Державне регулювання економіки - Навчальний посібник (Стельмащук А.М.)

4.2. міжгалузевий баланс виробництва і розподілу товарів та послуг

Схема міжгалузевого балансу характеризує обсяги виробництва, використання і вартість продукту, виробленого у галузях економіки. Вона відображає використання його на проміжне, кінцеве споживання, нагромадження та вивезення, а також відбиває структуру матеріальних витрат і витрат нематеріальних послуг, основні компоненти валового внутрішнього продукту по кожній галузі. Тому в міжгалузевому балансі поєднуються дві таблиці, перша з яких характеризує взаємозв'язки галузей у споживанні продукції та послуг - проміжне споживання (І квадрант), структуру кінцевого використання валового

внутрішнього продукту (II квадрант), а друга таблиця містить вартісну структуру

валового внутрішнього продукту та імпорту (ІІІ квадрант). IV квадрант у згаданій моделі не заповнюється тому, що між секторами кінцевого попиту і первинних витрат не існує простих виробничих зв'язків, як у проміжному споживанні.

 

Проміжне споживання за методологією СНР являє собою вартість усіх товарів (за винятком основних фондів) і ринкових послуг, які були спожиті в галузях  матеріального  виробництва  і  нематеріальних  послуг.  Воно  охоплює поточні закупки продуктів, спожиті економічною одиницею, вартість товарів, які були вилучені із запасів і використані у виробничій діяльності, одержання послуг (без послуг по передачі права власності на землю, основні фонди і нематеріальні активи), продукти і послуги, вироблені економічними одиницями для власного споживання і включені до валового випуску; умовно нараховану оплату послуг фінансових посередників.

Кінцеві споживання інституціональних секторів домашніх господарств загального  державного  управління  та  некомерційних  організацій,  що обслуговують домашні господарства, визначає фактичні витрати цих секторів на придбання товарів та оплату послуг і деталізує рахунок використання наявного доходу по видах товарів та послуг. Фактичне споживання товарів і послуг домашніми господарствами складається з їх витрат на кінцеве споживання, витрат на  кінцеве  індивідуальне  споживання  загального  державного  управління  та послуг, наданих некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства.

Колонка МГБ СНР "Валове нагромадження основного капіталу" в розрізі галузей  сфери  матеріального  виробництва  відбиває  придбання  секторами економіки речових носіїв основного капіталу. При цьому валове нагромадження як  збільшення  коштів,  що  вкладаються  в  основні  фонди,  розраховується  на валовій основі і включає зношення основних фондів.

Запаси матеріальних оборотних фондів охоплюють усі продукти, які знаходяться у господарських одиницях і не включені до складу основних фондів

(запаси            промислових продуктів,      сільськогосподарської          продукції,       худобу            на відгодівлі,      неоплачене    незавершене  будівництво   і           капітальний  ремонт,

незавершене виробництво, запаси державних матеріальних ресурсів).

Колонка “Зміна запасів матеріальних оборотних фондів” наведена по сфері матеріального виробництва і показує обсяг зміни матеріальних оборотних фондів та державних резервів у розрізі галузей.

Колонка "Чисте придбання цінностей" відбиває придбання виробів з коштовних каменів, дорогоцінних металів, творів мистецтва, які протягом часу не зменшують свою вартість.

Експорт в МГБ СНР, як елемент кінцевого використання характеризує придбання товарів та послуг нерезидентами.

Підсумкова колонка І та II квадрантів "Всього ресурсів" відображає продаж товарів і послуг для використання галузями матеріальної і нематеріальної сфери в процесі виробництва (проміжне споживання) для споживання домашніми господарствами, загальним державним управлінням та некомерційними організаціями,  що  обслуговують  домашні  господарства  (кінцеве  споживання),

 

валове нагромадження основних фондів, зміну запасів оборотних фондів і чисте придбання цінностей (валове нагромадження капіталу) та експорт.

Для визначення обсягу випуску товарів та послуг з колонки “Всього ресурсів” знімається імпорт по видах товарів та послуг.

Вартісний склад валового внутрішнього продукту, який в МГБ СНР наведено у ІІІ квадранті, визначається таким чином: 1.Заробітна плата; 2.Фактичні відрахування; 3.Умовні відрахування на соціальні заходи; 4.Податки на виробництво; 5.Субсидії на виробнцтво; 6.Чистий прибуток; 7.Споживання основного капіталу; 8.Валова додана вартість (8=1+2+1+4+5+6+7); 9.Податки на продукти на імпорт; 10.Субсидії на продукти; 11.Валовий внутрішній продукт (11=8+9+10).

Заробітна плата включає всі види винагороди за працю в грошовій і натуральній формі, а також грошові виплати за невідпрацьований час відповідно до законодавства (щорічна відпустка, святкові дні).

Фактичні відрахування на соціальні заходи складаються з платежів які сплачує підприємство або наймач в органи соціального забезпечення і соціального страхування населення. Ці платежі є основою для виплати населенню пенсій, допомоги по непрацездатності, безробіттю тощо.

Умовні відрахування на соціальні заходи виплачуються безпосередньо роботодавцями своїм працівникам за рахунок власних коштів без залучення сторонніх органів.

Податки на виробництво інституціональні одиниці сплачують за використання  окремих  факторів  виробництва  і здійснення  окремих  видів діяльності. Вони включають податки на землю, будови і споруди, на використання інших основних фондів, підприємницькі ліцензії, податки на фінансові операції і операції з капіталом за використання природної сировини тощо.

Субсидії на виробництво інституціональні одиниці одержують в результаті участі у виробництві чи використання окремих факторів виробництва.

Споживання основного капіталу галузями економіки відображає зношення основних фондів та їх втрати у процесі виробництва. У національних рахунках

показують  фактичне  зношення  основних  фондів,  виходячи  з  цін,  які  діяли  на момент проведення операцій.

Податки  на  продукти  збираються  пропорціонально  обсягу  товарів  та послуг,  які  виробляє,  продає  та  імпортує  інституціональна  одиниця.  До  них входять податок на додану вартість, акцизний збір та інші податки на конкретні види товарів і послуг.