Великий в.м. завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, херсонський юридичний інститут хнувс, кандидат педагогічних наук, доцент

Організаційно-методичні проблеми визначення ефективності тренінгів з підготовки правоохоронців до роботи з населенням

Важливою умовою удосконалення тренінгових технологій є оцінка їх ефективності. Завдяки такій оцінці результатів можна визначити, наскільки виявився доцільним тренінг, чи була досягнута його мета, які завдання вирішені повністю або частково, якими є об’єктивні та суб’єктивні оцінки результатів, і якою мірою учасники опанували матеріал тренінгу. Аналіз результатів сприяє прийняттю обґрунтованих рішень щодо подальшої тематики та методів роботи, корегування підбору учасників.

Виходячи з власного досвіду проведення тренінгів та участі в них в якості учасника можна зробити кілька узагальнень стосовно оцінки ефективності тренінгів.

Оцінка повинна спрямовувати учасників на об’єктивне оцінювання тенденцій свого особистісного прогресу. Це, з одного боку, дозволяє їм упевнитися в корисності тренінгу, а з іншого – служить додатковим мотивуючим фактором для підвищення ефективності їх подальшої професійної діяльності.

На жаль, як свідчить практика тренінгів, їх оцінка дуже часто обмежується лише критерієм цікавий-нецікавий. Аналіз результатів повинен виявляти не лише успіх або невдачі учасника тренінгу, але й ефективність діяльності самого тренера (впливи стилів спілкування, порівняльна ефективність різних методів роботи тощо).

Неправильним було б вважати, що у зв’язку з тим, що розроблювані тренінги взаємодії правоохоронців з населенням перш за все орієнтовані на формування певних соці­альних і професійних установок і цінностей (а вони, як відомо, важко піддаються контролю), то й не варто говорити про визначення резу­льтатів тренінгу. Не може бути й аргументом щодо відмови від комп­лексної оцінки результатів тренінгу вплив великої кількості різного роду факторів – таких, як психологічні особливості учасників, їх освіт­ній рівень, спрямування і завдання тренінгу, нечітка картина механізмів і причин ефектів, нестійкість і нетривалість досягнутих ефектів.

У зв’язку з наведеним важливо визначитися з критеріями і спосо­бами оцінки ефективності тренінгу.

Залежно від конкретних завдань і форм професійного тренінгу на учасників можуть здійснюватися різні впливи – зміни емоційних станів учасників, підвищення рівня їх знань, запуск процесів самопізнання та самооцінки, зміни відношень та поведінки тощо. У зв’язку з багатогранністю і багатоваріантністю можливих змін існує необхідність комплексної оцінки ефективності тренінгу:

матеріальних фінансових і часових затрат тренера та учасників, їх співвідношення з досягнутим ефектом;

широти формованих знань, вмінь та навичок, взаємозв’язку когнітивних і практичних складових поведінки;

надійності та стабільності – тривалості незмінності досягнутого ефекту, що можливо визначити кількома, зокрема й відстроченими замірами проявів результатів;

зовнішніх проявів – тих, які піддаються сторонньому спостереженню: емоційних станів, словесних мотивувань своїх дій (які можуть бути неусвідомлюваними і не відповідати реальним мотивам особи, адже вона може намагатися лише формально відповідати очікуванням тренера), згуртованістю учасників, що може виявлятися навіть візуально по тому, як сідають учасни­ки, як намагаються допомогти один одному, знання, демонстровані вміння і навички тощо;

внутрішніх проявів установок, відношень, ціннісних орієнтацій, які визначаються завдяки самоаналізові.

Крім якісних важливо виявляти й кількісні критерії оцінки результативності тренінгу. У своїх оцінках учасники повинні бути орієнтовані на об’єктивність, на уникнення намагань сподобатися тренеру, прикрашати успіхи свої та своїх товаришів.

Для оцінки ефективності тренінгу мають використовуватися різні підходи та технології. Це можуть бути:

діагностика тренером процесу заняття та його результатів;

самодіагностика учасниками тренінгу та його результативності.

Оцінки тренінгу може здійснюватися на основі:

загального та поелементного аналізу ходу тренінгу, роботи тренера та учасників, досягнутих результатів;

спеціальних стандартизованих шкал;

експертних опитувальників;

спостережень (як включених, так і опосередкованих);

анкетувань;

тестувань.

Як зазначалось, з метою оцінки тренінгу з числа його учасників можуть створюватися експертні комісії. Завданнями експертної комісії можуть бути:

- вислуховування;

- задавання уточнюючих питань;

- критична оцінка;

- прийняття рішень та пропозицій.

Експертній комісії можуть доручатися такі завдання:

підсумувати результати тренінгу;

відзначити найбільш конструктивні пропозиції;

здійснити колективну оцінку ходу та результатів тренінгу.

Загальний вигляд експертного листа може бути таким:

ЕКСПЕРТНИЙ ЛИСТ

оцінки параметрів тренінгу

(відзначити хрестиком обрану позначку на шкалі оцінки. Оцінки від “+ 3» – абсолютно висока оцінка до “– 3» – абсолютна низька негативна оцінка)

Додаткові аспекти оцінювання

Яким є Ваше загальне враження від тренінгу?

Висловіть одною фразою найважливіший момент тренінгу.

Які моменти тренінгу Вам особливо сподобалися, викликали інтерес, відповідали вашим переживанням?

Що корисного Ви винесли з тренінгу?

Які моменти тренінгу здалися Вам зайвими і не забезпечили очікуваних результатів?

На яких питаннях з даної теми тренінгу варто у майбутньому акцен­тувати увагу?

Чи варто в майбутньому проводити подібні тренінги?

На завершення зазначимо, що наявні часом захоплення педагогами певними новими, чи оригінальними методиками навчання мають перш за все сприяти оптимізації навчального процесу. Вони, з одного боку, повинні підвищувати якість професійної підготовки (відповідність установок фахівця запитам суспільства; високий рівень знань, вмінь, навичок; розвиненість професійно необхідних здібностей), а з іншого – полегшувати роботу як педагога, так і того, хто навчається. При цьому співвідношення оцінок ефективності тренінгу та затрачених на його проведення часових, психічних, фізичних та матеріальних ресурсів повинно бути орієнтиром для подальшого удосконалення технологій професійної підготовки правоохоронців.

Жданова І.В. доцент кафедри прикладної психології ННІ ПМІТ ХНУВС, кандидат психологічних наук, доцент