Фінансовий ринок - Навчальний посібник (Bacильєвa B.B., Bacильчeнкo O.P.)

4. депозитарна розписка

 

Депозитарна розписка (свідоцтво) — похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на певну кіль­кість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковується в іноземній валюті.

Емітент депозитарної розписки (свідоцтва) забезпечує її влас­нику реалізацію його прав, що випливають із права власності на іноземні цінні папери, під які були випущені депозитарні розпис­ки (свідоцтва).

Власник депозитарної розписки (свідоцтва) має право опосе­редкованого голосування, одержання дивідендів та інші права власності щодо іноземних цінних паперів.

Депозитарні розписки — це документовані еквіваленти цінних паперів іноземного емітента для обігу на міжнародних фондових ринках. Основним папером тут звичайно є акція. Тому можна сказати, що депозитарні розписки — це свідоцтва про депону­вання іноземних акцій. Ці фінансові інструменти можна визначи­ти і як вкладення в активи емітента-нерезидента і посередника-резидента за допомогою проміжних документованих форм.

Поява депозитарних розписок викликана тим, що на фондових ринках окремих країн існують обмеження на обіг іноземних фон­дових цінностей. Так, у США заборонений обіг основних фінан­сових інструментів іноземних емітентів, можуть мати обіг тільки похідні фондові цінності.

Чималий інтерес іноземні цінні папери становлять і для вен­чурного (пошукового, ризикового) капіталу.

Особливості депозитарних розписок полягають у тому, що во­ни надають можливість інвесторам брати участь у світовому фо­ндовому ринку, не залишаючи меж вітчизняного. Власник аме­риканської депозитарної розписки, яка представляє акції, має права акціонера корпорації-емітента. Власник американської де­позитарної розписки (АДР), яка заміняє облігації іноземного емі­тента, має права облігаціонера і т. ін.

У ролі ж номінального власника основних цінних паперів ви­ступає, як правило, спеціальний американський депозитарний банк. Останній є офіційним посередником між іноземним емітен­том і американським інвестором. Банк розміщує АДР, збирає і виплачує дивіденди (конвертуючи їх у долари), проводить інвес­тиційне консультування й інформаційне забезпечення ринку АДР, працює з акціонерами від імені і за дорученням емітента.

Американські депозитарні розписки, як і акції взагалі, можуть бути голосуючими і неголосуючими. Останнє нерідко поясню­ється тим, що випуск АДР можуть ініціювати великі акціонери компанії-емітента, не зацікавлені у випуску значної кількості го­лосуючих акцій.

Українськими підприємствами випускаються депозитарні роз­писки з метою додаткового залучення коштів на іноземних рин­ках капіталу [41].