5.10. залози внутрішньої секреції – хімічні регулятори діяльності людини

Залози внутрішньої секреції або ендокринні  залози виділяють  у кров’яне русло біохімічно  надзвичайно активні  речовини  – гормо- ни, які хімічними  впливами  на певні системи організму регулюють життєдіяльність людини. Разом з нервовими імпульсами  вони утво- рюють нейро-гуморальну систему регуляції функцій  організму.

Гормони (гр. – приводити  у рух, регулювати) надходять  безпо- середньо у кров, лімфу, або в спинномозкову рідину, чим забезпечу- ється їх активний і достатньо швидкий вплив на весь організм. Вони утворюються  не тільки  в спеціалізованих клітинах  – залозах, але й у стінках стравотравильного тракту, нирках, печінці. Утворюються вони безупинно,  але в дуже малих кількостях – міліграмах,  мікро- грамах за добу. Активність гормонів виявляється тільки після їхньо- го контакту з мембранами  клітин, яким вони адресовані. Основною гормональною системою є гіпоталамус, гіпофіз та наднирки. Гіпота- ламус виконує роль вищого підкіркового  ендокринного  регулятора. В ньому виробляється особливий  нейросекрет  – речовина,  яка ак- тивно впливає на функції гіпофіза, що регулює функції наднирок, підшлункової, щитовидної,  паращитовидної і статевих залоз.

Важливим є епіфіз – фотонейроендокринний датчик, що реагує на яскравість світла, пов’язаний  з системою імунітету  і контролює процеси старіння  організму. Гіпофіз синтезує  гормони: соматотроп-

ний (регулює  білковий  обмін, контролює  ростові процеси);  гонадо- тропні (регулюють  формоутворюючі функції тканин, секреторну функцію статевих залоз); тиреотропний гормон контролює  про- дукцію гормонів щитовидної залози, ріст епітелію, впливає  на пара- щитовидні  залози, збільшуючи  вміст кальцію у крові; адренокорти- котропний гормон  (АКТГ)  регулює  функцію  коркового  прошарку наднирок. Його вплив посилюється в стресових ситуаціях  тривоги, перенапруги,  активних  емоціях і при цьому в крові зростає концен- трація адреналіну.

Щитовидна  залоза – регулює  білковий  обмін, процеси  росту і розвиток  організму  і продукує  трийодтиронін, тиреойодин – гор- мони, що містять  йод, кальцитонін, який  регулює  обмін кальцію  в організмі. При гіпофункції  (низька активність) залози  розвиваєть- ся слизуватий набряк  – мікседема. Тоді порушується обмін білків, психічний  розвиток,  статева функція.  При нестачі йоду в організмі розвивається ендемічний  зоб, при якому  залозиста  тканина  силь- но розростається. Гіпофункція залози  веде до кретинізму,  затрим- ці росту, розладу  психіки,  інфантилізму, іноді веде до ідіотії. При гіперфункції (підвищена активність) виявляється базедова  хворо- ба – підвищений обмін речовин,  порушується серцева  діяльність, з’являється витрішкуватість очей, швидка стомлюваність,  схуднен- ня, пітливість.

На задній поверхні щитовидної залози розташовані 4 тільця розміром  4–6 мм – паращитовидні  залози, які продукують  парати- реоїдний  гормон, що посилює  роботу клітин,  які руйнують  кістко- ву тканину  – остеокластів  і сприяють  переходу кальцію з кісткової тканини  у кров. Гіпофункція цієї залози  веде до порушення  росту, розрастанню  кісткової  тканини, кістяка, зубів. При видаленні  її ви- никає  тетанія  – судомні скорочення  скелетної  мускулатури, роз- лад дихання і смерть.

Виделочкова або зобна залоза, або тимус – розташована за гру- диною. Розміри її змінюються  з віком. У новонароджених вона ва- жить біля 12 г і до 14–15 років досягає максимуму – 30–40 г. Надалі, з віком  спостерігається інволюція  – зменшення:  до 25 років  вона важить  25 г, у 60 – менше 15, 70 років – всього біля 6 грамів. Вона продукує  лімфоцити або тимоцити і контролює  імунні реакції ор- ганізму, пов’язані з виробленням антитіл  до різноманітних антиге- нів, тобто забезпечує  імунітет (гр. – вільний від сплати боргу, будь чого). Ця важлива  функція руйнується, коли організм не може ви-

робляти  антитіла, наприклад при синдромі набутого імунодефіциту

(СНІД).

Підшлункова  залоза  регулює  вуглеводний обмін за допомогою гормонів  – інсуліну  та глюкагону.  Інсулін  посилює  окисні  проце- си, збільшує  проникненість мембран  клітин  для цукрів.  Глюкагон сприяє  виведенню  глікогена  з печінки  в кров і його перетворенню у цукор, що веде до гіперглікемії.  Надлишок цукру  видаляється із сечею (глюкозурія). Ліпокаїн регулює фосфоліпідний і жировий об- міни, попереджує  ожиріння печінки, посилює окислення жирних кислот. Підшлункова залоза продукує також калікреїн – судинороз- ширювальний чинник  – вазотонін – регулятор  блукаючого  нерва і центропнеїн  – регулятор  тонусу (активності) дихального  центру. При гіпофункції цієї залози виникає цукровий діабет – не засвоєння цукрів, що стають отрутою для організму.

Наднирки – виділяють більше 40 гормонів, які ділять на: мінера- локортикоїди – дезоксикортикостерон, альдостерон, що регулюють мінеральний і водний обміни. Кортизон і дегідрокортизон регулю- ють синтез  глікогена,  затримують  розщеплення вуглеводів  і їх пе- ретворення у жир. Кортизон  має високу протизапальну активність. Кортикостерон і дегідрокортикостерон підвищують  рівень цукру в крові. Група стероїдних гормонів стимулює фізичну працездатність, знижує  стомлюваність скелетних  м’язів. Мозковий шар наднирок продукує адреналін і норадреналін.  Вони стимулюють  активність вуглеводного  обміну, збільшують  концентрацію  цукру в крові, під- силюють споживання глікогена  з печінки і м’язів, збільшують  пра- цездатність та агресію.

Статеві залози: чоловічі – виділяють  у кров гормони: тестосте- рон, андростендіол, які визначають вторинні статеві ознаки (воло- сяний покрив, збільшення м’язів, витривалості, часто підвищується агресивність,  збільшується швидкість  визрівання сперматозоїдів), рівень  білкового  і вуглеводного  обмінів,  зменшують  синтез  гліко- гена в печінці, впливають  на здатність запліднення, на виникнення ерекції. Жіночі статеві залози розташовані всередині тіла – в області малого тазу. Вони продукують гормони – естрол, естріол, естрадіол, які регулюють циклічне (приблизно 27 діб) дозрівання жіночих ста- тевих клітин – яйцеклітин та плин вагітності.

У чоловіків  статеві гормони  утворюються  в яєчках  – у спеціа- лізованій  сперматогенній тканині,  яка  розташована не в середині тіла. Для нормального  функціонування цього органу потрібна дещо

нижча температура,  ніж всередині  тіла. В яєчках  неперервно  утво- рюються  сперматозоїди, які постійно  рухаються  до простати.  Для їх нормального  функціонування необхідна температура  не вище 32 градусів за шкалою  Цельсія.  Підвищення температури,  наприклад при носінні тісної натільної білизни, знижує активність спермато- генної тканини. З-за цього знижується кількість, активність, рухли- вість сперматозоїдів,  що дуже важливо  для нормльного  запліднен- ня, для чого їх необхідно 150–200  млн. Порушення активності  цієї тканини  – одна з причин чоловічого безпліддя, яке стало характер- ним для  сучасних  чоловіків.  Це явище  комплексне  і залежить  від умов житя  – хімізоване  середовище,  вплив  високочастотних елек- тромагнітних  випромінювань, вживання алкоголю, тютюнопаління, наркотиків,  інших хімічно активних  речовин, що можуть міститися у продуктах харчування, питній воді, повітрі.

Простата – залоза, яка є тільки у чоловіків. Її функція – ство- рення  умов  для  дозрівання сперматозоїдів до їх здатності  заплід- нити  яйцеклітину. Для  цього вона виробляє спеціальний секрет – сперму, в'язку рідину в якій існують чоловічі статеві клітини. Через переохолодження, хімічного отруєння,  дії радіоактивних речовин, випромінювань, інфекцій  в неї може утворитися пухлина  – добро- якісна або злоякісна. Тому, після періоду зрілості необхідно про- ходити  періодичний медичний  огляд.  Чоловікам – у андрологів, жінкам  – у гінекологів,  дотримувати правил  гігієни,  певних  норм сексуальної активності.

Таким  чином, гормони  залоз  внутрішньої секреції  визначають гармонію всіх процесів в організмі, контролюють  нейрогуморальну регуляцію процесів в ньому. Гормональна  активність  безупинно  на- ростає  з віком. У дитячому  віці, як і в старечому,  спостерігається деяка дисфункція, тобто непогодженість у роботі і розвитку  залоз. Це відбивається на поведінці дорослих, дітей, їхньої активності,  що особливо яскраво виявляється в період статевого дозрівання.

Питання

1.   Що таке залози, їх види, функції ?

2.   Охарактеризуйте систему ендокринних залоз.

3.   Від чого залежить робота залоз, як вони впливають на жит- тєдіяльність організму?

4.   Які функції та значення статєвих залоз?