Формування ринкової економіки - Збірник наукових праць

Теоретико-методологІчнІ основи дослІдження ІнформацІйного сектору в системІ антикризового управлІння

Необхідність у теоретичному дослідженні інформаційного сектору обумовлена низкою міркувань. По-перше, однією з ключових проблем трансформації національної економічної системи є встановлення нормативних принципів її функціонування з урахуванням позитивного аналізу фундаментальних тенденцій глобального економічного розвитку. Серед таких напрямів розвитку помітного значення набувають процеси факторіальних перетворень індустріально розвинених систем, викликані зростанням ролі інформації в економічній діяльності.

По-друге, консервативність наукового економічного мислення, штучне обмеження аналізу як у разі формулювання предмета, так і у визначенні методів та інструментів економічних досліджень нівелюють значимість теоретичних висновків у процесі опрацювання економічних реформ.

Розробці концепцій і моделей інформаційного суспільства присвячено багато фундаментальних досліджень таких видатних учених, як: Д. Белл, Д. Блюменау, Р. Баран, В. Базилевич, В. Бугорський, Н. Вінер, К. Вальтух, С. Вовканич, О. Вершинська, Л. Вінарик, В. Геєць, П. Дракер, С. Дятлов, А. Демін, В. Дубницький, К. Ерроу, Г. Живоронкова, Ю. Зайцев, Т. Затонацька, В. Іноземцев, М. Ковалев, М. Кастельс, К. Келлі, М. Порат, К. Прохалад, С. Перік, В. Плескач, І. Пеньков, В. Савчук, О. Ступницький, Д. Стіглер, К. Сохней, М. Портер, Е. Тоффлер, Ф. Уебстер, А. Чухно, К. Шеннон, Й. Шумпетер та інші [1].

Інформація як фактор розвитку суспільства почала розглядатись у наукових працях з 50—60-х років XX ст. Д. Беллом, який започаткував концепцію постіндустріального суспільства. З виникненням цієї теорії розпочинається новий етап у наукових дослідженнях, присвячених вивченню і обґрунтуванню інформації як основного фактора суспільного розвитку [2].

Теоретичні концепції економічного розвитку суспільства відображають зміну поглядів економістів на пріоритетність різних факторів виробництва у процесі виробництва суспільного продукту. Проте на різних етапах еволюції економічної думки теоретичні концепції економічного розвитку суспільства розглядались, з одного боку, без чітко виражених теоретичних узагальнень, а з іншого — як теоретичні розробки, які можна використовувати лише для дослідження окремих проблем економічної теорії. Враховуючи це, автор доводить необхідність розгляду етапів розвитку економічної думки в контексті пріоритетних факторів виробництва в економічній теорії. Чотирифакторна класифікація елементів виробництва (праця, капітал, земля, підприємницькі здібності) в економічній науці тривалий час вважалась класичною і завершеною. Однак на кожному етапі розвитку суспільства під впливом науково-технічного прогресу відбуваються зміни у виробництві: змінюються способи виробництва, основні ресурси, типи виробничої діяльності й економічної організації, базові технології, головні сектори економіки, типи виробництва, організаційна структура, основні професії. Ці перетворення ведуть до трансформації економічної системи. Досконала інформація як задана величина у побудові економічних моделей викликала бурхливу полеміку, в результаті якої було сформульовано теорію інформації, що відповідно обумовило необхідність включення фактора інформації до чотирифакторної моделі розподілу суспільного продукту. У роботі доведено, що підвищення ролі й значення інформації в суспільному житті сприяло виокремленню інформаційної діяльності в самостійну галузь знань. Інформація — сукупність даних, які характеризують різноманітність факторів реальної дійсності. У процесі виробництва інформація перетворюється на товар, який має споживну і мінову вартість. Інформація стає домінуючим чинником серед факторів виробництва, перестає бути безкоштовним товаром, враховуючи попит на неї. Завдяки інформації відбувається соціально-технологічна трансформація індустріального суспільства. Процеси виробництва, обробки, споживання інформації змінили уявлення про можливості продуктивних сил, постала необхідність у задоволенні інформаційних потреб суспільства.

Постіндустріальне суспільство охоплює більш тривалий період становлення, у той час як інформаційне суспільство пов’язане з періодом інформатизації. Процес розвитку інформаційного суспільства може відбуватись без заміщення постіндустріального суспільства. Зміни в економічній і соціальній сферах потребують переосмислення значення інформаційної економіки під час створення суспільного продукту. Інформація посіла домінуюче місце в постіндустріальному суспільстві чим сприяє формуванню інформаційної економіки.

В інформаційній економіці суспільна цінність блага визначається властивістю інформації, яка підлягає обробці, споживається і являє собою кінцевий продукт, якому притаманна корисність, що одержує споживач в результаті використання інформації. Інформація, незважаючи на її характеристики як суспільного блага, розглядається як благо унікальне: 1) інформація як благо не має властивості рідкісності, яку мають матеріальні блага; 2) інформація, яка створюється в умовах товарного виробництва, може виступати об’єктом власності й обміну, в цій якості може обмежуватись правами власності на неї. На тому ж рівні, на якому існує нескінченність можливостей виявлення фактів реальної дійсності, можна спостерігати появу інформації про такі факти. Результатом прикладання людської праці, за теорією Маркса–Рікардо, є товар.

Еволюція теорії інформаційної економіки проходила під впливом теоретичних досліджень проблем індустріального зростання, в структурі яких було сформульовано задачі теоретичного пошуку шляхів постіндустріального (суперіндустріального) розвитку. Сформовані в економічній теорії методологічні підходи дослідження постіндустріальної економіки дозволили обґрунтувати прогнози щодо трансформації індустріальних економічних систем у напрямі формування інформаційної економіки, в якій інформація виступатиме головним фактором виробництва. Сучасна методологія дослідження проблем інформаційної економіки передбачає використання разом з нормативним аналізом проблем виробництва, розподілу і споживання інформації, позитивних досліджень становлення і розвитку інформаційного сектору. Кожному етапу економічного розвитку суспільства характерна власна структура продуктивних сил і економічних відносин, зміни в яких є рушійною силою трансформаційних процесів в економічній системі суспільства. В доіндустріальному суспільстві факторіальна структура виробництва представлена так: земля, праця, капітал; в індустріальному суспільстві — земля, праця, капітал, підприємництво; в постіндустріальному суспільстві — земля, праця, капітал, підприємництво та інформація. Отже, формування інформаційної економіки — це результат об’єктивної необхідності переходу до нової постіндустріальної організації соціально-економічної системи, яка ґрунтується на використанні потенціалу розвитку інформаційного сектору.

Література

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. — М.: ГУВШЭ, 2000. — 608 с.

Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Фрэнк Уэбстер; пер. с англ. М. В. Арапова, Н. В. Малыхиной ; под. ред. Е. Л. Вартановой. — М.: Аспект Пресс, 2004. — 400 с.

 

УДК 338

V. V. Tkachenko