Економіка та підприємництво. Випуск 5 - Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів

Ринок мбк в ІнфраструктурІ банкІвськоЇ системи украЇни

Економічним середовищем функціонування банків є грошовий ринок, на якому вони діють як економічні посередники між продавцями грошей (кредиторами) та їх покупцями (позичальниками). Через організацію і управління потоками грошей, які становлять грошовий обіг, через вплив на кон’юнктуру грошового ринку банки стимулюють діяльність економічних суб’єктів, виконуючи цим свою роль в економіці.

Проте в дійсності, щоб забезпечити функціонування грошового ринку та реалізацію економічного призначення банків у господарській системі країни, виникає потреба у формуванні третього виду взаємовідносин банків — безпосередньо між ними са­мими, тобто міжбанківських відносин. Спектр міжбанківських відносин досить різноманітний і охоплює багато аспектів банківської діяльності: розрахунково-касову, депозитну, кредитну, діяльність на валютному та фондовому ринках, інвестиційну, операційну тощо. Хоча кожний з цих видів міжбанківських відносин відіграє важливу роль у функціонуванні банків, ключове місце в них займають кредитні міжбанківські відносини. Сукупність цих відносин в їх взаємозв’язку та постійному розвитку створює таке явище, як ринок міжбанківських кредитів.

Міжбанківський кредитний ринок (ринок МБК) — це сегмент ринку грошей, на якому суб’єктами кредитних відносин є банки всіх рівнів. Як і в будь-якому іншому сегменті ринку тут свої продавці і покупці, попит і пропонування, посередники, ціна тощо. Залежно від виду банків, між якими виникають кредитні відносини (центральний банк — комерційний банк, комерційний банк — комерційний банк), ринок міжбанківського кредиту можна розділити на ринок рефінансування та ринок прямих міжбанківських зв’язків.

Ринок міжбанківських кредитів відіграє вирішальну роль у забезпеченні банків коштами в процесі управління їх ліквідністю. В Україні ця роль ринку МБК набуває особливої актуальності у зв’язку із загостренням проблеми ліквідності комерційних банків, спричиненою загальним спадом виробництва, платіжною кризою та незадовільним фінансовим станом багатьох підприємств різних галузей економіки. Неспроможність клієнтів кредитних установ виконувати свої грошові зобов’язання істотно знижує рівень ліквідності останніх. У цих умовах банки змушені частіше звертатися на ринок МБК як єдине джерело залучення додаткової ліквідності.

Послугами ринку МБК найчастіше користуються дрібні та середні банки, оскільки їх діяльність найменш диверсифікована і вони найуразливіші при несподіваних діях їх клієнтури чи сезонних коливаннях грошових потоків. До того ж їм доводиться витримувати жорсткішу конкуренцію з боку великих банків. Тому вони намагаються використати всі можливості для надання кредиту клієнтам, у тому числі залучаючи кошти на ринку МБК. І навпаки, обмежена кількість постійних клієнтів у таких банків ускладнює розміщення наявних у них коштів, що створює їх надлишок також короткострокового характеру. Оскільки переважна частина комерційних банків України є, власне, малими банками, ринок МБК — об’єктивно необхідна умова їх існування.

Активний розвиток ринку МБК зумовлений також високим рівнем інфляції в Україні. При рівні інфляції в 20\% у 1998 р. формування довгострокових вкладів, як і надання довгострокових банківських позичок клієнтам, помітно ускладнюється. Ця обставина також сприяє посиленню залежності банків від ринку МБК.

Водночас висока залежність банків від ринку МБК має для них і негативні наслідки. Значна питома вага міжбанківського кредиту в загальному обсязі залучених коштів призводить до подорожчання кредитних ресурсів банку в цілому, адже це є найдорожчий ресурс (через те, що сприяє швидкому перерозподілу акумульованих у банківській системі коштів). Крім того, зростання залежності від великих міжбанківських кредитів не сприяє диверсифікації залучених ресурсів. Будь-які пертурбації на міжбанківському ринку можуть поставити більшість банків у залежність від тих з них, які мають вільні ресурси і продають їх на ринку МБК. Подібна ситуація склалася на початку 1999 р. З причин конверсії ОВДП банки недоотримали від Мінфіну в лютому 173 млн. грн., оскільки погашення лютневих ОВДП не відбулося. Через підвищення НБУ вимог резервування для комерційних банків до 17\% останні виявили ажіотажний попит на гривню, і в першу чергу — на кредити overnight, бо збільшення ставки резервування на 2\% — це близько 200 млн. грн., які банки були змушені додатково «заморозити». Тому значна кількість банків (від 30 до 80) не виконувала норматив обов’язкових резервів і виявляла підвищений попит на ринку МБК. Невеличка група банків мала наднормативну ліквідність, проте утримувалася від її реалізації на ринку МБК через високий кредитний ризик. Наслідком стало надмірне зростання процентної ставки (за місяць кредити подорожчали більше ніж у два рази, що наочно видно з табл. 11) та згортання операцій на цьому ринку.

Міжбанківські кредити, які за своєю суттю є короткостроковими, а суб’єкти їх кредитних відносин — банки — віднос- но надійними порівняно з іншими комерційними підприємствами, відповідно мають низький рівень ризиковості. При цьому здебіль­шого діє так зване «золоте правило» вкладень, яке встановлює взаємозалежність між дохідністю активів та ри- зиком імовірних утрат коштів за ними, що ускладнює загальну систему фінансового менеджменту в банку. Адже підтримання ліквідності не повинно шкодити його прибутковій діяльності. Тому слід намагатися врівноважити ці дві протилежні тен- денції, шляхом оптимі­зації питомої ваги МБК у загальній їх структурі.

Таблиця 1

Подпись: 160СТАВКИ З МІЖБАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ на 21.01.99 р. та 11.03.99 р., (\%)

Банк

Валюта

Купівля, продаж

Строк

Ніч

1 день

7 днів

30 днів

21.01.99

11.03.99

21.01.99

11.03.99

21.01.99

11.03.99

21.01.99

11.03.99

Ажіо

Грн.

Продаж

10

60

20

75

Ва-банк

USD

Продаж

12—17

25—27

48—50

Купівля

8

10—12

16

Продаж

10—12

14—15

16—18

Зевс

Грн.

Купівля

10

45

10

45

30

60

Правекс-банк

Грн.

Купівля

5

45

20

55

Продаж

60

70

65

 

Грн.

Купівля

45

55

65

Приватбанк

Продаж

10

65

22

80

50

100

 

USD

Купівля

4

4

4

4

4,5

4,2

Продаж

10

10

12

12

16

19

Росток-банк

Грн.

Купівля

6-10

45-50

21—25

67

38

78

Продаж

12-20

55

30-40

85

55

90

Фінанси та кредит

Грн.

Купівля

13

50

13

50

20

65

40

83

Продаж

18

60

18

60

26

70

46

88

Діяльність на міжбанківському кредитному ринку може мати й інші цілі і виходити за межі тільки розміщення коштів або пошуку нових джерел для отримання додаткових ресурсів. Робота на ринку може сприяти зміцненню зв’язків з іншими банками і формуванню спільного середовища як важливої передумови забезпечення довіри та стабільності банку.

Ринок МБК відіграє важливу роль у функціонуванні не тільки окремих банків, а й усієї банківської системи, в реалізації грошово-кредитної політики як засобу макроекономічного регулювання. З усіх існуючих сьогодні фінансових інструментів міжбанківські кредити найоперативніше реагують на зміну кон’юнктури грошового ринку, оскільки банки часто розглядають ринок МБК як оперативне джерело коштів для активних операцій на інших сегментах грошового ринку. Тому ставки міжбанківських кредитів — це своєрідний барометр стану грошового ринку загалом, на який орієнтується у своїй обліковій політиці центральний банк країни.

Відповідно до цілей грошово-кредитної політики центральний банк, як активний учасник ринку МБК, провадить політику кредитної рестрикції (у тому числі за рахунок скорочення позичок, що надаються комерційним банкам) або кредитної експансії (у тому числі за рахунок нарощування централізованих кредитів комерційним банкам). Цілі кредитної політики центрального банку досягаються через механізм рефінансування комерційних банків, основними елементами якого є: дисконтне та ломбардне кредитування, проведення кредитних аукціонів, купівля і продаж цінних паперів (операції РЕПО) та іноземної валюти, визначення норм обов’язкових резервів тощо. Зміни будь-якого з них впливають на стан ринку МБК і є чинниками, що визначають його динаміку.

Припинивши неринкове кредитування бюджетного дефіциту і надання централізованих цільових кредитів підприємствам через систему комерційних банків, яке використовувалось з 1992 р., НБУ в 1994 р. вносить зміни у кредитні взаємовідносини з комерційними банками. З цього часу він переорієнтовує первинну кредитну емісію з цільових засад на засади ефективності та поверненості позик і здійснює її через нецільові кредитні аукціони, а в подальшому, з упровадженням у платіжний обіг векселів — шляхом дисконту векселів та надання ломбардних кредитів.

Та обсяги продаж централізованих ресурсів на нецільових кредитних аукціонах НБУ були відносно невеликими. Система рефінансування комерційних банків у формі надання банкам ломбардного кредиту під заставу цінних паперів не набула належного розвитку внаслідок обмеженості ринку цінних паперів. Через це НБУ довгий час по суті не виконував традиційну для центральних банків роль кредитора «останньої інстанції» для комерційних банків.

З упровадженням в Україні в 1995 р. ринку державних цінних паперів (ОВДП), значна частина операцій купівлі-продажу міжбанківських ресурсів відбувається під забезпечення ОВДП. Завдяки цьому широкого розвитку набуло ломбардне кредитування та операції РЕПО, за умовами яких відбувається останнім часом більшість аукціонів НБУ з продажу ресурсів.

З 1997 р. НБУ взагалі припинив проведення цільових кредитних аукціонів. Тепер він займається тільки рефінансуванням комерційних банків з метою підтримки їх ліквідності та регулювання грошово-кредитного ринку України. Питома вага механізмів рефінансування Національним банком України комерційних банків у 1997—1998 рр. становила [1]:

 

Показники

1997 р.

1998 р.

Випущено в обіг платіжних засобів для рефінансування комерційних банків, усього

100

100

У тому числі через:

 

 

— кредитні аукціони

35.4

— ломбардне кредитування

37.8

21.5

— операції РЕПО

18.6

54.7

— інші механізми

8.1

23.8

 

Негативний вплив на стан ринку МБК здійснюють не досить виважені, слабо узгоджені дії та заяви керівників органів законодавчої та виконавчої влади. Так, неодноразові заяви уряду та пар­ламентських структур про можливість проведення емісії неминуче викликають відповідну реакцію учасників ринку МБК. З метою захисту своїх вільних ресурсів від знецінення вони посилюють вкладення їх у валюту, підвищують ставки за кредити, збільшують купівлю держоблігацій. Проте примусова конвертація урядом своїх короткострокових зобов’язань у довгострокові у січні 1999 р. істотно підірвала довіру до них з боку банків і зробила їх непридатними до застави, що вкрай негативно вплинуло на стан ринку МБК.

Часті зміни правового середовища функціонування ринку також призводять до різких коливань ставок на ринку МБК. Це і зміни рівня облікової ставки НБУ, і зміни порядку обов’яз­кового резервування (корективи вносяться занадто часто), і різні заборони (наприклад, на використання валюти як заста- ви, на продаж МБК філіям тощо). Це і хаотичний стан ринку в період кардинальних змін кон’юнктури ринку, коли банк не може отримати об’єкивну інформацію про співвідношення попиту і пропонування, що, з одного боку, веде до перекосів у вартості ресурсів, а з іншого — до уповільнення оборотності коштів.

Проте головним гальмом розвитку ринку МБК є тривала фінансова криза, яку переживає Україна, і яка все ще продовжує загострюватися. Навіть жорсткіші терміни і порядок надання міжбанківських кредитів, застосування всього інструментарію їх забезпечення не гарантують вчасного повернення банками-позичальниками боргу і нарахованих відсотків. За рівнем ризику міжбанківські кредитні операції майже зрівнялися з операціями з кредитування основної клієнтури банків (підприємств і населення).

Водночас такий ринок МБК стане доброю «школою» для кредитної системи України. Він дає можливість відпрацювати цілий ряд банківських послуг, перейти поступово до складніших видів фінансової діяльності і вирішити частину завдань, пов’язаних зі стратегією окремого банку, міжбанківських угруповань та економічних об’єднань типу ФПГ.

Тому є підстави сподіватися, що з утворенням розвине- ної ринкової інфраструктури, ослабленням фінансової кризи, формуванням фінансових корпорацій, завершенням розподілу власності і структуризації внутрішнього ринку в Україні ри- нок гривнєвих МБК матиме менше значення для банків, ніж має тепер. Це свідчитиме також про те, що економіка Украї- ни подолала структурну кризу і вступила в нову фазу свого розвитку.

 

Література

 

1. Матеріали емісійно-кредитного департаменту НБУ // Вісник НБУ. — 1998. — № 2. — С. 51; 1999. — № 2.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України // Закони України. — 1998. — № 1. — С. 1—24.

3. Інструкція НБУ № 10 «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків» (із змінами і доповненнями): Затв. пост. НБУ № 141 від 14 квітня 1998 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (додаток до журналу «Вісник Національного банку України»). — 1999. — № 8. — С. 4—37; № 10. — С. 99—106.

4. Положення НБУ «Про кредитування» (із змінами та доповненнями): Затв. пост. НБУ № 246 від 28 вересня 95 р. // Документи, коментарі, консультації (додаток до газети «Бізнес»). — 1995. — № 40. — С. 10—14.

 

А. В. Портнов, здобувач