Якщо неповнолІтнІй – потерпІлий …

У переважній кількості кримінальних справ, які знаходяться в провадженні у слідчого, обов’язково є потерпілий. Це й не дивно, тому що злочином визнається суспільно небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом  злочину. В результаті цього діяння обов’язково порушуються права та фактично заподіюється кому-небудь шкода, а саме тому з’являється потерпіла сторона.

Потерпілим, згідно зі ст. 49 КПК, визнається фізична особа, який злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання особи потерпілим слідчий виносить постанову і це є підставою для її ув кримінальній справі.

Слід замітити, що з питанням про визнанням особи потерпілою, по кримінальної справі, слідчому треба діяти як можна скоріше, тому що чим раніше це буде зроблено, тим раніше вона дістає можливості реалізації законних інтересів, пов’язаних із відновленням порушених злочином прав.

При цьому не можна не зрозуміти - правова природа статусу потерпілого є складною, тому що вона «створюється» самим фактом вчинення суспільно небезпечного діяння, в результаті чого саме йому безпосередньо заподіюється моральна, фізична або майнова шкода. Як правило, постраждалий від злочину є не тільки очевидцем того, що трапилось, а й безпосередньо сприймав обставини, події злочину контактним відчуттям (дотик, чутливість шкіри, смак тощо). Однак, слід зазначити, безпосереднє сприйняття обставин і події злочину контактним відчуттям можуть бути суб’єктивні, коли небезпека самого діяння перебільшена, або навпаки знижена. А також це можна відмітити, коли говориться про адекватність сприйняття.

Науковцями розроблено велика кількість методичних рекомендацій по тактиці допиту свідків, підозрюваних, обвинувачених, потерпілих: щодо статі, вікових рис. У тому числі багато рекомендацій щодо допиту неповнолітнього потерпілого. Але у нині діючому КПК немає визначення поняття – неповнолітній потерпілий. Проте законне право дитини на захист її життя, здоров’я, морального, фізичного, духовного розвитку існує в більшості випадків формально і реалізується тоді, коли неповнолітній виступає в ролі злочинця. У чинному КПК України передбачено особлива процедура провадження в справах про злочини неповнолітніх. Коли ж вчинено злочин проти самої дитини, то вона не завжди отримує належний захист з боку держави та суспільства, тому, що законодавцями окремо не обумовлені права, якими може скористатися неповнолітній потерпілий.

Відсутність у кримінально-процесуальному законодавстві окремої регламентації статусу неповнолітнього потерпілого підкреслює очевидність нерівноправності становища між неповнолітнім злочинцем і неповнолітньою жертвою злочину.

Ознайомившись з Проектами КПК від 18.11.2005 р. та від 21.05.2007 р., можна сказати, що правовий статус неповнолітнього потерпілого не визначений в жодному. Розробниками проектів, на жаль, не була звернута увага, а ні на Декларацію ООН про права дитини (третій пункт преамбули) в якої підкреслюється, що неповнолітні, через їх фізичну і розумову незрілість, мають потребу в особливому правовому захисту; а ні на Конвенцією ООН «Про права дитини», де задекларовано право кожної людської істоти віком до 18 років на захист від будь-яких форм насильства та експлуатації.

В Проекті КПК від 18.11.2005 р. у главі 10 «Потерпілий» ст. 56 ч. 2 зазначено: «якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, то разом із ним або замість нього в справі бере участь його законний представник». Також надалі в цьому же проекти у главі 10 ст. 65 ч.1 вказано, що «участь представника потерпілого у справі є обов’язковою, якщо потерпілий: є неповнолітнім».У Проекті КПК від 21.05.2007 р. у розділі VI главі 3 «Кримінальне провадження за участю неповнолітніх осіб» говориться лише про провадження по кримінальним справам про злочини неповнолітніх.

Незважаючи на те, що зміни чинного кримінально-процесуального закону в ході так званої «малої судової реформи» дещо покращили правове становище потерпілого, але правове становище неповнолітнього, який зазнав шкоди від злочину, потребує суттєвих розробок. В новому КПК треба внести главу, в якої була би відображена процедура визнання правового статусу неповнолітнього потерпілого, а також особливості провадження по цих кримінальних справах.