РоздІл 2. основнІ поняття про безпеку життЄдІяльностІ людини та суспІльства

Визначення поняття безпеки. Основні поняття та  визна- чення безпеки життєдіяльності. Рівновага в системі «людина – життєве середовище». Безпека абсолютна та відносна. Жит- тєдіяльність – як процес  існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб  і можливостей. Система «лю- дина – життєве середовище» та її компоненти. Аксіома про по- тенційну небезпеку діяльності людини. Об’єкти та цілі безпеки життєдіяльності в системі «людина – життєве середовище» різного  рівня. Ергономічні принципи безпеки, сумісності людини з технікою та середовищем. Ергономіка та умови праці. Кате- горії тяжкості праці.

Теоретично безпеку  людини,  суспільства  повинні  гарантувати закони держави в різних сферах діяльності: в природній  – природо- охоронне  законодавство, у виробничій  та соціальній  – адміністра- тивне, господарське, карне та інші розділи права. Саме вони повинні регулювати відношення між людьми в суспільстві, їх відношення до природи, оточуючого середовища. Положення законодавства, будь- якого розділу права є теоретичними основами певного напрямку сучасних наук: фундаментальних (хімічні, біологічні, фізичні, мате- матичні),  соціологічних (політика внутрішня,  політика  зовнішня) та  гуманітарних   (правознавство, культурологія, мистецтво). На- уковий аналіз чинників, що впливають на безпеку кожної окремої людини, всього суспільства складає основу курсу, його теоретичні засади, без яких не може бути практичних умінь, адекватних  дій у певній ситуації.

Безпека  – стан, при якому  явища,  процеси, об’єкти, не можуть завдати шкоди, несумісної із здоров’ям та життям людини, її бла- гополуччям.  Безпечний стан не може виникнути сам по собі, як правило  для цього потрібно витратити енергію, час та інформацію. Отже,  це ентропійний  процес, який  потребує  витрат  матеріалів,  а отже енергії для підтримання безпечних умов життєдіяльності. Без- пеку можна розглядати і як відсутність недопустимого негативного ризику,  пов’язаного  з можливістю  завдати  будь-якої  шкоди, навіть

мінімальної. Стан, протилежний безпечному – небезпека. Згідно За- кону України  «Про захист населення і територій  від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» небезпека – це порушення  нормальних умов життя  і діяльності  людей на окремій території чи об’єкті. Безпека  людини залежить від стану об’єктів, процесів, що оточують її. На об’єктах підвищенної  небезпеки  вико- ристовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються  або транспортуються одна або кілька небезпечних  речовин, організмів, які є реальною загрозою життю та здоров’ю людей, виникненням надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

Безпека життєдіяльності людини – комплексний стан, при якому вірогідність  здійснення негативнhого  ризику мінімальна  в будь-яких умовах  її діяльності.  Отже,  безпека  пов’язана  з визначенням ризику. Ризик – вірогідність виникнення події з певними небажаними наслідка- ми – травма, хвороба, смерть, аварія – руйнування об’єкта. Підвищення вірогідності  проявлення ризику  формує  небезпеку,  як протилежність безпеки. Безпека  життєдіяльності людини  стала особливо актуальною в наш час, коли могутність  цивілізації стала порівняною з природною. У світі нараховується більше 500 млн інвалідів  і кожний  п’ятий – ре- зультат  нещасного випадку  у виробництві, побуті або в природі. В се- редньому протягом  року на Землі  травмується біля 20 млн, а гине 500 тис. людей. У США щорічно гине у виробничих умовах 14 тис. людей, отримують травми 2,3 млн, в тому числі у дорожньо-транспортних поді- ях гине більше 60 тисяч і понад 2 млн стають інвалідами. В Україні лише в побутових  умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щоріч- ному зростанні майже на 10\%. Світова статистика  свідчить, що 60–80\% нещасних випадків це результат невміння передбачити, розпізнати при- ховану небезпеку, невміння оцінити ризик і узгоджувати його із своїми можливостями, які визначаються психо-фізіологічними властивостями організму та станом техніки.

З усіх найбільших промислових аварій 56\% відбулися  протягом останніх десятиліть,  в тому числі третина  з них в останні 15 років. Одночасно   збільшилися руйнівні  наслідки  аварій.  При  аварії  на АЕС в Уіндскнілі (Великобританія) в 1957 році загинуло 13 чоловік і радіоактивному зараженню піддалася територія  площею в 500 тис. кв. км. В 1979 році при аварії на АЕС «Три Майл  Айленд» у США (1979  р.) шкода склала  1 млрд доларів.  При  аварії  на Чорнобиль- ській АЕС загинуло 30 людей, було евакуйовано 115 тис. чоловік, 17 млн людей потрапили в зону радіохімічного зараження.

У хімічній, нафтопереробній промисловості щорічно відбува- ється біля 60 катастроф,  в яких гинуть 100–150  людей і завдається шкода до 100 млн доларів. В грудні 1984 р. в Індії на заводі амери- канської компанії «Юніон карбайд» сталася аварія, в результаті якої загинуло  3750 людей, інвалідами  стали 20000, а 200 тис. отримали різні захворювання.

Нехтування правилами безпеки, незнання  основних принципів ергономіки завжди призводить  до вкрай важких наслідків. Приклад цього – події в селі Новобогданівці Запорізької області, де влітку

2004 року вибухи на військових  складах нанесли велику матеріаль- ну та психічну шкоду населенню. На людину постійно діють чинни- ки, які можуть негативно впливати  на її фізіологічний та психічний стан і щоб забезпечити безпечні умови життя  потрібно знати їх ме- ханізм дії, знати їх природу.

Питання

1.   Що таке безпека, небезпека, які її ознаки?

2.   Що таке безпека життєдіяльності людини, її стан?

3.   Як безпека пов’язана з ризиком?