Державне регулювання економіки - Навчальний посібник

4.3. чому не вдалось "дещо схоже на неп"?

 

Чому НЕП у 20-ті роки дозволив швидко відбудувати економіку, а "дещо схоже на НЕП" (за висловом М.С.Горбачова), тобто економічна реформа, що зараз здійснюється, - привело до небаченої за своїми наслідками кризи?

Чому подібні до НЕПу реформи принесли у КНР дуже позитивні наслідки, а в Східній Європі обумовили значне зменшення виробництва, реальних доходів населення, масове безробіття?

І. НЕП та реформа в КНР відновили матеріальну зацікавленість виробників, яка перед тим була практично відсутня: у нас під час громадянської війни надлишки продукції поверх певного мінімуму безкоштовно вилучались, в КНР під час "культурної революції" була зрівнялівка, споживання виробників обмежувалось мінімумом засобів існування. Перед нинішньою реформою у нас та в Східній Європі існувала система матеріальної зацікавленості, яка апробувалась та діяла на протязі   багатьох   років: за оцінками   спеціалістів,  за  рахунок підвищення інтенсивності праці можна було збільшити обсяг виробництва на 10-15\%.

        ІІ. Різними були можливості економічного зростання.

     У  20-ті роки економіка СРСР могла зростати за рахунок  надання робочих місць безробітним, новим робітникам з приросту населення  в працездатному віці, а також тим, хто переходив з домашнього господарства до суспільного виробництва (І модель зростання). Вона зростала також за рахунок проведення первинної механізації виробництва. Витрати на вивільнення робітників в той час були незначним (ІІ модель зростання), темпи зростання економіки були високими.

У 80-ті роки СРСР та країни Східної Європи ці можливості росту вичерпали. Розвиток економіки забезпечується зараз за рахунок зміни техніки. Потенціал механічних видів технології за цей час було вичерпано, витрати на вивільнення робітника значно зросли (ІІІ модель зростання). Це суттєво знизило темпи економічного зростання.

         Економіка КНР до цього часу не завершила етап первинної механізації і ще на протязі довгого часу може розвиватися за І та ІІ моделями економічного зростання.

       IІІ. КНР вдалося залучити значні іноземні інвестиції. Цьому сприяли політична стабільність, дешева робоча сила, яка ще на  протязі довгого часу лишатиметься дешевшою, ніж на Заході, допомога з боку китайців - хуацяо, які проживають за кордоном.

 ІV. У 20-ті   роки   зовнішньоекономічні зв'язки СРСР були мало розвинуті. До того ж вітчизняні виробники були надійно захищені від іноземної конкуренції монополією зовнішньої торгівлі. Надійно захищають вітчизняного виробника в КНР. КНР вдалося вийти на світовий ринок і заробляти там значні кошти (лише торгівля з США дала КНР у 1996 р. 135 млрд. дол. США).

        У 80-ті роки з ліквідацією монополії на зовнішнью торгівлю наш ринок був захоплений іноземними фірмами, що стало однією з причин розвитку кризи.      

       V. У 20-ті роки в СРСР та в перші роки реформи в КНР йшлося про відновлення тих продуктивних сил, які існували у нас до революції, а в КНР - до "культурної революції". У 80-ті роки в СРСР та в країнах Східної Європи треба було створити умови для вдосконалення виробництва, для прискорення НТП: саме від цього залежали можливості економічного зростання.

      VI. Розвиток приватної ініціативи та підприємливості у 20-ті роки в СРСР та в 70-80 роки в КРН приніс позитивні наслідки. Виробництво мало індивідуальний характер, переважна частина виробників була зайнята у сільському господарстві. Практично все, чого потребує виробництво: насіння, корми для худоби, добрива та інше, давало власне господарство. В цей час неважко було розпочати власне виробництво: воно базувалось на ручній праці, на створених власною працею засобах виробництва, вимагало мінімального стартового капіталу.

       Але сьогодні виробництво має суспільний характер. Навіть в сільському господарстві основна маса засобів виробництва: трактори, машини, добрива, паливо, а в багатьох випадках - насіння, корми, худоба - надходять зі сторони. Щоб почати вести сучасне конкурентоздатне виробництво, треба мати значний стартовий капітал, сучасні засоби виробництва. За даними, що наводились у друку, щоб організувати сучасне фермерське господарство, треба було вкласти приблизно 0,5 млн. крб. (у дореформених цінах).

       Умови для розвитку підприємництва у нас приблизно такі, як в багатьох країнах, що розвиваються: у потенційних підприємців немає  стартового капіталу, досвіду, сучасних засобів виробництва. Тому неминуче те, що виникає у вигляді малих підприємств, фермерських господарств і т.п., базується, як правило, на ручній праці або  на використанні застарілих засобів праці.

       Курс на розвиток приватної ініціативи та підприємництва за таких умов веде до деградації економіки.

        Ініціатива та підприємництво закономірно знаходять своє застосування там, де можна   обійтись   без   сучасних   засобів   виробництва, - у сфері                                  посередництва та в спекуляції. Наслідком цього є величезна непродуктивна розтрата робочого часу і зростання паразитичного  споживання.

       VIІ. Наявність величезної кількості дрібних товаровиробників у нас в 20-ті роки та в КНР у 80-ті роки дозволяли мати конкурентне середовище відразу після проведення реформи.

      В 90-ті роки конкурентне середовище по більшості товарів в Україні було відсутнє. Монополізовані були ринки 55\% товарних груп (700 груп з 1200 обстежених), ринки 17\% товарних груп були абсолютно монополізовані (214 з 1200 обстежених груп). Після переходу до вільних цін висока ступінь монополізації економіки стала однією з причин розвитку гіперінфляції.

       VIII. Індивідуальний характер виробництва у 20-ті роки, обмеженість зв'язків між підприємствами страхували нашу економіку в певній мірі від економічних криз.

       В 80-ті роки виробництво  мало суспільний характер; переважало  велике  машинне  виробництво, між підприємствами існувала система розгалужених взаємних зв'язків.

        Відмова від планового регулювання економіки, перехід до  вільних цін в цих умовах спровокували економічну кризу. В КНР процес посилення ролі ринку, дерегулювання економіки проходить поступово, при постійному зростанні економіки.

         Іншими були можливості державного регулювання економіки. В СРСР з введенням червонця був здійснений перехід до золотого стандарту, що забезпечувало певну стабільність грошей. Досить ефективно регулюється грошова система в КНР. Під час НЕПу банки були націоналізовані і держава мала вирішальний вплив на фінансово-кредитну систему. Монополія зовнішньої торгівлі надійно захищала вітчизняного виробника, забезпечувала ефективний контроль за експортом, імпортом, використанням іноземної валюти. Діяла також ефективна система планування народного господарства.   

        Досвід НЕПу та реформи в КНР мають значну вартість для нас. Але треба враховувати різницю в рівні розвитку продуктивних сил 20-х та 80-х років і тих завдань, які треба було вирішувати у 20 та 80-ті роки. Економічний розвиток КНР на протязі ще кількох десятиріч може бути забезпечений за рахунок первинної механізації виробництва. Розвиток країн СНД та Східної Європи вимагає прискорення НТП, структурної перебудови економіки, створення могутнього сучасного експортного потенціалу.

 

ЗАВДАННЯ ПО ВИВЧЕННЮ ТЕМИ 4.

 

В чому знаходить свій вияв криза економіки?

Причини зниження реальних доходів населення.

Наслідки введення національної валюти.

Вплив світових цін на економіку України.

Причини дефіциту торгового балансу України.

Наслідки лібералізації цін.

Наслідки приватизації.

Наслідки лібералізації ЗЕЗ.

Чому не вдалося “дещо схоже на НЕП”?

Наслідки існування двох секторів: регульованого директивно та за допомогою ринку (кооперативного) – в умовах надлишку грошей.

Положення в сільському господарстві та його причини.