5.2. нервова система та безпека людини

Це одна з найважливіших систем, бо виконує  контрольно- регуляторні,  управлінські  функції.   Важливим  елементом   систе- ми є нервовий центр – сукупність  нейронів,  які здійснюють  певну функцію або рефлекс (лат. – відбиття, відображення). Рефлекс – це відповідна  реакція  на дію подразника, причому  вона повинна  бути адекватною  характеристикам подразника. Тому  кожний  нервовий центр  відповідає  за  формування одного  певного  рефлексу.   Пер- шим заговорив  про рефлекси  видатний  учений – математик,  фізик

17 століття  Рене Декарт. Створив  теорію рефлексів  на початку ХХ ст. видатний  російський  учений І.П. Павлов – лауреат Нобелівської премії.

Умовні, або набуті рефлекси – це основа вищої нервової діяльнос- ті (ВНД) людини – мова, мислення,  пам’ять, емоції, характер, тем- перамент  – основа психічної  діяльності  людини. Мозок, або великі півкулі – самий дивовижний витвір природи – скупчення нервової тканини, що контролює і регулює всі функції організму, його реакції на дію зовнішнього  та внутрішнього  середовищ.

Головний мозок людини містить 14–16 млрд нервових клітин, основна кількість  яких зосереджена  в корі його великих півкуль.

У мозку виділяють  еволюційно  древню частину  – стовбурну  і більш пізню – великі півкулі.  Він складається з багатьох відділів, що виконують різноманітні функції, але основних відділів п’ять: довгастий  мозок, міст, середній мозок (утворюють стовбурну  час- тину мозку, де розташована ретикулярна формація), мозочок, ве- ликі півкулі.. Площа кори від 1470 до 1670 кв. см, що значно пере- вищує площу внутрішньої поверхні черепа. Через  це кора зібрана в складки,  які  утворюють  звивини  та борозни.  Кількість  звивин в усіх людей приблизно однакова,  але малюнок,  який  вони  утво-

рюють, також різний, як і папілярні  лінії на пальцях.  На поверхні кори розташовані кінцеві  частини  всіх аналізаторів і багатьох не- рвових центрів, які зображені на рисунку. На лівій півкулі – центр мови, письма, читання, рахування, словесного запам’ятовування, логічного та абстрактного мислення. Права півкуля відповідає за емоційність  промови  – інтонацію  і промовистість, фіксацію  уяв, розпізнавання геометричних  фігур. Проте працюють обидві півку- лі в тісній співдружності.

Для великих півкуль характерна  біоелектрична активність – ко- ливання електричних потенціалів,  які вперше зареєстрував в 1913 р. В.В.Правдич–Немирович за допомогою електроенцефалографа, катод- ного осцилографа. Ця активність характеризується чотирма основни- ми біоелектричними ритмами, частоту яких вимірюють в Герцах. За частотою, в порядку  її зменшення  вони утворюють два ряди: швидкі коливання – α(альфа)-ритм (8–13 Гц) та β(бета)–ритм 13–30 Гц і по- вільні коливання електричної активності  мозку: найбільш повільний Δ(дельта)-ритм (0,5–3,5) Гц і Θ (тета)-ритм (4–7  Гц). Альфа–ритм реєструється в стані спокою і закритих  очах. Під час сну – дельта- ритм, але при так званому парадоксальному сні, коли активність моз- ку різко  підвищується і сняться  сни, проявляються альфа-  та бета ритми одночасно. Бета-ритм  проявляється при емоційному  збу- дженні, розумовій  роботі, або у стані спокою при відкритих  очах. Ці дані використовують в електроенцефалографії – метод дослідження фізіологічного стану мозку при ушкодженнях та хворобах, наприклад пухлинах.

При відсутності  кровопостачання до мозку його біоелектрична активність  зникає.  Метод  дослідження біоелектричної активності мозку широко  застосовують  в медицині,  психології. Впливаючи  на ритмічну  активність  мозку, наприклад за допомогою ритмічно  по- вторюваних  звуків, музики, особливо тієї, що не має мелодії, або хі- мічних препаратів,  електромагнітних коливань  можна впливати  на поведінку людини, змінювати  її психічний стан.

Продовженням головного мозку є спинний мозок, який здійснює дві головні функції – рефлекторну, що контролює рухові, вегетатив- ні рефлекси  і провідникову – контролює  роботу  внутрішніх  орга- нів і кістякової мускулатури. Від нього залежить  рухова активність організму, стан його внутрішніх  органів. При його ушкодженнях – травмах виникає  паралізація певних органів.

Питання

1.   Які структурні елементи нервової системи мають значення для  безпеки людини?

2.   Що таке рефлекси, їх значення у безпеці людини?

3.   Які функції основних відділів головного мозку формують без- пеку  організму

4.   Що таке біоелектрична активність мозку, її значення у без- пеці людини?

5.   Яка  роль  головного і спинного мозку в забезпеченні безпеки людини?