ДІяльнІсть слІдчого по з’ясуванню умов життя та виховання неповнолІтнього

Виконуючи своє завдання по розслідуванню кримінальних справ щодо злочинів, вчинених неповнолітніми, слідчий повинен забезпечити всебічне, повне і об’єктивне дослідження доказів та обставин, що підлягають встановленню і з’ясуванню.

Діючий КПК такі обставини виділяє окремою статтею 433. До них відносяться: вік неповнолітнього; стан здоров’я; та загального розвитку; характеристика особи; умови життя та виховання; обставини, що негативно впливали на виховання; наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягли неповнолітнього в злочинну діяльність.

Для з’ясування та встановлення вказаних обставин слідчий повинен виконати певний обсяг процесуальних дій: провести допити будь-яких осіб як свідків; призначити відповідні експертизи; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб пред’явлення документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні данні, тощо.

У чинному КПК не конкретизується перелік характеризуючих документів, що повинні знаходитися у справі, якщо до неповнолітнього може бути застосований примусовий захід виховного характеру. Для визначення переліку таких документів необхідно звернутися до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію спеціальних навчально-виховних закладів, для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання» від 13 жовтня 1993 р. №859 та Інструкції «Про порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до загальноосвітніх шкіл, та спеціальних професійних училищ та дітей, які потребують особливих умов виховання», що затверджено наказом Міністерства освіти України від 27 грудня 1994 р. №362. Вказані нормативні акти містять в собі перелік документів, які кожен слідчий за допомогою працівників кримінальної міліції по справам дітей (далі – КМСД), органів освіти та охорони здоров’я (кожного в межах своєї компетенції) повинен зібрати та приєднати до матеріалів кримінальної справи.

Саме на встановленні умов життя та виховання неповнолітнього треба звернути увагу. Як показує вивчення практики, під час розслідування кримінальних справ про злочини неповнолітніх, слідчий не завжди сумлінно підходить до виконання положень п.3, п.4, п.5. ч.1 ст.433 КПК України. Більшу частину роботи по з’ясуванню цих умов доручає підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. У кращому разі у справі знаходиться характеристика з місця навчання, допити батьків, чи осіб які їх замінюють, та складений працівником КМСД акт обслідування житлово-побутових умов неповнолітнього. Ці документи не можуть в повній мірі характеризувати умови життя та виховання та обставини що негативно впливали на виховання неповнолітнього.

Така ситуація складається тільки тому, що вказані обставини не являються доказами по справі, і відіграють допоміжну роль. Саме тому слідчі перекладають обов’язок їх встановлення та з’ясування на органи дізнання, які в свою чергу іноді формально відносяться до поставленої задачі. Щодо проекту КПК 2007 року законодавець у статті 493 встановлює обставини, які підлягають з’ясуванню. Стаття 495 більш широко та конкретизовано регламентує з’ясування умов життя та виховання неповнолітнього і викладена в такій редакції:

При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього належить з’ясувати:

- склад сім’ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім’ї та дорослими і дітьми, становлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за цього поведінкою, морально-побутові умови в сім’ї;

- обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователем, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних закладів які раніше застосовувалися до нього;

- зв’язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом, та роботою.

На підставі цієї норми процесуального права, яка запропонована законодавцем, можна зробити висновок, що слідчий повинен самостійно встановлювати викладені обставини шляхом проведення слідчих дій. В цьому разі доцільним будуть допити в якості свідків: близьких родичів, друзів, знайомих, викладачів, та наставників неповнолітнього в ході яких будуть виявлені умови життя та виховання неповнолітнього. Нажаль у проектах КПК не відображено, яким чином повинні встановлюватися морально-побутові умови сім’ї. Побутові умови можуть бути виявлені лише при безпосередній участі слідчого у складанні акту обслідування житлово-побутових умов неповнолітнього. Що ж до моральної обстановки в сім’ї її можливо визначити лише спостерігаючи за взаємовідносинами між неповнолітнім та його батьками. Більшу складність по встановленню вказаних обставин представляють випадки, коли неповнолітній живе поза сім’єю, втікає з дому, ніде не вчиться і не працює.

Таким чином слідчий при встановленні умов життя та виховання неповнолітнього обов’язково повинен взаємодіяти з органами дізнання але ні в якому разі не може перекладати на них свого обов’язку по їх з’ясуванню.