Зоровий аналІзатор

У більшості ссавців зорова система є найбільш досконалим аналізатором,  надзвичайно чутливим  до електромагнітних вип- ромінювань.

Рис. 131

Зоровий аналізатор   складається з рецепторів-паличок 1 і колбочок  2 (рис. 131), сітківки, зорових нервів, провідних шляхів у проміжному та середньому мозку і коркової зони в потиличних частках великих півкуль головного мозку. На рис. 131 показа- но також  мікроелектронну фотогра- фію ділянки зовнішнього членика З колбочки  (пошарова структура  за Мілнером).

За  допомогою  зору  організм  сприймає  інтенсивність освітлен- ня, колір предметів, їхню форму, розмір, розміщення, переміщення в просторі та віддаль до них.

Робота 160. Офтальмоскопія

Мета досліду:  вивчити методику дослідження дна ока в тварин.

Для роботи необхідно: піддослідна  тварина  (кролик), 0,2\%-й роз- чин атропіну, офтальмоскоп, двоопукла лінза, переносна електролам- па, піпетка очна.

Хід досліду. За  8–10  хв до початку  досліду в кон’юнктивальний мішок  досліджуваного  ока  вводять   краплю   0,2\%-го  розчину   ат- ропіну. Останній  розширює  зіницю, і тоді краще видно дно ока. До- слід проводять  в затемненій  кімнаті.  Лампу  ставлять  збоку і трохи ззаду фіксованого кролика.  Притуливши до ока тварини  двоопуклу лінзу, експериментатор ввігнутим  дзеркалом  наводить промінь світ- ла на зіницю кролика і через отвір офтальмоскопа розглядає  дно ока. На рис. 132, а зображено офтальмоскоп, а на рис. 132, б — хід проме- нів у ньому, де 1 — досліджуване  око; 2 — джерело світла; 3 — лінза;

4 — ввігнуте дзеркало; 5 — око дослідника; d — обернене й збільшене

Рис. 132

Рис. 133

зображення сітківки;  О — офтальмос- коп. На рис. 133 показано  дно ока: 1 — жовта пляма; 2 — центральна ямка; 3 — сліпа пляма (місце виходу зорового нерва);  4 — вени сітківки;  5 — артерії сітківки.

Під час дослідження звертають увагу на сосок (місце виходу зорового нерва): на його розміри, форму, колір, стан судин. Потім досліджують  сітків- ку ока.

Контрольні запитання

1. Що таке аналізатор? З яких частин він складається?

2. Назвіть  всі аналізатори.

Робота 161. Доказ існування сліпої плями

(дослід Маріотта)

Мета досліду:  відшукати  сліпу пляму сітківки ока.

Для роботи необхідно: аркуш білого паперу, олівець, лінійка.

Хід роботи. На папері малюють прямокутник розміром 10  3 см із зображенням кружечка діаметром 1,5 та хрестика 0,5 см. Віддаль між

ними — 6–8 см (рис. 134). Закривають ліве око, а правим дивляться на круже- чок,  відсовуючи  поступово  зображен- ня. На певній віддалі від ока (20–25 см) зображення хрестика  зникає.  Поясню-

Рис. 134

ється це тим, що промінь від хрестика потрапляє на сліпу пляму ока

(місце виходу зорового нерва), де немає ні паличок, ні колбочок.

1. Будова сітківки.

Контрольні запитання

2. Фотохімічні процеси в сітківці.

Робота 162. Зіничний рефлекс

Мета досліду:  спостереження за зміною діаметра зіниці отвору в райдужній  оболонці ока (залежно від інтенсивності  освітлення).

Для роботи необхідно: піддослідна  тварина (кролик), джерело світла, олівець.

Хід роботи. В піддослідної  тварини  розглядають зіницю ока при звичайному денному  освітленні.  Потім  очі кролика  закривають  до- лонею і через 20–30 с долоню швидко віднімають. Спостерігають зву- ження зіниць, які розширилися в темряві.

Ввімкнену  електричну  лампочку  то підносять  до ока кролика, то віддаляють.  Різне  освітлення ока супроводжується зміною діаметра зіниць.

Аналогічні досліди можна провести й на людині. Досліджуваний фіксує  погляд на олівці (1 м від ока), після чого олівець швидко на- ближають до очей. Настає звуження зіниць і зведення (конвергенція) зорових осей.

ока.

Контрольні запитання

1. Коли настає звуження,  а коли розширення зіниці?

2. Будова та іннервація райдужної  оболонки.

3. Дія адреналіну  та атропіну на зіницю.

4. Значення конвергенції та дивергенції в оцінці віддалення предмета від

Робота 163. Рефлекси при подразненні рогівки

Мета досліду: спостереження за рефлексами при подразненні ро- гівки.

Для роботи необхідно: піддослідні тварини (кролик, коза, кінь, ко- рова), кінський волос або пір’їнка.

Хід роботи. Волоском  або пір’їнкою дотикаємося до рогівки  ока піддослідної  тварини.  У відповідь  на подразнення рогівки  спостері- гається рефлекторне закривання повік, рухи голови. Тривале подраз- нення викликає сльозотечу.

Контрольні запитання

1. Захисні  пристосування ока.

2. Світлопереломлювальні та світлочутливі середовища ока.

3. Фізіологічне значення  камерної вологи.

Робота 164. Акомодація ока

Мета досліду:  спостереження акомодації шляхом визначення найближчої точки ясного бачення.

Для роботи необхідно: шматочки картону, шпильки, лінійка.

Хід роботи. Шпилькою в картоні роблять два отвори. Віддаль між ними не повинна  перевищувати 1,5 мм. Розглядають шпильку  через отвори в картоні на віддалі 3–4 см від ока. Потім шпильку поступово віддаляють доти, поки вона не перестане подвоюватись (проміння від предмета сходиться на сітківці). Вимірюють віддаль від картону до шпильки.  Воно й відповідає  найближчій точці ясного  бачення  (для нормального  ока 10–15 см). З віком кришталик ущільнюється, опук- лість його зменшується, точка найближчого бачення  відсувається в далечінь, настає стареча далекозорість (пресбіопія).

Контрольні запитання

1. Що таке акомодація  та адаптація ока?

2. Яке око називають  короткозорим, а яке далекозорим,  чому?

Робота 165. Світловий контраст

Мета досліду:  ознайомитись з явищами  одночасної індукції.

Для роботи необхідно: кольорові олівці, папір, лінійка.

Хід роботи. На чорному та білому папері малюють сірий квадрат

2,5  2,5 см (рис. 135).

Під впливом білого кольору збудливість одних нейронів кор- кової   частини   зорового   аналіза-

тора підвищується, а інших — зни- жується.

Рис. 135

лад.

Контрольні запитання

1. Відмінності одночасної індукції від послідовної.

2. Що називають  позитивною та негативною  індукцією?  Наведіть  прик-

Робота 166. Визначення кольорових аномалій  (дальтонізм)

Мета  досліду:   ознайомлення з  методикою  визначення  кольо- рових аномалій.

Для роботи необхідно: набір кольорових  олівців, вовняних  ниток. Хід роботи. Досліджуваному пропонують підібрати на сірому фоні кольори,  що мають схожість із запропонованим експериментатором. Дослідження рекомендується проводити з трьома кольорами: світло-

зеленим, рожевим і яскраво-червоним.

Контрольні запитання

1. Функціональне значення  паличок і колбочок.

2. Трикомпонентна теорія кольорового зору Ломоносова–Гельмгольца.

Робота 167. Зорові ілюзії

Мета досліду:  ознайомитись з явищами  іррадіації у зоровому аналізаторі.

Для роботи необхідно: папір, лінійка, олівець.

Хід роботи. На папері викреслюють дві лінії однакової довжини, але з різним напрямом  додаткових штрихів. При розгляді ліній одна з них здається довшою (рис. 136, а).

Світлий  квадрат на чорному фоні здається  більшим, ніж темний на білому фоні (рис. 136, б).

Темний  костюм дещо зменшує  повноту, а світлий  підкреслює  її

(рис. 136, в).

Рис. 136          Рис. 137

Контрольні запитання

1. Що таке астигматизм?

2. Сферична та хроматична аберації.

3. Що називається ілюзією?

Робота 168. Бінокулярний зір

Мета досліду: підтвердити в експерименті,  що при розгляді пред- метів двома очима ми відчуваємо обсяг і глибину розташування пред- мету.

Для роботи необхідно: олівець, текст книги.

Хід роботи. Читаючи,  перед очима ставимо олівець і закриваємо одне око. При цьому окремі літери випадають з поля зору. Двома очи- ма читаємо без перешкод, незважаючи на непрозорість олівця.

Контрольні запитання

1. Фізіологічне значення  кришталика.

2. Що таке бінокулярний зір?