Економіка та організація інформаційного бізнесу - Навчальний посібник (Лазарєва С. Ф.)

ЛІтература

 

Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.

Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.

Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.

Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.

Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1991. — № 45. — С. 2—9.

Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.

Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. — Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. — 704 с.

Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS. CD-ROM.

Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Наука, 1991. — 190 с.

Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. — 277 с.

Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 238 с.

Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 240 с.

Венчурные инвестиции: взгляд под разными углами // Компьютер­ное обозрение, 4—10 октября, 2000. — № 38.

Верхан П. Х. Предприниматель. Его экономическая функция и общественно-политическая ответственность. — Минск: Эридан, 1992. — 60 с.

Віце-президент Гор про добу інформатизації: зміна способу життя, праці та спілкування для людей усього світу / Телекомунікації в умовах інформаційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. — с. 4—6.

Власов В. В. Япония: производственная инфраструктура/ АН СССР, Ин-т востоковедения. — М.: Наука, 1991. — 180 с.

Вычислительные центры коллективного пользования / Под ред. В. А. Мясникова и Ф. И. Перегудова. — М.: Финансы и статистика, 1982. — 264 с.

Галицын В. К., Куценко С. П., Кутер М. И., Лазарева С. Ф. Планирование на предприятиях информационно-вычислительного обслуживания. — К.: Техніка, 1991. — 221 с.

Герасимчук В. Г. Управління маркетингом: Навч. Посібник. — К.: ІСДО, 1993. — 424 с.

Глушков В. М. Индустрия переработки информации // Коммунист. 1977. — № 12. — С. 42—50.

Глушков В. М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е, испр. — М.: Наука, 1987. — 552 с.

Глушков В. М., Каныгин Ю. М. Основы экономики и организации машинной информатики. — К.: ИК АН УССР, 1981. — 64 с.

Годин В. В., Корнеев И. К. Управление информационными ресурсами. — М: ИНФРА-М, 1999. — 402 с. (Модульная программа для менеджеров. Модуль 17).

Громов Г. Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации. — М.: Наука, 1984. — 237 с.

Демин А. И. Информационная теория экономики. — М.: Палев, 1996. — 352 с.

Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98). Головне санітарно-епідеміологічне управління, Постанова, Правила № 7 від 10.12.98.

Доветов М. Ш., Залесов В. А. Экономика и организация вычислительных установок. — М.: Финансы и статистика, 1982. — 303.

Дракер П. Следующая информационная революция. https://www.consulting.ru/main/soft/texts/m2/013_revolution1.htm.

Джекобсон К. Комунікаційні технології у розвитку: про рушійні сили революції у галузі телекомунікацій / Телекомунікації в умовах інформа­ційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. — С. 19—27.

Дрейк В. Дж., Бродскі А. Акт про телекомунікації 1996 року: Закон переписаний наново / Телекомунікації в умовах інформаційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. — С. 36—45.

Дрожжинов В., Штрик А. Нынешнее поколение европейцев будет жить в информационном обществе / Компьютерная неделя, Москва, № 13 (235), 18—24 апреля, 2000.

Друкер Пітер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пер. з англ. В. С. Гуля. — Л.: Україна, 1994. — 319 с.

ДСТУ 2392-94 «Інформація та документація. Базові поняття. Тер­міни та визначення». Держстандарт України, 1994, 53 с.

ДСТУ 2938-94 «Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення». Держстандарт України, 1994, 23 с.

ДСТУ 3294-95. Маркетинг. Терміни та визначення основних понять. — К.: Держстандарт України, 1995. — 17 с.

Единые нормы времени и выработки на работы, выполняемые на перфорационных, клавишных вычислительных машинах и устройствах подготовки данных на машинных носителях. — М.: Экономика, 1990. — 63 с.

Економіка підприємства: Підручник /За ред. С. Ф. Покропивного — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с.

Ермошенко Н. Н., Борсученко Э. И. Формы предпринимательства за рубежом. К.: УкрНИИНТИ, 1991. — 80 с.

Єжова Л. Ф., Лазарєва С. Ф. Застосування інструментів маркетингу при вирішенні стратегічних задач інформаційного бізнесу / Міжвідомчий науковий збірник «Машинна обробка інформації», вип. 62, К., КНЕУ, 1999. — С. 3—21.

Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. — Львів: Афіша, 2000 — 176 с.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2658-ХІІ / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. — № 48. Ст. 650.

Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998р. № 75/98-ВР / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 27—28. Ст. 182.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. № 3322-ХІІ / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 33. — Ст. 345.

Закон України про охорону праці від 14 жовтня 1999р / ВВР 1992, № 49. Ст. 668. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 15 травня 1996 р. № 196/96 ВР.

Зурковски П. Информационный бизнес: взгляд изнутри // Международная экономика и международные отношения. 1990. — № 8, С. 96—104.

Казанцева К. В. Научная организация информационной деятельности. М.: Наука, 1985. — 224 с.

Калитич Г. И., Каныгин Ю. М. Информатика в условиях рынка. — К.: УкрНИИНТИ, 1991. — 42 с.

Каныгин Ю. М. Экономика и организация машинной информатики. К.: Наукова думка, 1984. — 159 с.

Каныгин Ю. М., Калитич Г. И. Основы теоретической информатики. — К.: Наукова думка, 1990. — 23 с.

Карминский А. М., Нестеров П. В. Информатизация бизнеса. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 415 с.

Карпачев И. И. Классификация компьютерных систем управления. 2000. https://www.interface.ru/

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 608 с.

Кириллов В. П. Готова ли Ваша фирма использовать CASE-технологии. — К. «Баланс-Центр», 1997 — 98 с.

Коломієць Г. С., Маньковський А. Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів. — К.: Либідь, 1991. — 176 с.

Компьютеры и экономика: экономические проблемы компьютеризации общества. — М.: Наука, 1991. — 190 с.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Концепцiя розвитку зв’язку України до 2010 року. https://www.dstszi.gov.ua/P_baza/Postanov/post2238_2.htm.

Корюшкова А. А. Информационный рынок: продукция, услуги, цены и ценообразование. — М.: Коринф, 1992. — 108 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Под ред. Б. М. Пеньковой. — М.: Прогресс, 1990. — 736 с.

Кукин В. И. Информатика: организация и управление. — М.: Экономика, 1991. — 176 с.

Курочкин А. Принципы организационного проектирования предприятий // Проблемы теории и практики управления, 1998, № 1. С. 91—96.

Куценко С. П., Лазарєва С. Ф., Жаворонкова Г. В. Основні положення концепції та напрями інформатизації суспільства / Міжвідомчий науковий збірник «Машинна обробка інформації», вип. 56, К., КДЕУ, 1994. С 5—20.

Куценко С. П. и др. Экономика, организация и планирование вычислительных установок. М., Статистика, 1980. — 232 с.

Куценко С. П. Проектирование и организация вычислительных установок. Некоторые проблемы индустрии информации. — К.: КИНХ, 1973. — 119 с.

Куценко С. П. Проектирование, организация и планирование районных вычислительных установок. Проблемы теории и практики. М., Статистика, 1974. — 280 с.

Куценко С. П., Лазарева С. Ф., Матиенко И. И. Формирование цен на информационные и программные продукты в системах обработки данных / Межвуз. научный сборн. «Машинная обработка информации», 1993, вып. 55, «Выща школа». — С. 80—86.

Лазарева А. Г. Маркетинг информационных продуктов в США. — М.: Дело, 1989. — 176 с.

Ланде Д. В. Навігація в мережі Іnternet / Виставка «Інформаційні ресурси та технології», 20—30 жовтня 1998 р., Україна, Київ. Офіційний каталог / Український ін-т науково- технічної і економічної інформації. — К., 1998. — 44 с.

Лапшин Г. М. Организация и планирование вычислительных центров в машино- и приборостроении — Л.: Машиностроение. 1990. — 248 с.

Липаев В. В., Потапов А. И. Оценка затрат на разработку програмных средств. — М.: Финансы и статистика, 1988. — 221 с.

Львов Ю. А. Основы экономики и организации бизнеса. — Санкт-Петербург.: ГМП «Формика», 1992. — 383 с.

Майоров С. И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг. — М.: Финансы и статистика, 1993. — 128 с.

Мелюхин И. С. Рынок электронных информационных продуктов и услуг в России: состояние и тенденции развития // НТИ. — Серия 1. — ВИНИТИ. — 1994. — № 2. — С. 8—17.

Мелюхин И. С. Формы государственного регулирования процессов информатизации в зарубежных странах // НТИ. — Серия 1. — ВИНИТИ. — 1993. — № 11. — С. 27—34.

Мендельсон М. Руководство по франчайзингу. Пер. с англ. Л. Т. Иса­енковой и И. Г. Минервина — М.: Соваминко, 1995. — 176 с.

Менеджмент организации. Под ред. З. П. Румянцевой, Н. А. Соломатина. — М.: ИНФРА, 1995 — 428 с.

Мескон М. Х. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Мескон Майкл, Альберт Майкл, Хедоури Франклин; Под ред. Л. И. Евенко. — М.: Дело, 1992. — 704 с.

Молчанова О. П., Родионов И. И., Торжевский А. П. Анализ рын­ка информационных средств России // НТИ. — Серия 1. ВИНИТИ. 1993, — № 9. С 8—19.

На пути к «обществу совершенной окружающей среды» — следующему за «высокоинформатизированным обществом» этапу развития цивилизации / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1993. — № 2. — С. 2—6.

Новиков В. Как работает венчурный капиталист. Компьютерное обозрение. — 2000. — № 38. — С. 30—39.

Нуралиев Б., Каменецкий В. Франчайзинг в информационных технологиях // МИР ПК № 04, 1999.

Переход к информационному обществу. https://www. stu.ru/ inform/glaves/glava1/gl_1_1.htm.

Пилянкевич Е. А. Основные субъекты и связи в структуре инфор­мационного обеспечения принятия решений / Інформація та ринок, 1996. — № 3. — С. 30—32.

Писаревский М. Компьютерный рынок Украины. Итоги 1999 года / Computerworld Россия, № 30. — 2000.

Полонская Е. Подарок докладчику: электронная презентация. // Компьютеры + Программы. 1999. — № 12. С. 20—25; 2000. — № 1. — С. 41—49.

Поппель Г, Голдстайн Б. Информационная технология — миллионные прибыли. Пер. с англ. / Под ред. В .В. Симаков. — М.: Экономика, 1990. — 238 с.

Про затвердження завдань Нацiональної програми iнформа­тизацiї на 2000—2002 роки / Постанова Верховної Ради України від 6 липня 2000 року, № 1851-ІІІ, 20 с.

Путь к выживанию / Нэнси Уэйл/ Служба новостей IDG, Бостон Сomputerworld Россия, №20/98.

Развитие информационного рынка Европейского Сообщества и проблемы его создания в Португалии / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1993. — № 9. — С. 2—8.

Родионов И. И. Основные характеристики рынка информационных услуг развитых капиталистических стран. — М. — МЦНТИ, 1990. — 228 с.

Рыжиков Ю. И. Информатика: Лекции и практикум. — СПб.: КОРОНА, 2000. — 256 с.

Рыночная экономика. В 3т. — Т. 2. — «Основы бизнеса». Ч. 2. М.: Соминтек, 1992. — 160 с.

С вендором на равных / Сomputerworld Россия, 2000, № 18.

Самуельсон П. Економіка: Підручник. — Львів. Світ. 1993. — 495 с.

Сидоров А. Экономические аспекты информационных технологий // Теория и практика управления. — 2001. — № 1. — С. 86—91.

Слияние и приобретение компаний — общемировые тенденции / Кристи Эссик / Служба новостей IDG, Лондон / Сomputerworld Россия №34/97.

Смирнова Н. В., Шейхетов В. М. Экономический анализ информационного сектора в развитых капиталистических странах // Прикладная информатика. Вып. 2. М.: Финансы и статистика. 1987. — С. 156—172.

Соболь С. М. Предпринимательство (начало бизнеса). — К.: Венчур, 1994. — 176 с.

Современный бизнес: Учеб. в 2 т. Т.1: Пер. с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. — М.: Республика, 1995. — 431 с.

Современный бизнес: Учеб. в 2 т. Т.2: Пер. с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. — М.: Республика, 1995. — 479 с.

Страссман П. А. Информация в век электроники: Пробл. управления.: Пер. с англ. с сокр. М: Экономика, 1987. — 237 с.

Суханов А. П. Информация и прогресс. — Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1988. — 190 с.

Тамбовцев В. Л. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации. — М.: Изд-во МГУ, 1993. — 127 с.

Типове положення про навчання з питань охорони праці / Затверджено Держекомнаглядохоронпраці 17.02.99 № 27, зареєстровано Міністерством юстиції України 21.04.99 за № 248/3541.

Типовые нормы времени на программирование задач для ЭВМ. М. — Экономика, 1989. — 125 с.

Типовые нормы времени по техническому обслуживанию средств вычислительной техники. — М.: НИИтруда, 1985. — 48 с.

Титова Е. Презентация — «панацея» украинского бизнеса // Карьера, март-апрель 1999, — № 1. — С. 10—13.

Толковый словарь по основам информационной деятельности. — К.: УкрИНТЭИ, 1995. — 252 с.

Уилсон Р. Ф. Шесть основных принципов вирусного маркетинга/ https://www.e-commerce.com.ua/i-m/im9.html.

Укрупненные нормы времени на разработку программных средств вычислительной техники. Укрупненные нормы времени на изготовление и сопровождение программных средств вычислительной техники. — М.: Экономика, 1988. — 65 с.

Урсул А. Д. Информатизация общества (Введение в социальную информатику): Учебное пособие. — М.: Акад. обществ. наук при ЦК КПСС, 1990. — 191 с.

Усиливается тенденция к укрупнению компьютерных компаний / Bruce Caldwell // Компьютеруик-Москва, 1996. — № 7. — С. 42—50.

Фридман Дж., Ордуэй Ник. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости. Пер. с англ., — М.: «Дело Лтд»,1995. — 480 с.

Фріден Р. М., Дрейк В. Дж. Глобальна інформаційна інфраструк­тура / Телекомунікації в умовах інформаційної доби. Інформаційна Агенція Сполучених Штатів. 2000. — С. 85—89.

Хембри Д. Компьютер и здоровье // Мир ПК. — 1990. — № 2. — С. 107—115.

Хоскинг А. Курс предпринимательства: Практическое пособие: Пер.с англ. — М.: Междунар. Отношения, 1993. — 352 с.

Централизованное планирование — оптимальный путь развития корпоративных информационных систем / Bob Violono/ Компьютеруик-Москва, 1995. — № 32. — С. 56—58.

Шаг навстречу / Сomputerworld Россия, 2000, № 23.

Шлехт С., Дислер П. ПК и здоровье пользователей // СНІР. — 1997. — № 7—8. — С. 82—84.

Шрейдер Ю. А. О феномене информационного продукта // НТИ. 1989. Сер. 1, № 11. — С. 21—24.

Штрик А. А. Экономика информатизации развитых зарубежных стран. Ч. 1. Структура и характеристики мирового и европейского рынков информационных технологий / Информационные технологии. 1998. — № 3. — С. 2—7.

Штрик А. А. Экономика информатизации развитых зарубежных стран. Ч. 2. Структура и характеристики рынка информационных технологий США / Информационные технологии. 1998. — № 4. — С. 12—21.

Экономика и организация вычислительных установок / Под ред. В. И. Подольского: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 1987. — 271 с.

Экономическая информатика / Под ред. П. В. Конюховский и др. — СПб: Питер, 2000. — 560 с.

Энтони Дж. Эффективная презентация (Стратегия успеха) — Мн: «Амалфея», 1997. — 207 с.

Юзвишин И. И. Основы информациологии. Учебник. — М.: «Высшая школа», 2000. — 517 с.

Albrecht A. J, Measuring Application Development Prodactivity, on Proc. IBM Applications Development Symposium, GUIDE Int. and SHARE Inc., IBM Corp., Moneterey, CA. Oct. 14—17, 1979.

Arnold S. E. Online Prising: Where it’s at today and where it’s going tomorrow // Ibid, 1989. V.13, N 3. P. 6—9.

Conte D, Dunsmore H. E., and V.Y. Shen, Softwere Effort Estimation and Productivity. Advances in Computers, V.24, Pp. 1—59, Academic Press, 1985.

Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May 1994.

European Information Technology Observatory 1996. — Frankfurt/ Main, 1996.

Green Paper. Living and Working in the Information Society: People First. European Comission, Belgium, 1996

Information Superhighway: An Overview of Technology Challen­ges, Report to the USA Congress, 1995.

Mostert D. N. J., Eloff J. H. P., Solms S. H. A methodology for measuring user satisfaction // Information process and manadgement. — 1989. — V.25. — N 5, P. 545—556.

OFFICE нового тысячелетия // Мой компьютер. 1999/ — № 39.

Symons C., Software Sizing and Estimating: Mk II FPA (Function Point Analysis), Wiley, Chichester et al., 1991.

 

 

 
 

 

* КВЕД — Класифікація видів економічної діяльності.

** ISIC — Класифікація видів економічної діяльності Організації Об’єднаних Націй (ООН).

*** NACE — Класифікація видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу.

* Фукідзава Юкіті (1834—1901) — японський мислитель, ідеолог японської ліберальної буржуазії останньої чверті ХІХ ст., основоположник університету Кейо, перший президент Токійської Академії наук.

* Термін «конвергенція» (взято з біології) означає виникнення подібності в побудові та функціях у відносно далеких за походженням груп організмів у процесі еволюції.

* Європейський союз (ЄС) був заснований відповідно до Маастрихтської угоди у листопаді 1993 р. До нього ввійшли всі держави-члени Європейського співтовариства (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, ФРН). Цією угодою було завершене економічне об’єднання Європи. Керівний орган ЄС — Рада міністрів, адміністративний орган — Комісія ЄС; діє суд ЄС та Європейський парламент, який є консультативним і рекомендаційним органом (за винятком бюджету, що затверджується Європарламентом).

* Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) заснована в 1961 р. з метою сприяння швидкому і стабільному економічному зростанню країн-учасниць і розширенню світової торгівлі. До складу організації входять США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, всі країни ЄС, Ісландія, Іспанія, Туреччина — усього 24 країни і групи. Організація регулярно публікує огляди по кожній країні. Штаб-квартира (ОЕСР) знаходиться в Парижі.

* Down loading — послуга, що передбачає завантаження БД з віддаленого комп’ютера.

* Закон Ципфа — закон розподілу частоти використання слів у тексті. Згідно із цим законом, якщо розмістити слова за спаданням частоти використання їх у тексті та позначити місце слова (його ранг) у послідовності як r, а частоту використання слова у тексті як р, то , де а » 1.

Закон Ципфа використовують за організації обчислювальних систем, наприклад, для визначення об’єму пам’яті кожного рівня у багаторівневій пам’яті, об’єму кеш-пам’яті, обґрунтування архітектури RISC тощо. У разі застосування закону Ципфа до «тексту», який є предметним укажчиком, під «словом» розуміють назву видання, а закон називають законом розсіювання публікацій.

** Закон Бредфорда, або закон розсіювання інформації на множині джерел, аналогічний закону Ципфа: зростання кількості посилань в арифметичній прогресії вимагає збільшення в геометричній прогресії масиву джерел, що містять статті з даного питання. Або: переважна кількість статей зосереджена у відносно невеликій кількості видань. Закон Бредфорда іноді інтерпретують як закон зростаючої складності у досягненні повної інформованості. Як і будь-яка модель, закон Бредфорда описує явище приблизно. Експериментальні дослідження вносять поправку у співвідношення Бредфорда залежно від тексту.

* В основу закону Парето, відкритого в 1887 р. італійським економістом В. Парето (Vilfredo Pareto, 1848—1923 рр.), покладено співвідношення 20:80. Тому його часто називають правилом, принципом або законом 20:80. Сутність закону полягає у тому, що менша частина (20\%) зусиль, витрат, інвестицій тощо спричинює більшу частину (80\%) результатів, прибутку і винагород. Тобто існує початковий дисбаланс між витратами і результатом, інвестиціями і віддачею і т. д.

* Визначення кожного з термінів відповідно до вимог стандартів ЄС у галузі статистики торгівлі наведено у додатку 14.

* Визначення кожного з термінів відповідно до вимог стандартів ЄС у галузі статистики торгівлі наведено у додатку 14.

* Вендор — організація або фізична особа, яка є носієм торгової марки, тобто виробник продуктів і послуг.

* Реселер — той, що перепродає продукцію іншого виробника.

** Дилер — посередник, який торгує в роздріб продукцією, закупленою оптом. Він виконує торговельні операції від свого імені і за свій рахунок. Зазвичай дилер є агентом великої промислової корпорації і належить до її дилерської мережі.

*** Дистриб’ютор — фірма, яка здійснює збут на основі оптових закупівель у великих промислових фірм-виробників. Фірма-дистриб’ютор зазвичай має власні склади, встановлює довготривалі контрактні відносини з виробниками і представляє фірму-виробника на ринку. Іноді, наприклад, продаючи програмний продукт, дистриб’ютор забезпечує технічний супровід товару силами своїх спеціалістів.

* Оптовик — фірма, що продає товари іншим фірмам, які купують їх для перепродажу або для виробничого споживання.

** Роздрібний торговець — фірма, що продає товари безпосередньо населенню (фізичній особі).

*** Торговий агент — оптовик, який, не маючи прав на товари, продає їх на комісійній основі.

**** Брокер — агент, який спеціалізується на продажу конкретних товарів через сприяння укладенню угод між зацікавленими сторонами — клієнтами, за їх дорученням та за їх рахунок. Брокер отримує винагороду у вигляді комісійних. Брокери можуть надавати клієнтам додаткові послуги з вивчення ринку, реклами тощо.

* Венчурний капітал — ризиковий капітал, принципово нова форма фінансування процесу комерціалізації техніко-технологічних нововведень. Формується фірмами у вигляді фондів, з різних зовнішніх джерел, головним чином від приватних страхових компаній, які потім цільово інвестуються в ідею, проект, що реалізовується у венчурних компаніях. Більшість фірм венчурного капіталу — невеликі (3—5 осіб) товариства з обмеженою відповідальністю, створені висококваліфікованими підприємцями, менеджерами. Деякі фірми венчурного капіталу — самостійні, деякі — відокремилися від великих корпорацій і фінансових груп, є й такі, що відокремилися від банків, страхових компаній і пенсійних фондів. Форма венчурного фінансування відрізняється від традиційного бюджетного фінансування, банківського кредитування, оскільки капітал інвестується безповоротно. Інтерес інвестора полягає у придбанні прав на всі новації, як запатентовані, так і безпатентні («ноу-хау»), а також у засновницькому прибутку від інкорпорування венчурних компаній, що домоглися успіху.

* Корисною вважалася робота, пов’язана з відладженням програм або розв’язанням задач на ЕОМ.

* «Нішею» називають ринок товарів чи послуг, який поки що ніким не зайнятий або є дуже малим для великої конкуренції і який гарантує підприємцю фінансовий успіх.

* Запитання з позначкою * незастосовні до франчайзингової системи послуг.

* Запитання з позначкою * переважно стосуються фірм, які починають створювати систему франчайзингу.

* Етапи 3 і 4 є об’єктом договірних відносин і можуть бути оформлені одним контрактом, хоча деякі партнери укладають два контракти — по одному на кожний етап. В останньому випадку контракт першого (3) етапу часто називають контрактом купівлі, а контракт другого (4) етапу — угодою з пільгового підприємництва або ліцензійним договором. Хоча переважає практика укладання єдиного контракту, доцільно розглядати кожний з двох етапів самостійно, оскільки вони стосуються різних проблем.

* У підрозділі використано матеріали, підготовлені Українським товариством оці­нювачів.

* Можуть базуватися на прибутках і грошових потоках до і після виплати податків.

* Угоду розірвано у 1999 р.

* Рисунки 15.1а, 15.2б, 15.3в взято з [37].

* Визначається щорічно на основі Балансу робочого часу середньооблікового працівника.

* Номограма — графік, застосовуваний для обчислення результатів за різних комбінацій окремих значень змінних, від яких залежать ці результати. Використовується для швидкого визначення величини показника залежно від значення деяких змінних без додаткових розрахунків.