Адміністративне право. Загальна частина - Навчальний посібник (Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П.)

4. поняття та ознаки органІв виконавчоЇ влади

Серед органів державної влади важливе місце посідають органи вико- навчої влади, що здійснюють функції державного управління економічним, соціально-культурним, адміністративно-політичним будівництвом. Кожен з цих органів діє від імені та за дорученням держави, має певний право- вий статус, виступає носієм відповідних повноважень юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує йому досягнення мети виконавчо- розпорядчої діяльності. У теорії адміністративного права науковці не ді- йшли однієї точки зору щодо поняття цих органів.

Існують такі ознаки органів виконавчої влади:

— Орган виконавчої влади являє собою організацію — колектив лю- дей — державних службовців. У рамках цього колективу (структур- них підрозділів) розподілені повноваження і відповідальність за до- ручену справу.

— Кожен орган виконавчої влади має офіційне найменування та повно-

важення використовувати різні атрибути з державною символікою.

— Це різновид державних органів, найбільш значна частина держав-

ного апарату.

— Вони створюються державою у встановленому законом порядку спе- ціально для здійснення її управлінських функцій — функцій дер- жавної виконавчої влади (забезпечують фактичну реалізацію цієї влади).

— Цільовим  призначенням  цих  органів  є  здійснення  виконавчо- розпорядчої (управлінської) діяльності шляхом безпосереднього повсякденного керівництва економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом.

— Кожний орган наділений державно-владними повноваженнями, має певний обсяг прав та обов’язків у сфері державного управління, компетенцію.

Компетенція — це певний обсяг державної діяльності, покладений

на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності (коло питань, що вирішуються мініс- терством, визначається у положенні про відповідне міністерство; ві- домством — у положенні про відповідне відомство).

 

— Діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо- розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі та на виконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, вико- нуючи закони, органи мають повноваження розпоряджатися з кон- кретних питань та приймати підзаконні нормативні акти.

— Для здійснення своїх завдань і функцій ці органи також наділені пра- вом широкого застосування заходів державного (зокрема, адміністра- тивного) примусу та мають спеціальний апарат примусу [10, с.29].

— Органам  державної  виконавчої  влади  властива  організаційно- структурна відокремленість та оперативна самостійність дій у пев- них територіальних межах чи галузях.

— Кожен орган державної виконавчої влади є суб’єктом державної власності, утримується за рахунок Державного бюджету.

— Має   статус   юридичної   особи,   є   самостійним   учасником адміністративно-правових відносин.

— У системі цих органів наявна ієрархічна підпорядкованість, вони од-

ночасно можуть бути і суб’єктами і об’єктами управління.

— Органи виконавчої влади знаходяться під загальним контролем зако-

нодавчої влади і прямим контролем Президента України [15, с.74].

Л.В. Коваль, аналізуючи управлінський бік ознак органів виконавчої влади, відзначає додатково таке [17, с.33]:

— управлінській діяльності органу виконавчої влади властивий зовніш- ній характер, оскільки така діяльність у вигляді юридичних актів управління спрямована на середовище (ту сферу управління, яку вони забезпечують);

— управлінська діяльність органу виконавчої влади має безперервний характер, чим відрізняється від подібної діяльності, яка лише епізо- дично здійснюється в органах, що представляють інші влади.

— органу управління властиві специфічні трудові відносини, коли кож- ний член включається у складну сітку (мережу) запрограмованих організаційних зв’язків.

— в процесі своєї управлінської діяльності ці органи широко ви- користовують різні правові засоби нормотворчого, оперативно- розпорядчого, у тому числі правозастосовчого та юрисдикційного характеру.

— правове становище, завдання, функції, в цілому правовий статус органів державної виконавчої влади визначаються, відповідно, — Конституцією України, окремими законами, підзаконними актами, у

т.ч. указами Президента України.