Електронні реєстри в діяльності нотаріусів України - Навчальний посібник (Дякович М. М.)

РоздІл ІІІ Єдиний реЄстр заборон вІдчуження об’ЄктІв нерухомого майна

Положення про єдиний  реєстр для реєстрації  заборон відчужен- ня  об’єктів  нерухомого  майна  було  затверджене   наказом  №  41/5

Міністра  юстиції України  від 27.05.1997 року з метою забезпечення оперативного  накопичення та використання даних про заборону  на відчуження  та арешт майна юридичних  та фізичних  осіб, накладену судами, правоохоронними та іншими  органами  в межах їх повнова- жень, а також для підвищення рівня захисту майнових прав та інтер- есів громадян та юридичних осіб.

Відповідно  09.06.1999 року наказом Міністерства юстиції Украї- ни № 31/5  внаслідок  внесення  змін та доповнень та з метою подаль- шого розвитку Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів неру- хомого майна було затверджене  нове Положення про Єдиний  реєстр заборон відчуження  об’єктів нерухомого  майна, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України  10.06.1999 р. за № 364/3657.

Положення про Єдиний  реєстр заборон відчуження  об’єктів не- рухомого майна подається для використання і застосування нотаріу- сами у своїй діяльності  у редакції наказу Міністерства юстиції Укра- їни від 18.08.2004 р. за № 85/5  (надалі за текстом — Реєстр заборон).

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 р. Державним  підприємством «Інформаційний центр»  Міністерства юстиції України  було створене нове програмне забезпечення Єдино- го реєстру заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна, яке відпо- відало сучасним стандартам збереження  та захисту інформації.

На підставі цього наказу  база даних електронного  реєстру  забо- рон відчуження  об’єктів нерухомого майна була перенесена  до нової бази.

Відповідно  у це Положення вносились  відповідні  зміни  і допо- внення  Наказами Міністерства юстиції України  від 13.10.2004 р. за

№ 117/5, від 28.12.2006 р. за № 111/5, від 20.05.2008 р. за № 829/5, від

15.06.2009 р. за № 1064/5.

 

Єдиний реєстр заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна як електронна  база даних містить відомості про:

І. Обтяження нерухомого майна,  до якого належать:

1) накладені заборони відчуження  та арешти нерухомого майна;

2) вилучення записів про заборони та арешти нерухомого майна.

ІІ. Тимчасові застереження щодо нерухомого майна,  які:

1) внесені до Реєстру заборон щодо нерухомого майна;

2) стосуються вилучення записів про тимчасові застереження.

ІІІ. Видані витяги з Реєстру заборон.

За  цим Положенням до об’єктів нерухомого  майна  (нерухомос- ті) відносяться земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на зе- мельній ділянці, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва, які невід’ємно  пов’язані  з нею та переміщення яких  є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішньо- го плавання,  космічні об’єкти (п. 1.2. Положення).

Реєстратори, якими є нотаріуси:

1) приймають заяви про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомо- го майна від судів, слідчих органів та інших осіб, які визначені Положенням про Єдиний  реєстр заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна;

2) вносять  та вилучають записи до (з) Реєстру  заборон про забо- рони, арешти щодо нерухомого майна;

3) отримують (видають) витяги з Реєстру заборон;

4) вносять  та  вилучають  до (з)  Реєстру  заборон  відомості  про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Доступ до Реєстру  заборон з метою виконання функцій  Реєстра- тора за клопотанням нотаріуса — Реєстратора може бути наданий по- мічнику (консультанту) цього нотаріуса. Нотаріус для отримання до- ступу до Реєстру  заборон зобов’язаний  укласти  відповідний договір з Державним  підприємством «Інформаційний центр»  Міністерства юстиції України, який є Адміністратором  Реєстру заборон.

Нотаріус,  користуючись та  працюючи  з  інформаційною  базою

Реєстру заборон, видає відповідні Витяги.

Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна — це документ, який свідчить про внесення реєстраційного за- пису до Реєстру  заборон або про відсутність  такого запису. Витяг  з Реєстру заборон надається  в паперовій або електронній формі.

 

У Реєстрі заборон формуються чотири види витягів:

1) про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого май- на;

2) про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого май- на на запит органу державної влади;

3) про наявність/відсутність арешту нерухомого майна;

4) розширений витяг про наявність/відсутність заборони  та аре- шту нерухомого майна на запит органу державної влади.

Кожний нотаріус, який має доступ до Реєстру заборон, корис- тується  електронним цифровим підписом.  За  визначенням, яке дає Положення про Єдиний  реєстр заборон, електронний цифровий підпис — це вид електронного  підпису, отриманого  за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який до- дається  до цього набору  або логічно  з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.  Електро- нний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Заяви про реєстрацію  (вилучення) обтяження об’єкта нерухо- мого майна, запити  про надання  витягу  з Реєстру  заборон заповню- ються та подаються  в паперовій  або електронній формі. На ці заяви та запити в електронній формі накладається електронний цифровий підпис заявника (відповідно  до Закону  України  «Про  електронний цифровий підпис»1).

Відповідно заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого  майна  та запити  про надання  витягу  з Реєстру  заборон в електронній формі  подаються  до Реєстратора — державного  під- приємства  «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України  та його регіональної  філії.

Внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення

(зняття) заборони та арештів на об’єкти  нерухомого майна

Підставами  внесення  до Реєстру  заборон відомостей  про накла- дення (зняття) заборони та арештів на об’єкти нерухомого майна є:

1) накладення (зняття) нотаріусом  (державним чи приватним), який  виступає  у якості  Реєстратора, заборони  відчуження  на об’єкти нерухомого майна;

1 Офіційний вісник України  вiд 04.07.2003 — 2003 р., № 25, стор. 111, стаття 1175, код акту 25422/2003.

 

2) накладення (зняття) судами (крім третейських судів) і слідчи- ми органами арешту на об’єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту);

3) накладення (зняття) органами  державної  виконавчої  служби арешту на об’єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту). Органи  та посадові особи, визначені  вище, надсилають  Реєстра- тору (в  даному  випадку  державне  підприємство «Інформаційний Центр»  Міністерства юстиції  України) в день накладення (зняття)

заборони (арешту) заяву.

Реєстраторами є також і нотаріуси, які відповідно до п. 2.1.1. По- ложення  про єдиний реєстр заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна самостійно вносять інформацію про накладені ними заборони.

Відомості  про накладені  (зняті) заборони  та арешти  на об’єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.

До Реєстру заборон вносяться  такі відомості про обтяження:

1) дані  про  підстави  виникнення обтяження (назва  документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження);

2) дані  про  обтяжувача   та  про  особу  (осіб),  щодо  майна  якої

(яких) встановлено обтяження;

3) дані про об’єкт обтяження (ідентифікаційні номери об’єкта не- рухомого майна та відомості про його місцезнаходження).

Реєстратор після  реєстрації  (вилучення) обтяження об’єкта не- рухомого  майна  виготовляє два примірники витягу  про реєстрацію в Єдиному  реєстрі  заборон  відчуження  об’єктів нерухомого  майна. Один  з цих примірників видається  особі, яка подала відповідну  за- яву, а другий — залишає у своїй справі.

Реєстратор може відмовити  у внесенні відомостей до Реєстру  за- борон, якщо:

– у заяві відсутні або вказані  неповно, нечітко або нерозбірливо відомості;

– формат  та засоби подання  заяв в електронній формі не відпо- відають вимогам, які встановлені Адміністратором;

– у заяві  в електронній формі відсутній  електронний цифровий підпис або сертифікат відкритого  ключа електронного  цифро- вого підпису скасований  або заблокований.

 

Якщо Реєстратором відмовлено у внесенні відомостей про накла- дення обтяжень  до Реєстру  заборон, то він може прийняти рішення про внесення до Реєстру заборон тимчасового застереження щодо відповідного об’єкта нерухомого майна.

Для  внесення  Реєстратором до Реєстру  заборон  відомостей  про тимчасові застереження встановлені наступні підстави, зокрема:

– відмова у вчиненні нотаріальної дії або відкладення нотаріаль- ної дії у зв’язку з необхідністю  отримати  (перевірити) інфор- мацію;

– зупинення вчинення  нотаріальної дії до вирішення справи  су- дом за обґрунтованою заявою  заінтересованої особи, яка звер- нулася  до суду та на підставі отриманого  від суду повідомлен- ня про надходження позовної  заяви  заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша за- інтересована особа (ч. 4 ст. 42 Закону  України  «Про нотаріат»);

– заява власника  нерухомого майна із зазначенням обставин для обґрунтування свого клопотання.

Зразок заяви про реєстрацію об- тяження об’єкта  нерухомого майна (тимчасове застереження) додається (див. Додаток 4).

Строк дії тимчасового  застереження — до одного місяця. Підставами   для  вилучення з  Реєстру   заборон  відомостей  про

тимчасові застереження є:

– припинення існування  підстав  для  відкладення нотаріальної дії;

– припинення існування підстав для зупинення вчинення нотарі- альної дії, визначені ч. 4 ст. 42 Закону  України  «Про нотаріат»;

– заява власника  нерухомого майна про вилучення з Реєстру  за- борон відомостей про тимчасове застереження щодо об’єкта не- рухомого майна до спливу місячного строку

Зразок заяви про вилучення об- тяження об’єкта  нерухомого майна (тимчасове застереження) додається (див. Додаток 5).

Заява про вилучення з Реєстру  заборон  відомостей  про тимча- сове застереження щодо нерухомого майна може бути подана також

 

спадкоємцями, правонаступниками власника  нерухомого майна. За- явник  обов’язково  пред’являє  паспорт або інший документ, за яким встановлюється особа, або у разі потреби — довіреність.

Реєстратор після  внесення  (вилучення) до (з)  Реєстру  заборон відомостей про тимчасові застереження щодо нерухомого майна про- тягом двох робочих днів надсилає про це витяг на адресу заявника.

Надання інформації з Реєстру заборон

Інформація з Реєстру  заборон надається  у вигляді  витягів на за- пити будь-яких фізичних  та юридичних осіб.

Витяги з Реєстру заборон містять таку інформацію:

– номер витягу, дата;

– дані про тип обтяження;

– дані про об’єкт обтяження;

– дані про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено об- тяження;

– дані про обтяжувача;

– дані про підставу обтяження;

– дані про Реєстратора та дату внесення обтяження;

– параметри  запиту;

– відомості про особу, що надала витяг.

Витяги  про наявність  (відсутність) заборони  та/або арешту  не- рухомого майна на запит органу державної влади надаються держав- ним підприємством «Інформаційний центр»  Міністерства юстиції України  та його регіональними філіями  на запит  суду, прокурату- ри, органів дізнання  і досудового слідства — у зв’язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами  про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні  цих органів, органам державної виконавчої  служби — у зв’язку з відкриттям виконавчого провадження, а також Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України  в Автономній  Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у зв’язку із здійсненням ними своїх повноважень.  Ці витяги надаються безкоштовно.

Всі витяги  з Реєстру  заборон  у паперовій  формі  виготовляють- ся Реєстраторами з використанням спеціальних бланків  документів реєстрів  інформаційної системи  Міністерства юстиції  України   та

 

завіряються їх підписом  та печаткою.  Витяг  виготовляється в двох примірниках, один з яких видається  заявникові, а другий — залиша- ється у справі Реєстратора.

За видачу витягів з Реєстру заборон сплачується плата:

– за  видачу одного  витягу про  наявність/відсутність забо- рони  та арешту нерухомого майна — в розмірі 51 гривні  з урахуванням ПДВ;

– за  видачу одного  витягу про  наявність/відсутність аре- штів нерухомого майна — в розмірі 72 гривень 25 копійок з урахуванням ПДВ.

Витяги про  реєстрацію (вилучення)  обтяження нерухомого майна надаються Реєстратором (нотаріусом) безкоштовно.

Користування Єдиним реєстром заборон відчуження об’єктів нерухомого майна під час здійснення нотаріальної діяльності

Відповідно  до Закону  України  «Про нотаріат»  та Інструкції про порядок  вчинення  нотаріальних дій нотаріусами  України  нотаріус зобов’язаний  у роботі з Єдиним реєстром заборон визначити,  для вчинення  яких нотаріальних дій йому необхідна інформація з цього Реєстру.

Звернувшись до Положення про Єдиний  реєстр  заборон  відчу- ження  об’єктів нерухомого майна, ми робимо висновок,  що нотаріус є одночасно Реєстратором і користувачем у роботі з цим Реєстром  у всіх випадках вчинення нотаріальних дій стосовно нерухомого майна.

Зокрема, згідно ст. 34 Закону  України «Про нотаріат» такими но- таріальними діями є:

1) посвідчення правочинів  щодо нерухомого майна:

– договір про відчуження  або заставу майна (майнових прав);

– договір купівлі-продажу;

– договір міни;

– договір про припинення;

– договір про право на утримання взамін набуття  права влас- ності на жилий будинок;

– розірвання договору;

– договір дарування;

– договір ренти;

 

– договір про задоволення вимог іпотекодержателя;

– спадковий  договір;

– договір іпотеки;

– договір довічного утримання.

2) видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно;

3) видача  свідоцтва  про право  власності  на частку  в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Крім  цих нотаріальних дій, нотаріуси  як Реєстратори, наклада- ють та знімають заборону щодо відчуження  нерухомого майна (май- нових прав на нерухоме майно).

Для посвідчення правочинів про відчуження або заставу (іпотеку) жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна нотаріус зобов’язаний  перевірити відсутність  заборони  відчуження  або арешту майна (п. 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Якщо з’ясується  наявність  заборони  на об’єкті, який підлягає  відчуженню, то нотаріус має право посвідчити  правочин  щодо нерухомого майна, яке має обтяження боргом, лише у випадку згоди кредитора і набува- ча на переведення боргу на набувача.

Аналогічно при посвідченні  договорів про відчуження  або заста- ву майнових прав на нерухоме майно нотаріус також зобов’язаний перевірити  відсутність  заборони  на відчуження  або арешту за дани- ми Єдиного реєстру заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна. Якщо ж у цьому випадку наявна заборона, то договір про відчуження такого майна, обтяженого боргом, посвідчується нотаріусом за умови згоди  кредитора  та заміну  боржника  (переведення боргу).  У будь- якому випадку перевірка відсутності заборони чи арешту на об’єкт нерухомого  майна  (майнових прав)  здійснюється нотаріусом  шля- хом отримання витягу з Єдиного реєстру заборон, який долучається ним до справи, а другий примірник — видається набувачу нерухомого майна.

Нотаріус,  посвідчивши   договір  відчуження   нерухомого  майна, може на прохання  сторін цього договору розірвати  його. Якщо дого- вір про розірвання договору про відчуження жилого будинку, садиби, споруди, квартири,  дачі, садового будинку,  гаража, земельної  ділян- ки, іншого нерухомого майна посвідчується після державної реєстра- ції  договору  відчуження,   нотаріус  зобов’язаний   також  перевірити

 

відсутність або наявність  заборони відчуження  або арешту за даними Єдиного  реєстру  заборон  відчуження  об’єктів нерухомого  майна  та витяг про це долучити до справи (наряду).

Нотаріус  видає  свідоцтво  про  право  на спадщину  на нерухоме майно  також  після  перевірки  відсутності  заборон  та арештів  на це майно.

У разі наявності  заборони нотаріус повідомляє кредитора  про те, що спадкоємцям боржника буде видано або вже видано свідоцтво про право на спадщину.

Якщо ж на згадане вище майно накладено арешт судовими чи слідчими  органами, видача свідоцтва про право на спадщину відкла- дається  до зняття  арешту  (п. 216 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Відповідно ці правила застосовуються нотаріусом при видачі сві- доцтва про право власності на частку в спільному  майні подружжя,  в разі смерті одного з подружжя.

Накладання та зняття  заборони  відчуження  нерухомого майна (майнових прав на нерухоме  майно)  відповідно  до п. 9 ст. 34 Зако- ну України  «Про нотаріат» є нотаріальною  дією і нотаріус виступає, здійснюючи цю нотаріальну дію, як Реєстратор.

Нотаріус  за місцем розташування нерухомого  майна або за міс- цезнаходженням однієї зі сторін правочину  накладає  заборону щодо відчуження цього майна (майнових прав на нерухоме майно), а також при настанні  певних  обставин  та наявності  законних  підстав знімає цю заборону.

Пропонуємо Вашій увазі таблицю  підстав накладання та зняття заборони щодо відчуження  нерухомого майна відповідно до Інструк- ції про порядок вчинення  нотаріальних дій нотаріусами України:

 

Підстави накладання заборони

Підстави зняття заборони

1) за повідомленням установи банку чи іншої юридичної особи про ви- дачу фізичній особі позики (кре- диту) на будівництво,  капіталь- ний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири.

– за заявою  банку, іншої юридичної особи про погашення  позики (кре- диту).

 

2) при  посвідченні   договору  заста- ви (іпотеки) житлового  будинку, квартири,  дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки (май- нових прав на нерухоме майно), якщо це передбачено договором.

– за  заявою  заставодавця (іпотеко- давця) та заставодержателя (іпоте- кодержателя) про припинення до- говору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов’язання;

– за  заявою  заставодавця (іпотеко- давця)  у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

3) за повідомленням іпотекодержа- теля, якщо предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, бу- дівництво якої є не завершено.

4) при   посвідченні   договору   дові- чного утримання (догляду)

– за  заявою  набувача  у  разі  смерті відчужувача за договором довічно- го утримання (догляду), спадко- вим договором;

– за заявою  відчужувача  за спадко- вим договором  у разі смерті набу- вача;

– за  заявою  набувача  або  відчужу- вача на підставі рішення суду про розірвання            договору     довічного утримання (догляду) або спадко- вого договору чи визнання їх не- дійсними

5) при посвідченні  спадкового  дого- вору

6) при  видачі  свідоцтва   про  право на спадщину  спадкоємцям фізич- ної особи, оголошеної померлою (строком  на п’ять років).

– за  заявою   фізичної   особи,  щодо якої скасовано рішення суду про оголошення її померлою, або за заявою спадкоємців після закін- чення п’ятирічного строку з часу відкриття спадщини  після особи, оголошеної померлою.

7) при одержанні  повідомлення про смерть одного з подружжя,  які за життя склали спільний заповіт подружжя.

– за заявою  спадкоємця про смерть другого з подружжя, що склали спільний  заповіт.

Відповідно  до ст.ст. 73–74  Закону  України  «Про  нотаріат»  під- стави накладання та зняття  заборони  відчуження  нерухомого майна можна зобразити  наступним  чином:

 

Підстави накладання заборони

Підстави зняття заборони

– за  повідомленням  установи   банку, підприємства або організації  про ви- дачу громадянину позики  (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (кварти- ри);

– при  посвідченні  договору  довічного утримання;

– при посвідченні  договору  про заста- ву жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

– за повідомленням іпотекодержателя;

– в усіх інших випадках, передбачених законом.

– за повідомленням установи бан- ку, підприємства чи організації про погашення позики (креди- ту);

– за  повідомленням  про  припи- нення іпотечного договору або договору застави;

– припинення чи розірвання дого- вору довічного утримання.

 

Слід  звернути  увагу на те, що відповідно  до Інструкції про по- рядок  вчинення  нотаріальних дій нотаріусами  України  зазначаєть- ся, що нотаріус накладає  заборону при посвідченні  договору застави (іпотеки) житлового  будинку,  гаража, земельної  ділянки  (майнових прав на нерухоме майно) у випадку, якщо це передбачено договором.

Зі змісту статті 73 Закону  України  «Про нотаріат» випливає,  що накладання заборони  є обов’язком  нотаріуса,  тобто норма  закону  є імперативною. Цю неточність, яка є в Інструкції, щодо накладення заборони  при посвідченні  договору застави (іпотеки) житлового  бу- динку, гаража, земельної ділянки (майнових прав на нерухоме майно) лише у випадку, якщо це передбачено договором, необхідно усунути, оскільки  вона може призвести до зловживань як з боку нотаріусів, так і працівників банків.

Зміст  статті 74 Закону  України  «Про нотаріат»,  а саме порядок зняття  заборони  нотаріусом,  також  суттєво  відрізняється від поло- жень Інструкції про порядок вчинення  нотаріальних дій нотаріусами України.  Зрозуміло, що Інструкція передбачила  додатково  випадки зняття заборони, які визначені іншими законами, зокрема Цивільним кодексом  України,  однак  такий  підхід  суперечить  Закону  України

«Про нотаріат».

 

Законодавець у ст. 73  (накладання заборони) Закону  України

«Про нотаріат» зазначив, що заборона накладається нотаріусами  або посадовими  особами органів місцевого самоврядування у конкретно визначених  цією нормою випадках  і в усіх інших випадках, передба- чених законом.  Однак  до ст. 74 (зняття заборони) Закону  України

«Про нотаріат» такі зміни не були внесені згідно із Законом України від 15.12.2005 року №3201-IV,  а тому зняття  заборони  відчуження  є конкретно  визначене і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно  це звузило  можливості  нотаріуса  щодо зняття  забо- рони відчуження  в інших випадках, які визначені  іншими законами, й тим самим ускладнило  для фізичних  та юридичних осіб реалізацію своїх прав. Думається, що це знайде своє відображення у новій редак- ції Закону  України  «Про нотаріат».

Щодо правил вчинення  накладання та зняття заборони щодо від- чуження  об’єктів нерухомого  майна, як нотаріальних дій, ми опису- вати не будемо, оскільки  метою нашої книги є встановлення та чітка регламентація дії нотаря під час вчинення тих чи інших нотаріальних дій з Єдиними  та Державними Реєстрами.

Отже, накладені  заборони  щодо відчуження  об’єктів нерухомого майна підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження  об’єктів нерухомого  майна, аналогічно  і зняття  нотаріу- сом заборони відчуження  цього майна.

Відповідно нотаріус після реєстрації (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого майна виготовляє два примірники витягу про ре- єстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження  об’єктів нерухомого майна, один з яких  протягом  двох робочих  днів надсилає  на адресу особи, яка подавала відповідну заяву, а другий залишає у своїй спра- ві. Витяг  про реєстрацію  (зняття) заборони  відчуження  може бути виданий  особі, яка подала заяву і у день посвідчення нотаріусом, на- приклад, договору іпотеки, спадкового договору, довічного утриман- ня, спільного заповіту та ін.

У разі зняття  заборони  щодо відчуження  за заявою однієї із сто- рін договору застави  (іпотеки) нотаріус надсилає  повідомлення про зняття  заборони щодо відчуження  іншій стороні правочину.