Гроші та кредит - Навчальний посібник (Круш П. В., Алексєєв В. Б.)

3. рівновага товарного, грошового та зовнішнього ринків

У сучасному світі більшість національних

Відкрита і закрита

економіка

економік являє  собою відкриті системи.

У зв’язку з цим виникає  необхідність теоретично  переосмислити їхню сутність,

визначити ті системоутворювальні елементи,  які вони закладають  у формування єдиного міжнародного простору.

Так, відповідно  до ступеня  вродженості  економіки  у світове гос- подарство її відносять до малої або великої відкритої економіки.

Мала відкрита економіка — це національна економіка, якій при- таманні такі ознаки: незначна частка у світовому експорті та імпорті; обмежений вплив на світовий ринок; значна залежність національної відсоткової ставки від світових відсоткових ставок.

Велика відкрита економіка — це національна економіка,  екс- порт та імпорт якої становлять значну частину відповідних  світових показників. Економічні процеси, що в ній відбуваються, значно впли- вають на світогосподарські.

Оскільки відкрита  економіка  в будь-якому  випадку  впливає  на зовнішній  світ, доцільно визначити особливості  розрахунку  націо- нального виробництва та доходу в ній, а також рівновагу  товарного, грошового та зовнішнього  ринків.

У  закритій   економіці  НП  виробляється виключно  для  потреб самої країни  та за рахунок  власних  ресурсів. Саме тому тут ВВП та ВНП є тотожні.

Відкрита економіка вступає в торговельні та інші відносини із зо- внішнім по відношенню до неї оточенням,  використовуючи при цьо- му його ресурси та надаючи йому власні. Тут внутрішній  і національ- ний продукт не є тотожними  величинами.

У відкритій  економіці  вироблений продукт  може реалізуватись як всередині країни, та і за її межами, тобто тут внутрішній  продукт може відхилятись від споживання і внутрішніх  витрат  на величину зовнішньоторговельного сальдо.

Зовнішньоторговельне сальдо (NE) — це різниця між експортом

(E) та імпортом (Z).

Відповідно обсяг внутрішнього національного продукту (Y) у від- критій економіці набуватиме вигляду:

Y = C + I + G + (E — Z) = C + I + G + NE. (1) З цієї тотожності випливає, що обсяг внутрішнього продукту кра-

їни не завжди може дорівнювати  лише внутрішнім  витратам, оскіль- ки для відкритої економіки  не характерно,  щоб зовнішньоторговель- не сальдо дорівнювало  «0».

Крім того, така економіка прагнутиме, щоб рівень зовнішнього споживання перевищував рівень внутрішнього  споживання, а вну- трішні  витрати  були  меншими  від зовнішніх.  Якщо  врахувати,  що Y — (C + G) = S — внутрішні  заощадження,  то наше рівняння матиме вигляд:

S = I + NE;     (2)

NE = S — I.    (3) З останнього  рівняння випливає,   що  чисті  іноземні  інвестиції

тотожні  чистому  експорту,  оскільки  держава-продавець на зовніш- ньому ринку купує активи іншої держави, з якою в неї позитивне зо- внішньоторговельне сальдо, або продає активи  тій державі, з якою в неї негативне зовнішньоторговельне сальдо.

Визначимо також вплив внутрішньої відсоткової ставки в її порів- нянні зі світовою на рівноважний стан кредитного  ринку. У даному випадку прослідковується така тенденція: пропозиція позичкового капіталу  в самій  державі  визначається внутрішніми заощадження- ми, а попит залежить  від внутрішніх  та чистих зовнішніх інвестицій. Висока внутрішня відсоткова  ставка обмежує попит на запозичення і внутрішні  інвестиції,  а також впливає  і на обсяг чистих іноземних інвестицій.  Так, якщо внутрішня відсоткова ставка на запозичення в межах національної економіки  буде вищою за світову, то суб’єктам цієї економіки  значно  вигідніше  купувати  активи  всередині  країни. Це інвестиції  у власну  економіку  (внутрішні інвестиції),  зростання яких веде до зменшення  чистих іноземних  інвестиції  за кордон. І на- впаки.  Точка  рівноваги  на кредитному ринку  виникає  за ситуації, коли обсяг заощаджень  тотожний  сумі внутрішніх  та зовнішніх чис- тих інвестицій.

На  обсяги  попиту  і  пропозиції   на  запозичення на  валютному ринку  впливає  також  обмінний  курс  валюти.  Попит  і пропозицію на валютному  ринку  визначає  реальний  валютний  курс. При цьому

 

пропозиція валюти  залежить  від відсоткової  ставки, а не від обмін- ного курсу, а попит на національну валюту перебуває у зворотній за- лежності від реального обмінного курсу національної валюти. Точка рівноваги на валютному ринку встановлюється за умови, коли попит на валюту тотожний її пропозиції. У цій точці встановлюється рівно- важний валютний курс.

Тепер прослідкуємо вплив торговельної політики на макроеконо- мічну ситуацію у відкритій  економіці.

Торговельна політика відкритої економіки на міжнародному рин- ку визначається величинами експорту та імпорту.

Зростання експорту  створює  умови для зростання  обсягів наці- онального  виробництва, доходів і валютних  резервів  у національній економіці.

Зростання імпорту хоч і скорочує  внутрішні  витрати, проте веде до падіння обсягів національного виробництва, доходів та запасів іноземної валюти в країні.

Між імпортом та експортом спостерігається такі залежності:

– експорт однієї країни утворює імпорт для іншої, і навпаки;

– імпорт — це функція залежності  від власного  (внутрішнього) доходу національної економіки, а експорт залежить  як від вну- трішніх макроекономічних показників,  так і від динаміки наці- онального доходу інших країн, бажання громадян інших країн купувати  товари і послуги певних економік;

– прагнення країн скоротити  обсяги імпорту призводить  до ско- рочення обсягів експорту;

– коли  економіка   перебуває   в  умовах  дефляційного  розриву, зростання чистого експорту стимулює внутрішні макроеконо- мічні показники.

Дефляційний розрив — це відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги  за умов повної зайнятості в бік зменшення  при ста- лій пропозиції  (AS). Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін (Р) падає;

– Коли країна перебуває в умовах інфляційного розриву, то зрос- тання чистого експорту чинить негативний  вплив на макроеко- номічне становище національної економіки.

Інфляційний розрив — відхилення сукупного  попиту  (AD) від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при ста-

 

лій пропозиції. Інфляційний розрив утворюється,  коли сукупний  по- пит (AD) зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції (AS);

– якщо  економіка  перебуває  в умовах  повної  зайнятості та по- тенційного  рівня виробництва, то зростання  чистого експорту може призводити до інфляційних розривів в економіці.

 

Рівновага товарного, грошового та зовніш- нього ринків

Рівновага товарного, грошового та зо- внішнього  ринків  для  відкритої  економі- ки в найбільш загальному  вигляді була описана моделлю Манделла–Флемінга.

Модель Манделла–Флемінга розроблена  американськими еко- номістами Робертом Манделлою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках ХХ ст. Вона описує  відкриту  економіку  з урахуванням таких  фак- торів: доходу, внутрішньої відсоткової  ставки, чистого експорту, ва- лютного курсу, світової відсоткової ставки. При цьому екзогенними чинниками в моделі є змінні фіскальної політики,  рівень цін і світо- ва відсоткова  ставка, а ендогенними  — дохід, обмінний  курс валюти, внутрішня відсоткова  ставка.  В основі  моделі  лежить  припущення про абсолютну мобільність (рухливість) капіталу.

Абсолютна мобільність капіталу — це його здатність  без пе- решкод вільно переміщуватися між окремими  країнами  залежно  від рівня його доходності. Оскільки рівень доходності капіталу  в різних країнах різний, то це й зумовлює  його рухливість  та перепливання з країни в країну.

Розглянемо модель Манделла–Флемінга для малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу (оскільки більшість сучасних  економік  являють  собою саме таку форму)  в короткостро- ковому періоді.

w

 
Відповідно  до припущення про абсолютну  мобільність  капіталу світова відсоткова ставка в моделі Манделла–Флемінга визначається зовнішніми  факторами і не залежить від малої відкритої економіки, а її внутрішня відсоткова ставка (r) дорівнює світовій відсотковій став- ці (r ):

r  rw  .           (4) В умовах  малої  відкритої  економіки  з абсолютною  мобільністю

капіталу  він швидко  переміщується між країнами  й завдяки  цьому

 

w

 
утримує  внутрішню  відсоткову  ставку  на рівні світової  відсоткової ставки (r = r ).

Модель   Манделла–Флемінга,  описується  двома   рівняннями, одне з яких описує криву IS, а інше — криву LM. Перше відображає рівновагу на товарному ринку малої відкритої економіки:

AD  Y  C  I  G  NX ;

C  C  (c  im)  (1  t) Y ;

I  I  b  rw ;

G  G;

/9  /9  [  ™ .

(5)

 

Зведемо всю систему рівнянь, щоб отримати розгорнуте рівняння рівноваги на товарному ринку:

:  $  (D  JN)  (1  U) :  *  C  SX   (  /9  [  ™ .

(6)

 

Якщо   рівняння  (6)   розв’язати   відносно   Y   і  врахувати,   що

E  C  I  G  NX , то отримаємо  рівняння кривої IS:

:  NF (&  C  SX   [  ™).

(7)

 

Ця нерівність  показує,  що в малій відкритій  економіці  дохід (Y)

w

 
прямо залежить  від автономних  витрат ( E ), обернено — від світової відсоткової ставки (r ) та валютного курсу (є).

Рівняння кривої LM відображає рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій  економіці:

w

 
M S  / P  k Y  h  r .

(8)

 

Проте ця нерівність визначає пропозицію грошей як ендогенну величину, а за методологією моделі та в реальній дійсності — це екзо- генна величина.  Так само й інші чинники  рівняння не можуть бути ендогенними  змінними.  Зокрема, дохід не може бути ендогенною ве- личиною,  оскільки  не є категорією  грошового  ринку,  а формується на товарному ринку. А світова відсоткова ставка не залежить від змін на грошовому ринку, а визначається екзогенно, тобто на світових фі-

 

нансових ринках. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише рівняння, яке відображає  рівновагу  на грошовому  ринку без з урахуванням лише екзогенних змінних:

 

0  k Y  h  r

 

w

 
M S  / P.

 

(9)

 

Отже, згідно з моделлю  Манделла–Флемінга, рівновагу  в малій відкритій  економіці з абсолютною мобільністю капіталу  можна опи- сати за допомогою двох рівнянь:

*4        :  NF (&  C  SX   [  ™);

(10)

 

LM      0  k Y  h  rw

 M S  / P.

(11)

 

Зобразимо графічно  модель  Манделла–Флемінга відповідно  до описаних вище рівнянь в координатах  Y — є (рис. 3).

-.

™0

*4

0          :0         :

Рис. 3. Модель Манделла–Флемінга в координатах  Y — є.

З рис. 3 видно, що:

– крива  IS має  від’ємний  нахил,  оскільки  відображає  обернену залежність  між реальними валютним  курсом і ВВП: зростання валютного курсу скорочує чистий експорт і зменшує ВВП; зни- ження валютного курсу стимулює приріст чистого експорту і збільшує ВВП.

 

– крива LM є вертикальною лінією, оскільки  валютний  курс не входить у її рівняння;

– рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, при яких товар- ний і грошовий ринки перебувають у рівноважному стані.

Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики  на дохід згідно  з моделлю  Манделла–Флемінга, слід враховувати,  що наслідки її впливу на дохід залежать також від валютного режиму (валютного  курсу).

Фіксований валютний курс передбачає наявність офіційно заре- єстрованого  співвідношення між національною  та іноземною  валю- тою, а плаваючий  встановлюється ринком  на основі співвідношення попиту і пропозиції  валют, що підлягають обміну.

Припустимо, що держава  стимулює  зростання  автономних  ви- трат шляхом збільшення державних  закупівель,  трансфертів чи зни- ження податків, або нехай центральний банк збільшує  грошову про- позицію. Графічно це показано на рис. 4, 5.

LM      LM1    LM2

є          є

є2        є1

є1        IS2      є2

IS1

0          Y1, Y2            Y

0          Y1

IS

Y2       Y

 

Рис. 4. Стимулювальна фіскальна або торговельна політика за плава- ючого курсоутворення

Рис. 5. Стимулювальна монетарна політика за плаваючого курсоутво- рення

 

На рис. 4 видно такі зміни на товарному ринку:

1

 
– фіскальна  політика переміщує криву IS вправо (IS

 

2

 
 IS );

– валютний курс зростає, але ВВП не змінюється;

 

– якщо держава запровадила імпортне мито або квоти, то це зу- мовить  скорочення  імпорту  і збільшення чистого  експорту  і

1

 
крива IS переміститься вправо (IS

 IS );

2

 
– скорочення   імпорту  породжує  зменшення   пропозиції   націо- нальної валюти на валютному ринку. Це спрямовує курс націо- нальної валюти до зростання  та зменшує чистий експорт. Саме тому приріст чистого експорту, який досягається торговельною політикою,  нейтралізується його зменшенням внаслідок  зрос- тання валютного курсу. Отже, за таких умов торговельна по- літика буде малоефективною.

2

 
На рис. 5 видно такі зміни на грошовому ринку:

1

 
– крива LM переміщується вправо (LM

 LM );

1

 
– зниження валютного  курсу (є

 є ) веде до зростання  доходу

2

 

1

 

2

 
(Y  Y ). За моделлю Манделла–Флемінга збільшення пропо-

зиції  грошей  знижує  внутрішню  відсоткову  ставку  порівняно зі світовою. Це спричинює  відплив  капіталу,  збільшення про- позиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює  чистий  експорт і збільшує  ВВП. Отже, за таких умов монетарна експансія ефективна.

Зобразимо графічно переміщення кривих IS–LM за умови фіксо- ваного валютного курсу при застосуванні фіскальної чи торговельної стимулювальної політики  (рис. 6) або стимулювальної монетарної політики  (рис. 7).

™         ™

 

0

 
:1         :2

 

*41

*4

0

 
:1, :2

 

Рис. 6. Стимулююча  фіскальна  або торговельна політика за фіксовано- го курсоутворення

Рис. 7. Стимулююча  монетарна політика за фіксованого курсоутво- рення

 

Рис. 6 показує, що, як і в умовах  плаваючого  курсоутворення, в цьому разі приріст автономних випадків мультиплікативно збільшує дохід, який  через відповідний передатний  механізм  зумовлює  необ- хідність зростання  курсу національної валюти — крива IS переміщу-

1

 
ється вправо (IS

 IS ).

2

 
Проте оскільки за фіксованого курсу національний банк виму- шений тримати  його певний  рівень, то курс не може постійно зрос- тати під дією суто ринкових  факторів.  Його зростання  можна досяг- ти за рахунок  валютних  інтервенції,  тобто купівельних операцій  на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання  попиту. При цьому збіль- шується  пропозиція грошей, і крива  LM переміщується вправо.  Це нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Згідно з таким підходом можна зробити  висновок,  що за політики  фіксованого ва- лютного курсу центральний банк робить  фіскальну  експансію  най- більш ефективною і протидіє виникненню ефекту «витіснення чи- стого експорту».

Якщо  уряд  запроваджує обмеження  на імпорт  (імпортне  мито,

1

 
наприклад), то крива IS переміститься вправо (IS

 IS ), а валютний

2

 
курс отримає тенденцію до зростання.  Щоб утримати валютний кур- су на фіксованому рівні, центральний банк збільшить пропозицію на-

1

 
ціональної  валюти, що перемістить криву LM вправо (LM

 LM ). У

2

 
цьому випадку, на відміну від політики плаваючого валютного курсу, національна економіка досягає своєї мети: обмежує імпорт, збільшує

1

 
чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y

 Y ). Тобто за умови

2

 
фіксованого валютного  курсу  національного банку  стимулювальна торговельна політика буде більш ефективною.

Рис. 7 показує, що навіть застосування монетарної  експансії кри- ва LM не зміщується, оскільки  збільшення пропозиції  грошей  цен- тральним банком зумовить необхідність знизити курс національної валюти  — крива  LM переміститься вправо.  Крім  того, центральний банк зобов’язаний  протидіяти зниженню  валютного курсу. Тобто він змушений  зменшувати пропозицію  національної валюти  за рахунок продажу іноземної  валюти — крива LM знову повертається на місце і спостерігається тенденція  валютного  курсу до зниження. Фактич- но крива LM залишається на тому самому рівні. Тобто, в разі купівлі ОВДП  Центральний банк  намагається збільшити пропозицію  гро-

 

шей, а внаслідок вимушеного  продажу валютних резервів він на таку сам величину зменшує пропозицію грошей. Відповідно, за умови фік- сованого валютного курсу монетарна політика є малоефективною.

Покажемо  результати стимулювального впливу  держави  за фіс- кальної, монетарної та торговельної політики за того чи іншого режи- му валютного курсу (табл. 2).

Таблиця 2

Наслідки макроекономічної політики у малій відкритій економіці

 

 

Показники

Стимулювальна фіскальна політика

Стимулювальна монетарна політика

Стимулювальна торговельна політика

Плаваю- чий курс

Фіксова- ний курс

Плаваю- чий курс

Фіксова- ний курс

Плаваю- чий курс

Фіксова- ний курс

Обсяг на- ціонального виробництва і доходу

 

Незмін- ний

 

Зростає

 

Зростає

 

Немож- ливий

 

Незмін- ний

 

Зростає

Валютний курс

 

Зростає

Незмін- ний

Зменшу- ється

Немож- ливий

 

Зростає

Незмін- ний

Чистий  екс- порт

Зменшу- ється

Зменшу- ється

 

Зростає

Немож- ливий

Зменшу- ється

 

Зростає

 

Модель Манделла–Флемінга відображає  рівень загальної  рівно- ваги товарного,  грошового  та зовнішнього  ринків  і зміни на ринках малої відкритої  економіки  в короткостроковому періоді під впливом запроваджуваної макроекономічної політики.

У сучасному світі більшість економічних систем являє собою від- криті економіки, що активно взаємодіють  між собою на міжнародно- му ринку. Ця взаємодія отримала назву міжнародних економічних відносин.  Вони проявляються в міжнародній конкуренції і одночас- ній співпраці  держав для реалізації  як власних  національних цілей, так і забезпечення стабільного  загальноцивілізованого розвитку. Основною формою забезпечення взаємодії країн між собою виступає міжнародна політика, що набуває різних форм і містить у собі цілісну систему засобів та інструментів  реалізації.

Становлення України  як відкритої  економіки,  тобто незалежної демократичної держави,  відбувається в період кардинальних змін у системі  міжнародних  відносин,  які характеризуються виникненням нових незалежних держав, появою нових регіональних  центрів сили

 

в міжнародних  відносинах,  переходом  від ери конфронтації до ери відкритості  і співробітництва.

Процес державотворення і побудови вільного громадянського суспільства в Україні збігається з її поступовим входженням до світо- вого співтовариства і пошуками  нею свого місця в сучасному склад- ному, різноманітному і суперечливому світі.

З огляду на своє геополітичне  становище,  історичний  досвід, культурні  традиції, багаті природні ресурси, потужний  економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал  Україна  може і по- винна стати конкурентоспроможною світовою державою.

Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх мож- ливостей є її активне і повномасштабне входження  до світового співтовариства.

Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна  повинна  спиратися на свої фундаментальні загальнонаціо- нальні  інтереси та враховувати загальноцивілізаційні тенденції  роз- витку, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики. Такими мають стати:

– розвиток  двосторонніх  та багатосторонніх  міждержавних від- носин;

– розширення участі в європейському регіональному співробіт- ництві;

– співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав;

– членство в універсальних та економічних  міжнародних  органі- заціях;

– участь у вирішенні  глобальних  проблем, що стоять перед люд- ством;

– культурне, економічне, соціальне та політичне співробітництво на принципах  науковості,  інтеграції,  діалектичного розвитку, за економічного зростання.