Банківські інформаційні системи - Навчальний посібник (Єрьоміна Н. В.)

7.3. особливості ведення та автоматизації аналітичного обліку

Згідно з методичними вказівками НБУ щодо ведення параметрів аналітичного обліку для організації автоматизації аналітичного обліку вводяться параметри аналітичного обліку, які поділяються на параметри, що характеризують клієнтів (контрагентів) та безпосередньо параметри аналітичного обліку. При цьому кожному контрагенту може відповідати декілька аналітичних рахунків.

Клієнтами (контрагентами) банку вважаються ті суб’єкти господарської діяльності або фізичні особи, які мають встановлені банком постійні або тимчасові договірні відносини, що стосуються банківських операцій. Таким чином, контрагентами банку є його клієнти, банки-кореспонденти, банки чи інші особи, з якими укладені угоди на розміщення або залучення коштів тощо.

Всі параметри поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові в свою чергу поділяються на загальні та спеціальні. Обов’язкові — це параметри, які є обов’язковими для заповнення при формуванні інформації про нових клієнтів та при відкритті аналітичного рахунку. Обов’язкові параметри використовуються при формуванні звітності для НБУ.

Необов’язкові параметри є рекомендованими для заповнення, і вони можуть використовуватись у банку для внутрішнього обліку та при поданні звітності іншим організаціям.

Спеціальні параметри використовуються для певних видів аналітичних рахунків і використовуються для ведення автоматизованого обліку окремих операцій та при формуванні звітності для НБУ.

7.3.1. Характеристика параметрів контрагентів

Розглянемо обов’язкові параметри контрагентів банку, їх коди та характеристики.

Обов’язковими параметрами контрагентів банку є такі: код контрагента, ідентифікаційний код, резидентність, код країни, озна­ка податкового номера суб’єкта господарської діяльності, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь економіки, види економічної діяльності.

Розглянемо характеристики та коди обов’язкових параметрів.

Код контрагента (К010) — містить код контрагента відповід­но до реєстра контрагентів, який ведеться банком самостійно.

Ідентифікаційний код (К020) — містить код суб’єкта господарської діяльності відповідно до ЄДРПОУ або ідентифікаційний код платника податків для фізичних осіб.

Резидентність (К030) — параметр може приймати значення : резидент -1, нерезидент -2. Цей параметр визначається відносно контрагента, а не відносно власника коштів. Таким чином, кореспондентський рахунок в зарубіжному банку і поточний рахунок клієнта-нерезидента будуть мати однакову ознаку — нерезидент.

Код країни (К040) — містить тризначний код країни контрагента відповідно до класифікатора країн KL_K040.

Ознака інсайдера (К060) — двозначний код, який характеризує клієнта. Iнсайдер — спорiднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична) .

Інституційний сектор економіки (К070) — визначається для клієнтів-резидентів згідно з «Методичними рекомендаціями щодо класифікації інституційних секторів економіки», затверджених наказом № 172 Мінстату України від 25 липня 1994 р. Формат параметра — 5 цифр.

Форма власності (К080) — визначається лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з Державним класифікатором України ДК-001-94 «Класифікатор форм власності», який затверджений наказом № 288 Держстату України від 22 лис­топада 1994 р. Параметр може приймати такі значення: приватна власність, колективна власність, державна власність розподіляється на загальнодержавну і комунальну власність, власність інших держав, власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Формат параметра — 2 цифри.

Галузь економіки (К090) — визначається лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з «Номенклатурою статистичної звітності по кредитах банків України», затвердженої постановою Правління НБУ №80 від 29 березня 1996 р. Формат — 3 цифри. Заповнюється з картки клієнта, причому заповнюється та галузь, яка зазначена першою в картці. Формат параметра — 5 цифр.

Види економічної діяльності (К110) — визначаються лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з карткою клієнта відповідно до «Класифікатора видів економічної діяльності». У картці може стояти кілька видів діяльності відповідно до реєстраційної картки суб’єкта господарської діяльності. Під час заповнення цього параметра береться з картки той, що проставлений першим. Формат параметра —5 цифр.

Необов’язковим параметром контрагента є :

Ознака податкового номера суб’єкта господарської діяльності — цей параметр необхідно заповнювати по мірі присвоєння податкових номерів клієнтам Державною податковою інспекцією. Він має таку структуру:

XXXXXXX NN MM K, де

XXXXXXX — ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності;

NN — код області;

MM — код району;

К — ключовий розряд.

7.3.2. Характеристика параметрів аналітичного обліку

Загальними обов’язковими параметрами аналітичного рахунку є такі: номер аналітичного рахунку; номер балансового рахунку; код валюти; характеристика контрагента; код контрагента; характеристика аналітичного рахунку.

Номер аналітичного рахунку (R010) — це ідентифікатор рахунку, який проставляється у банківських документах. Номер включає до 14 цифр, перші п’ять з яких жорско регламентовані, інші формуються банком самостійно, виходячи з його потреб.

Номер балансового рахунку (R020) — чотиризначний номер рахунку з довідника плану рахунків комерційного банку КL_R020.

Код валюти (R030) — містить тризначний код валюти згідно з класифікатором валют КL_R030.Цей параметр може включатись як складова номера рахунку.

Код контрагента — цей параметр є посиланням на довідник контрагентів. Він необхідний для встановлення інформаційного зв’язку і містить код власника рахунку.

Характеристика аналітичного рахунку (R050) вказує на належність рахунку до класу балансу і містить його характеристику. Наприклад, може приймати такі значення: 03- актив/пасив, 11 — актив, 12 — актив (контрактив), …. , 62 — доходи (пасив) і т.п.

Деякі обов’язкові параметри входять до складу коду аналітичного рахунку.               Розглянемо його структуру.

Код аналітичних рахунків має таку структуру:

ВВВВ К С NN . EEEEEE, де

· ВВВВ — номер балансового рахунку . Довжина номера рахунку не є фіксованою, вона може встановлюватись у діапазоні 8-14 знаків.

· К — контрольний розряд;

· С — характеристика контрагента;

· NN — порядковий номер аналітичного рахунку;

· EEEEEE — код клієнта може вміщувати до 6 знаків.

Параметри NN та EEEEEE визначаються банками самостійно.

Спеціальні обов’язкові параметри аналітичного рахунку такі: параметр нарахування відсотків, параметри для кредитних та депозитних рахунків, параметр для рахунків цінних паперів.

Параметр нарахування процентів (S010) вказується для рахунків, по яких виконується нарахування відсотків, зокрема для: позичкових, депозитних, рахунків цінних паперів, кореспондентських та розрахункових рахунків. Параметр S012 характеризує відсоткову ставку.

Для кредитних рахунків задаються такі параметри: вид кредиту (S020), вид забезпечення (S030), дата видачі кредиту (S040), дата повернення кредиту (S050), кількість пролонгацій (S070), категорія ризику (S080), код строку кредитних та депозитних рахунків (S180), код строковості (S181), код строку пролонгації та прострочки (S190), код джерела кредитування (S200).

Для рахунків цінних паперів задаються такі параметри: емітент (S110), місце емісії (S120), вид цінних паперів (S130), дата погашення (S140), ознака, котуються чи ні на біржі (S150), входять чи ні для обчислення бази при оподаткуванні (S160).

Для рахунків «Кошти в розрахунках» — код розрахунку (S170).

Для депозитних рахунків параметр вміщує такі характеристики: дата розміщення (залучення) (S090); дата повернення коштів (S100); початковий строк розміщення (S060).

Необов’язкові параметри аналітичного рахунку: вид рахунку, ліміт овердрафту.

Параметр вид рахунку характеризує вид рахунку відповідно до інструкції № 121 НБУ «Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків» від 27.06.96 р.

Параметр ліміт овердрафту вказує на поточний ліміт овердрафту, який дозволено для рахунку. Він може приймати значення величини ліміту.

Параметри аналітичного обліку кодуються. Їм присвоюється чотиризначний символьний код такого формату:

LNNN, де L та NNN можуть приймати такі значення:

L — [K, R, S, D, B, T, F], де:

K — позначення для параметрiв клiєнтiв;

R — позначення для загальних параметрiв рахункiв;

S — позначення для спеціальних параметрiв рахункiв;

D — позначення для параметрiв документів;

В — позначення для додаткових параметрів банків-нерезидентів;

T — позначення для iнших параметрiв, якi використовуються при формуванні економiчного показника;

F — параметри, які використовуються у формулах підрахунку показників і вказують на підмножину рахунків, які включаються до показника.

7.3.3. Характеристика параметрів для опису характеристик показників та формул їх підрахунку

Крім параметрів аналітичного обліку та контрагентів, є ряд параметрів, які використовуються для опису економічних показників звітності та формул їх підрахунку.

Розглянемо групу параметрів, які характеризують вид-показ­ник, вказуючи, що треба враховувати при його підрахунку. Коди цих параметрів починаються з літери Т, вони представлені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Код параметра

Назва параметра

Т010

Дебетовий залишок в національній валюті

Т020

Кредитовий залишок в національній валюті

Т030

Кредити, кошти, надані в національній валюті

Т040

Кредити, кошти, отримані в національній валюті

Т050

Дебетові обороти в національній валюті

Т055

Коригуючі дебетові обороти в національній валюті

Т060

Кредитові обороти в національній валюті

Т065

Коригуючі кредитові обороти в національній валюті

Т070

Сума в національній валюті

Т011

Дебетовий залишок в іноземній валюті

Т021

Кредитовий залишок в іноземній валюті

Т051

Дебетові обороти в іноземній валюті

Т056

Коригуючі дебетові обороти в іноземній валюті

Т061

Кредитові обороти в іноземній валюті

Т066

Коригуючі кредитові обороти в іноземній валюті

Т070

Сума в іноземній валюті

Т080

Кількість (угод, клієнтів або рахунків та ін.)

Т090

Середньозважена відсоткова ставка

 

Коди параметрів, які використовуються в формулах для визначення підмножини рахунків, починаються з літери F.

F_01 — поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити у файли звітності 01 та 02. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.

F_02 — поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити у файли звітності 06 та 14. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.

Параметри F_07, F_08, F_16 та F_17 характеризують поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити відповідно у наступні файли звітності 07, 08, 16 та 17. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.

Параметри F_12, F_13 характеризують поле у файлі KL_D010, яке визначає перелік касових символів, які необхідно включити відповідно у наступні файли звітності 12 та 13 для передачі. Якщо поле набуває значення 1, то символ включається для передачі як окремий показник.