Економіка та підприємництво. Випуск 5 - Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів

УкраЇнськІ банки та банки з Іноземним капІталом на ринку украЇни: деякІ порІвняння

Відголоски банківської кризи літа — осені 1998 р. в Росії призвели до дестабілізації українських банків, що виявилося в зниженні головного показника банківської діяльності — ліквідності. Тепер ситуація стабілізувалась, проте деякі економісти прогнозують ще більші потрясіння на ринку в майбутньому. У цих умовах загострилася конкуренція українських банків між собою та з іноземними банками, які працюють в Україні. Більшість банків з іноземними інвестиціями, такі як «Креді Свисс Фьорст Бостон (Україна)», «Сосьєте Дженераль Україна», «ІНГ Банк Україна» та інші займались інвестиційною діяльністю, однак згортання операцій з ОВДП призвело до того, що ці банки змушені розширювати свою кредитно-депозитну діяльність та касове обслуговування клієнтів, а також розвинути нові банківські продукти. Крім того, іноземні банки ще під час кризи скоротили свою діяльність в Росії, і Україна для них стала привабливішим ринком вкладення капіталу. Можна передбачити, що конкурентна боротьба між іноземними і українськими банками буде спрямована на пошук великих корпорацій, які потребують комплексного обслуговування. Так наприклад, у «Райффайзен Банк Україна» 59\% від загального обсягу клієнтів складають українські корпорації [7]. Зрозуміло, що в цій ситуації українські банки будуть програвати своїм іноземним конкурентам. Для порівняння: сучасний комерційний банк США виконує понад 100 видів операцій, Англії — майже 150, Японії — 300. Наші банки обмежуються 15—30 видами послуг [3].

Для провадження діяльності іноземних банків в Україні існували невеликі перешкоди: банк повинен був відкрити офіс на території України за рік до отримання банківської ліцензії і створити статутний фонд, мінімальний розмір якого мав складати 10 млн. доларів США (до речі, для українських банків — 1 млн. ЕКЮ). Про результати діяльності деяких з іноземних банків, які вже закріпили свої позиції на ринку України, можна робити вис­новки, виходячи з табл. 1 [5].

Таблиця 1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЙБІЛЬШИХ ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ (в млн. грн.)

Банк

Активи

Зобов’язання

Капітал

Статутний фонд

Креді Ліоне Україна

240,14

210,95

27,47

22,26

IНГ Банк Україна

234,06

204,9

29,07

20,97

Сосьєте Дженераль

121,88

90,18

31,51

23,31

Креді Свісс Фьорст Бостон

Даних немає

Даних немає

43,46

28,28

Кредитанштальт Україна

Даних немає

Даних немає

26,96

21,16

 

Наприкінці минулого року, виконуючи антикризові постанови НБУ, іноземні банки зазнали значних збитків. Постановою НБУ «Про регулювання грошово-кредитного ринку» № 321 від 18 серпня 1998 р. уповноважені банки були зобов’язані «щоденно здійснювати обов’язкове закриття відкритої валютної позиції» [1], а відповідно до постанови НБУ № 348 «Про внесення змін та доповнень до окремих нормативних документів НБУ з питань валютного регулювання» від 4 вересня 1998 — до 1 січня 1999 року валютна позиція уповноважених банків мала дорівнювати 0\% [2]. Це означало конвертацію іноземних інвестицій у гривню, що призвело до знецінення капіталу іноземних банків майже вдвічі. Проте, незважаючи на таку загрозливу ситуацію і жорсткі заходи НБУ до іноземних банків, представники майже всіх банків із 100-процентним іноземним капіталом підтвердили своє бажання продовжувати діяльність в Україні [6]. Очевидно, це свідчить про серйозність намірів іноземних банків в Україні. Наприклад, на цей період припала реєстрація та отримання ліцензії на здійснення банківських операцій відомим «Сітібанком», який не відмовився від своєї ідеї. Більше того, у своєму інтерв’ю газеті «Бізнес» голова правління цього банку В. Зелінські зазначив: «На кінець минулого року наші активи складали близько 79 млн. грн. ($ 25 млн.)… Якщо ми будемо мати активи близько $ 40 млн. на кінець цього року, це буде добре» [7]. У табл. 1 для порівняння наведені дані щодо головних іноземних конкурентів цього банку, які мають такі активи: 240,10 млн. грн. — «Креді Ліоне Україна» і 234,06 млн. грн. — «IНГ Банк Україна» [5].

З послабленням жорстких антикризових заходів з боку НБУ стан іноземних банків став стабільнішим. У сьогоднішніх умовах можна прогнозувати, що зарубіжні банки почнуть політику диверсифікації своїх активів, тобто розширюватимуть пропозицію нових банківських продуктів на українському ринку.

Так, наприклад, «Сосьєте Дженераль Україна», АКБ «Райффайзенбанк Україна», «Сітібанк», «ІНГ Банк Україна», «Креді Ліоне Україна», АКБ «Кредитанштальт Україна» заявили про намір розвивати та вдосконалювати свої операції і послуги для клієнтів, такі як кредитування, касове обслуговування, зовнішньоторгове обслуговування, обслуговування іноземних інвестицій в Україну, валютні операції тощо, а також упроваджувати нові, майже невідомі банківські послуги на ринку України. Звичайно, маркетингова політика цих банків є комерційною таємницею, проте ми можемо зробити припущення стосовно можливих нововведень.

Висока ймовірність запровадження на українському ринку деривативних валютних операцій, які значно зменшують валютний ризик учасників зовнішньоекономічної діяльності: валютні форварди, опціони та свопи. Причому найпривабливішими для українських підприємців, на нашу думку, будуть валютні опціони, які можна назвати більш гнучкими для користування.

Практично деривативні операції на валютному ринку України не здійснюються, і зрозуміло, що іноземні банки, маючи значний досвід роботи в цій сфері, зможуть дуже швидко запропонувати їх українським клієнтам. Так, «Сітібанк» з усіх деривативних операцій у 1997 р. отримав прибуток 401 млн. доларів США, і звичайно, для нього не буде великих перешкод у впровадження цих операцій в Україні.

Швидкими темпами зростає ринок пластикових карток в Україні. Тільки в Києві вже існує понад 1000 магазинів і ресторанів, які приймають платежі з використанням дебетних та кредитних карток, а операції з картками здійснюють лише деякі українські банки, такі як «Аваль», «Укрінбанк», «Приватбанк» та декілька інших. Це банки, які змогли дозволити собі витратити більше ніж 100 тис. доларів на нове високоякісне обладнання та технології, і які очікують перший прибуток від операцій з картками тільки через 2 — 3 роки. За інформацією «Kyiv Post» для щорічної конференції ЄБРР у травні минулого року, ринок карток настільки вузький, що Українська банківська асоціація навіть не збирає статистичні дані з цього питання [4].

Майже нерозвинуті в Україні трастові (операції з майном за дорученням клієнта), консалтингові, факторингові (купівля банком рахунків-фактур клієнтів), лізингові та інші банківські операції, які можуть відіграти значну роль у процесі залучення нових клієнтів. Ці операції є досить поширеними в Європі та США, тому західні банки зможуть у найкоротший термін запропонувати їх українським клієнтам. Крім того, для українських підприємств іноземні консультанти будуть більш привабливими, тим більше, що закордонні банки стають дедалі відомішими в Україні. На початку 1998 р. «Креді Ліоне Україна», який був зареєстрований в Україні в 1993 р., посідав уже десяте місце за величиною [4].

Як уже зазначалось, іноземні банки розвиватимуть та вдосконалюватимуть звичайні банківські операції. У своєму інтерв’ю газеті «Kyiv Post» заступник голови правління АКБ «Кредитанштальт Україна» зазначив: «Україна — це великий ринок і ми не можемо дозволити собі ігнорувати його. Нашим бізнесом будуть кредити та акредитиви. Це наш основний бізнес усюди, і ми очікуємо, що це буде нашим бізнесом тут» [4].

Акредитиви — найпоширеніша форма міжнародних розрахунків у світовій практиці. Як відомо, акредитивна форма розрахунків передбачає зобов’язання покупця відкрити до встановленого в контракті терміну у визначеному банку-емітенті акредитив на користь постачальника товару на обумовлену суму. Акредитивну форму розрахунків можна назвати компромісом інтересів покупця та продавця.

Західні банки, які працюють в Україні, є всесвітньо відомими і, звичайно, в міжнародній торгівлі ім’я такого банку на документах з акредитива або інших методів платежу є значною перевагою в конкурентній боротьбі учасників зовнішньо-економічних відносин.

Криза банківської системи в Україні, а також антикризові заходи мали значний негативний вплив на діяльність усіх банків країни, тому іноземні банки і тут мають значні переваги перед українськими колегами. Наприклад, знецінення національної гривні щодо американського долара та інших валют спричинило в Україні значне здешевлення робочої сили в доларовому еквіваленті.

Ще однією перевагою можна назвати використання валютних ресурсів за рахунок статутного фонду для кредитування та здійснення інших активних операцій у межах нормативу валютної позиції. Причому, якщо іноземний банк тримає валютну частину свого статутного фонду на депозиті НБУ, Центральний банк не тільки не буде враховувати ці кошти при розрахунку нормативів валютної позиції, а й ще нараховуватиме проценти на цей депозит на рівні ставки LIBOR.

Треба сказати, що метою цієї статті не було заперечення необхідності іноземних інвестицій в Україну. Інвестиції із-за кордону дають значний поштовх для розвитку національної економіки, зростання обсягів виробництва, можливостей одержання прибутків, а значить і значних надходжень в державний бюджет. Крім того, за рахунок іноземних інвестицій збільшується кількість робочих місць, а це означає зменшення показника безробіття. Але розвиток іноземних структур ні в якому разі не повинен здійснюватись за рахунок національних підприємств. Тому українські банки мають опановувати нові банківські технології та методи маркетингової політики для виживання в процесі конкурентної боротьби.

 

Література

 

Про регулювання грошово-кредитного ринку: Постанова Національного Банку України № 321 від 18 серпня 1998 р.

Про внесення змін та доповнень до окремих нормативних документів НБУ з питань валютного регулювання: Постанова Національного Банку України від 4 вересня 1998 р.

Банки виживуть. Але не всі // Галицькі контракти. — 1998. — № 49. — С. 14—15.

Інформація «Kyiv Post» для щорічної конференції ЄБРР у травні 1998 року. — К., 1998. — 80 с.

Рейтинговые показатели 123 коммерческих банков за 1 квартал 1999 года ИАЦ «Банк — информ» Ассоциации украинских банков // Бизнес. — 1999. — 3 травня. — С. 19—21.

Украина глазами зарубежных гостей // Бизнес. — 1998. — 9 листопада. — С. 24—25.

What does it do here? // Бизнес. — 1999. — 26 квітня. — С. 26.

 

В. М. Голуб, здобувач