Нотпанм, що використовують генетично тоанфіковані інгредієнти для виробництва нарчовин продуктів

За даними Глобальної мережі Internet в Росію постачають продукти, для виробництва яких використовують генетично модифіковану сировину, такі компанії-виробники:

Компанія-виробник Kellog's

Com Flakes (пластівці)

Frosted Flakes (пластівці)

Rice Krispies (пластівці)

Smacks (пластівці)

Froot loops (кольорові пластів-

ці-кільчики)

Apple Jacks (пластівці-кільчи­ки зі смаком яблука) All-bran Apple Cinnamon/Blue­berry (висівки зі смаком яблу­ка, кориці, буяхів) Chocolate Chip (шоколадні чіпси) Pop Tarts (печиво з начинкою, всі смаки)

Nutri-grain (тости з наповню­вачами, всі види) Crispix (печиво) Smart Start (пластівці) All-Bran (пластівці) Just Right Fruit@Nut (пластівці) Honey   Crunch   Corn Flakes (пластівці)

Raisin Bran Crunch (пластівці) Cracklin Oat Bran (пластівці)

Компанія-виробник Mars

M@M's Snickers Milky Way Twix Nestle

Crunch (шоколадно-рисові пластівці)

Milk Chocolate Nestle (шоко­лад)

Nesquik (шоколадний напій) Cadbury (Cadbury/Herchey's) Fruit@Nut

Компанія-виробник Hershey's

Toblerone (шоколад, всі види) Mini Kisses (цукерки) Kit-Kat (шоколадний батончик) Kisses (цукерки) Semi-Sweet Baking Chips (пе­чиво)

Milk Chocolate Chips (печиво) Reese's Peanut Butter Cups (арахісова олія) Special Dark (темний шоколад)

Компанія-виробник Heinz   Milk   Chocolate (молочний

Ketchup (regular@nosalt)       шоколад;)

Chili Sauce      Chocolate Syrup (шоколадний

Heinz 57 Steak Sauce ciipon)

Special Dark Chocolate Syrup

Номпанія-виробник  (шоколадний сироп)

Hellman s        Strawberry Syrop (суничний

Real Mayonnaise (майонез)   Сироп) Light Mayonnaise (майонез)

Low-Fat Mayonnaise (майонез)        Компанія-виробник Pepsi Co

Pepsi

Компанія-виробник Coco-Cola        Pepsi Cherry

Coca-Cola       Mountain Dew Sprite

Cherry Cola     Компанія-виробник

Minute Maid Orange  ^ i-

Minute Maid Grape    Пяитиію вдфкошш к°м-

r           поненти можуть міститись в

олії та інших інгредієнтах

За даними «Грінпіс» такі відомі у світі компанії, як Нестле, Кока-Кола, Данон, Проктер енд Гембл, Келлогс, Юнілевер, Хаєнц Фудс, Хьоршис, Макдональдс, Марс, Пепсі-Кола вико­ристовують генетично модифіковані добавки: рибофлавін (Е 101, Е 101 А), вугілля рослинне (Е 153), лікопін (Е 160а), крип-тосантин (461 с), лецитин (Е 322), моно- та дигліцериди жир­них кислот (Е 471), змішані ефіри гліцерину, винної, оцтової та жирної кислот (Е 472f), ефіри цукрози та жирних кислот (Е 473), ефіри полігліцеридів та жирних кислот (Е 475), ефіри пропіленгліколя та жирних кислот (Е 477), жирні кислоти (Е 570), глутамінову кислоту L (+) (Е 620), глутамінат натрію 1-за-міщений (Е 621), глутамінат калію 1-заміщений (Е 622), глу-тамат калію (Е 623), глутамат амонію 1-заміщений (Е 624), глутамат магнію (Е 625).

Низка міжнародних компаній надали запевнення у вигляді відповідей, що вони не використовують генетично модифіковану сировину і добавки тому, що відмовляються від генетично мо­дифікованих інгредієнтів, які їм пропонують інші виробники.

Британська компанія Tesco у всіх своїх продуктах не вико­ристовує генетично модифіковані інгредієнти. Вона перевіряє на їх вміст і сертифікує сою, яку отримує з Бразилії для виго­товлення кормів для тварин.

Німецька компанія Metro всі свої продукти виготовляє без використання генетично модифікованих організмів, тому вони вважають, що ці продукти не повинні маркуватися знаком «ТМ».

Великобританська компанія Coop ставить завдання не ви­користовувати генетично модифіковані інгредієнти.

Швейцарська компанія Coop в рецептуру свого асортимен­ту товарів не вносить продукти, що виготовлені з генетично модифікованих джерел. Сировину компанія перевіряє власни­ми засобами. Рис, який компанія отримує від Таїланду, не бу­де закуплятись, якщо він генетично змінений.

Компанія Campbell's і Tilda (Великобританія) намагається уникати використання генетично модифікованих компонентів у своїй продукції.

Проти використання генетично модифікованого рису для виробництва своїх продуктів заявляють такі компанії: Migros Muhle, Rickmes Reismuhle, Sumitomo Corporation, Tomen Corporation, Tokyo Boeki, Marubeni Corporation, Seven-Eleven, Izumi-Seika, Ministop, Murase, Iwatan International Corporation.

Відповідно до Постанови Головного державного санітарно­го лікаря РФ від 31.12.2004 № 13 «Про підсилення нагляду за харчовими продуктами, отриманими з ГМД» продовольча си­ровина, що містить генетично модифіковані аналоги, дозволе­ні для реалізації на світовому продовольчому ринку, але не пройшли процедури реєстрації в Російській Федерації і потен­ційно можуть потрапити на внутрішній ринок, мають пройти контроль на наявність ГМД.

На ринок України можуть потрапити сировина і продукти харчування, які містять ГМД, безпосередньо з підприємств компаній-виробників, а також інших постачальників з Росій­ської Федерації, з якою Україна має торговельні відносини. Відомо, що одні і ті ж компанії постачають сировину і продук­ти харчування в Російську Федерацію і в Україну.

За даними моніторингу, який проводила Держсанепідем-служба Росії, сьогодні виробники часто використовують гене­тично модифіковану продовольчу сировину в рецептурах хар­чових продуктів менше, ніж 5 \%. Тому в Росії у 2004 р. за­тверджений новий пороговий рівень для маркування харчових продуктів, отриманих з ГМД, — 0,9 \% трансгенів замість ра­ніше встановленого 5 \%. Але і за цих обмежень частка харчо­вих продуктів, що містять трансгени більше 1 \%, становить бі­льше 80 \%. Разом з тим, як свідчить статистика, у 2007 р. 90 \% товарів не мали на своїх етикетках інформації про наявність в їх складі трансгенів. В Україні планувалось з метою захисту вітчизняних споживачів від засилля генетично модифікованих харчових продуктів з 1 січня 2008 р. ввести обов'язкове мар­кування споживчої тари за наявності в продукті більше 0,9 \% ГМД. Але це положення не вступило в силу, термін його вве­дення перенесено.

У країнах Європейського Союзу, де в продуктах харчуван­ня рівень вмісту трансгенів перевищує 0,9 \%, продукти мар­куються. У США, Канаді і Аргентині такі продукти взагалі не маркуються. Якщо продукт не містить трансгенів — «чистий», то про це повідомляється на етикетці. В Японії, Австралії і Ка­захстані продукти маркуються за умови, коли в них частка трансгенів становить 5 \%.

Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС від 22.09.2003 р. № 1829/2003 «Про генетично модифіковану їжу і корми в країнах ЄС» з квітня 2004 р. введені нові правила ма­ркування. Маркуванню має підлягати вся харчова продукція за наявності ГМД більше 0,5 \%, а також харчова продукція, отримана з ГМД, що не містить білок і ДНК.

США наполягають на відміні маркування і вважають, що це суперечить положенням ВТО.

В Євросоюзі затверджено нові правила вирощування, сер­тифікації і маркування генетично змінених продуктів. Всі чле­ни Євросоюзу повинні привести своє законодавство у відпові­дність з новим документом.

Згідно з цими правилами до використання в харчовій про­мисловості допускаються тільки ті продукти, безпечність яких доведена відповідними дослідженнями. Разом з цим в рекоме­ндаціях детально викладена процедура відстежування всіх продовольчих товарів, які мають «змінені» гени. Це, як викла­дено в прес-релізі Євросоюзу, дасть можливість негайно від­кликати всі продукти, якщо вони викличуть небажані побічні ефекти. У цьому закладено протиріччя. З одного боку, безпеч­ність продукту доведена відповідними дослідженнями, а з ін­шого — ці продукти можуть викликати небажані побічні ефе­кти. Таким чином, споживачі, не знаючи про це нічого, можуть бути «полігоном» для випробування харчових продук­тів на небезпечність за рахунок власного здоров' я.

Єврокомісія також опублікувала рекомендації з вирощу­вання генетично змінених рослин, згідно з якими члени Євро­союзу повинні забезпечити чистоту генетично змінених і на­туральних продуктів. Змішування сировини може відбутися у випадку спільного вирощування або зберігання цих двох видів продуктів, перехресного опилення і неакуратності під час зби­рання врожаю. Тому фермерам рекомендується садити гене­тично змінені рослини за пилковими бар' єрами, якими можуть бути, наприклад, зелені огородження. З метою запобігання не­бажаного запилення на сусідніх ділянках, фермах необхідно вирощувати рослини з різним періодом цвітіння.

«Грінпіс» (США) склав «чорні списки» компаній, які вико­ристовують генетично модифіковані інгредієнти. До такого списку увійшли компанії та їхні продукти: шоколадні вироби компаній Nershey's, Cadbury (Fruit@Nut), Mars (M@M, Snickers, Twix, Milky Way), безалкогольні напої від Coca-Cola (Coca-Cola, Sprite), Pepsi Co (Pepsi, 7-Up), шоколадний напій Nesquik компанії Nestle, рис Uncle Bens (виробник — Mars), сухі сніданки Kellogg's, супи Campbelle, соуси Knorr, чай Lipton, печиво Parmalat, приправи до салату Hellman's, дитяче харчування від компанії Nestle і Abbot Labs (Similac).

Всі ці товари є на ринку Росії та України і користуються популярністю переважно серед молоді і дітей різного віку.

Проблема генетично модифікованих продуктів особливо стосується американських і, зокрема, продукції великих транснаціональних корпорацій, таких як Нестле, Данон, Мон-санто і Новартіс.

Компанія Келлогс (Kellogg's) виробляє готові сніданки, в тому числі кукурудзяні пластівці; Нестле (Nestle) — шоколад, каву, кавові напої, дитяче харчування; Юнілевер (Unilever) — дитяче харчування, майонези, соуси тощо; Хайенц Фудс (Heinz Foods) — кетчупи, соуси; Хьоршис (Hershey's) — шоколад, безалкогольні напої; Кока-Кола (Coca-Cola) — напої Кока-Кола, Спрайт, Фанта, Тонік, «Кінлі»; Макдональдс (Mc Donald's) — швидке харчування через мережу ресторанів; Данон (Danon) — йогурти, кефір, дитяче харчування; Кедбері (Cadbury) — шо­колад, какао; Марс (Mars) — шоколад Марс, Снікерс, Твікс; Пепсі-Кола (Pepsi Co) — Пепсі, Міринда, Севен-Ар.

Вся ця продукція надходить на російський і український ринки. У жовтні 2006 р. у «чорному» списку виробників гене­тично модифікованих продуктів опинились і великі компанії Росії: ТзОВ «Дарья Полуфабрикаты» (ТМ «Дарья»), «Микоя-новский», ТзОВ «Лиановский колбасный завод».

«Чорні» списки складені на основі даних офіційних пе­ревірок, які були проведені після того, як виробники при­слали декларації про невикористання генетично модифіко­ваних інгредієнтів.

Представник німецького «Грінпіс» Хільтруд Брайєр вважає цинізмом щодо споживача використання проблематичних продуктів генної інженерії у зв'язку з непередбачливістю по­дальших наслідків споживання генетично модифікованих про­дуктів. Більше 50 країн світу ввели правило, згідно з яким на упакуванні продуктів, які виготовлені з використанням генної інженерії або сировини, повинен стояти знак ОМ(ГМ). У цьому випадку споживач може самостійно робити свій вибір — купува­ти такі харчові продукти чи ні. Якщо такі потужні транснаціона­льні корпорації як Нестле, Данон, Монсанто, Новартіс та ін. на етикетках своїх товарів вимушені будуть ставити знак «Містить ГМ» (ОМ), то обсяг продажу таких товарів різко знизиться. Тому уряд США не приймає закон про маркування генетично модифі­кованих товарів і наполягає на відміні такого маркування в краї­нах Європейського Союзу. Інтереси США в цьому питанні оче­видні. У цій державі під трансгенними культурами зайнято 54,6 млн га сільгоспугідь і вона є основним виробником трансгенних рослин і продуктів харчування з них.

США ігнорують думку експертів і висновки багатьох нау­ково-дослідних установ, які вважають, що на сучасному етапі розвитку біотехнології використання генетично модифікованих організмів як продуктів харчування або добавок у рецептуру ха­рчових продуктів є передчасним і шкідливим. Масштабне розпо­всюдження і використання ГМО може привести до серйозних захворювань людини: алергії, токсикозу, онкології, генетичного спотворення, безпліддя тощо, а також до різкого скорочення біо-різноманітності через розповсюдження генетично модифіковано­го пилку і насіння, потрапляння органічних залишків у воду і ґрунт. ГМО можуть перетворитись у «чуму» ХХІ століття.

У липні 2006 р. Європарламент прийняв два закони, що знімають обмеження на продаж генетично модифікованих продуктів у країнах Євросоюзу за умови, що допустимий рі­вень трансгенів не буде перевищувати 0,9 \%. Уряди країн ЄС ратифікували ці закони.

19 травня 2006 р. Єврокомісія зняла мораторій на реєстра­цію в ЄС ГМО, зокрема на кукурудзу. Проти цього проголосу­вали Франція, Австрія, Данія, Португалія, Греція.

71 \% європейців негативно ставляться до генетично моди­фікованих продуктів. Чиниться опір деяким ГМ продуктам на­селенням і екологами в Австралії, Канаді, Індії. З 1 по 15 квітня 2007 р. проводився місячник боротьби з експансією генетично модифікованих продуктів, накладено мораторій на ввезення їх у Швейцарію, Шотландію.

9        Питання для самоперевірки і контролю засвоєння знань

Які компанії використовують генетично модифіковані інгредієнти для виробництва харчових продуктів?

Які генетично модифіковані добавки використовують для виробництва харчових продуктів іноземні компанії?

Які продукти, що містять генетично модифіковані інгредієнти, є на ринках України і Росії?

Які іноземні компанії не використовують для виробниц­тва харчових продуктів генетично модифіковану сировину?

Які правила маркування харчових продуктів введені Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС від 22.09.2003 р. № 1829/2003 «Про генетично модифіковану їжу і корми»?

Які компанії та їх продукція увійшли до «чорних» спис­ків, складених «Грінпіс» (США)?

З яких причин у США немає закону про маркування генетично модифікованих товарів?

Як ставляться до генетично модифікованих продуктів харчування в країнах ЄС?