АналІзатор рІвноваги

У рівновазі, здійсненні рухів та положенні тварини в просторі найбільше значення  має вестибулярний аналізатор,  або аналізатор рівноваги,  представлений переддвер’ям внутрішнього  вуха, півколо- вими каналами, вестибулярним нервом і корковою частиною півкуль головного  мозку. Адекватним  подразником рецепторних клітин  вес- тибулярного аналізатора  є зміна положення голови і всього тіла.

Робота 180. Руйнування півколових каналів  у жаби

Мета  досліду:  спостереження за поведінкою  жаби, у якої зруй- новано півколові канали.

Для роботи необхідно: жаба, коркова дощечка, шпильки,  очні но- жиці, гострокінцевий та списоподібний скальпелі,  хірургічний пін- цет, тампони, посудина з водою.

Хід роботи. Жабу  фіксують  шпильками на корковій  дощечці че- ревцем догори. Ротову порожнину широко розкривають, захопивши пінцетом  нижню  щелепу  та  язик.  Ножицями розрізають   слизову основу черепа і знаходять  покривно-клиновидну кістку, хрестопо- дібної форми,  по краях  якої видно білі точки (лабіринти, позначені хрестиками  на рис. 141).

Рис. 141          Рис. 142

Далі в одній з точок гострокінцевим скальпелем  просвердлюють отвір, куди вводять вістря списоподібного  скальпеля. Вміст лабірин- тів (густу білу масу) переносять  на предметне  скельце для розгляду під мікроскопом.

Голова і тулуб такої жаби нахилені в бік зруйнованого лабіринту. Кінцівки з оперованого  боку піджаті, а із здорового — дещо витягну- ті (рис. 142). Рухи  — по колу в оперований  бік. В посудині  з водою жаба також рухається  по колу, нерідко перевертаючись навколо  по- здовжньої осі.

При двобічному руйнуванні  лабіринту  положення голови пряме, однак порушення координації рухів більш виражене. Жаба часто пла- ває на спині. Статокінетичні рефлекси  у неї відсутні.

Контрольні запитання

1. З чого складається периферична частина аналізатора  рівноваги?

2. Наслідки руйнування вестибулярного апарата.

3. Зв’язок аналізатора  рівноваги з іншими аналізаторами.

Робота 181. Розглядання отолітів під мікроскопом

Мета  досліду:  ознайомитись з формою  отолітів  і з’ясувати  їхнє фізіологічне значення.

Хід роботи. Вміст лабіринтів наносять на предметне скельце, додають краплину води, роз- мішують, накривають покривним скельцем  і роз- глядають під мікроскопом.

Отоліти   —  мікроскопічні   кристали   вуглекис- лого вапна  або арагоніту  овальної  форми,  різного

розміру (рис. 143).

Рис. 143

Контрольні запитання

1. Адекватні подразники отолітового апарата та півколових  каналів.

2. Як визначається положення організму при невагомості?