3.3. лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків,   її переваги та недоліки.

Лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків (ЗЕЗ) своєю кінцевою метою ставить активне включення економіки країни в світовий ринок. Вона передбачає відмову від монополії зовнішньої торгівлі та валютної монополії, перехід до конвертованості національної валюти, створення умов для залучення іноземних інвестицій.

З лібералізацією ЗЕЗ розширюється самостійність підприємств. Вони можуть збільшувати експорт та імпорт, не запитуючи на те особливих дозволів, як було раніше. Розширюються можливості пошуку та придбання найновішої техніки та технології, кращих товарів, можливості включення підприємств в більш вигідні коопераційні зв’язки. В пошук більш ефективних варіантів задоволення потреб, розвитку виробництва, нової техніки та технології включаються значні маси людей. Полегшуються контакти з іншими країнами, культурний та науковий обмін, обмін студентами та аспірантами.

Багатшим стає ринок, розширюється вибір товарів широкого вжитку, їх асортимент.

Посилюється тиск конкуренції на вітчизняних виробників зі сторони іноземних виробників. Ввіз товарів з-за кордону дозволяє поставити під удар конкуренції навіть підприємства-монополісти. Наприклад, єдиним виробником автомобілів в Італії є “Фіат”. Але подолати його монополію на національному ринку дозволяє імпорт автомобілів зі США, Німеччини, Японії та ін. країн.

Покращуються умови для ввозу та вивозу капіталу. При неконвертованій валюті іноземним інвесторам невигідно робити капіталовкладення у нас: зароблені гроші фактично нема на що витрачати, а перетворити їх в конвертовану валюту неможливо. Зовнішня конвертованість валюти дає можливість іноземним інвесторам обміняти виручку на ВКВ та вивезти отриманий прибуток за кордон.

З’являється можливість стабілізувати національну валюту, стримати інфляцію. При фіксованому курсі валюти, наприклад, 2 грн за долар США, товар, який на світовому ринку продається за 100 доларів, на внутрішньому ринку буде коштувати 200 грн. Це обмежує можливості підвищення цін вітчизняними підприємствами.

Раніше стабільність купівельної здатності грошей забезпечувалась золотими запасами держави: паперові гроші можна було обміняти на певну, визначену законом кількість золота. Сьогодні паперові гроші не мають грошового забезпечення. Але купівельну здатність їх можна стабілізувати, якщо встановити і підтримувати фіксований курс даної валюти до твердих валют. Для цього треба мати стабілізаційний фонд, засоби якої використовують для валютної інтервенції, підтримання курсу національної валюти. Із збільшенням валютних резервів зростають можливості емісії паперових грошей, які зберігатимуть попередню купівельну здатність, отже, зростають можливості збільшення таким шляхом ефективного попиту.

Які від’ємні наслідки введення конвертованості національної валюти?

Відбувся перерозподіл валютних ресурсів на користь багатих. Раніше валютні ресурси використовувалися для придбання значної кількості зерна (до 30-40 млн. т. щороку), м’яса (близько 1 млн. тон), олії (приблизно половина її імпортувалася).  Це створювало продовольчий фонд для забезпечення пенсій, стипендій, зарплати. Існували пільгові умови придбання за кордоном та реалізації ліків, що давало можливість продавати їх за низькими цінами.

Після введення конвертованості національної валюти доступ до неї отримали ті, хто має гроші. Відповідно валюта стала використовуватися в більшій мірі для задоволення їх потреб: придбання легкових автомобілів, предметів розкоші та ін.

Створилися умови для відтоку валюти за кордон. Після того як держава відмовилася від монополії на експорт та імпорт, стало важче “тримати кордон” –контролювати надходження та витрачання валюти, наслідком чого стало вивезення величезних валютних сум за кордон.

Відбувається деіндустріалізація країни. Виходячи з приватних інтересів, вивозять за кордон сировину, внаслідок чого вітчизняні підприємства простоюють. Ввозиться готова продукція, а власне виробництво припиняється, втрачаються робочі місця. Потік сировини дедалі більше обминає Україну, скеровуючись до тих країн, де сильніша і більш товаронаповнена, забезпечена кращими товарами валюта.

Ринок захоплюють іноземні товаровиробники. Прорахунки в організації захисту вітчизняного виробника, завищення курсу національної валюти привели до того, що вітчизняні товаровиробники виявилися неконкурентоздатними навіть на внутрішньому ринку. За експертними оцінками, експансія внутрішнього ринку продовольчими товарами імпортного походження досягла 60\%, непродовольчими – 80\%.

Відбувається перехід до використання на внутрішньому ринку світових цін. Раніше ціна на внутрішньому ринку встановлювалася на базі національних витрат виробництва. За основу її брали середню по галузі або по ціновій зоні собівартість продукції. До неї додавався прибуток, достатній для того, щоб забезпечити самофінансування. Якщо середня собівартість одиниці певної продукції 400 грн., а прибуток – 80 грн., то ціна на такий товар на внутрішньому ринку складала 400+80=480 грн.

Після введення внутрішньої конвертованості валюти ціна на даний товар на внутрішньому ринку  визначається цінами світового ринку. Так, якщо ціна його на світовому ринку 100 $, за 4 гривні можна придбати 1$,  мито і витрати на імпорт – 60 грн., то на внутрішньому ринку ціна такого товару складатиме 100*4+60=460 грн.

Таким чином, ціни внутрішнього ринку прив’язуються до світових цін. Це дозволяє при фіксованому курсі валюти і стабільності світових цін, відсутності обмежень на ввезення даного товару, незмінності мита стабілізувати ціни внутрішнього ринку. Даний товар за вказаних вище умов продаватиметься за 460 грн.

Але така система стримування інфляції вимагає постійної присутності на нашому внутрішньому ринку імпортних товарів. Без цього неможлива прив’язка цін внутрішнього ринку до світових. Тому валюта використовується нераціонально: не на розвиток власного виробництва, придбання нової техніки і технології, а на імпорт товарів широкого вжитку. Витрачена таким чином валюта стимулює розвиток сільського господарства, легкої і харчової промисловості не в Україні, а в країнах, з яких імпортують товари.

При введенні внутрішньої конвертованості валюти не було враховано, що на світовому ринку інший, ніж на нашому внутрішньому, паритет цін на продукцію сільського господарства і продукцію промисловості, яка надходить селу в обмін на його продукцію. До реформи за зерновий комбайн віддавали у нас втричі менше зерна, ніж в США.  Подібним було співвідношення цін на паливо та добрива, з одного боку, і сільськогосподарську продукцію, з іншого. Пояснювалося це тим, що в США нижча вартість сільськогосподарської продукції (вища врожайність, продуктивність худоби, краща технологія виробництва).

Введення внутрішньої конвертованості нашої валюти привело до запозичення того паритету цін, який існував на світовому ринку. Він визначається паритетом цін в основних країнах-експортерах сільськогосподарської продукції: США, країнах Західної Європи.  Внаслідок цього та факторів, які сприяли здороженню продукції сільського господарства (зниження врожайності, продуктивності худоби, значному зростанню цін на паливо та добрива, зменшенню дотацій), ціни на продукцію сільського господарства в 1995 році зросли в 60 тис. разів, а на промислову продукцію для села – в 288 тис. разів. Умови обміну для села погіршилися в  280:60=4,8 разів.

Це поставило сільське господарство на межу знищення. Воно не має необхідних коштів для ведення виробництва. Простоюють підприємства, які виробляють машини та інші засоби виробництва для села, бо нема попиту на їх продукцію. Сільське населення не має грошей для придбання товарів широкого вжитку. Це зумовлює скорочення їх виробництва.

Завищення курсу національної валюти призвело до суттєвого заниження цін на внутрішньому ринку. Якщо товар, вартістю 100$ при курсі 4 грн. за 1$ 100*4,00+60=460 грн, то при курсі 2,00 грн. за 1$, ціна такого товару 100*2,00+60=260 грн.

Внаслідок цього стала масовою збитковість вітчизняних підприємств; нерентабельні 50\% підприємств та 90\% КСП.

Державне регулювання економіки після лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків виявилося неефективним: невдало був побудований захист вітчизняного виробника, помилкою виявилося завищення курсу гривні.