РоздІл І. загальна характеристика електронних реЄстрІвСтворення єдиної електронної бази для обліку окремих нотарі- альних дій, кількості нотаріусів, тощо у 1994 році для нотаріусів Укра- їни було недосяжною мрією. Вперше те, що це може бути реальністю, автор зрозуміла, вивчаючи новий інститут приватного нотаріату на конгресі нотаріусів у місті Гамбурзі (Німеччина) у червні 1993 року. Єдина система обліку заповітів була запропонована нотаріусам для ознайомлення однією з великих нотаріальних контор міста Гам- бурга. Для нотаріусів пострадянських країн це дійсно була технічна революція та, крім цього, свого роду психологічно-моральна зміна стереотипів у нотаріаті. Сьогодні у нотаріаті України успішно впроваджені та діють Єди- ні реєстри, зокрема: 1. Спадковий реєстр, який об’єднав інформацію Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ; 2. Єдиний реєстр довіреностей; 3. Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; 4. Єдиний реєстр нотаріусів; 5. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів. Крім єдиних реєстрів у нотаріаті впроваджені та діють державні реєстри, з якими також щоденно працюють нотаріуси, зокрема: 1. Державний реєстр іпотек; 2. Державний реєстр правочинів; 3. Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Отже, оперуючи двома термінами «єдиний реєстр» та «держав- ний реєстр», необхідно визначити їх зміст та поняття. Поняття «єди- ний реєстр» можна визначити як електронну базу даних, що містить відповідну інформацію необхідну для користувача реєстру. Єдиний реєстр дає змогу узагальнити інформацію, систематизу- вати та впорядкувати цю інформацію, а також здійснювати відповід- ний контроль за нею.
Держателем усіх єдиних реєстрів є Міністерство юстиції Украї- ни, яке забезпечує їх функціонування. Адміністратором усіх єдиних реєстрів (далі по тексту — Адміні- стратор) є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністер- ства юстиції України, яке, відповідно, здійснює технічне та техноло- гічне створення та супровід програмного забезпечення цих реєстрів, надає доступ до них, забезпечує збереження та захист даних, що міс- тяться у єдиних реєстрах. Реєстраторами цих реєстрів (далі по тексту — Реєстратор) є дер- жавні нотаріальні контори; державні нотаріальні архіви; приватні но- таріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором та мають доступ до єдиних реєстрів через інформаційну мережу Міністерства юстиції України, відповідно, вносять інформацію до них (записи), перевіряють необхідну інформацію, про що видають витяги, а також виконують інші функції. Користувачами єдиних реєстрів (далі по тексту — Користувач) є будь-які фізичні та юридичні особи, що уклали відповідні договори з Адміністратором, мають доступ до єдиних реєстрів через комп’ютерну мережу, отримують скорочені витяги з цих реєстрів. Функціонування та діяльність єдиних реєстрів регулюються від- повідними положеннями, які затверджуються наказами Міністерства юстиції України. Створення таких інформаційних електронних баз значно полег- шує діяльність нотаріусів в отриманні відповідної інформації, а та- кож підвищує рівень захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, забезпечує профілактику злочинів проти власності, є гарантією нотаріальної діяльності з боку держави. Звичайно, як у кожній новій справі, а запровадження єдиних реєстрів у діяльність нотаріату ми розцінюємо як реформування нотаріату, є і свої недо- ліки. Зокрема, здійснення оплати за внесення нотаріусом інформації до цих реєстрів є у більшій мірі несправедливим, оскільки, у першу чергу, внести інформацію до єдиних реєстрів це обов’язок нотаріуса, а не його право, а за обов’язок не платять, за його порушення — від- повідають. Крім єдиних реєстрів, у нотаріальній діяльності використовують- ся і державні реєстри. Якщо визначити їх зміст через їх формування,
то можемо відзначити, що це така ж електронна база даних як і у єди- них реєстрах. Якщо ж з огляду правової науки, то державні реєстри створюються на підставі закону і підтверджують офіційне визна- ння державою відповідних фактів. Так, ст. 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом1. Відповідно правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про заставу» застава рухо- мого майна може бути зареєстрована відповідно до закону2. Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній ре- єстрації у порядку, встановленому законом (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»)3. Законодавець, встановлюючи державну реєстрацію іпотеки у державному реєстрі, створює не тільки систематизовану базу інфор- мації, а, зокрема, підкреслює важливість факту реєстрації, оскільки зареєстровані права чи вимоги іпотекодержателя набувають пріо- ритету відносно тих прав чи вимог інших осіб на передане в іпо- теку нерухоме майно, які не зареєстровані у визначеному законом порядку. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», до набрання чинності Законом про державний реєстр прав на нерухоме майно, порядок державної реєстрації іпотек визна- чається Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №4104.
України вiд 28.03.2003 — 2003 р., № 11, стор. 7, стаття 461, код акту 24654/2003. 2 Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 року № 2654-12// Відомості Верхо- вної Ради України вiд 24.11.1992 — 1992 р., № 47, стаття 642. 3 Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-15// Офіційний вісник України вiд 25.07.2003 — 2003 р., № 28, стор. 56, стаття 1362, код акту 25715/2003. 4 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового поряд- ку державної реєстрації іпотек» вiд 31.03.2004 року №410 // Офіційний вісник Украї- ни вiд 16.04.2004 — 2004 р., № 13, стор. 83, стаття 896, код акту 28379/2004.
Законом України від 11.02.2010 року №1878-VI Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об- тяжень» викладений у новій редакції1. Відповідно до нього буде створений Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина інформаційна система, що буде міс- тити відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав. Отже, відповідно до перерахованих нами вище державних реєстрів доєднається ще один Державний ре- єстр, а саме Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Відповідно Держателем, який забезпечує ведення цих Реєстрів, також є Міністерство юстиції України. Адміністратором цих Реєстрів є державне підприємство «Ін- формаційний центр Міністерства юстиції України, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстрів, надання Реєстраторам доступу до них, забезпечує збереження та захист ін- формації, що міститься у державних реєстрах. Реєстраторами цих реєстрів є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, яких далі по тексту ми будемо іменувати одним терміном «нотаріуси», оскільки діяльність нотаріусів як державних реєстраторів є спільною для всіх нотаріусів, не дивлячись на правову форму організації їхньої діяльності. Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме май- но, затвердженого у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року №1692/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 року за №582/17877, яке набрало чинності з 01.10.2010 року, державна реєстрація прав буде проводитись до 01.01.2012 року реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створе- ними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 №1878- VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законо- давчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
За цим Тимчасовим положенням реєстратори БТІ проводити- муть державну реєстрацію права власності та права користування (сервітуту) на об’єкти нерухомого майна, які розташовані на земель- них ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або ін- шими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об’єкти незавер- шеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Ведення усіх реєстрів здійснюється українською мовою. Для ви- готовлення витягів та довідок з єдиних та державних реєстрів інфор- маційної системи Міністерства юстиції України використовуються спеціальні бланки документів реєстрів інформаційної системи Мініс- терства юстиції України. Перелік витягів та довідок з реєстрів, для виготовлення яких використовуються спеціальні бланки, визнача- ється Міністерством юстиції України у відповідних положеннях про ці реєстри. Зразок, опис спеціальних бланків, а також порядок поста- чання, зберігання, обліку та звітності їх витрачання встановлюється Міністерством юстиції України1.
1 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про по- рядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків до- кументів інформаційної системи Міністерства юстиції України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» від 14.07.2004 року № 67/5. // Офіційний вісник України вiд 30.07.2004 — 2004 р., № 28, том 2, стор. 806, стаття 1929, код акту 29459/2004. 2 Наказ Міністерства юстиції України «Про запровадження спеціальних блан- ків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України» від 26.06.2000 № 494/7 Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юс- тиції України від 17 квітня 2001 р. № 315/7// Бюлетень законодавства і юр. практи- ки — 2006 р., № 8.
реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, його опису та введення бланків в обіг»1. Ці бланки є бланками суворої звітності. Для обліку постачання та звітності витрачання цих бланків Дер- жавним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юс- тиції України, утворюється і ведеться Єдиний Реєстр спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юсти- ції України, Адміністратором якого воно виступає. Ці бланки нотаріуси замовляють у Державному підприємстві «Ін- формаційний центр» Міністерства юстиції України шляхом подання письмової заяви до його регіональної філії. Відповідно регіональна філія постачає бланки нотаріусу на підставі супровідних документів, про що вносить відповідний запис до Єдиного Реєстру. Нотаріус веде облік цих бланків у книзі обліку оприбуткування спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністер- ства юстиції України.
КНИГА Зразок обліку оприбуткування спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України
200_ року
Облік витрачання бланків нотаріусами здійснюється також авто- матично програмними засобами прикладного програмного забезпе- чення, за допомогою якого виготовляються документи різних елек- тронних Реєстрів (як єдиних так і державних).
26563/2003.
Нотаріус зобов’язаний забезпечити належне зберігання актів про приймання, передавання бланків, виявлення дефектних, відсутніх бланків, знищення зіпсованих та дефектних бланків. Строк їх збері- гання становить три роки. Відповідальність за наслідки неподання відомостей до Реєстрів (Єдиних та Державних), за вірогідність відомостей, а також за по- милки, допущені при внесенні відомостей, покладається на осіб, які надають інформацію або відомості до цих Реєстрів. Такими особами є, у першу чергу, нотаріуси (Реєстратори). Якщо помилки допустив помічник нотаріуса, то відповідальність при користуванні Реєстром несе особисто нотаріус. Адміністратор у свою чергу здійснює комплекс програмних, технологічних та органі- заційних заходів щодо захисту інформації, що міститься у Реєстрах. Пропонуємо розглянути кожен реєстр зокрема.
| ||||||||||||||||||||||||||
1
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року за № 435-15// Офіційний вісник
Розпочато
« » Закінчено « »
200_
року
1
Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження нового зразка спеці-
ального бланка документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції
України, його опису та введення бланків в обіг» від 06.10.2003 року №
121/5// Офі- ційний вісник України вiд 24.10.2003 — 2003 р., № 41, стор. 179,
стаття 2192, код акту |
