Обсяги виробництва та пропажу трансгеннин культур у світі і генетично тоаифіковані нарчові продукти на ринку
У 2003 р. найбільші площі під трансгенними біотехкульт-урами були в США — 63 \% загальної площі або 42,8 млн га, друге місце посідає Аргентина — 21 \% (13,9 млн га), третє — Канада — 6 \% (4,4 млн га), на четвертому місці Бразилія — 4 \% (3 млн га), на п'ятому — Китай — 4 \% (2,8 млн га), на шостому — Південна Африка — 1 \% (0,4 млн га). Інші країни мають незначні площі — менше 1 \% (табл. 1). Таблиця 1 ПЛОЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ПІД ТРАНСГЕННИМИ КУЛЬТУРАМИ, млн га І Країна І 2002 р. І \% І 2003 р. І \% І +- І
Пізніше до цих країн приєднались: Чехія, Словаччина, Франція. Португалія. В Україні за неофіційними даними, в 2007 р. під трансген-ними культурами було зайнято більше 1 млн га сільськогосподарських угідь. За даними Міжнародної служби з агробіотехнології (ISAAA) з 1996 по 2003 р. площі під трансгенними рослинами зросли у 40 разів (рис. 1).
Рис. 1. Площі сільськогосподарських угідь під трансгенними культурами у світі, млн га Площі під соєю у 2003 р. становили 41,4 млн га (61 \% від загальносвітової площі під трансгенними культурами), кукурудзою — 15,5 млн га, бавовником — 7,2 млн га, ріпаком — 3,6 млн га. Зараз під трансгенними культурами у світі зайнято більше 100 млн га. За 10 років площі під цими культурами зросли у 60 разів. Під соєю і кукурудзою (у США) зайнято 80 \% площ (від загальної кількості під трансгенними культурами). Вартість продажу трансгенних рослин у світі, починаючи з 1995 р., щорічно зростала і у 2005 році вона сягла 8000 млн дол. США, а у 2010 р. може становити 25000 млн дол. США (табл.2). За прогнозами багатьох спеціалістів комерційне використання трансгенних рослин має великі перспективи. Передбачається, що у майбутньому частка площ під трансгенними культурами у світовій структурі посівів становитиме за окремими видами від 10 до 60 \%. Сьогодні, наприклад, тільки в США вирощується 90 \% трансгенної сої, 45 \% кукурудзи і 75 \% тютюну від загальної структури посівів цих культур у державі. Бурхливий розвиток генної інженерії пояснюється тим, що трансгенні рослини є стійкими до мікроорганізмів і шкідників, що приводить до значного збереження врожаю, скорочує витрати на хімічні засоби захисту рослин і може вирішити проблему забезпечення населення продовольчими товарами. Професор Майк Гейл — провідний спеціаліст у галузі науки про рослини, який працює в Європейському Центрі ім. Джона Іннеса з досліджень рослин і мікроорганізмів, стверджує, що біотехнологія і генетична модифікація необхідні, передусім для збільшення обсягів виробництва їжі і забезпечення нею населення земної кулі. Якщо не використати цю можливість, то світ стикнеться з продовольчою кризою вже через 15, а може і через 10 років. У світі голодує 800 мільйонів людей, кожний день від голоду помирає 20 тис. чоловік. Зараз на земній кулі живе більше 6 млрд чоловік, у 2020 році за оцінками вчених населення може сягнути 7 млрд. За даними ООН кількість населення до 2050 року зросте до 9 млрд. Тому в умовах відсутності нових родючих земель і запасів води потрібно збільшити виробництво продуктів харчування удвічі і знизити залежність виробництва від обсягів добрив і хімічних препаратів для боротьби із шкідниками. Одним із шляхів вирішення цього завдання, як вважає проф. М. Гейл, є генетична модифікація рослин. Приблизно половина приросту обсягів виробництва продовольства повинна забезпечуватись за рахунок створення поліпшених сортів рослин, які матимуть стійкість до шкідників, захворювань, засухи тощо. Не варто забувати, що активні розробки генетично модифікованих продуктів, крім цього, можна пояснити економічними причинами. Це вагомий і перспективний бізнес. У 2005 р. вартість глобального ринку генетично модифікованих сільськогосподарських культур оцінювалася у 5,35 млрд дол. США. За останні три роки звільнилось 23 млрд дол. США у світовому сільському господарстві внаслідок переходу на генетично модифіковані культури з «антибуряковим» геном. У 2005 р. вартість світового ринку засобів захисту рослин становила понад 34 млрд дол. США. Завдання більш повного забезпечення населення продуктами харчування, в тому числі генетично модифікованими, має і гуманітарний аспект. Проте виникає питання, наскільки ці продукти є безпечними для людини? Професор М. Гейл є прибічником виробництва генетично модифікованих продуктів з приводу цього він висловив свою думку: «пора головно заявити, що від нових рослин, що виведені генетичною модифікацією, люди не вмирають — вони вмирають від того, що бракує їжі». Аргументи прибічників і противників виробництва генетично модифікованих продуктів харчування, їхню потенційну небезпеку буде розглянуто в наступних розділах посібника. Оскільки в багатьох країнах ці продукти в значних кількостях є на ринку і, зокрема, в Росії, наведемо дані про те, яка законодавча, нормативна і методична база створена в цій державі для регулювання поводження з ГМО і які продукти харчування дозволені для реалізації. З 01.07.1999 р. введено державну реєстрацію харчових продуктів і продовольчої сировини, а також компонентів (фрагментів) для виробництва, які отримані з генетично модифікованих джерел. З 08.11.2000 р. введено Положення про проведення гігієнічної експертизи харчової продукції, отриманої ГМД, розроблено «Методичні вказівки з медико-біологічного оцінювання нових видів харчової продукції, отриманої з генетично модифікованих джерел». У грудні 2004 р. після повного циклу всіх необхідних досліджень дозволено для використання в харчовій промисловості і реалізації населенню без обмежень 13 видів продовольчої сировини з генетично модифікованих джерел (табл. 3) і для використання в харчовій промисловості генетично модифікованих мікроорганізмів (табл. 4). Таблиця 3 ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ДЖЕРЕЛА ЇЖІ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЮ І ВИКОРИСТАННЯ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ МІКРООРГАНІЗМИ, ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ Примітка: За останніми даними дозволено додатково ще два джерела їжі: одна лінія картоплі і одна лінія сої. Всього 15 джерел. Оскільки Росія є торговим партнером України і зваживши на те, що згідно з положенням щодо використання ГМО, які зареєстровані в одній країні, вони можуть без випробувань використовуватись в іншій країні, ці генетично модифіковані джерела можуть без спеціального контролю перетинати митну територію і вільно використовуватись в Україні. Крім цього, існує низка харчових продуктів, які мають генетично модифіковані аналоги, що дозволені для реалізації на світовому продовольчому ринку: томати, ріпак, кабачкові культури, папайя, диня. Вони не зареєстровані в Росії, але потенційно можуть потрапити на російський внутрішній ринок. Така продукція має бути піддана контролю на наявність ГМД. В Управліннях і Центрах гігієни і епідеміології багатьох міст і областей Росії вжиті заходи щодо укомплектування організацій необхідним обладнанням для проведення кількісного методу виявлення ГМД у харчових продуктах. 153 спеціалісти служби оволоділи методами лабораторного контролю. Система оцінювання безпеки харчової продукції з ГМД передбачає проведення післяреєстраційного моніторингу за обертанням цієї продукції. Останнім часом серед досліджених проб харчових продуктів 11,9 \% містили ГМД. При цьому в імпортних продуктах харчування вони були у 14,8 \% проб від загальної кількості продукції, що досліджувалась на наявність ГМД. Серед досліджуваних продуктів харчування, що містили ГМД, 36,4 \% не мали декларації про наявність ГМД. Серед імпортних продуктів цей показник становив 47,8 \%. Найчастіше ГМД мали місце у продуктах, що містили сою: в м'ясних продуктах — 17,7 \%, хлібобулочних і борошняно-круп'яних виробах — 16,7 \%; у соєвих продуктах — 16,4 \%. Відомо про факти, коли подавалися документи, в яких декларувалась відсутність у концентраті соєвого білка генетично модифікованих компонентів, а насправді вони в цьому концентраті містились: <<Primeprotein S», виробник «Soy Pro Tec LTD.P.O.136», Ізраїль; «APKON SJ», виробник «АДМ», Нідерланди. У 2005 р. в лабораторії АНО «Тест Пущино» (Росія) було випробувано 48 найменувань м' ясних виробів на вміст ГМО. Проби відбирались у Москві, Волгограді, Володимирі, Іркутську, Іжевську. У 62,5 \% відібраних проб містились ГМО. Кількість трансгенів у «Крабовому м' ясі» становила 60,38 \%, у «Сосисках апетитних класичних» — 67,61 \%, а «Сосиски сюрприз» були виготовлені на 100 \% з трансгенної сировини (табл. 5). Таблиця 5 ВМІСТ ГМД У М'ЯСНИХ ПРОДУКТАХ, ЩО БУЛИ ВИГОТОВЛЕНІ У 2005 р. РОСІЙСЬКИМИ ВИРОБНИКАМИ
Провідне рекламне агентство ВВДО у червні 2007 р. спеціально для «Грінпіс» розробило знак «Без трансгенів» (рис. 2).
Без трансгенів Рис. 2. Знак «Без трансгенів», розроблений для «Грінпіс» рекламним агентством ВВДО Цей знак буде використовуватись у системі добровільної сертифікації продуктів харчування і сировини, які не містять генетично модифікованих джерел. Керівник генетичної програми «Грінпіс» Росії Н.Олефіренко повідомила, що товари з цим знаком з'являються в регіонах Росії з липня 2007 р.. Контроль за дотриманням правил маркування будуть здійснювати регіональні суспільні організації. Продукти із знаком «Без трансгенів» не будуть дорожчими. Окрім оплати додаткових аналізів готової продукції і сировини, підприємства не будуть мати ніяких витрат. Сама сертифікація для підприємств буде безкоштовною. Перевірка продуктів здійснюватиметься тільки в акредитованих лабораторіях.
О Питання для самоперевірки ^ і контролю засвоєння знань В яких державах найбільші площі сільськогосподарських угідь під трансгенними культурами? Які площі сільськогосподарських угідь під трансгенними культурами в Україні? На скільки зросли площі під трансгенними культурами у світі порівняно з 1996 р.? Яка вартість продажу трансгенних рослин у світі на сьогодні і в найближчій перспективі? Які трансгенні культури вирощуються і в яких державах їх частка найбільша? Чим можна пояснити бурхливий розвиток трансген-ної інженерії і виробництва трансгенних культур? Які види генетично модифікованих джерел і яка їх кількість дозволена для реалізації в Росії? Які ферментні препарати дозволені для використання в Росії та в яких галузях вони використовуються? Чи можуть вони бути використані в Україні? В яких м'ясних продуктах і в яких кількостях містяться (і не містяться) ГМД за даними випробувань лабораторії АНО «Тест Пущино»? 10. Який знак буде використовуватись у системі сертифікації продуктів харчування і сировини, які не містять генетично модифікованих джерел? З |
| Оглавление| |