Страхування - Навчальний посібник (Фисун В. І., Ярова Г. М.)

Тема 3. страхові ризики та їх оцінка

Не всім дано всеє знати і речами керовати

(Іван Мазепа)

3.1. Зміст теми:

Сутність страхових ризиків та їх класифікація о    Страхові й нестрахові ризики

о    Основні ознаки класифікації ризиків

Оцінка ризиків у страхуванні

о    Методи оцінки страхових ризиків о    Страховий тариф та його структура

Література: [4]; [5]; [24]; [27]; [30]; [44]; [59].

Основними питаннями теми є поняття та сутність страхових ризиків, їх основні характеристики, види та методи оцінювання. При вивченні теми слід урахувати, що розрізняють ризики страхові і нестрахові. При цьому, страховий ризик — певна подія, у разі настання якої проводиться страхування.

Потрібно розглянути основні характеристики страхових ризиків, основними з яких є ймовірність та випадковість настання, а також їх класифікацію. Зокрема, слід пам'ятати, що класифікація ризиків є досить різноманітною і залежить від критерію, покладеного в її основу. Необхідно звернути увагу на види страхових ризиків та основні методи їх оцінювання.

Особливу увагу слід звернути на визначення поняття страхового тарифу, його структури й порядку розрахунку, оскільки від правильно визначеної величини страхових тарифів залежить фінансова стійкість та платоспроможність страховика.

3.2. Огляд ключових положень та категорій теми

Ризики — можлива небезпека втрат, зумовлена певними природними явищами (землетруси, паводки, засуха тощо), випадковими подіями техніко-технологічного характеру (пожежа, аварії, вибухи тощо), кримінальними явищами (крадіжки, розбійницькі напади, шахрайство і т.ін.) та явищами суто економічного характеру, різноманітність котрих досить стрімко зростає у зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, розвитком кредитної системи (порушення ритмічності поставок, кризи неплатежу, інфляція тощо).

Класифікація ризиків може бути досить різноманітною залежно від критерію, покладеного в її основу. З огляду на те, чи готовий суб'єкт узяти на себе відповідальність за страхове відшкодування збитків потерпілим унаслідок настання небажаних, уразливих із погляду економічних (або інших) інтересів подій, розрізняють страхові та нестрахові ризики.

Страховий ризик — певна подія, в разі настання якої проводиться страхування. Вона має ознаки вірогідності й випадковості. Страхується той ризик, за котрим можна оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розмір збитку та обчислити ціну страхової послуги й можливу частку страхового відшкодування.

Нестраховий ризик — подія, що супроводжується втратами для потерпілого, але не підлягає страхуванню, найчастіше у зв'язку з відсутністю бажання страховика взяти на себе зобов'язання щодо відшкодування збитків, спричинених цією подією. Це, як правило, ризики, за якими неможливо оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розмір збитків та ціну страхової послуги.

Ризики поділяються на індивідуальні й універсальні. Особливу групу складають специфічні ризики: аномальні та катастрофічні. Є ризики об'єктивні й суб'єктивні (залежно від сил природи чи ді

яльності людей).У загальному розмежуванні ризиків виділяють такі групи: політичні (репресивні); екологічні; транспортні (каско, з іспанської casco — корпус, остов судна; шолом; карго, з іспанської cargo - завантаження, вантаж); спеціальні ризики. Класифікацію ризиків у страхуванні за різними критеріями надано на рисунку 3.1.

У міжнародній страховій практиці використовуються різноманітні методи для оцінки ризику. Найбільш поширені з них: ^ метод індивідуальних оцінок; ^ метод середніх величин; ^ метод відсотків.

Метод індивідуальних оцінок застосовується лише тоді, коли ризик не можна порівняти із середнім типом ризику. Страховик може лише зробити довільну оцінку, що випливає з його професійної підготовки, досвіду та суб'єктивного погляду.

Метод середніх величин полягає в тому, що окремі ризикові групи розмежовуються на декілька підгруп, щоб створити аналітичну базу для визначення ризику за ризиковими ознаками. До них нале—38 — жать балансова вартість об'єкта страхування, підсумкові виробничі потужності, характер технологічного циклу тощо.

При використанні методу відсотків береться до уваги, що він виражає собою сукупність знижок і надбавок (відхилень) до тієї аналітичної бази, яка зумовлена можливими позитивними й негативними відхиленнями від середнього ризикового типу. Ці відхилення виражаються у відсотках від середнього типу ризику.

Основою для визначення страхового платежу є страховий тариф. Його обсяг зумовлюється ймовірністю настання страхового випадку та періодом дії страхового договору.

Страховий тариф - це: 1) ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником за укладеним договором страхування; 2) грошова плата зі 100 одиниць страхової суми на рік або відсоткова ставка від сукупної страхової суми.

Страховик розраховує страхові тарифи, виходячи з того, що сума страхових премій, обчислених на основі тарифів, має бути такою, щоб він міг виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками (тобто здійснити страхове відшкодування), покрити витрати на утримання страхової компанії та отримати прибуток. А тому страховий тариф включає дві частини: нетто-тариф і навантаження (рис. 3.2).

При цьому, співвідношення між складовими страхового тарифу наступне: близько 80\% спрямовується на створення страхових резервів, необхідних для виплати страхових відшкодувань (нетто-став-ка); близько 20\% - навантаження, що йде на покриття інших виплат, пов'язаних із проведенням страхування та отримання прибутку.

Страховий тариф (Брутто-ставка)

Нетто-ставка

Навантаження

 

Страхові резерви

Витрати на ведення справи

Прибуток

 

Рис.3.2. Структура страхового тарифу

Таким чином, страховий тариф - це ставка платежів по страхуванню з одиниці страхової суми за певний період (брутто-ставка).

При розрахунку тарифів спочатку обчислюється нетто-тариф. Саме він забезпечує формування страхових резервів для виконання страховиком своїх функцій. Тому рівень нетто-тарифу має бути визначений якомога точніше. Страховик сам не розраховує цю частину страхового тарифу. Нетто-тариф визначають актуарії, спеціалісти, які мають ліцензію на проведення таких розрахунків. При цьому застосовуються такі методи визначення нетто-тарифу:

^ на основі теорії ймовірності та методів математичної статистики з використанням часових рядів;

^ на базі експертних оцінок;

^ за аналогією до інших об'єктів або компаній;

^ з використанням математичної статистики і розрахунку дохідності.

Навантаження визначається емпіричним шляхом, з урахуванням фактичних розмірів витрат на ведення справ, що склалися в страховій компанії за попередній період та отриманого нею прибутку.

3.3.      План практичного заняття

Поняття страхового ризику та його характеристика.

Класифікація ризиків.

Особливості визначення ризику в страхуванні

Методи оцінювання ризику і визначення доцільності його страхування.

3.4.      Питання для самоперевірки

Дайте визначення страхового ризику

Назвіть основні ознаки страхового ризику.

У чому полягає різниця між страховими та нестраховими ризиками?

Чому необхідно класифікувати страхові ризики?

Назвіть основні методи оцінювання ризику.

З якою метою необхідно оцінювати страхові ризики?

Що таке страховий тариф?

Що являє собою брутто-ставка?

Яку роль відіграє навантаження в страховому тарифі?

Яке призначення нетто-ставки у складі страхового тарифу?

3.5.      Теми науково-дослідних робіт

Страховий ризик як основа договору страхування.

Необхідність класифікації страхових ризиків та її значення для розвитку страхування.

Страхування катастрофічних ризиків в сучасних умовах розвитку людської цивілізації.

Методи оцінки страхових ризиків у міжнародній практиці страхування.

Страховий тариф та його складові.

3.6.      Тести для самоконтролю

Основне призначення нетто-ставки:

а)         для покриття витрат страховика на ведення страхової справи;

б)         для формування прибутку страховика;

в)         для створення вільних і централізованих страхових резервних фондів;

г)         для відшкодування збитків страхувальникам.

Страховий тариф - це:

а)         ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визна- чений період страхування;

б)         ставка страхового відшкодування;

в)         ставка страхової суми в особистому страхуванні;

г)         ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за весь пе- ріод страхування.

Страховий платіж - це:

а)         виплата страховикам страхової суми у особистому страхуванні;

б)         виплата страхового відшкодування страхувальнику;

в)         плата за страхові послуги страховика згідно з договором стра- хування;

г)         сума, на яку страхується об'єкт за законом або договором.

Яке призначення навантаження у брутто-ставці?:

а) для покриття витрат страховика на ведення страхової справи;

б)         для формування прибутку страховика;

в)         для створення вільних і централізованих страхових резервних фондів;

г)         для відшкодування збитків страхувальникам.

Страховий ризик - це:

а)         ризик втрати страховиком інвестованих тимчасово вільних ко- штів;

б)         ризик втрати прибутку страховиком;

в)         подія, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання й на випадок

якої проводиться страхування;

г)         форс-мажорні обставини, зазначені в договорі страхування.

Страхові ризики класифікують за критеріями:

а)         повноти, франшизи, системами страхування;

б)         перестрахування, співстрахування та диверсифікації;

в)         стихійного лиха та нещасних випадків;

г)         можливих наслідків, об'єкта, причини, обсягів.

Поділ ризиків на чисті та спекулятивні стосується лише:

а)         чистих ризиків;

б)         катастрофічних ризиків;

в)         спекулятивних ризиків;

г)         майнових ризиків.

Суттєвою рисою масового ризику є:

а)         альтернативний наслідок: збитки або їх відсутність;

б)         значне збільшення негативних наслідків від однієї події;

в)         те, що кожна особа є одночасно фізичним, фізіологічним та со- ціальним тілом;

г)         велика динамічність.

Нестрахові ризики - це:

а)         ризики, за якими неможливо визначити розмір збитків;

б)         ризики, які знаходяться поза межами страхового поля конкрет- ного страховика;

в)         ризики, за якими неможливо оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розмір збитків та ціну страхової послуги;

г)         ризики, які страховик відмовляється взяти на власну відпові- дальність, оскільки вартість об'єкта оцінено в сумі, яка переви- щує нормований законодавством обсяг страхових резервів.

Страховий тариф є основою для визначення:

а)         обсягів страхових збитків;

б)         страхової суми в майновому страхуванні;

в)         обсягів контрибуції;

г)         страхової премії.

Великі ризики характеризуються:

а)         імовірністю настання;

б)         територією, охоплення ризиком;

в)         основними показниками діяльності суб'єктів господарювання;

г)         видом стихійного явища (вода, вогонь, вітер і т. ін.).

До компонентів, що складають зміст економічного ризику відносять;

а)         випадкові події;

б)         імовірність настання випадкових подій;

в)         імовірність настання випадкових збитків;

г)         об'єкт, що зазнає впливу випадкової події.

Аналіз ризику - це:

а)         оцінка ризику;

б)         зменшення ризику;

в)         ідентифікація ризику;

г)         уникнення ризику.

До критеріїв страхування ризиків відносять:

а)         випадковість;

б)         можливість оцінки;

в)         низький ступінь імовірності;

г)         великі втрати.

Етапиризик-менеджменту - це:

а)         фінансування;

б)         уникнення ризику;

в)         обмеження ризику;

г)         попередження ризику.

3.7. Задачі

Задача 1. Нетто-премія дорівнює 123 грн., навантаження до не-тто-премії 35\%. Обчисліть брутто-премію.

Задача 2. Майно вартістю 300 000 грн. застраховано на 210 000 грн. Визначте величину страхового тарифу, якщо нетто-премія ста— 43 — новить 450 грн., а навантаження до нетто-премії 20\%.

Задача 3. Підприємство застрахувало своє майно в розмірі 80\% балансової вартості, яка на день договору страхування становила 400 тис. грн. У договорі окремо обумовлена відповідальність страховика за додатковий ризик - крадіжку. Тарифна ставка зі страхування майна становить 80 коп. зі 100 грн. страхової суми, а за додаткову відповідальність - 2 грн. 10 коп. Визначте страхову суму та загальний розмір страхового платежу.

Задача 4. Страхова сума за договором страхування майна становить 90 000 грн. Визначте розмір страхової премії, якщо страховий тариф становить 0,64\% за умови, що договір укладається на 1 рік. Термін дії договору 6 місяців, що передбачає збільшення страхового тарифу на 40\%.

Задача 5. Утримання і лікування одного хворого коштує лікувальному закладу в середньому 2000 грн. За рік він обслуговує 5000 хворих. Бюджетне асигнування становить 40\%. Вирахувати суму страхового резерву, необхідного страховику для здійснення медичного страхування та страховий платіж, який повинен сплачувати окремий страхувальник, якщо кількість страхувальників становить: а) 10

000; б) 20 000; в) 50 000; г) 1 000 000 осіб. Страхова сума дорівнює

сумі вартості лікування одного хворого, при цьому брутто-платіж утримує в собі 20\% навантаження на нетто-платіж.

Глосарій

Аварійний комісар - фахівець, який за дорученням страховика визначає причину, характер і розмір збитків та видає аварійний сертифікат.

Аварійний сертифікат - документ, що видається страхувальникові аварійним комісаром, агентом або іншим уповноваженим представником страховика на підставі наслідків огляду пошкодженого об'єкта.

Актуарій (гр. обліковець, скорописець) - офіційно уповноважена особа (фахівець), яка за допомогою методів математичної статистики розраховує страхові тарифи й несе відповідальність за достатній для виконання зобов'язань страховика обсяг страхового фонду.

Актуарні розрахунки - система математичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів.

Андеррайтер - висококваліфікований фахівець страховика, уповноважений розглядати пропозиції з прийняття ризиків на страхування, оцінює ризики, визначає ставки страхових премій та оформляє страхові поліси.

Антропогенні ризики - ризики, що виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей.

Брутто-премія - загальна сума страхових внесків, визначена на основі страхової суми і брутто-ставки.

Брутто-ставка - страховий тариф, сума визначеної нетто-премії і навантаження.

Великі ризики - ризики, які завдають менш відчутну економічну шкоду, але є можливість їх передбачити та визначити спричинені ними потенційні збитки.

Катастрофічні (масові) ризики - ризики, спричинені руйнівною дією природи або господарською діяльністю людини, які зумовлюють численні майнові збитки у особливо великих розмірах та людські жертви.

Котирування - визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

Ліквідація збитків - комплекс робіт з визначення і виплати страхового відшкодування.

Майнові ризики - ризики, що стосуються майна та майнових інтересів страхувальників.

Навантаження - частина брутто-ставки, яка призначена для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи та отримання ним планового прибутку від проведення страхових операцій.

Нетто-премія - брутто-премія за вирахуванням навантаження.

Нетто-ставка - частина страхового тарифу, що забезпечує можливість страховика відшкодувати збитки за видами ризикового страхування та здійснити виплати зі страхування життя шляхом формування страхових резервів.

Носій ризику - суб'єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.

Особисті ризики - ризики, що стосуються життя, здоров'я, працездатності застрахованої особи.

Природніризики - ризики, що цілком виникають за випадкових причин та як внаслідок стихійних явищ.

Ризик страховий - ймовірна подія чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування.

Ризикова премія - частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

Ризик-менеджмент - систематичне дослідження ризиків, що становлять загрозу для людей, майна й інтересів діяльності з метою вжиття заходів, спроямованих на вирішення проблеми ризиків. Р.м. охоплює аналіз ступеню захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за розвитком ризику, вжиття заходів щодо запобігання або зменшення ризику.

Самострахування - ризик, який знаходиться на відповідальності страхувальника.

Спекулятивні ризики - ризики, що зумовлюють не тільки можливість збитків, але й отримання доходів, за такими ризиками страховий захист не надається.

Сюрвейєр - фахівець страховика (професійний оцінювач ризиків), який здійснює огляд об'єкта з метою оцінювання ризиків та прийняття рішення про укладання договору страхування.

Тарифи страхові - ставки страхових платежів з одиниці страхової суми за певний період. С.т. складається із нетто-ставки і навантаження, а їх сума дорівнює брутто-ставці.

Чисті ризики - ризики, наслідком впливу яких не може бути отримання прибутку, тобто матеріальне становище страхувальника або погіршується, або залишається незмінним.