Економічна теорія - Навчальний посібник (Корецький М.Х., Дацій О.І., Кульнєва Г.М.)

2.4. поведінка споживача на ринку товарів. крива «дохід - споживання». криві і закони енгеля

Рішення споживача про придбання товару X у певних обсягах залежить не тільки від його уподобань, але й від рівня доходу:

Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, провести лінію, то отримаємо криву «дохід - споживання», в американській літературі вона отримала назву кривої рівня життя.

Ця крива показує, як від зміни доходу, змінюється кількість товару X, що споживається за певний час.

Характер кривої «дохід - споживання» залежатиме від оцінки товару споживачем: <3у

1          1          * д*

Нейтральний товар

Уже в XIX ст. було помічено, що із зростанням реального доходу споживача, споживання вторинних благ зростає швидше, ніж благ першої необхідності. Першим дослідником питань впливу зміни доходу на структуру споживчих витрат, був німецький статистик Ернст Енгель (1821-1896).

Криві Енгеля показують співвідношення між доходами і обсягами споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит:

Згідно з рисунком спочатку відбувається насичення продовольчими товарами, потім - промисловими товарами стандартної якості, потім високоякісними товарами і послугами. При цьому простежується закономірність: навіть при переході до використання високоякісних товарів, відбувається спалах попиту на промислові товари стандартної якості.

Ці залежності були помічені Енгелем і сформовані у вигляді законів:

Частка доходу, яка витрачається на продовольчі товари, є показником рівня достатку споживача. Чим нижча ця частка, тим вище достаток.

Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг, послуг по відпочинку має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

Дані закономірності були виявлені 100 років тому, але вони справедливі і сьогодні.

Досліджуючи криву «дохід - споживання» та криві Енгеля, ми припустили, що змінюється лише дохід, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо залишити незмінним дохід, а ввести в модель як економічну змінну - «ціна», то можна побудувати криву «ціна - споживання». Зниження цін на товар X приведе до нової точки перетину бюджетної лінії з віссю X:

Якщо дохід і ціни на інші товари залишається незмінним, то точка перетину з віссю У залишається попередньою. Крива «ціна - споживання» показує, як змінюється обсяг закупок товару X (т. Б1, Б2, Б3) при переході до іншого рівня цін на цей товар за незмінності всіх інших факторів попиту.

Якщо ціна товару X змінюється, то змінюються і споживчі можливості покупця. З одного боку, зниження цін на товар X робить його привабливішим, оскільки він стає дешевшим стосовно товарів - субститутів. З іншого, вивільнення коштів від здешевлення товару X дозволяє споживачеві збільшити купівлю інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.

Ефект доходу - тільки ті зміни у споживанні, що викликані зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, а неякісних зменшується.

Ефект заміщення - тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари.

Цей ефект однаково спрацьовує для нормальних і для неякісних товарів.

Ці два ефекти діють одночасно. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується, а при її зниженні - збільшується. Однак може скластися ситуація, коли переважає ефект доходу. Тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а зменшення ціни викликає зменшення споживання.

Але така ситуація зустрічається нечасто. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, отримав назву Гіффенового товару, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього - парадокса Гіффена.

Товар Гіффена повинен одночасно відповідати таким вимогам:

бути неякісними в уявленні споживача;

займати значну частку в структурі витрат.

Парадокс Гіффена є винятком із закону попиту і його спричиняє взаємодія ефектів заміщення та доходу. Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту: коли підвищення ціни обумовлює ріст споживання товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукції. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка.

Взаємодоповнюваність (компліментарність) - властивість товарів або послуг задовольняти потреби (особисті або виробничі) лише за певного співвідношення між ними.

Взаємодоповнюваність буває абсолютною, коли одному благу відповідає тільки певна кількість іншого: автомобіль і номерні знаки, та відносною, наприклад, чай і цукор, автомобіль і бензин. Графік абсолютної взаємодоповнюваності має одну точку дотику кривої байдужості з бюджетною лінією.

Подпись: A
Подпись: U3

 

д

в

Qx

Абсолютна взаємодоповнюваність

Вибір споживача є вимушеним і єдиним, незалежно від цін на товар X і У. Гранична норма заміщення дорівнює нулю: MRS = 0, так як один товар не можна замінити іншим. Але частіше має місце відносна взаємодоповнюваність.

Зниження цін на один із взаємодоповнюваних товарів, наприклад фотоапарати, зумовлює збільшення попиту на них. Збільшення попиту на фотоапарати, зумовить ріст попиту на фотопапір, що при інших рівних умовах підвищить ціну на неї. Це означає, що зниження цін на один із взаємодоповнюваних товарів зумовлює зростання попиту, а відповідно і ціни на інший.

Таким чином, якщо товари взаємодоповнювані, між ціною на один із них і попитом на інший існує обернена залежність. Величину оберненої залежності розраховують за допомогою коефіцієнта перехресної еластичності E xy, який показує еластичність попиту на один товар відповідно цін на інший:

_лд\%

E   xy —

ЛРу,\%

Для взаємодоповнюваних (комплементарних) товарів E Dxy <0. Від'ємна перехресна еластичність комплементарних благ означає, що попит на товар X і ціна на товар У змінюється в протилежних напрямках.

Взаємозамінюваність (субституційність) - властивість благ (товарів або послуг) задовольняти потреби (особисті або виробничі) за рахунок заміни одного на інший. Приклад взаємозаміню-ваних благ: троянди і гвоздики; послуги авіаційного, залізничного та автомобільного транспорту; послуги сфери відпочинку (кіно, театр, цирк) і т.д.

Взаємозамінюваність буває абсолютною, коли одне благо може повністю замінити інше, наприклад, червоні і рожеві троянди, а може бути відносною, наприклад чай і кава, масло і маргарин. Графічно абсолютна взаємозамінюваність зображується паралельними кривими байдужості. Гранична норма заміщення в даному випадку постійна: MRS = const. В реальній дійсності частіше зустрічається не абсолютна, а відносна взаємо-замінюваність. В даному випадку купівля товару X може бути замінена купівлею товару У. Скорочення попиту на троянди зумовлює зростання попиту на гвоздики, що призведе до росту цін на них. Це означає, що зростання ціни на один із взаємозамінюваних товарів призведе до підвищення попиту, а відповідно і цін на інший, і навпаки.

Таким чином, якщо два продукти взаємозамінювані, між ціною на один із них і попитом на інший існує пряма залежність. її величину можна розрахувати за допомогою коефіцієнта перехресної еластичності. Перехресна еластичність для товарів субститутів E Dxy >0. Це означає. що попит на товар X і ціна на товар У змінюються в одному напрямку.