ПроцесуальнІ проблеми зняття ІнформацІЇ  з каналІв зв’язку

Стаття 187 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає зняття інформації з каналів зв’язку. Дану дію законодавець прямо називає слідчою (ч.6 ст. 187 КПК).

Фактичною підставою для її проведення є наявність достатніх даних (доказів), які дозволяють вважати, що в інформації, котрою обмінюються підозрювані або обвинувачені між собою або з іншими особами за допомогою засобів зв’язку, містяться відомості про вчинений злочин або документи і предмети, що мають відомості доказового характеру, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо. Під засобами зв’язку розуміються такі її види як телефонна, телеграфна, радіотелефонна, радіорелейна, факсимільна та ін.

Юридичною підставою провадження даної слідчої дії є наявність мотивованої постанови голови апеляційного суду або його заступника. Процедура отримання такої постанови про дозвіл зняття інформації з каналів зв’язку така: слідчий звертається до голови апеляційного суду по місцю проведення слідства з мотивованим поданням, яке заздалегідь узгоджується з прокурором. Голова суду або його заступник розглядає подання слідчого, вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого, залежно від підстав для прийняття такого рішення, виносить постанову про зняття інформації з каналів зв’язку або про відмову в цьому.

На перший погляд законодавче затвердження даної слідчої дії під час так званої малої судової реформи 2001 року не викликає нарікань. Проте, ч.3 ст. 187 КПК України передбачає можливість зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігання злочину до порушення кримінальної справи. На жаль, законодавець не указує прямо - кому і яким чином можна це зробити саме до порушення кримінальної справи? У ч.4 ст. 187, як вже згадувалося вище, подання про зняття інформації з каналів зв’язку наказується виносити тільки слідчому. Загальновідомо, що слідчий має право приймати рішення по тих кримінальних справах, які знаходяться у нього в провадженні. Це витікає з сенсу ст. ст. 113, 114 КПК України. Таким чином, як свідчить практика, до порушення кримінальної справи і прийняття його до свого провадження жоден слідчий не візьме на себе відповідальність виносити мотивоване подання, погоджувати його з прокурором і потім звертатися до апеляційного суду! В даному випадку у наявності протиріччя частин однієї норми закону. Для його усунення і успішного застосування вказаної норми необхідно доповнити ч. 4 ст. 187 КПК України наступним словосполученням: «... слідчий або особа, яка провадить дізнання, звертається з поданням, що узгоджене з прокурором, до голови апеляційного суду...».