Кравченко Ірина сергіївна

магістр права, ад’юнкт кафедри адміністративного

права та адміністративного процесу Дніпропетровського

державного університету внутрішніх справ

захист права інтелектуальної власності як пріоритетний напрямок діяльності овс

Процес вступу України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі вимагає виконання низки умов, для здійснення яких існує необхідність у застосуванні цілого комплексу заходів, основним з яких є надійний захист права інтелектуальної власності від протиправних посягань. Крім того, інтелектуальний капітал кожної країни є одним із показників цивілізованості держави, а також перспективою її подальшого розвитку. Ці фактори були причиною створення в України розгалуженої системи заходів захисту права інтелектуальної власності і суб’єктів цього захисту.

Право інтелектуальної власності є одним з основних конституційних прав людини і громадянина в Україні. Конституція України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності (ч. 1 ст. 54).

Інтелектуальна власність – це, передусім, цивільно-правова категорія, проте її захист, окрім цивільного права, забезпечується нормами адміністративного та кримінального права. Адміністративна відповідальність у цій сфері застосовується найчастіше, що обумовлено рядом причин. По-перше, для притягнення до кримінальної відповідальності необхідні наслідки відповідного діяння у вигляді матеріальної шкоди у значному (великому або особливо великому) розмірі (ст.ст. 176, 177, 229 КК України) або істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності (ст. 232 КК України). Відповідно, для притягнення до адміністративної відповідальності достатньо настання незначної шкоди, оскільки у статтях, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення права інтелектуальної власності, розмір матеріальної шкоди прямо не зазначений. По-друге, до суду для притягнення до цивільної відповідальності потерпілі звертаються вкрай рідко, якщо сума збитків незначна, вважаючи цей крок марною витратою власного часу і грошей. Тому притягнення до адміністративної відповідальності є одним з найефективніших засобів захисту права інтелектуальної власності.

Поняття адміністративно-правового захисту являє собою сукупність застосовуваних в адміністративному порядку юридичних засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій, спрямованих на припинення незаконного посягання на права, свободу та інтереси громадян; ліквідацію будь-яких перешкод під час їх здійснення; визнання або підтвердження, поновлення та примусове виконання прав, невиконаних або неналежним чином виконаних обов’язків з притягненням винної особи до відповідальності.

Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності прямо чи опосередковано здійснюють уповноважені органи, які сформували за останні роки розгалужену систему. Серед таких органів виділяють:

 у Верховній Раді України – Комітет з питань науки і освіти, в складі якого діє підкомітет з питань інтелектуальної власності;

 у судовій владі – суди загальної юрисдикції та спеціалізовані суди, в яких запроваджено спеціалізацію суддів у сфері інтелектуальної власності;

 у виконавчій владі:

Міністерство освіти України, а саме Державний департамент інтелектуальної власності;

Міністерство юстиції України;

Міністерство внутрішніх справ (далі – МВС) України;

Служба безпеки України;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України;

Антимонопольний комітет України;

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Система державних і недержавних органів у сфері інтелектуальної власності перебуває у завершальній фазі свого становлення та вже сьогодні здатна виконувати основні функції правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Особливе місце в цій системі займає МВС України, на яке, як суб’єкта адміністративно-правового захисту, покладено такий обов’язок, як припинення адміністративних правопорушень і здійснення провадження у справах по них, а також виявлення причин й умов, що сприяють вчиненню правопорушень, вживання в межах своєї компетенції заходів до їх усунення. У системі МВС України ці обов’язки у сфері інтелектуальної власності покладені на підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю (далі – ДСБЕЗ) МВС України, у складі якої у 2001 р. як у центральному апараті, так і на регіональному рівні створено спеціальні підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності. На них покладено одне з головних завдань – виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності. Завдання по забезпеченню захисту прав інтелектуальної власності, визначене Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., покладено на МВС України.

Виходячи з міжнародних та європейських стандартів, в основу діяльності ОВС щодо захисту прав людини, взагалі, і права інтелектуальної власності, зокрема, покладені принципи верховенства права, законності, визнання людини найвищою соціальною цінністю, забезпечення прав і свобод людини як основного обов’язку правової демократичної держави, так і її правоохоронних органів, право людини на захист своїх прав, відповідність законодавства з прав людини міжнародним нормам і стандартам та інші. На цих принципах ґрунтується діяльність ОВС, які здійснюють адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності.

Ефективність боротьби міліції з адміністративними правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності збільшується з кожним роком, про що свідчать статистичні дані, надані Департаментом інформаційних технологій МВС України. Так, у 2001 р. на території України було виявлено 1745 адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності, у 2002 р. – 2690, у 2003 р. – 988, у 2004 р. – 1332, у 2005 р. – 2310, у 2006 р. – 5057, у 2007 р. – 6805. Поступове збільшення кількості виявлених адміністративних правопорушень свідчить про накопичення досвіду ОВС у боротьбі з цим негативним явищем, а також про необхідність подальшого дослідження діяльності ОВС у сфері захисту права інтелектуальної власності.

Узагальнюючи викладене, слід зазначити, що захист права інтелектуальної власності є пріоритетним напрямком діяльності України на міжнародній арені і в середині країни. Крім того, основним суб’єктом захисту права інтелектуальної власності в Україні є МВС України, яке сьогодні активізує боротьбу з порушенням права інтелектуальної власності у центральному апараті та на регіональному рівні.