ШкІрний аналІзатор

Однією  з важливих  функцій  шкіри  є сприйняття зовнішніх  по- дразнень.  У шкірі містяться  рецептори,  подразнення яких викликає тактильне  (дотику й тиску), температурне  (тепла й холоду) та больо- ве відчуття.

Тактильні подразнення сприймаються тільцями Меркеля,  Мейс- нера, Фатер-Пачіні, холодові — колбочками Краузе, теплові — гронами Руффіні, больові подразнення — вільними  нервовими  закінченнями,

Рис. 138

розміщеними між епітеліальними клітинами або в їхній цитоплазмі (рис. 138, де а — вільні нервові закінчення;  б — тільце Меркеля;  в — тільце Мейснера;  г — нервове сплетення навколо волосяної  цибули- ни; д — колба Краузе; е — тільце Гольджі-Мацоні).

Робота 175. Рефлекси, які мають клінічне значення

Мета досліду:  ознайомитись з деякими  рефлексами, що вико- ристовуються у ветеринарії.

Для  роботи необхідно: піддослідна  тварина  (кінь),  волосяна  щі- точка, прилад з гострим наконечником, прилад з наконечником у ви- гляді куба (площа тиску до 100 мм2).

Хід роботи. Коня фіксують  в станку або за вуздечку,  дотримую- чись правил безпеки.

1. Рефлекс вінчика. Приладом з наконечником у вигляді куба натискують  на шкіру вінчика  тварини  до появи  руху кінцівки.  При появі больової чутливості  враховують  збудливість тварини, силу по- дразнення,  тривалість  і характер реакції.

2. Рефлекс холки і пахвини. Волосяною  щіточкою доторкаються до шерсті холки та паху. Подразнення викликає скорочення  підшкір- них м’язів і дрижання  шкіри.

3. Рефлекс хвоста. Дотик  до шкіри внутрішньої поверхні  хвоста супроводжується притисненням хвоста до проміжності.

4. Анальний  рефлекс. Подразнення шкіри в ділянці ануса викли- кає скорочення  зовнішнього  анального сфінктера.

1. Функції шкіри.

Контрольні запитання

2. Назвіть  рецептори шкіри.

Робота 176. Дослід Арістотеля

Мета досліду:  спостереження тактильної ілюзії.

Для роботи необхідно: горошина або невелика  кулька.

Хід роботи. Перехрестивши вказівний та середній пальці, їхніми суміжними  частинами дотикаються до горошини (рис. 139). Виникає відчуття двох горошин.

Рис. 139

У звичайних умовах одночасне подразнення точки а середнього і точки б вказівного  пальців  можливе  тільки  двома предметами.  Це веде до утворення в тім’яній частині кори великих  півкуль відповід- ного відчуття, яке й є джерелом даної ілюзії.

Ефект досліду Арістотеля можна отримати, торкаючись перехре- щеними пальцями до кінчика носа.

Контрольні запитання

1. Суть тактильної ілюзії.

2. Що відбивають наші відчуття?

3. Як можна перевірити  дані органів відчуття?

Робота 177. Адаптація температурної чутливості

Мета  досліду:  ознайомитись з адаптацією  (звиканням) холодо- вих та теплових рецепторів шкіри.

Для роботи необхідно: три ванночки  з водою (в першій ванноч- ці температура води 10°С, в другій — 25, в третій — 40°С), термо- метри.

Хід роботи: Кисть  лівої руки  занурюють  в холодну  воду з тем- пературою 10°С, а правої — у воду з температурою 40°С. Через 2–5 хв, коли зникне температурне  відчуття, обидві кисті швидко переносять у воду з температурою 25°С. При цьому ліва рука буде відчувати  те- пло, а права — холод.

Контрольні запитання

1. Чим пояснюється різниця  в сприйнятті рецепторами  шкіри темпера- тури 25°С?

2. Причина адаптації.

Робота 178. Визначення холодових, теплових і больових точок шкіри

Мета  досліду:  знайти  на шкірі людини  рецептори,  подразнення яких дає відчуття холоду, тепла та болі.

Для  роботи необхідно: шпильки,  крижана  вода, кип’яток,  олівці червоного, зеленого та синього кольорів, лінійка.

Хід роботи. На тильній поверхні шкіри кисті руки досліджуваному окреслюють  олівцем  ділянку  розміром  2  2 см. Спочатку  холодною, а потім нагрітою до 60°С голівкою шпильки торкаються  до різних то- чок окресленої  поверхні. Знайдені холодові точки відмічають синім,

а теплові  — червоним  олівцем.  Вістрям  шпильки  знаходять  больові точки і відмічають зеленим олівцем.

Підраховують і порівнюють  кількість  холодових,  теплових  і бо- льових точок на 1 см2  поверхні шкіри.

Примітка. У людини на 1 см поверхні шкіри в середньому 50 больових,

25 тактильних, 12 холодових та 1–2 теплових точок.

Контрольні запитання

1. Що таке вібриси та яке фізіологічне значення  їх?

2. Де найбільше точок тактильної чутливості?

Робота 179. Визначення просторового порога

(естезіометрія)

Мета  досліду:  визначити просторовий поріг на різних  ділянках шкіри людини.

Для роботи необхідно: естезіометри  (рис. 140) або креслярський циркуль з затупленими кінцями, лінійка, пов’язка на очі.

передньо проводять  кілька дослідів, щоб досліджуваний міг  вільно  розпізнавати

Рис. 140

відчуття  одного і двох дотиків. Ніжки  естезіометра  слід прикладати до шкіри одночасно і з однаковим  тиском. Потім досліджуваному за- кривають  очі й, торкаючись  до шкіри ніжками  естезіометра,  запиту- ють в нього, скільки  він відчуває  дотиків — один чи два. При певній віддалі між ніжками досліджуваний замість одного починає сприйма- ти два подразнення. Ця віддаль і буде пороговою.

Дослід проводять  в певній послідовності.  Спочатку  досліджують кінчики пальців, потім кінчик носа, лоб, передпліччя та шию.

Примітка. Значення просторового порога залежить від місця розташуван- ня досліджуваної ділянки  шкіри. Так, на шкірі спини та шиї воно дорівнює

40–70 мм, на плечі та передпліччі — 25–40, на лобі — 20–25, на кінчику носа —

6–7, на кінцях пальців рук — 2 мм.

Контрольні запитання

1. Що таке просторовий поріг?

2. Де найбільша  гострота відчуття дотику?

3. Як називаються рецептори утворення,  які сприймають дотик і тиск?