентифікаційний код працюючого, рік народження, категорія оподаткування, стаж роботи, освіта, кількість дітей та утриманців, стать, професія або посада, розряд, погодинна тарифна ставка або посадовий оклад, прізвище, ім’я, по батькові.

Довідник створюється за особовими картками працюючих, наказами на зарахування працівника, його звільнення чи переведення. Крім того, використовуються різноманітні довідки, які в разі потреби передаються до відділу кадрів.

Розробити технологічний процес ведення довідника за таких умов:

довідник зберігається централізовано в локальній базі даних АРМ інспектора відділу кадрів;

довідник зберігається в локальних базах даних АРМ начальника цеху, АРМ бухгалтера з обліку і нарахування заробітної плати та АРМ інспектора відділу кадрів.

Визначити, які підрозділи можуть вносити зміни до довідника, як оформлятимуться зміни, в якому вигляді вони передаватимуться на обробку та як часто можуть виникати зміни.

Çàâäàííÿ 6.11. Оперативний масив обліку робочого часу (OFCHM) формується на АРМ бухгалтера з обліку праці і нарахування заробітної плати щомісячно на основі даних первинного документа «Табель обліку відпрацьованого часу» (дод. 10). Цей документ протягом поточного місяця заповнюється вручну в усіх структурних підрозділах підприємства, а після його закінчення кур’єром передається до відділу кадрів. Документи, що надійшли до відділу кадрів, перевіряються на якість заповнення та вірогідність даних, візуються і передаються до бухгалтерії.

Під час уведення даних з «Табеля» до ПЕОМ використовуються два методи контролю: візуальний та програмний. Програмно перевіряється наявність уведених ідентифікаційних кодів у довіднику особового складу працюючих (DSPR).

Сформований масив (OFCHM) копіюється на гнучкий магнітний диск.

Розробити технологічний процес формування та ведення оперативного масиву OFCHM, визначити необхідність включення і зміст кожної технологічної операції.

Çàâäàííÿ 6.12. Оперативний масив обліку робочого часу (OFCHM) формується на АРМ інспектора відділу кадрів одночасно з заповненням первинного документа «Табель обліку відпрацьованого часу», який містить дані для формування масиву.

Під час заповнення «Табеля» на ПЕОМ використовуються два методи контролю: візуальний та програмний. Програмно перевіряється наявність уведених ідентифікаційних кодів у довіднику особового складу працюючих (DSPR) та кількість робочих днів і годин в поточному місяці (довідник календарного фонду робочого часу — DKFRCH).

Сформований масив (OFCHM) копіюється на гнучкий магнітний диск, а також передається (каналами зв’язку або кур’єром) на АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати.

Розробити технологічний процес формування та ведення оперативного масиву OFCHM, порівняти його з технологічним процесом, розробленим під час розв’язування завдання 6.11.

Çàâäàííÿ 6.13. На АРМ майстра функція обліку фактичного виробітку робітників-відрядників розподіляється на дві частини: зведений облік ви­робництва продукції та оформлення первинної документації з обліку ви­пуску продукції. Зведений облік дає змогу керівництву цеху в будь-який час мати відомості про випуск продукції. Для цього передбачено вивід на екран дисплея відеокадру SWOD або друк машинограми SWIDOM. Одночасно дані зведеного обліку зберігаються в масиві SMAS. Оформлення первинної документації з обліку випуску продукції передбачає формування і друк документа «Рапорт про виробіток» (дод. 11), в якому міститься кількість випущеної цехом за зміну продукції. Для його формування необхідно в екранну форму нарядів на відрядні роботи (масив NAR) увести дані окремо про виробіток кожного робітника. Крім того, в обробці інформації з обліку виробітку використовуються: довідник продукції (DPR), довідник структурних підрозділів підприємства (DSPR) та довідник особового складу працюючих на підприємстві (DPR).

Дані масиву SMAS крім АРМ майстра використовуються на АРМ економіста з праці та АРМ бухгалтера з обліку праці та заробітної плати. Зазначені автоматизовані робочі місця об’єднані в мережу.

Розробити технологічний процес обробки інформації з обліку виробітку.

Çàâäàííÿ 6.14. Масив обліку непрацездатності в поточному місяці (NEPRM) формується на основі первинного документа «Листок непраце- здатності».

Розробити технологічний процес формування та ведення оперативного масиву NEPRM. Визначити, які підрозділи можуть вносити зміни до масиву NEPRM, як часто ці зміни можуть виникати та як їх контролювати.

Çàâäàííÿ 6.15. Підготувати реферат на тему «Технологія баз даних — основний напрям створення та впровадження сучасних інформаційних технологій в управління трудовими ресурсами країни».

Çàâäàííÿ 6.16. Підготувати реферат на тему «Технологія розробки програмних засобів: основні концепції та перспективи».

Çàâäàííÿ 6.17. Підготувати реферат на тему «Технологія організації та ведення інформаційної бази з праці».

Çàâäàííÿ 6.18. Підготувати реферат на тему «Впровадження сучасних інформаційних технологій в управління соціальним захистом населення».

Çàâäàííÿ 6.19. Підготувати реферат на тему «Впровадження сучасних інформаційних технологій в управління персоналом».

Завдання для перевірки знань

Çàâäàííÿ 6.20. На стор. 27 наведено документ «Опис постановки задачі “Нарахування погодинної ЗП робітникам за поточний місяць”». Код задачі В105. На стор. 31 міститься документ «Опис алгоритму задачі В105».

Розробити технологічний процес розв’язування задачі В105 в діалоговому і пакетному режимах.

Рішення

Технологічний процес збору та обробки даних — це комплекс взаємопов’язаних операцій, що виконуються у певній послідовності. Склад та характер технологічних операцій при цьому залежить від низки факторів. Одним з вирішальних є комплекс технічних засобів, які використовуються для збору і обробки даних, та режим роботи комплексу технічних засобів.

Розглянемо технологічний процес обробки інформації з нарахування погодинної заробітної плати працюючим за умови роботи ЕОМ в інтерактивному (діалоговому) режимі.

Як правило, в інтерактивному режимі задачі такого класу розв’язуються на автоматизованому робочому місці бухгалтера і їх технології притаманні особливості обробки інформації на персональних електронно-обчислю­вальних машинах.

Схема технологічного процесу збору та обробки інформації з нарахування погодинної заробітної плати працюючим (задача В105) представлена на рис. 6.1.

Робота починається з прийому первісної інформації, що міститься в первинному документі «Табель обліку використання робочого часу (ВД10301)». Документ поступає до бухгалтерії кур’єрським способом з відділу кадрів. Бухгалтер перевіряє зміст документа на повноту і чіткість записів, наявність необхідних реквізитів та ін.

Якщо в документах, що надійшли з відділу кадрів, виявлено багато помилок або виявлені помилки бухгалтер не може виправити на місці, вони повертаються до відділу кадрів і цикл повторюється.

Далі технологією передбачено, що бухгалтер працює безпосередньо з персональним комп’ютером, починаючи з вибору в головному меню АРМ одного із режимів роботи, а саме:

робота з масивами нормативно-довідкової інформації (робота з ДІ);

створення оперативного масиву;

обробка та друк;

вихід.

Рис. 6.1. Схема технологічного процесу збору та обробки інформації задачі В105 (інтерактивний режим). Аркуш 1

Перший режим має кілька підрежимів (увід, коригування, перегляд, друк, копіювання тощо), кожному з яких притаманний певний склад технологічних операцій (див. рис. 6.1, арк. 1—3).

Наприклад, підрежимами «Увід» та «Коригування» передбачено виконання таких операцій, як набір на клавіатурі даних, візуальний та програмний контроль уведенних даних, виправлення помилок та запис інформації до бази даних АРМ (на магнітний диск).

Підрежим «Копіювання» реалізується шляхом виконання таких операцій: виклик до оперативної пам’яті (ОЗУ) масиву, перегляд його змісту, вставка дискети (гнучкого магнітного диску), запис змісту масиву на дискету.

Аналогічні підрежими і технологічні операції передбачено виконувати і в режимі «Створення оперативного масиву» (див. рис. 6.1, арк. 3—4).

Режим «Обробка та друк» передбачає виконання таких операцій, як виклик масиву (формування машинної інформаційної бази задачі), арифме­тична та логічна обробка даних, вивід результатів на екран, контроль вірогідності розрахунків, друк результатів, запис до бази даних інформації, що зберігається (див. рис. 6.1, арк. 6).

 

 

Рис. 6.1. Аркуш 2

 

За допомогою режиму «Вихід» можна вийти із системи або повернутися до одного з описаних вище режимів.

Слід мати на увазі, що дії бухгалтера визначені інструкцією та «Меню», порція якого висвітлюється на екрані дисплея.

Рис. 6.1. Аркуш 3

Рис. 6.1. Аркуш 4

Рис. 6.1. Аркуш 5

Рис. 6.1. Аркуш 6

Пакетний режим передбачає виконання технологічних операцій у заздалегідь визначеній жорсткій послідовності. Іноді така послідовність може порушуватись, але ці порушення мають бути попередньо зумовлені.

Схему технологічного процесу автоматизованого розв’язування задачі В105 у пакетному режимі представлено на рис. 6.2.

 

 

Рис.6.2. Схема технологічного процесу збору та обробки інформації задачі В105 (пакетний режим). Аркуш 1

 

Рис. 6.2. Аркуш 2

 

Перша операція цього технологічного процесу — це приймання та контроль первинних документів (табелів обліку використання робочого часу). Прийняті документи контролюються на повноту заповнення та реєструються в журналі реєстрації документів.

Необхідність реєстрації документів викликана необхідністю контролю за своєчасністю надходження інформації або з’ясування претензій між підрозділами в разі втрати документа.

Контроль прийнятих документів (табелів) здійснюється не за змістом, а лише на його формальну відповідність правилам заповнення та чіткість запису всіх символів. Неправильно заповнені документи та документи, в яких є незрозумілі або сумнівні символи, обробці не підлягають. Такі документи повертаються в підрозділи, де вони були заповнені.

Після прийняття документів виконується комплекс технологічних операцій з формування оперативного масиву BD110501. Це, зокрема, кодування означених номенклатур, набирання даних на клавіатурі (уведення даних) або інших машинних носіях (магнітних стрічках, перфокартах тощо), контроль правильності введених даних (візуальний, програмний), формування оперативного масиву (запис на жорсткий магнітний диск).

Із сформованого інформаційного масиву обов’язково знімається страхова або робоча копія. Робоча копія знімається на жорсткий магнітний диск у тому випадку, коли масив формувався на знімному машинному носії (наприклад, дискеті). У противному разі знімається страхова копія масиву на знімний носій інформації. Страхові копії масиву необхідні для поновлення інформації в разі її втрати.

Наступна операція — це розрахунок на ЕОМ. Під час розрахунку на ЕОМ друкується відомість (В10501Р), і формується масив, необхідний для розв’язування інших задач комплексу (BW10201). Масив BW10201 копіюється на знімний машинний носій, якщо інформація, яка міститься в ньому, використовується на інших ЕОМ.

Друкування відомостей під час виконання розрахунку доцільно здійснювати в тому випадку, коли друкується невелика кількість аркушів. Якщо аркушів багато, то друкування доцільно виділити в окрему технологічну операцію.

Віддруковані відомості обов’язково контролюються на якість друку. Якщо якість друку незадовільна, та аркуш необхідно передрукувати. Перевірені відомості передаються користувачеві. Передаватись можуть також машинні носії або дані по каналах зв’язку.

Слід мати на увазі, що в конкретних умовах розглянутий технологічний процес обробки інформації в пакетному режимі може доповнюватися й іншими операціями. Наприклад, операцією об’єднання масивів, якщо вони формуються окремо, а далі мають використовуватись або передаватись разом, операцією розмноження результатних відомостей, якщо необхідно мати кілька примірників і т. ін.

При застосуванні пакетного режиму, крім технології розв’язування конкретних задач, як окрема розглядається технологія ведення масивів нормативно-довідкової інформації. Для виконання такої роботи призначаються окремі спеціалісти, які мають вносити необхідні корективи в зазначені масиви з метою підтримання їх в актуальному стані.

Схему технологічного процесу формування і ведення масивів нормативно-довідкової інформації при обробці інформації в пакетному режимі представлено на рис. 6.3.

 

Рис. 6.3. Схема технологічного процесу формування і ведення масивів нормативно-довідкової інформації. Аркуш 1

 

Рис. 6.3. Аркуш 2

Òåìà 7. Àâòîìàòèçàö³ÿ óïðàâë³ííÿ òðóäîâèìè ðåñóðñàìè íà ð³âí³ ï³äïðèºìñòâà

Ìåòà çàíÿòü

Мета занять — це набуття практичних навичок вибору проектних рішень щодо організації автоматизованого розв’язування економічних задач управління трудовими ресурсами на підприємствах різних форм власності в умовах функціонування комп’ютерних інформаційних систем.

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

Мета розробки і впровадження нових інформаційних технологій у практику управління трудовими ресурсами на рівні промислового підприємства — це вдосконалення управління працею на базі сучасних обчислювальних засобів і математичного апарату, забезпечення активного впливу праці на підвищення ефективності управління.

Слід пам’ятати, що функціонування інформаційної системи в УТР спрямоване на автоматизоване виконання всіх економічних розрахунків з управління цим видом ресурсів.

ІС в УТР на підприємстві будується за функціональним принципом, тобто в її структурі виділяються комплекси економічних задач і задачі з праці.

У технологічному процесі автоматизованої обробки інформації з УТР виокремлюють операції збирання і передачі даних, їх уведення до ЕОМ і формування масивів, арифметичної і логічної обробки тощо.

З метою поглибленого вивчення дисципліни, а також надбання практичних навичок з автоматизації економічних розрахунків щодо управління трудовими ресурсами підприємства навчальним планом з цієї теми передбачене виконання кількох лабораторних робіт як у комп’ютерному класі університету під керівництвом викладача, так і студентом самостійно. Лабораторні роботи виконуються на базі сучасних пакетів прикладних програм (наприклад, «Галактика», «1С-Заробітна плата і кадри», «БЕСТ»), табличних і текстових процесорів (EXCEL, WORD). Обчислювальним середовищем цих пакетів є ПЕОМ та операційна система Windows.

Навчальні завдання з лабораторних робіт складено у вигляді лабораторного практикуму. Він починається з лабораторної роботи щодо визначення можливості використання табличних процесорів для автоматизації інформаційних процесів управління трудовими ресурсами підприємства (завдання 7.1—7.27). Методичні поради щодо використання табличного процесора EXCEL наведено в додатку 12.

Наступна лабораторна робота проводиться з використанням навчального АРМ економіста з праці (завдання 7.28), пакетів прикладних програм «Галактика» або «1С-Заробітна плата та кадри» (завдання 7.29—7.32). Студент повинен навчитися працювати в режимі діалогу «ПЕОМ — користувач», а також вивчити можливості пакетів з автоматизації функцій нормування, планування, обліку й контролю фонду споживання підприємства та управління персоналом. Методичні поради щодо використання пакета прикладних програм «Галактика» наведено в додатку 13.

Лабораторні роботи виконуються в аудиторії і комп’ютерному класі.

Перша (завдання 7.1—7.27) та друга лабораторна роботи (завдан­ня 7.28) виконуються у такій послідовності:

кожний студент отримує індивідуальне завдання;

складає документи «Опис постановки задачі», «Опис алго- ритму»;

визначає склад і описує зміст інформаційного забезпечення задачі;

розробляє схему технологічного процесу;

розробляє контрольний приклад;

виконує автоматизоване розв’язування задачі;

складає і захищає звіт.

Звіт про виконані лабораторні роботи має містити:

титульний лист;

зміст;

опис постановки задачі;

опис алгоритму;

опис інформаційного забезпечення;

схему технологічного процесу розв’язування задачі та її опис;

контрольний приклад;

додатки (машинограми, структури баз даних тощо).

Документи «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму» та «Опис інформаційного забезпечення» складаються згідно з вимогами кервіних документів, а саме: РД 50-34.698-90 «Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автомати­зированные системы. Требования к содержанию документов». — М.: Изд-во стандартов, 1991. — С. 4—6; 22—26; 27—31.

Звіт передається керівникові курсу, який визначає повноту і якість виконаного завдання. Студент повинен відповісти на запитання викладача стосовно виконаної роботи.

Друга лабораторна робота (завдання 7.29—7.32) виконується в такій послідовності:

студент знайомиться з функціональними можливостями пакета прикладних програм та відповідного модуля;

вивчає меню модуля;

вивчає структуру та зміст інформаційної бази модуля;

знайомиться з технологією розв’язування задач;

отримує індивідуальне завдання щодо формування звітності з УТР;

виконує завдання на ПЕОМ;

складає і захищає звіт.

Звіт з цієї лабораторної роботи має містити:

титульний лист;

зміст;

опис функціональних можливостей ППП;

опис функціональних можливостей модуля;

опис меню модуля;

опис структури та змісту інформаційної бази модуля;

опис технології розв’язування задачі;

додатки (структура та зміст ІБ, контрольний приклад, машинограми тощо).

Ïëàí ïðàêòè÷íèõ ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Організація автоматизованого розв’язування задач із забезпечення виробництва трудовими ресурсами.

Інформаційна база задач.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення норм часу.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення режимів роботи устаткування та норм часу за нормативами.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення трудових нормативів і норм оплати праці.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення трудомісткості виробничої програми підприємства.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення планової чисельності працюючих.

Методика й алгоритми розв’язування задач з визначення планового фонду споживання (оплати праці).

Методика й алгоритми розв’язування задач з контролю та обліку нарахованої заробітної плати.

Методика й алгоритми розв’язування задач з контролю та обліку утримань із заробітної плати.

Методика й алгоритми розв’язування задач з контролю та обліку розрахунків з працюючими.

Методика й алгоритми розв’язування задач з аналізу продуктивності праці на підприємстві.

Методика й алгоритми розв’язування задач з аналізу забезпеченості та використання робочої сили.

Методика й алгоритми розв’язування задач з аналізу використання коштів на оплату праці.

Методика й алгоритми розв’язування задач з управління персоналом підприємства.

Особливості організації технологічного процесу обробки інформації з праці на ПЕОМ.

˳òåðàòóðà

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

АСУ — труд: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Романов, Г. А. Тита­ренко, Б. Л. Гордон и др.; Под ред. Г. А. Титаренко. — М.: Экономика, 1991. — 142 с.

Информационные системы в экономике / Под ред. В. В. Дика. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 272 с.

Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В. Ф. Сытник, Х. Срока, Н. В. Ерёмина и др. — К.: Техника; Катовице: Экон. акад. им. Короля Адамецкого, 1991. — 215 с.

Научные основы организации управления и построения АСУ / Под ред. В. Л. Бройдо, В. С. Крылова. — 2-е изд. перераб. — М.: Высш. шк., 1990. — 192 с.

Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

Писаревская Т. А., Писаревский А.О. АРМ бухгалтера расчетного сектора. — К.: Знание, 1992. — 16 с.

РД 50-34.698-90. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 39 с.

Òåðì³íîëîã³÷íèé ñëîâíèê

Аналіз ТРП — система економічної оцінки стану трудових ресурсів підприємства за певний період.

Контроль ТРП — система спостережень і перевірки процесу функціонування трудових ресурсів підприємства з метою встановлення відхилень від заданих ним параметрів.

Нормування трудових показників (ТРП) — процес установлення об’єктивно необхідних витрат живої праці на виконання одиниці конкретного виду робіт.

Облік ТРП — процес, що складається з операцій нагляду, вимірювання, реєстрації, обробки і передачі апарату управління підприємства інформації про фактичний стан його трудових ресурсів.

Персонал — штатний склад кваліфікованих працівників підприємства.

Планування ТРП — процес визначення, коли, де, скільки, якої якості і якої вартості потрібно об’єкту управління трудових ресурсів для реалізації своїх завдань.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ äëÿ ïðàêòè÷íèõ ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Çàâäàííÿ 7.1. Машинограма розрахунку зміни чисельності основних робітників ________ цеху за ________ квартал _________ року містить такі реквізити:

код цеху;

назву та код професії;

чисельність основних робітників — планову, фактичну, планову скориговану;

коефіцієнт виконання плану;

відхилення чисельності: лишок (+) або нестача (–) — абсолютний або відносний.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14 ), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.2. Машинограма нарахування заробітної плати пра­цюючим за дні чергової відпустки по ______ підприємству за ______ місяць ______ року містить такі реквізити:

прізвище і код працюючого;

кількість днів відпустки;

сума нарахованої в поточному році заробітної плати;

сума нарахованої ЗП за дні відпустки.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.3. Машинограма контролю за виконанням норм виробітку по підприємству за ____ квартал ____ року містить такі реквізити:

назва і код професії;

код цеху;

код дільниці;

виробіток — фактичний, плановий;

відсоток виконання норм.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.4. Машинограма розрахунку планового фонду оплати праці на виконання виробничої програми ____ цеху за ____ квартал ____ року містить такі реквізити:

код та назва цеху;

код дільниці;

код категорії персоналу;

назва та код професії;

фонд основної заробітної плати;

код виду додаткової ЗП;

відсоток додаткової ЗП;

сума додаткової ЗП;

плановий фонд оплати праці.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.5. Машинограма — розрахункова відомість по _____ за _____ місяць _____ року містить такі реквізити:

код цеху;

код дільниці;

прізвище і код працюючого;

номер документа;

назва та код виду нарахувань або утримань;

відпрацьовано — днів, годин;

сума — нараховано;

сума — утримано;

сума до сплати (боргу).

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14 ), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.6. Машинограма розрахунку планової трудомісткості виробничої програми підприємства на _____ рік містить такі реквізити:

назва і код професії;

розряд робіт;

нормативна трудомісткість виробничої програми (у людино-годи­нах): на рік і за кварталами року;

планове виконання норм виробітку (у відсотках): на рік і за кварталами року;

планова трудомісткість виробничої програми (у людино-годинах): на рік і по кварталах року.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.7. Машинограма розрахунку нормативної трудомісткості виконання виробничої програми _______ цеху за _______ рік містить такі реквізити:

назва та код виробу;

код цеху;

код дільниці;

зведена норма витрат часу на один виріб;

виробнича програма цеху на рік та за кварталами;

нормативна трудомісткість виробничої програми цеху на рік та за кварталами.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.8. Машинограма розрахунку нормативного фонду оплати праці на виконання виробничої програми _____ цеху за ____ рік містить такі реквізити:

назва і код професії;

назва та код виробу;

код цеху;

зведена розцінка на один виріб;

виробнича програма цеху на рік та за кварталами;

нормативний фонд оплати праці на виконання виробничої програми цеху на рік та за кварталами.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (додаток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.9. Машинограма розрахунку зведеної розцінки на повне виготовлення ______ виробу містить такі реквізити:

код і назва професії;

розряд робіт;

код деталі;

кількість деталей в одному виробі;

розцінка на одну деталь;

зведена розцінка на виріб.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.10. Машинограма розрахунку зведеної норми витрат часу на повне виготовлення ______ виробу містить такі реквізити:

код і назва професії;

розряд робіт;

назва і код виду устаткування;

код деталі;

кількість деталей в одному виробі;

норма витрат часу на одну деталь (у станко- та людино-годинах);

зведена норма витрат часу на виріб ( у станко- та людино-годинах).

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.11. Машинограма нарахування заробітної плати робітникам з відрядною оплатою праці по________ цеху за ________ місяць _______ року містить такі реквізити:

код цеху;

код дільниці;

прізвище і код робітника;

код і назва виду робіт;

обсяг виконаних робіт;

відпрацьовано — днів, годин;

на одиницю робіт — норма часу і розцінка;

на виконаний обсяг робіт — нормативна трудомісткість і заробітна плата.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Завдання 7.11. Машинограма розрахунку планової потреби у виробничих робітниках за професіями на виконання квартальної виробничої програми підприємства містить такі реквізити:

рік;

квартал;

назва і код професії;

розряд;

планова трудомісткість виробничої програми на квартал та по місяцях;

фонд робочого часу одного робітника на квартал та по місяцях;

планова потреба у робітниках на виконання виробничої програми за квартал та по місяцях.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.12. Машинограма розрахунку нормативної трудомісткості виробничої програми підприємства на ______ рік містить такі реквізити:

назва та код професії;

розряд робіт;

назва та код виробу;

зведена норма витрат часу на один виріб (у людино-годинах);

план виготовлення виробів на рік та за кварталами;

нормативна трудомісткість виробничої програми — річна та в по- квартальному розрізі.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14 ), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.13. Машинограма розрахунку забезпеченості основними робітниками виконання виробничої програми підприємства за_______ квартал_____ року містить такі реквізити:

назва та код виробничого підрозділу;

назва та код професії;

планова чисельність робітників;

фактична чисельність робітників;

відхилення чисельності: лишок (+), нестача (–);

коефіцієнт забезпеченості.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.14. Машинограма розрахунку відхилень сум фактично нарахованої заробітної плати від планового фонду оплати праці_______ цеху за _______квартал _____ року містить такі реквізити:

код цеху;

код дільниці;

назва та код професії;

назва та код виду нарахувань;

плановий фонд оплати праці;

фактично нараховано заробітної плати;

відхилення (+, –).

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.15. Машинограма розрахунку планового фонду премій та доплат по підприємству на ______ рік містить такі реквізити:

назва та код категорії персоналу;

код цеху;

назва та код виду премій або доплат;

плановий відсоток премій або доплат;

основний фонд оплати праці на рік та за кварталами;

плановий фонд премій та доплат на рік та за кварталами.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.16. Машинограма нарахування заробітної плати робітникам з погодинною оплатою праці по ____ цеху за ______ місяць _____ року містить такі реквізити:

код дільниці;

прізвище і табельний номер робітника;

годинна тарифна ставка;

фактично відпрацьований час;

коефіцієнт доплат;

сума нарахованої заробітної плати.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.17. Машинограма розрахунку зведених норм витрат часу на виготовлення _____ виробу за видами устаткування містить такі реквізити:

код деталі;

назва і код виду устаткування;

кількість деталей певного виду у виробі;

норма витрат часу (у станко-годинах):

на одну деталь;

на всі деталі певного виду, що містяться у виробі;

на виріб.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (додаток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.18. Машинограма розрахунку нормативної трудомісткості виробничої програми по групах устаткування і професіях за _______ місяць ______ року містить такі реквізити:

назва і код деталі;

код групи устаткування;

код професії;

норма витрат часу на одну деталь у станко-годинах;

норма витрат часу на одну деталь у людино-годинах;

кількість деталей, що належить виробити;

трудомісткість виробничої програми у станко-годинах;

трудомісткість виробничої програми у людино-годинах.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.19. Машинограма розрахунку нормативного фонду заро­бітної плати на виробничу програму____ цеху по професіях і розрядах за _______ місяць ______ року містить такі реквізити:

код дільниці;

назва і код деталі;

назва і код професії;

розряд;

розцінка на деталь;

кількість деталей, що належить виробити;

нормативний фонд оплати праці.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.20. Машинограма розрахунку планового фонду оплати праці на виконання виробничої програми ______ цеху за _____ місяць ______ року містить такі реквізити:

код цеху;

код дільниці;

назва та код категорії персоналу;

назва та код професії;

фонд основної заробітної плати;

плановий відсоток додаткової заробітної плати;

фонд додаткової заробітної плати;

плановий фонд оплати праці.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.21. Машинограма розрахунку нормативного фонду оплати праці на виконання виробничої програми _____ цеху за _______ рік містить такі резвізити:

назва та код виробу;

код професії;

виробнича програма цеху;

зведена норма витрат часу на виготовлення виробу;

зведена розцінка на виготовлення виробу;

нормативна трудомісткість виробничої програми;

нормативний фонд оплати праці на виконання виробничої програми.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язування якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.22. Машинограма визначення фонду оплати праці ______ бригади за фактично виконаний в поточному місяці ______ року обсяг робіт містить такі реквізити:

назва та код цеху;

код дільниці;

прізвище та код бригадира;

вид та обсяг виконаних робіт;

відрядна розцінка за одиницю виконаних робіт;

норма витрат часу на одиницю виконаних робіт;

нарахований фонд оплати праці за виконаний обсяг робіт;

нормативна трудомісткість виконаного обсягу робіт.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.23. Машинограма розрахунку економії нормативного часу на виконання виробничої програми ______ цеху за _______ квартал ______ року містить такі показники:

назва і код деталі;

код технологічної операції;

планове зниження норми витрат часу на детале-операцію (у хвилинах);

план виготовлення деталей по місяцях кварталу;

економія нормативного часу на виконання виробничої програми цеху в цілому за квартал та по місяцях кварталу.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.24. Машинограма обліку наявності та руху пресоналу в ____ установі за ______ квартал _____ року містить такі реквізити:

назва та код категорії персоналу;

назва та код професії;

чисельність персоналу:

стало;

було;

прийнято;

звільнено.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.25. Машинограма використання робочого часу по ______ цеху за _______ квартал ____ року містить такі реквізити:

код дільниці;

елемент витрат робочого часу;

витрати часу за планом — разом та на одного робітника;

витрати часу фактично — разом та на одного робітника;

відхилення.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.26. Машинограма для аналізу кваліфікаційного складу робітників ______ цеху за _______ рік містить такі реквізити:

бригада;

назва і код професії;

середній плановий розряд робіт;

середній фактичний розряд робітників;

відповідність:

рівні;

більше;

менше.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (додаток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.27. Машинограма з аналізу використання фонду оплати праці по ______ підприємству за _______ рік містить такі реквізити:

назва і код професії;

назва і код виробничого підрозділу;

чисельність робітників — фактична і планова;

фонд оплати праці — плановий і фактичний;

середня заробітна плата — фактична і планова.

Розробити ескіз (форму) машинограми; вибрати назву задачі (дода­ток 14), після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу №1 (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.28. Лабораторна робота № 1. Дані для виконання лабораторної роботи містяться в таблицях 4.1—4.3 (стор. 43—46). Одержати у викладача варіант свого завдання. Робота виконується у такій послідовності:

включити ПЕОМ;

після завантаження DOS, Norton Commander перейти на диск D: до каталогу KARAT шляхом уводу до ПЕОМ команди:

D:CDKARAT

викликати програми шляхом набору команди:

LR.bat

на екрані дисплея з’явиться спочатку заставка СУБД «КАРАТ», а потім головне меню навчального АРМ, яке має такий вигляд:

Студент ___________________

Трудомісткість  .... [TR]=____

Застосування     …. [SS]=____

План випуску     .... [PL]=____

Відомість М11

Відомість М131

Вихід

пункти меню виконуються за чергою в режимі діалогу ПЕОМ — студент, для чого за допомогою клавіш управління необхідно підвести маркер (світловий рядок) спочатку до пункту 1, потім 2, 3 і так далі, та натиснути клавішу [Enter]. При цьому, виконуючи черговий пункт, слід звертати увагу на підказки, що з’являються на екрані дисплея.

Потрібно: виконати розрахунки на ПЕОМ і скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 7.29. Лабораторна робота № 2. Модуль «Зарплата» пакета прикладних програм «Галактика».

Потрібно: ознайомитися зі структурою та змістом меню модуля; ознайомитися зі структурою та змістом інформаційної бази модуля; ознайомитися з технологією ведення інформаційних масивів; отримати назву звіту у викладача; підготувати інформаційну базу і сформувати звіт; скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 7.30. Лабораторна робота № 2. Модуль «Облік і управління кадрами» пакета прикладних програм «Галактика».

Потрібно: ознайомитися зі структурою та змістом меню модуля; ознайомитися зі структурою та змістом інформаційної бази модуля; ознайомитися з технологією ведення особистої картки; отримати назву звіту у викладача; підготувати інформаційну базу і сформувати звіт; скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 7.31. Модуль «1С: Розрахунок» пакета прикладних програм «1С — Зарплата і кадри».

Потрібно: ознайомитися зі структурою та змістом меню модуля; ознайомитися зі структурою та змістом інформаційної бази модуля; ознайомитися з технологією ведення інформаційних масивів; отримати назву звіту у викладача; підготувати інформаційну базу і сформувати звіт; скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 7.32. Модуль «1С: Кадри» пакета прикладних програм «1С — Зарплата і кадри».

Потрібно: ознайомитися зі структурою та змістом меню модуля; ознайомитися зі структурою та змістом інформаційної бази модуля; ознайомитися з технологією ведення інформаційних масивів; отримати назву звіту у викладача; підготувати інформаційну базу і сформувати звіт; скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ äëÿ ïåðåâ³ðêè çíàíü

Приклад складання документа «Опис постановки задачі» наведено на стор. 27, документа «Опис алгоритму» — на стор. 31. Опис інформаційного забезпечення наведено на стор. 47, технологію автоматизованого розв’я­зування задачі — на стор. 64 цього посібника.

Òåìà 8. Àâòîìàòèçàö³ÿ óïðàâë³ííÿ òðóäîâèìè ðåñóðñàìè â óñòàíîâàõ

Ìåòà çàíÿòü

Мета занять — набуття практичних навичок вибору проектних рішень щодо організації автоматизованого розв’язування комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами в районних та місцевих органах влади, міністерствах та відомствах в умовах функціонування комп’ютерних інформаційних систем.

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

Мета розробки і впровадження нових інформаційних технологій у практику управління трудовими ресурсами на середньому рівні управління (рівні галузевих міністерств та відомств, районних відділів соціального забезпечення населення тощо) — це вдосконалення управління трудовим потенціалом країни на базі сучасних обчислювальних засобів і математичного апарату, забезпечення активного впливу праці на підвищення ефективності управління.

Слід мати на увазі, що функціонування інформаційної системи в УТР спрямоване на автоматизоване виконання всіх економічних розрахунків з управління цим видом ресурсів.

ІС в УТР в міністерствах, відомствах і т. ін. створюються за організаційним принципом. Тобто в її структурі виокремлюються комплекси економічних задач і окремі задачі з управління трудовими ресурсами, які розв’язуються в тому чи іншому структурному підрозділі організації.

У технологічному процесі автоматизованої обробки інформації з УТР на рівні міністерств, відомств та ін. виокремлюють операції збору і передачі даних, їх уведення до ЕОМ і формування масивів, арифметичної і логічної обробки тощо. Особлива увага звертається на необхідність автоматизації операцій збору та передачі інформації, оскільки джерелом вхідної інформації в комп’ютерних ІС цього рівня є підприємства.

Навчальним планом дисципліни з цієї теми передбачено проведення практичних занять, метою яких є визначення структури інформаційної системи певної установи, а також проведення лабораторної роботи з використанням табличного процесора EXCEL.

Лабораторна робота виконується в аудиторії і комп’ютерному класі в такій послідовності:

кожний студент отримує індивідуальне завдання;

складає документи «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму»;

визначає склад і описує зміст інформаційного забезпечення задачі;

розробляє схему технологічного процесу;

розробляє контрольний приклад;

виконує автоматизоване розв’язування задачі;

складає і захищає звіт.

Звіт з виконаної лабораторної роботи має містити:

титульний лист;

зміст;

опис постановки задачі;

опис алгоритму;

опис інформаційного забезпечення;

схему технологічного процесу розв’язування задачі та її опис;

контрольний приклад;

додатки (машинограми, структури баз даних тощо).

Документи «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму» та «Опис інформаційного забезпечення» складаються згідно з вимогами кервіних докуметів, а саме: РД 50-34.698-90 «Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизи­рованные системы. Требования к содержанию документов». — М.: Изд-во стандартов,1991. — С. 4—6; 22—26; 27—31.

Звіт передається керівникові курсу, який визначає повноту та якість виконаного завдання. Студент повинен відповісти на запитання викладача стосовно виконаної роботи.

Ïëàí ïðàêòè÷íèõ çàíÿòü ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Склад і загальна характеристика комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами, які розв’язуються в установах соціального захисту населення.

Склад і загальна характеристика комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами, які розв’язуються в установах соціального страхування.

Склад і загальна характеристика комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами, які розв’язуються в галузевих міністерствах і відомствах.

Склад і загальна характеристика комплексів економічних задач з управління трудовими ресурсами, які розв’язуються в Міністерстві праці та Міністерстві соціального захисту населення.

Інформаційні зв’язки задач.

Специфіка створення інформаційної бази.

Методика й алгоритми розв’язування типових економічних задач з пенсійного забезпечення громадян.

Методика й алгоритми розв’язування типових економічних задач з обліку і контролю за надходженням та використанням коштів Пенсійного фонду України.

Методика й алгоритми розв’язування типових економічних задач з обліку і контролю за надходженням та використанням коштів інших фондів соціального захисту населення.

Технологічні процеси збору і обробки інформаціїї з УТР в умовах автоматизаціії розрахунків.

˳òåðàòóðà

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Пояснительная записка. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1992. — 36 с.

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Подсистема «Пенсионное обслуживание». Описание технологического процесса обработки данных. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1994. — 14 с.

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Подсистема «Пенсионное обслуживание». Ведение лицевых счетов. Описание постановки задачи. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1994. — 43 с.

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Описание организации информационной базы. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1993. — 187 с.

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Подсистема «Пенсионное обслуживание». Общее описание. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1992. — 43 с.

Автоматизированная информационная система социального обеспечения Украины АИС «Лада». Подсистема «Пенсионное обслуживание». Программно-технический комплекс «Назначение пенсий и пособий». Руководство пользователя. — К.: Ин-т программных систем НАН Украины, 1994. — 23 с.

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

АСУ — труд: Учеб. пособие для вузов / А. Н. Романов, Г. А. Титаренко, Б. Л. Гордон и др.; Под ред. Г. А. Титаренко. — М.: Экономика, 1991. — 142 с.

Информационные системы в экономике / Под ред. В. В. Дика. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 272 с.

 Компьютерные информационные системы управленческой деятельности / Под ред. проф. Г. А. Титаренко— М.: Экономическое обозрение, 1993. — 215 с.

 Научные основы организации управления и построения АСУ / Под ред. В. Л. Бройдо, В. С. Крылова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. шк., 1990. — 192 с.

 Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.

 РД 50-34.698-90. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов. — М.: Изд-во стандартов, 1991. — 39 с.

Òåðì³íîëîã³÷íèé ñëîâíèê

Пенсійне забезпечення — процес виплати пенсій, як правило, непрацюючим громадянам або членам їх сімей за рахунок спеціального державного фонду, створеного з внесків громадян, підприємств, організацій і установ.

Пенсійне обслуговування — процес призначення і виплати пенсій.

Соціальне страхування — метод надання певних послуг (медичне обслуговування, виплата допомоги у випадку каліцтва чи смерті й т. ін.) за рахунок спеціально створеного з внесків працюючих, підприємств, організацій і установ фонду.

Соціальний захист — державна підтримка малозабезпечених членів суспільства на прийнятному рівні життя.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ äëÿ ïðàêòè÷íèõ çàíÿòü ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Çàâäàííÿ 8.1. Машинограма розрахунку показників чисельності промислово-виробничого персоналу _____ міністерства за ____ квартал ____ року містить такі реквізити:

код і назва підприємства:

показники чисельності за місяць: за планом, за звітом;

показники чисельності за квартал: за планом, за звітом, звіт у відсотках до плану, звіт за минулий період, темпи зростання;

показники чисельності з початку року: за планом, за звітом, звіт у відсотках до плану, звіт за минулий період, темпи зростання.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.2. Машинограма розрахунку суми заробітної плати на 1 млн грн. реалізованої продукції по _____ міністерству за ______ місяць ___ року містить такі реквізити:

код і назва підприємства;

сума нарахованої за місяць ЗП: за планом, за звітом, відхилення від плану, звіт у відсотках до плану;

сума нарахованої ЗП з початку року: за планом, за звітом, відхилення від плану, звіт у відсотках до плану, звіт за минулий рік, відхилення від минулого року.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.3. Довідка про контингент та витрати асигнувань на виплату пенсій і допомог за _____ місяць ____ року по _____ відділу соціального захисту містить такі реквізити:

назва показника (вид пенсії та допомоги);

кількість одержувачів: на початок року, на кінець звітного періоду, середньорічна, одержавших пенсію у звітному періоді;

фактичні витрати:

з початку року: всього, за 1-м способом, за 2-м способом;

за звітний період: всього, за 1-м способу, за 2-м способом.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.4. Зведений реєстр відомостей на виплату пенсій і допомог за період з__ по___ ______ місяця ___ року по ____ відділу соціального захисту містить такі реквізити:

назва і код відділку зв’язку;

кількість відомостей;

кількість одержувачів;

сума по відділку зв’язку;

сума разом.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.5. Звіт про виплату пенсій і допомоги за ____ місяць ___ року по ____ відділу соціального захисту містить такі реквізити:

назва і код відділку зв’язку;

нараховано: кількість, сума;

виплачено: кількість, сума;

не виплачено: кількість, сума.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу ( з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.6. Зведений реєстр відомостей на виплату пенсій і допомог за період з __ по__ _____ місяця ____ року по ____ відділу соціального захисту містить такі реквізити:

назва і код відділку зв’язку;

дата оплати;

кількість відомостей;

кількість одержувачів;

сума по відомості й разом.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.7. Машинограма розрахунку динаміки росту продуктивності праці й середньої заробітної плати по ______ міністерству за ____ місяць ___ року містить такі реквізити:

назва підприємства;

продуктивність праці за місяць: план, звіт, виконання плану у відсотках;

продуктивність праці з початку року: план, звіт, виконання плану у відсотках, відповідний період минулого року, темп зростання;

середньомісячна заробітна плата з преміями за місяць: план, звіт, виконання плану у відсотках;

середньомісячна заробітна плата з преміями з початку року: план, звіт, виконання плану у відсотках, відповідний період минулого року, темп зростання.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.8. Машинограма розрахунку приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці по _____ міністерству за ___ квартал ____ року містить такі реквізити:

назва і код підприємства;

зміна випуску продукції (приріст +, зменшення –): план — тис. грн., відсоток; звіт тис. грн., відсоток;

приріст продукції у \% за рахунок:

продуктивності праці: план, звіт;

чисельності персоналу: план, звіт.

Розробити ескіз (форму) машинограми; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу (з використанням табличного процесора EXCEL). Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 8.9. На автоматизованому робочому місці начальника відділу кадрів обласної лікарні згідно з даними, які містяться в особистих картках працюючих, формується низка довідок, у тому числі: довідка про списковий склад, стаж роботи, про основну і суміжні професії, список за віком, список за місцем проживання та сімейним положенням, відомості про прийнятих працівників станом на ____ число ___ місяця ___ року та ін.

Розробити структуру меню АРМ начальника відділу кадрів та технологічний процес обробки інформації з обліку кадрів лікарні.

Çàâäàííÿ 8.10. На автоматизованому робочому місці інспектора районного відділення Пенсійного фонду України розв’язуються задачі з обліку і контролю за нарахуванням внесків підприємств до Фонду, їх надходженням та використанням.

Розробити структуру меню АРМ інспектора Пенсійного фонду району та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 8.11. На автоматизованому робочому місці інспектора з призначення пенсій і допомоги районного відділу соціального захисту населення розв’язуються задачі з уведення первинних данних і зберігання їх у базі, аналізу права заявника на призначувану йому пенсію, вибору оптимального варіанта пенсії, перерахунку пенсій тощо.

Розробити структуру меню АРМ інспектора з призначення пенсій і допомог районного відділу соціального захисту населення та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 8.12. На автоматизованому робочому місці інспектора з ведення пенсійних справ районного відділу соціального захисту населення розв’язуються задачі з ведення особових рахунків, візування змін в особових справах, обробки списків померлих, фіксації від’їзду за кордон та ін.

Розробити структуру меню АРМ інспектора з ведення пенсійних справ районного відділу соціального захисту населення та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 8.13. Підготувати реферат на тему «Інформаційна система управління трудовими ресурсами району».

Çàâäàííÿ 8.14. Підготувати реферат на тему «Інформаційна система управління трудовими ресурсами області».

Çàâäàííÿ 8.15. Підготувати реферат на тему «Інформаційна система управління трудовими ресурсами міста».

Çàâäàííÿ 8.16. Підготувати реферат на тему «Єдина інформаційна система управління трудовими ресурсами країни».

Çàâäàííÿ 8.17. Підготувати реферат на тему «Автоматизована інформаційна система соціального забезпечення в Україні АІС «Лада». Проблеми створення і впровадження».

Çàâäàííÿ 8.18. Підготувати реферат на тему «Місце і роль ПЕОМ у вирішенні проблеми вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні».

Çàâäàííÿ äëÿ ïåðåâ³ðêè çíàíü

Приклад складання документа «Опис постановки задачі» наведено на стор. 27; документа «Опис алгоритму» — на стор. 31. Опис інформаційного забезпечення наведено на стор. 47, технологію автоматизованого розв’язу­вання задачі — на стор. 64 цього навчального посібника.

Òåìà 9. ²íôîðìàòèçàö³ÿ ðèíêó ïðàö³ òà çàéíÿòîñò³

Ìåòà çàíÿòü

Мета занять — набуття практичних навичок вибору проектних рішень щодо організації автоматизованого розв’язування комплексів економічних задач з управління ринком праці та зайнятістю населення на рівні регіонів в умовах функціонування комп’ютерних інформаційних систем.

Ìåòîäè÷í³ ïîðàäè

Мета розробки і впровадження нових інформаційних технологій у практику управління ринком праці на рівні регіонів полягає в удосконаленні управління трудовим потенціалом країни на базі сучасних обчислювальних засобів і математичного апарату, забезпечення активного впливу праці на підвищення ефективності управління.

ІС з управління ринком праці створюються за організаційним принципом. Тобто в їх структурі виокремлюються комплекси економічних задач і задачі з управління ринком праці, які розв’я­зуються на тому чи іншому рівні в ієрархії управління.

У технологічному процесі автоматизованої обробки інформації з праці на регіональному рівні виокремлюють операції збору і передачі даних, їх уведення до ЕОМ і формування масивів, арифметичної і логічної обробки тощо. Особлива увага звертається на необхідність автоматизації операцій збору та передачі інформації, оскільки джерелом вхідної інформації в комп’ютерних ІС цього рівня є підприємства та організації нижчої ланки.

Навчальним планом дисципліни з цієї теми передбачено проведення практичних занять з визначення структури інформаційної системи певної установи, а також лабораторної роботи з використанням табличного процесора EXCEL і пакета прикладних програм «Зайнятість» (або «Каштан»).

Крім того, передбачена лабораторна робота з пошуку вакансій в інформаційній системі INTERNET (завдання 9.8—9.13).

Лабораторні роботи виконуються в аудиторії і комп’ютерному класі в такій послідовності:

кожний студент отримує індивідуальне завдання;

складає документи «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму»;

визначає склад і описує зміст інформаційного забезпечення задачі;

розробляє схему технологічного процесу;

розробляє контрольний приклад;

виконує автоматизоване розв’язування задачі;

складає і захищає звіт .

Звіт з виконаної лабораторної роботи (завдання 9.1—9.4) має містити:

титульний лист;

зміст;

опис постановки задачі;

опис алгоритму;

опис інформаційного забезпечення;

схему технологічного процесу розв’язування задачі та її опис;

контрольний приклад;

додатки (машинограми, структури баз даних тощо).

Документи «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму» та «Опис інформаційного забезпечення» складаються згідно з вимогами керівних докуметів, а саме: РД 50-34.698-90 «Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автомати­зированные системы. Требования к содержанию документов». — М.: Изд-во стандартов, 1991. — С. 4—6; 22—26; 27—31.

Звіт з лабораторної роботи щодо використання системи INTERNET (завдання 9.8—9.13) складається в довільній формі.

Звіт передається керівникові курсу, який визначає повноту і якість виконаного завдання. Студент повинен відповісти на запитання викладача стосовно виконаної роботи.

Ïëàí ïðàêòè÷íèõ çàíÿòü ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Характеристика ринку праці та зайнятості з позицій автоматизації розрахунків у цій сфері.

Специфіка створення, склад та зміст інформаційної бази.

Методика й алгоритми розв’язування задач з обліку безробітних.

Методика й алгоритми розв’язування задач з планування і обліку витрат на перенавчання безробітних.

Методика й алгоритми розв’язування задач з обліку вакансій.

Методика й алгоритми розв’язування задач з аналізу стану ринку праці регіону.

Методика й алгоритми розв’язування задач з формування місячної та квартальної статистичної звітності з працевлаштування та зайнятості населення.

˳òåðàòóðà

Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титаренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

Ерасов В. В., Скворцов Н. Н. Как избежать массовой безработицы. — Краматорск: Нац. центр производ-ти, 1994. — 110 с.

Ерасов В. В., Скворцов Н. Н. Формирование рынка труда: зарубеж-ный опыт. — Краматорск: ОПЧП «Колибри», 1994. — 100 с.

Информационно-методический вестник №1. — К.: М-во труда, 1994. — 59 с.

Информационно-методический вестник № 2 (Из опыта работы Сум­ского областного центра занятости). — К.: М-во труда, 1995. — 88 с.

Компьютерные информационные системы управленческой деятельности / Под ред. проф. Г. А. Титаренко— М.: Экон. обозрение, 1993.

Компьютерные технологии обработки информации / Под ред. С. В. Назарова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 248 с.

Íàâ÷àëüí³ çàâäàííÿ äëÿ ïðàêòè÷íèõ çàíÿòü ³ ëàáîðàòîðíèõ ðîá³ò

Çàâäàííÿ 9.1. Довідка «Чисельність та склад безробітних» містить такі показники: зареєстровано безробітних у звітному періоді всього, з них особи, які займали: робочі місця; посади службовців; особи без професії та спеціальності; жінки; молодь віком до 28 років.

Розробити ескіз (форму) довідки; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу з використанням табличного процесора EXCEL. Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 9.2. Довідка «Потреби підприємств у працівниках для заміщення вільних робочих місць і посад на кінець звітного періоду» містить такі показники: чисельність разом, у тому числі на місцях: робітничих професій; посад службовців; посад, які не потребують професії та спеціальності.

Розробити ескіз (форму) довідки; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу з використанням табличного процесора EXCEL. Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 9.3. Довідка «Склад безробітних» містить такі показники: перебуває на обліку на кінець звітного місяця всього, з них особи, які займали: робочі місця; посади керівників та інших службовців; особи без професії та спеціальності; жінки; молодь віком до 28 років.

Розробити ескіз (форму) довідки; визначити назву задачі, після розв’язання якої вона друкується. Виконати лабораторну роботу з використанням табличного процесора EXCEL. Скласти звіт з лабораторної роботи.

Çàâäàííÿ 9.4. Лабораторна робота. Пакет прикладних програм «Зай­нятість («Каштан»)».

Потрібно: ознайомитися з функціональними можливостями пакета; структурою головного меню; ознайомитися зі структурою та особливостями формування інформаційної бази пакета; ознайомитися з технологією ведення картки безробітного; отримати індивідуальне завдання у викладача; підготувати інформаційну базу і розв’язати задачу на ПЕОМ; скласти звіт про виконану роботу.

Çàâäàííÿ 9.5. На автоматизованому робочому місці економіста районного (міського) центру зайнятості розв’язуються задачі з: обліку громадян, які прийняті на роботу за направленнями служби зайнятості; обліку громадян, які підпадають під вивільнення на підприємствах, в організаціях і установах району (міста); формування показників місячної та квартальної статистичної звітності про працевлаштування та зайнятість населення.

Розробити структуру меню АРМ економіста районного (міського) центру зайнятості та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 9.6. На автоматизованому робочому місці бухгалтера районного (міського) центру зайнятості розв’язуються задачі з: обліку нарахування та виплати допомоги по безробіттю; обліку нарахувань та надходжень від підприємств, організацій та установ району (міста) внесків до фонду зайнятості; формування та ведення облікових регістрів та фінансової звітності центру.

Розробити структуру меню АРМ бухгалтера районного (міського) центру зайнятості та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 9.7. На автоматизованому робочому місці інспектора відділу працевлаштування районного (міського) центру зайнятості розв’язуються задачі з: обліку громадян, що звернулися до служби зайнятості в пошуках роботи або за консультаціями; обліку вакансій (вільних робочих місць і посад службовців) на підприємствах району; підбору підходящої роботи; формування наказів з надання громадянам статусу безробітних, формування списків безробітних для нарахування допомоги по безробіттю.

Розробити структуру меню АРМ інспектора відділу працевлаштування районного (міського) центру зайнятості та технологічний процес обробки інформації на ньому.

Çàâäàííÿ 9.8. Лабораторна робота. Розділ «Біржа праці» на Infoart, сторінка https: // www.infoart.ru /misc/job/index.htm системи INTERNET.

Потрібно: викликати систему, відшукати названий розділ, ознайомитися з його змістом, знайти підходящу роботу, сформувати всі необхідні документи для отримання роботи. Скласти звіт.

Çàâäàííÿ 9.9. Лабораторна робота. Розділ «Робота», сторінка https: // www. aviso. kiev. ua/ системи INTERNET.

Потрібно: викликати систему, відшукати названий розділ, ознайомитися з його змістом, знайти підходящу роботу, сформувати всі необхідні документи для отримання роботи. Скласти звіт.

Çàâäàííÿ 9.10. Лабораторна робота. Розділ «Робота», сторінка https: // www. eo. kiev. ua/ системи INTERNET.

Потрібно: викликати систему, відшукати названий розділ, ознайомитися з його змістом, знайти підходящу роботу, сформувати всі необхідні документи для отримання роботи. Скласти звіт.

Çàâäàííÿ 9.11. Лабораторна робота. Розділ «Газета “Пропоную роботу”», «Київ», сторінка https: // www.pro-robotu.com.ua/ системи INTERNET.

Потрібно: викликати систему, відшукати названий розділ, ознайомитися з його змістом, знайти підходящу роботу, сформувати всі необхідні документи для отримання роботи. Скласти звіт.

Çàâäàííÿ 9.12. Лабораторна робота. Розділ «Российское кадровое агентство», сторінка https: //www.rdw.ru / системи INTERNET.

Потрібно: викликати систему, відшукати названий розділ, ознайомитися з його змістом, знайти підходящу роботу, сформувати всі необхідні документи для отримання роботи. Скласти звіт.

Завдання 9.13. Лабораторна робота. Інформаційно-пошукова система Lycos, сторінка https: // www.lycos.com/careers/ системи INTERNET.

Потрібно: увійти до системи INTERNET, відшукати систему Lycos, ознайомитися з її головним меню, відшукати модуль «Управління персоналом», ознайомитися з функціональними можливостями модуля та технологією його функціонування. Скласти звіт.

Завдання 9.14. Підготувати реферат на тему «Досвід створення та впровадження комп’ютерних інформаційних систем в регіональних службах зайнятості».

Завдання 9.15. Підготувати реферат на тему «Автоматизоване робоче місце інспектора міського центру зайнятості».

Завдання 9.16. Підготувати реферат на тему «Характеристика пакетів прикладних програм, що використовуються для автоматизації розрахунків у регіональних службах зайнятості».

Завдання 9.17. Підготувати реферат на тему «Інформаційне забезпечення комп’ютерних інформаційних систем регіональних служб зайнятості: проблеми створення і ведення».

Завдання для перевірки знань

Приклад складання документа «Опис постановки задачі» наведено на стор. 27; документа «Опис алгоритму» — на стор. 31. Опис інформаційного забезпечення наведено на стор. 47; технологію автоматизованого розв’язу­вання задачі — на стор. 64 цього посібника.