3. поняття та сутнІсть адмІнІстративно-правових вІдносин

Адміністративно-правові відносини — це суспільні відносини у сфе- рі державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов’язків, урегульованих нормами адміністративного права [3, с.40]. Як правило, вони, маючи ознаки, притаманні всім правовідносинам, разом

з тим відрізняються від них принциповими особливостями, що відобража-

ють специфіку виконавчо-розпорядчої діяльності, а саме:

Вони являють собою юридичну форму управлінських відносин і мають організаційний характер, що зумовлено організуючою сутністю державно- го управління.

Вони виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності.

Суб’єктами   адміністративно-правових   відносин   виступають   орга- ни державного управління. Однак обов’язковою умовою виникнення адміністративно-правових відносин є те, що однією стороною їх виступа- ють суб’єкти, які наділені юридично-владними повноваженнями.

У більшості своїй вони виникають у зв’язку з діяльністю органів вико-

навчої влади.

Відносини можуть виникати з ініціативи будь-якої сторони. Згода іншої сторони не обов’язкова. Крім того, вони можуть виникнути і за відсутнос- ті бажання іншого їх учасника. Так, наказ міністра обов’язковий для вико- нання підлеглими підрозділами та посадовими особами відповідної галузі. У цьому прикладі міністр реалізує свої владні повноваження, які йому на- дані адміністративно-правовими нормами, а не згодою сторін.

Один із суб’єктів цих відносин діє владно.

Об’єктом у більшості випадків виступають дії, діяльність, поведін- ка людей, здійснення яких є реалізацію адміністративно-правових відно- син. У деяких випадках адміністративно-правових відносин (як правило, організаційно-майнового характеру) об’єкт складний: поведінка людей і майно — «предмет».

Відносини між учасниками відносин розглядаються, як правило, у по-

засудовому порядку.

Учасники адміністративно-правових відносин, які порушили вимоги адміністративно-правових норм, несуть відповідальність перед державою в особі її органів (як правило, органів виконавчої влади).