3. рівновага товарного, грошового та зовнішнього ринківУ сучасному світі більшість національних Відкрита і закрита економіка економік являє собою відкриті системи. У зв’язку з цим виникає необхідність теоретично переосмислити їхню сутність, визначити ті системоутворювальні елементи, які вони закладають у формування єдиного міжнародного простору. Так, відповідно до ступеня вродженості економіки у світове гос- подарство її відносять до малої або великої відкритої економіки. Мала відкрита економіка — це національна економіка, якій при- таманні такі ознаки: незначна частка у світовому експорті та імпорті; обмежений вплив на світовий ринок; значна залежність національної відсоткової ставки від світових відсоткових ставок. Велика відкрита економіка — це національна економіка, екс- порт та імпорт якої становлять значну частину відповідних світових показників. Економічні процеси, що в ній відбуваються, значно впли- вають на світогосподарські. Оскільки відкрита економіка в будь-якому випадку впливає на зовнішній світ, доцільно визначити особливості розрахунку націо- нального виробництва та доходу в ній, а також рівновагу товарного, грошового та зовнішнього ринків. У закритій економіці НП виробляється виключно для потреб самої країни та за рахунок власних ресурсів. Саме тому тут ВВП та ВНП є тотожні. Відкрита економіка вступає в торговельні та інші відносини із зо- внішнім по відношенню до неї оточенням, використовуючи при цьо- му його ресурси та надаючи йому власні. Тут внутрішній і національ- ний продукт не є тотожними величинами. У відкритій економіці вироблений продукт може реалізуватись як всередині країни, та і за її межами, тобто тут внутрішній продукт може відхилятись від споживання і внутрішніх витрат на величину зовнішньоторговельного сальдо. Зовнішньоторговельне сальдо (NE) — це різниця між експортом (E) та імпортом (Z). Відповідно обсяг внутрішнього національного продукту (Y) у від- критій економіці набуватиме вигляду: Y = C + I + G + (E — Z) = C + I + G + NE. (1) З цієї тотожності випливає, що обсяг внутрішнього продукту кра- їни не завжди може дорівнювати лише внутрішнім витратам, оскіль- ки для відкритої економіки не характерно, щоб зовнішньоторговель- не сальдо дорівнювало «0». Крім того, така економіка прагнутиме, щоб рівень зовнішнього споживання перевищував рівень внутрішнього споживання, а вну- трішні витрати були меншими від зовнішніх. Якщо врахувати, що Y — (C + G) = S — внутрішні заощадження, то наше рівняння матиме вигляд: S = I + NE; (2) NE = S — I. (3) З останнього рівняння випливає, що чисті іноземні інвестиції тотожні чистому експорту, оскільки держава-продавець на зовніш- ньому ринку купує активи іншої держави, з якою в неї позитивне зо- внішньоторговельне сальдо, або продає активи тій державі, з якою в неї негативне зовнішньоторговельне сальдо. Визначимо також вплив внутрішньої відсоткової ставки в її порів- нянні зі світовою на рівноважний стан кредитного ринку. У даному випадку прослідковується така тенденція: пропозиція позичкового капіталу в самій державі визначається внутрішніми заощадження- ми, а попит залежить від внутрішніх та чистих зовнішніх інвестицій. Висока внутрішня відсоткова ставка обмежує попит на запозичення і внутрішні інвестиції, а також впливає і на обсяг чистих іноземних інвестицій. Так, якщо внутрішня відсоткова ставка на запозичення в межах національної економіки буде вищою за світову, то суб’єктам цієї економіки значно вигідніше купувати активи всередині країни. Це інвестиції у власну економіку (внутрішні інвестиції), зростання яких веде до зменшення чистих іноземних інвестиції за кордон. І на- впаки. Точка рівноваги на кредитному ринку виникає за ситуації, коли обсяг заощаджень тотожний сумі внутрішніх та зовнішніх чис- тих інвестицій. На обсяги попиту і пропозиції на запозичення на валютному ринку впливає також обмінний курс валюти. Попит і пропозицію на валютному ринку визначає реальний валютний курс. При цьому
пропозиція валюти залежить від відсоткової ставки, а не від обмін- ного курсу, а попит на національну валюту перебуває у зворотній за- лежності від реального обмінного курсу національної валюти. Точка рівноваги на валютному ринку встановлюється за умови, коли попит на валюту тотожний її пропозиції. У цій точці встановлюється рівно- важний валютний курс. Тепер прослідкуємо вплив торговельної політики на макроеконо- мічну ситуацію у відкритій економіці. Торговельна політика відкритої економіки на міжнародному рин- ку визначається величинами експорту та імпорту. Зростання експорту створює умови для зростання обсягів наці- онального виробництва, доходів і валютних резервів у національній економіці. Зростання імпорту хоч і скорочує внутрішні витрати, проте веде до падіння обсягів національного виробництва, доходів та запасів іноземної валюти в країні. Між імпортом та експортом спостерігається такі залежності: – експорт однієї країни утворює імпорт для іншої, і навпаки; – імпорт — це функція залежності від власного (внутрішнього) доходу національної економіки, а експорт залежить як від вну- трішніх макроекономічних показників, так і від динаміки наці- онального доходу інших країн, бажання громадян інших країн купувати товари і послуги певних економік; – прагнення країн скоротити обсяги імпорту призводить до ско- рочення обсягів експорту; – коли економіка перебуває в умовах дефляційного розриву, зростання чистого експорту стимулює внутрішні макроеконо- мічні показники. Дефляційний розрив — це відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги за умов повної зайнятості в бік зменшення при ста- лій пропозиції (AS). Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін (Р) падає; – Коли країна перебуває в умовах інфляційного розриву, то зрос- тання чистого експорту чинить негативний вплив на макроеко- номічне становище національної економіки. Інфляційний розрив — відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при ста-
лій пропозиції. Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний по- пит (AD) зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції (AS); – якщо економіка перебуває в умовах повної зайнятості та по- тенційного рівня виробництва, то зростання чистого експорту може призводити до інфляційних розривів в економіці.
Рівновага товарного, грошового та зовніш- нього ринків Рівновага товарного, грошового та зо- внішнього ринків для відкритої економі- ки в найбільш загальному вигляді була описана моделлю Манделла–Флемінга. Модель Манделла–Флемінга розроблена американськими еко- номістами Робертом Манделлою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках ХХ ст. Вона описує відкриту економіку з урахуванням таких фак- торів: доходу, внутрішньої відсоткової ставки, чистого експорту, ва- лютного курсу, світової відсоткової ставки. При цьому екзогенними чинниками в моделі є змінні фіскальної політики, рівень цін і світо- ва відсоткова ставка, а ендогенними — дохід, обмінний курс валюти, внутрішня відсоткова ставка. В основі моделі лежить припущення про абсолютну мобільність (рухливість) капіталу. Абсолютна мобільність капіталу — це його здатність без пе- решкод вільно переміщуватися між окремими країнами залежно від рівня його доходності. Оскільки рівень доходності капіталу в різних країнах різний, то це й зумовлює його рухливість та перепливання з країни в країну. Розглянемо модель Манделла–Флемінга для малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу (оскільки більшість сучасних економік являють собою саме таку форму) в короткостро- ковому періоді.
r rw . (4) В умовах малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу він швидко переміщується між країнами й завдяки цьому
Модель Манделла–Флемінга, описується двома рівняннями, одне з яких описує криву IS, а інше — криву LM. Перше відображає рівновагу на товарному ринку малої відкритої економіки: AD Y C I G NX ; C C (c im) (1 t) Y ; I I b rw ; G G; /9 /9 [ . (5)
Зведемо всю систему рівнянь, щоб отримати розгорнуте рівняння рівноваги на товарному ринку: : $ (D JN) (1 U) : * C SX ( /9 [ . (6)
Якщо рівняння (6) розв’язати відносно Y і врахувати, що E C I G NX , то отримаємо рівняння кривої IS: : NF (& C SX [ ). (7)
Ця нерівність показує, що в малій відкритій економіці дохід (Y)
Рівняння кривої LM відображає рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій економіці:
(8)
Проте ця нерівність визначає пропозицію грошей як ендогенну величину, а за методологією моделі та в реальній дійсності — це екзо- генна величина. Так само й інші чинники рівняння не можуть бути ендогенними змінними. Зокрема, дохід не може бути ендогенною ве- личиною, оскільки не є категорією грошового ринку, а формується на товарному ринку. А світова відсоткова ставка не залежить від змін на грошовому ринку, а визначається екзогенно, тобто на світових фі-
нансових ринках. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише рівняння, яке відображає рівновагу на грошовому ринку без з урахуванням лише екзогенних змінних:
0 k Y h r
(9)
Отже, згідно з моделлю Манделла–Флемінга, рівновагу в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу можна опи- сати за допомогою двох рівнянь: *4 : NF (& C SX [ ); (10)
LM 0 k Y h rw M S / P. (11)
Зобразимо графічно модель Манделла–Флемінга відповідно до описаних вище рівнянь в координатах Y — є (рис. 3). -. 0 *4 0 :0 : Рис. 3. Модель Манделла–Флемінга в координатах Y — є. З рис. 3 видно, що: – крива IS має від’ємний нахил, оскільки відображає обернену залежність між реальними валютним курсом і ВВП: зростання валютного курсу скорочує чистий експорт і зменшує ВВП; зни- ження валютного курсу стимулює приріст чистого експорту і збільшує ВВП.
– крива LM є вертикальною лінією, оскільки валютний курс не входить у її рівняння; – рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, при яких товар- ний і грошовий ринки перебувають у рівноважному стані. Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики на дохід згідно з моделлю Манделла–Флемінга, слід враховувати, що наслідки її впливу на дохід залежать також від валютного режиму (валютного курсу). Фіксований валютний курс передбачає наявність офіційно заре- єстрованого співвідношення між національною та іноземною валю- тою, а плаваючий встановлюється ринком на основі співвідношення попиту і пропозиції валют, що підлягають обміну. Припустимо, що держава стимулює зростання автономних ви- трат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів чи зни- ження податків, або нехай центральний банк збільшує грошову про- позицію. Графічно це показано на рис. 4, 5. LM LM1 LM2 є є є2 є1 є1 IS2 є2 IS1 0 Y1, Y2 Y 0 Y1 IS Y2 Y
Рис. 4. Стимулювальна фіскальна або торговельна політика за плава- ючого курсоутворення Рис. 5. Стимулювальна монетарна політика за плаваючого курсоутво- рення
На рис. 4 видно такі зміни на товарному ринку:
– валютний курс зростає, але ВВП не змінюється;
– якщо держава запровадила імпортне мито або квоти, то це зу- мовить скорочення імпорту і збільшення чистого експорту і
IS );
LM );
є ) веде до зростання доходу
зиції грошей знижує внутрішню відсоткову ставку порівняно зі світовою. Це спричинює відплив капіталу, збільшення про- позиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, за таких умов монетарна експансія ефективна. Зобразимо графічно переміщення кривих IS–LM за умови фіксо- ваного валютного курсу при застосуванні фіскальної чи торговельної стимулювальної політики (рис. 6) або стимулювальної монетарної політики (рис. 7).
*41 *4
Рис. 6. Стимулююча фіскальна або торговельна політика за фіксовано- го курсоутворення Рис. 7. Стимулююча монетарна політика за фіксованого курсоутво- рення
Рис. 6 показує, що, як і в умовах плаваючого курсоутворення, в цьому разі приріст автономних випадків мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм зумовлює необ- хідність зростання курсу національної валюти — крива IS переміщу-
IS ).
Якщо уряд запроваджує обмеження на імпорт (імпортне мито,
IS ), а валютний
LM ). У
Y ). Тобто за умови
Рис. 7 показує, що навіть застосування монетарної експансії кри- ва LM не зміщується, оскільки збільшення пропозиції грошей цен- тральним банком зумовить необхідність знизити курс національної валюти — крива LM переміститься вправо. Крім того, центральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Тобто він змушений зменшувати пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти — крива LM знову повертається на місце і спостерігається тенденція валютного курсу до зниження. Фактич- но крива LM залишається на тому самому рівні. Тобто, в разі купівлі ОВДП Центральний банк намагається збільшити пропозицію гро-
шей, а внаслідок вимушеного продажу валютних резервів він на таку сам величину зменшує пропозицію грошей. Відповідно, за умови фік- сованого валютного курсу монетарна політика є малоефективною. Покажемо результати стимулювального впливу держави за фіс- кальної, монетарної та торговельної політики за того чи іншого режи- му валютного курсу (табл. 2). Таблиця 2 Наслідки макроекономічної політики у малій відкритій економіці
Модель Манделла–Флемінга відображає рівень загальної рівно- ваги товарного, грошового та зовнішнього ринків і зміни на ринках малої відкритої економіки в короткостроковому періоді під впливом запроваджуваної макроекономічної політики. У сучасному світі більшість економічних систем являє собою від- криті економіки, що активно взаємодіють між собою на міжнародно- му ринку. Ця взаємодія отримала назву міжнародних економічних відносин. Вони проявляються в міжнародній конкуренції і одночас- ній співпраці держав для реалізації як власних національних цілей, так і забезпечення стабільного загальноцивілізованого розвитку. Основною формою забезпечення взаємодії країн між собою виступає міжнародна політика, що набуває різних форм і містить у собі цілісну систему засобів та інструментів реалізації. Становлення України як відкритої економіки, тобто незалежної демократичної держави, відбувається в період кардинальних змін у системі міжнародних відносин, які характеризуються виникненням нових незалежних держав, появою нових регіональних центрів сили
в міжнародних відносинах, переходом від ери конфронтації до ери відкритості і співробітництва. Процес державотворення і побудови вільного громадянського суспільства в Україні збігається з її поступовим входженням до світо- вого співтовариства і пошуками нею свого місця в сучасному склад- ному, різноманітному і суперечливому світі. З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і по- винна стати конкурентоспроможною світовою державою. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх мож- ливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна повинна спиратися на свої фундаментальні загальнонаціо- нальні інтереси та враховувати загальноцивілізаційні тенденції роз- витку, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики. Такими мають стати: – розвиток двосторонніх та багатосторонніх міждержавних від- носин; – розширення участі в європейському регіональному співробіт- ництві; – співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав; – членство в універсальних та економічних міжнародних органі- заціях; – участь у вирішенні глобальних проблем, що стоять перед люд- ством; – культурне, економічне, соціальне та політичне співробітництво на принципах науковості, інтеграції, діалектичного розвитку, за економічного зростання.
|
| Оглавление| |