Національні та міжнародні механізми захисту прав людини - Матеріали міжнародної науково-практичної конференції

Р. І. зуєв, науковий співробітник відділу організації наукової роботи  дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО ДОТРИМАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ

За роки незалежності України у нашій країні відбулися докорінні зміни на шляху незворотної демократизації суспільства і держави. Розбудова громадянського суспільства та правової держави, яке відбувається сьогодні, потребує зміни векторів діяльності державних органів з метою першочергового забезпечення прав та свобод людини і громадянина. На ряду з внутрішніми перетвореннями в України, світовий розвиток підіймає як одну з найважливіших загальнолюдських проблем питання міжнародних стандартів прав та свобод людини, їх дотримання в кожній конкретній країні, що вимагає посиленої уваги до даної проблематики.

Функціонування державних органів в цих умовах зумовило природній та закономірний процес європейської інтеграції України, це є реальним кроком до світових стандартів демократії, заснованих на засадах верховенства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Правоохоронна система в Україні на теперішній час нерідко виступає гальмом даних процесів та не здатна адекватно відповідати на завдання що постають перед нею. Система ж органів внутрішніх справ значною мірою орієнтована на радянську модель.

Визначення проблем діяльності органів внутрішніх справ та можливих шляхів їх усунення, впровадження нових підходів та міжнародного досвіду діяльності правоохоронних органів, пізнання явищ та тенденцій, котрі визначають перспективи розвитку діяльності підрозділів міліції, поряд із загальнодержавними завданнями у сфері дотримання міжнародних стандартів прав та свобод людини, має важливе значення для її адаптації до загальносвітових. Ще й дотепер у нашій країні значною мірою збережено негативні аспекти радянської системи органів внутрішніх справ з надмірною централізацією, мілітаризацією, бюрократизмом, авторитарно-дисциплінарною моделлю управління. Найбільш кричущими вадами цієї системи є: відсутність дійового механізму реагування на звернення громадян, зорієнтованого, перш за все, на захист їхніх прав, свобод і законних інтересів;  збереження багатьох формальних показників в роботі, наслідком чого є застосування тортур, необґрунтовані затримання громадян, інші порушення законності;  корумпованість особового складу. Результатом цього є низький рівень довіри населення до міліції, критичні оцінки з боку міжнародних експертів.

Проблематика дослідження вимагає здійснення глибинного аналізу нормативно-правової бази, наукових праць з питань реформування органів внутрішніх справ України щодо дотримання міжнародних стандартів прав та свобод людини, практики діяльності органів внутрішніх справ з означеної проблематики, концепції реформування системи МВС. До питання забезпечення прав особи органами внутрішніх справ зверталися вітчизняні науковці, серед яких В. Букач, І. Бородін, О. Горова, О. Домбровська, Д. Заброда, П. Михайлов, О. Негодченко, А. Олійник, К. Толкачов. Вони  розглядали особливості цієї діяльності органів внутрішніх справ, але поза їх увагою залишилось комплексне та системне дослідження питань, що стосуються реформування органів внутрішніх справ для дотримання органами внутрішніх справ міжнародних стандартів прав та свобод людини.

Міжнародні стандарти прав людини як зафіксовані в юридичних актах і документах міжнародних організацій (або їх органів) принципи і норми про зміст та обсяг прав людини, що є обов'язковими або рекомендаційними настановами для внутрішньодержавної юридичної практики. До критеріїв міжнародних стандартів прав людини вона відносить: рівень нормативності і загальності;  територія дії;  коло (обсяг адресатів);  ступінь абстрактності вираження;  характер обов’язковості (деонтологічний статус) тощо.

Взаємозв'язок норм національного і міжнародного права у галузі  прав людини має свої особливості, які обумовлені специфічним характером міжнародно-правових актів з прав людини. Більшість з указаних норм має виражений диспозитивний характер. Це знаходить свій вияв у тому, що ці норми встановлюють лише межі належної поведінки держав, а не конкретні розпорядження для реалізації на території держав.

Органи внутрішніх справ виступають найбільш дієвими органами державної влади, що реалізують свої повноваження в сфері дотримання міжнародних стандартів прав людини. Зміст їх діяльності у цій сфері включає такі напрямки: створення сприятливих умов для ефективної реалізації, охорона, захист та відновлення порушених конституційно закріплених стандартів прав людини.

Метою реформування органів внутрішніх справ є поетапне перетворення системи органів МВС у відомство європейського зразку. Реформування органів внутрішніх справ і їх подальша діяльність мають скеровуватися на підставі міжнародних стандартів: додержання Конституції та законів України;  захисту у межах визначеної компетенції прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;  взаємодії МВС з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;  проведення кадрової політики в органах внутрішніх справ на засадах професіоналізму, патріотизму, компетентності та відданості справі, чесності, справедливості, моральності;  розроблення та впровадження професійних стандартів службової діяльності працівників органів внутрішніх справ;  наукової обґрунтованості здійснюваних інституційних перетворень; поєднання колегіальності під час вироблення й прийняття рішень з реформування і функціонування органів та єдиноначальності у їх реалізації,  прозорості та гласності з необхідною конфіденційністю в організації роботи;  взаємодії з правоохоронними органами іноземних держав на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод;  розмежування сфер політичного та фахового (службового) керівництва, забезпечення на цій основі стабільності керівного складу органів внутрішніх справ у центрі й на місцях;  заборони діяльності в системі органів МВС партій, рухів та інших громадянських об'єднань, що мають політичні цілі, недопущення їхнього впливу на процес реформування органів внутрішніх справ та їх подальшу діяльність;  громадського контролю; системності, наступності всіх перетворень.

Покращення діяльності органів внутрішніх справ та підвищення ефективності їх роботи з дотримання міжнародних стандартів прав та свобод людини можливе при:

- удосконаленні нормативно-правової бази, яка б відповідала міжнародним стандартам, забезпечувала виконання у повному обсязі всіх функцій, покладених на систему органів Міністерства внутрішніх справ;

- вивчення та впровадження позитивного досвіду зарубіжних  країн у сфері забезпечення внутрішньої безпеки у державі;

- створення нової моделі системи органів МВС України а також передумов для подальшого вдосконалення її діяльності; 

- приведення до належного рівня матеріального забезпечення та соціального захисту працівників ОВС;

- оптимізації структури вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС.

- оптимізації системи управління діяльністю органів системи МВС.

- постійному аналізі стану дотримання міжнародних стандартів прав та свобод людини з боку повноважних органів та невідкладному реагуванні на факти їх порушення;

- подальшому удосконаленні форм та методів діяльності органів внутрішніх справ України;

- чіткій регламентації повноважень органів внутрішніх справ України в напрямку реалізації міжнародних стандартів прав та свобод людини;

- підтримання належного іміджу міліції та правової культури та правової свідомості співробітників міліції.