Статистичні розподіли втратРозглянемо кілька типових варіантів залежності між імовірністю і величиною збитку, що може нам дати деякий набір подій для окремого виду ризику.
На рис. 3.1 представлений варіант функції розподілу величини збитку для відмовлень деякої промислової установки. Невеликі збитки відбуваються з найбільшою частотою. Такі випадки відповідають відмовленням окремих деталей установки, дрібним неполадкам, що можуть бути усунуті без особливих витрат. Максимальні збитки відповідають великим аваріям, аж до повного руйнування установки. Імовірність настання таких випадків найменша. Ця область збитків відповідає правій частині діаграми. Діаграма будується так: горизонтальна вісь поділяється на рівні інтервали; групуються всі події з розмірами збитків, що попадають у виділений інтервал на горизонтальній осі і відбулися протягом розглянутого періоду (року); підраховується загальна кількість випадків збитків для даного інтервалу і нормується на загальне число випадків збитків протягом розглянутого періоду (таким способом розраховується імовірність виникнення збитків, що мають величину усередині виділеного інтервалу);
На рис. 3.4 видно, що, порівняно з рис. 3.3, імовірність настання самих маленьких збитків зменшилася. Це можна пояснити наступним: протягом року обов'язково відбуваються які-небудь несприятливі ситуації, крім того, на діаграмі з'явився максимум, що відповідає найбільш ймовірному значенню збитку. Діаграми, показані на рис. 3.3 і 3.4, виявляють дві загальні властивості, що характерні для розподілів втрат різного типу: дискретність і неповнота представлених даних. Дійсно, на графіках є області, де дані відсутні з різних причин. Ця обставина створює певні складності для застосування методів теорії бутнє, дані про ресурси, зокрема про природні, розрахункова потреба та попит на майбутнє являють собою в дійсності сто-хастичні величини, відомі нам лише з певною імовірністю. Тому завдання побудови оптимального плану також повинна розглядатись як завдання стохастичного програмування. Ця обставина, окрім ускладнення процесу розв'язування, принципово впливає на оцінку ефективності рішень та ціноутворення". Життєздатність такого важливого методу економічного аналізу, як міжгалузевий баланс, залежить від ступеня розробки і застосування ефективних способів урахування невизначеності в міжгалузевих дослідженнях. Оскільки існує значний доробок у сфері термінованих моделей, постає питання про необхідність використання нагромадженого потенціалу для планування і прийняття рішень при невизначеності. Між методам оптимального планування при визначеності та невизначеності є певний зв'язок. Оптимальне планування при невизначеності збагачує принципи та методи оптимального планування в умовах визначеності. Чисельні метод детермінованих задач математичного програмування (лінійне, опукле, нелінійне, дискретне програмування), їх програмне забезпечення, методи інформаційного наповнення моделей, їх економіко-математичного аналізу доцільно використовувати також при розробці методів планування при невизначеності. Однак методи детермінованого оптимального планування не можна механічно застосовувати для планування в умовах невизначеності. Прийняття рішень при невизначеності має певні особливості, тому твердити про наявність простого та універсального прийому, застосування якого дає можливість "забути" про невизначеність, "зводячи задачу до попередньої", досить ризиковано. Розглянемо деякі методи врахування невизначеності параметрів з використанням оптимізаційних моделей. компенсацію можуть бути зарезервовані в бюджеті підприємства на черговий фінансовий рік у розмірі їхнього середнього значення. Події, які характеризуються середніми і відносно рідкими витратами, виникають набагато рідше. До випадків такого роду зазвичай приводять серйозні, але тимчасові і переборні ушкодження технічних систем чи, наприклад, невиконання договірних зобов'язань згідно з контрактами. Деякі ризики мають територіальний розподіл. Це відноситься, зокрема, до всіх природних ризиків. Існують спеціальні карти, на яких нанесена імовірність виникнення землетрусів, повеней, зсувів та інших стихійних лих у різних районах земної кулі. Аналіз розвитку несприятливої ситуації на підприємстві містить у собі як обов'язковий елемент визначення ступеня впливу руйнівних факторів на об'єкти, які знаходяться на різній відстані від джерела небезпечної дії. Особливістю моделей прийняття рішень в умовах невизначеності є їх нормативний характер. Вони дають змогу відповісти на питання: як діяти для досягнення певної мети, наприклад, забезпечення максимальної ефективності. Теорії корисності та очікуваної ефективності не можуть повною мірою задовольнити вимоги знаходження конструктивних рішень; вони лише дають інструмент для виміру ефективності рішень. Моделі, побудовані на основі таких теорій, називаються дескриптивними. Синтез теорій корисності, очікуваної ефективності та оп-тимізації моделей дасть можливість формулювати нормативні моделі активного ризику, які реалізують конструктивний підхід при формуванні планів в умовах ризику. Нормативи витрат про способи, особливо при прогнозах на майбутнє, дані про ресурси, зокрема про природні, розрахункова потреба та попит на майбутнє являють собою в дійсності стохастичні величини, відомі підприємцю лише з певною імовірністю. Тому завдання побудови оптимального плану також повинне розглядатись як завдання стохастичного програмування. Ця обставина, окрім створення процесу розв'язування, принципово впливає на оцінку ефективності рішень та ціноутворення. Численні методи детермінованих задач математичного програмування (лінійне, опукле, нелінійне, дискретне програмування), їхнє програмне забезпечення, методи інформаційного наповнення моделей, їхнього економіко-математич-ного аналізу доцільно використовувати для розробки засобів планування при невизначеності. Питання для поглибленого засвоєння знань У чому полягає економічний смисл невизначеності як поняття? Якими способами здійснюється урахування невизначеності? Як використовується теорія ймовірності при ідентифікації невизначеності? У чому полягає сутність суб'єктивної ймовірності? Чим відрізняється статистична невизначеність від нестатис-тичної? Які причини породжують невизначеність? Які види втрат виникають за умов невизначеності? Які характерні риси притаманні втратам у виробничому процесі? Які причини зволікають на втрати в комерційному підприємництві? Які особливості відрізняють втрати у фінансовому підприємництві? У чому полягає специфіка оптимального планування за умов невизначеності? Тестові завдання для самоконтролю
Задачі для самостійної роботи Задача 1. Визначте ризики по підприємству на основі даних аналітичного балансу (табл. 1, 2). Складіть портфель ризиків, поділивши їх на відомі і передбачувані. Таблиця 1 Аналітичний баланс підприємства
Визначте: а) очікуваний прибуток підприємства і показник критерію оцінки ризику для зовнішнього чинника; б) внутрішній рівень ризику по підприємству; в) розрахуйте критерій урахування ризику на основі наведеної інформації. Обгрунтуйте можливі управлінські рішення. Задача 3. У звітному періоді на підприємстві було зареєстровано 365 договорів постачання товарів на суму 324 тис.грн. Термін дії - один квартал. Аналіз дисципліни виконання договірних зобов'язань показав, що 39 договорів були виконані з відстрочкою поставки на 3 дні, загальна сума — 129, 5 тис. грн, а три договори сумою 14,2 тис. грн не були виконані. Визначте ступінь ризику виконання контрактів в абсолютному і відносному виразі, якщо однодобовий товарообіг становить 2,8 тис. грн, рівень рентабельності продаж — 15,6\%, а величина власних коштів підприємства — 187,47 тис. грн. Задача 4. Визначте ступінь цінового ризику і оцініть його вплив на результати діяльності підприємства. Потенційна ємність ринку становить 1 млн грн продукції. Підприємство в результаті успішної маркетингової політики і зниження ціни на 8,5\% має можливість позичити 18\% потенційної ємності. Середня ціна реалізації становить 84 грн. Відхилення від реальної ціни можуть становити або +5,5\%, або -9,4\%. Задача 5. Визначте межу економічної доцільності виробництва і реалізації продукції за такими даними: а) виробнича потужність підприємства становить 1075 од. про- дукції за рік, яка повністю реалізується; б) виручка від реалізації продукції складає 9,87 млн грн; в) постійні витрати на реалізацію виробленої продукції станов- лять 4630 тис. грн; г) змінні витрати — 4850 тис. грн; д) ступінь виробничого ризику — 4,5\%, продажного — 12\%. Задача 6. Визначте норму беззбитковості виробництва, використовуючи такі дані: виробнича потужність підприємства 480 тис. грн, яка повністю реалізується на ринку; надходження від реалізації продукції становлять 5420 тис. грн; постійні витрати на виробництво — 2400 тис. грн; змінні витрати — 2900 тис. грн; рівень виробничого ризику — 4,8\%. Питання для підсумкового контролю засвоєння знань У чому полягає економічний смисл невизначеності як поняття? Якими способами здійснюється урахування невизначеності? Як використовується теорія ймовірності при ідентифікації невизначеності? У чому полягає сутність суб'єктивної ймовірності? Чим відрізняється статистична невизначеність від нестатис-тичної? Які причини породжують невизначеність? Які види втрат виникають за умов невизначеності? Які характерні риси притаманні втратам у виробничому процесі? Які причини зволікають на втрати в комерційному підприємництві? Які особливості відрізняють втрати у фінансовому підприємництві? У чому полягає специфіка оптимального планування за умов невизначеності? Теми рефератів Зарубіжний погляд на тлумачення поняття невизначеності. Теоретичні підходи до з'ясування типу невизначеності. Вибір оптимальної стратегії в умовах ризику, пов'язаного з невизначеністю навколишнього середовища. Прийняття рішень в умовах визначеності і невизначеності ризику. Економічний аналіз видів утрат в умовах невизначеності і ризику. Моделі прийняття управлінських рішень за умов господарської невизначеності. виконаної послуги. При цьому споживач, купуючи товар чи послугу, передає ризики, зв'язані з його експлуатацією, виробнику або дистриб'ютору на період гарантії. Можлива також угода між оптовим торговцем і виробником чи між роздрібним і оптовим продавцем про повернення частини непроданих товарів. У даному випадку йдеться про передачу ринкового ризику. Однак трансфер ризику — не обов'язково найбезпечніший і найефективніший спосіб мінімізації ризику. Трансфері може просто не мати достатніх засобів для покриття втрат трансферу, тому при передачі ризику необхідно враховувати такі моменти: розподіл ризиків повинен бути чітким і однозначним; трансфері повинен мати можливість швидко виконати всі прийняті на себе зобов'язання; трансфері повинен мати значні повноваження для скорочення ризику і контролю за ним, щонайкраще використовувати ці повноваження; рішення про трансфер повинне прийматися на базі критерію ефективності (як недорогий і більш прибутковий метод) порівняно з аналогічними за надійністю методами мінімізації ризику; ризик повинен передаватися за ціною, однаково привабливою як для трансферу, так і для трансфері. |
|