Глобальна торгова система - Монографія (Т. М. Циганкова)
1.4. принципи міжнародної торговельної системи
Угоди Світової організації торгівлі є
міжнародними правовими документами, що детально регламентують усі можливі
процеси та дії стосовно предмета кожної конкретної угоди. Розглянуті вище угоди
стосуються різних аспектів міжнародної торгівлі, але всі вони розроблені з
урахуванням ключових принципів функціонування міжнародної торговельної
системи. При цьому під принципами розуміють основні, вихідні положення, правила
діяльності. Секретаріат СОТ виділяє такі ключові принципи міжнародної торговельної
системи:
недискримінація;
вільна торгівля;
передбачуваність;
справедлива конкуренція;
сприяння розвитку та економічним реформам.
Принцип торгівлі без дискримінації
реалізується шляхом застосування режиму найбільшого сприяння, за якого країна
забезпечує однакові умови торгівлі для всіх учасників СОТ, та національного
режиму, при якому імпортовані товари не можуть піддаватися дискримінації на
внутрішньому ринку країни. Таким чином, принцип недискримінації досягається на
двох рівнях: між країнами—Членами СОТ (через режим найбільшого сприяння) та між
національними та іноземними товарами на внутрішньому ринку (через національний
торговельний режим).
Положення щодо режиму найбільшого сприяння є
настільки важливим, що воно є пріоритетним в основних угодах СОТ — ГАТТ, ГАТС,
ТРІПС.
У Генеральній угоді з тарифів і торгівлі
режиму найбільшого сприяння присвячена Стаття І — Загальний режим найбільшого
сприяння «щодо мит і митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи
експорт, або у зв’язку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт
чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил
та формальностей у зв’язку з імпортом й експортом, будь-яка перевага, сприяння,
привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що домовляється,
відносно будь-якого товару, що походить з будь-якої іншої країни чи призначений
для будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному
товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території
всіх інших сторін» [3, c. 438].
У Генеральній угоді з торгівлі послугами режим
найбільшого сприяння трактується ось яким чином (стаття ІІ — Режим найбільшого
сприяння): «щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожен член повинен
надати негайно та безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого
іншого Члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих
послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни» [4, с. 304].
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної
власності трактує режим найбільшого сприяння в Статті 4 — Режим нації, яка
користується найбільшими перевагами: «будь-яка перевага, сприяння, пільга чи
імунітет, що надається Членом — підданим будь-якої іншої країни, повинні бути
негайно та безумовно надані підданим всіх інших Членів» [5, с. 339].
Наведені визначення режиму найбільшого
сприяння є різними за формою, але вони віддзеркалюють один і той самий принцип
недискримінації в торгівлі країн—Членів СОТ. З принципу недискримінації можливі
деякі винятки, умови застосування яких зазначені у відповідних статтях ГАТТ,
ГАТС та ТРІПС.
Зрозуміло, що режиму найбільшого сприяння
недостатньо для забезпечення недискримінаційної торгівлі внаслідок того, що
рівні умови доступу на ринок країни можуть бути нівельовані національним
режимом по відношенню до іноземних експортерів. А тому основним змістом
національного режиму згідно з домовленостями СОТ є недискримінація іноземних
товарів, послуг або елементів інтелектуальної власності на внутрішньому ринку. Це
положення уточнюється у відповідних статтях ГАТТ, ГАТС та ТРІПС:
ГАТТ, стаття III — Національний режим щодо
внутрішнього оподаткування та регулювання: «...внутрішні податки й інші
внутрішні збори та закони, правила й вимоги, які стосуються внутрішнього продажу,
пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання
товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють
вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях
чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних
товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва» [3, с.
441].
ГАТС, стаття XVII — Національний режим: «у
секторах, які входять до національного Розкладу, і за виконання умов та
кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожен Член повинен надати послугам
і постачальникам послуг будь-якого іншого Члена щодо всіх заходів, які
стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він
надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг» [4, с. 317].
ТРІПС, Стаття 3 — Національний режим: «кожен
Член повинен надати підданим інших Членів режим не менш сприятливий, аніж той,
який він надає своїм підданим щодо охорони інтелектуальної власності, за винятками,
які вже передбачені, відповідно, у Паризькій конвенції (1967), Бернській
конвенції (1971), Римській конвенції або в Договорі з інтелектуальної власності
стосовно інтегральних мікросхем. Що стосується виконавців, виробників фонограм
та радіомовних організацій, таке зобов’язання застосовується лише щодо прав,
передбачених цією Угодою. Будь-який Член, що скористається можливостями,
передбаченими у Статті VI Бернської конвенції (1971 р.) або в параграфі 1(b)
Статті XVI Римської конвенції, має поінформувати Раду ТРІПС, як передбачено в
цих положеннях» [5, с. 339].
З національного режиму, як і з режиму
найбільшого сприяння, можуть бути зроблені певні винятки, порядок застосування
яких регламентується відповідними документами та домовленостями СОТ.
Принцип вільної торгівлі реалізується в СОТ
шляхом проведення раундів багатосторонніх торговельних переговорів з метою
ліквідації існуючих торговельних бар’єрів і створення умов для більш вільної
торгівлі. Раніше зазначалося, що з моменту заснування ГАТТ у 1947 році було
проведено вісім раундів таких переговорів, а їх безпосереднім результатом було
зниження ставок мита на товари, середній рівень яких нині становить приблизно
5 \% від вартості товару. Крім того, лібералізації торгівлі сприяли й
домовленості про вільний (тобто з нульовою ставкою мита) доступ багатьох
товарів на внутрішні ринки країн-членів. Лібералізації світової торгівлі
сприяло також зростання частки адвалорних тарифів, які є справедливішими з
погляду міжнародної торгівлі порівняно зі специфічними та комбінованими,
з-посеред усіх застосовуваних тарифів. На сьогодні майже 90 \% ставок
тарифів, що застосовуються членами СОТ, є адвалорними.
Розвитку більш вільної торгівлі сприяє і
домовленість країн-членів про заборону застосування кількісних обмежень
(імпортних квот, ліцензій). Єдиною сферою застосування кількісних обмежень у
вигляді тарифних квот на сьогодні залишається сільське господарство.
Застосування заходів з лібералізації торгівлі
є, як правило, поступовим. Для впровадження взятих на себе зобов’язань надається
певний період. Він є довшим для країн, що розвиваються.
Передбачуваність розвитку міжнародної торгівлі
досягається двома шляхами: зв’язуванням тарифів по тарифних позиціях та забезпеченням
прозорості національної торговельної політики.
Коли країни—Члени СОТ у результаті
торговельних переговорів домовляються відкрити свої внутрішні ринки для
іноземних товарів і послуг, то вони «зв’язують» себе відповідними
зобов’язаннями. Передусім це стосується, звичайно, рівня імпортних тарифів по
тарифних позиціях. Зв’язування тарифу означає, що країна, яка взяла на себе
таке зобов’язання, повинна:
не підвищувати ставку тарифу вище «зв’язаного»
рівня;
протягом певного терміну (для більшості країн
він становить 5 років) поступово знизити ставку мита до мінімального узгодженого
рівня.
Такі зобов’язання країни фіксуються в тарифних
розкладах і є доступними для ознайомлення всіх Членів СОТ. Зрозуміло, що знання
чинної максимальної ставки мита та розкладу її зниження робить торгівлю передбачуваною.
Одним з позитивних моментів Уругвайського раунду з погляду реалізації принципу
передбачуваності в торгівлі є підвищення питомої ваги зв’язаних тарифів (табл.
4). При цьому на сьогодні 100 \% тарифів на продукцію сільського
господарства є зв’язаними.
Таблиця 4
ЗМІНА РІВНЯ ЗВ’ЯЗАНОСТІ ТАРИФІВ ПО ГРУПАХ
КРАЇН
ПІСЛЯ УРУГВАЙСЬКОГО РАУНДУ ГАТТ [11]
|
Групи країн
|
Питома вага зв’язаних тарифів, \%
|
|
До Уругвайського раунду ГАТТ
|
Після Уругвайського раунду ГАТТ
(1995 р.)
|
|
Розвинуті країни
|
78
|
99
|
|
Країни, що розвиваються
|
21
|
73
|
|
Країни з перехідною економікою
|
73
|
98
|
Передбачуваності розвитку торговельних
процесів сприяє й вимога прозорості національної торговельної політики. Така
прозорість досягається як інформуванням відповідних структурних підрозділів СОТ
про зміни в законодавстві та намірах застосування певних інструментів
торговельної політики, оприлюдненням відповідних нормативних актів у засобах
масової інформації, так і шляхом застосування механізму огляду торговельної
політики. Вимоги прозорості торговельних заходів записані в усіх секторальних
угодах СОТ: Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (Стаття Х — Публікація та
застосування правил торгівлі); Генеральній угоді про торгівлю послугами (Стаття
ІІІ — Прозорість); Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
(Стаття 63 — Відкритість).
Принцип справедливої конкуренції не можна в
буквальному розумінні цього слова підтвердити якимось одним з положень угод
СОТ. Проте сукупність цих угод саме й спрямована на створення умов для
справедливої конкуренції. Це і положення щодо режиму найбільшого сприяння та
національного режиму, й антидемпінгові процедури та заходи, і положення про
субсидії та компенсаційні заходи тощо. СОТ не слід сприймати як інститут,
єдиною метою якого є вільна торгівля. В розпорядженні країн залишається
достатня кількість захисних заходів, але вони мають застосовуватися без
порушення умов добросовісної конкуренції.
Принцип сприяння розвитку та економічним
реформам є найдискусійнішим в оцінці діяльності організації. З одного боку,
справді, членство в СОТ надає можливості користування перевагами режиму
найбільшого сприяння, системою розв’язання суперечок, що стимулює національний
експорт та об’єктивно прискорює розуміння необхідності проведення серйозних
економічних реформ. З іншого боку, лібералізація внутрішнього ринку та взяті
країною зобов’язання ускладнюють, як правило, соціально-економічну, а часом і
політичну ситуацію в країні, що унеможливлює здійснення необхідних реформ. Само
по собі членство в СОТ не розв’язує проблеми розвитку та реформування економіки
країни, а лише створює умови для використання урядами країн-членів потенційних
переваг участі у міжнародній торговельній системі. Тому, характеризуючи принцип
сприяння розвитку та економічним реформам, слід означити декілька суттєвих, на
наш погляд, аспектів. По-перше, принципи, які кладуться в основу діяльності
міжнародних організацій, є віддзеркаленням прагнень щодо досягнення цілей та
організації діяльності з цією метою, а не конкретним результатом функціонування
організації. З цього приводу доречно нагадати Марракеську декларацію від 15
квітня 1994 року, в якій міністри підтвердили, що заснування Світової
організації торгівлі «провіщає нову еру глобального економічного
співробітництва, відображає широке бажання працювати в умовах більш
справедливої і відкритої багатосторонньої системи на користь та добробут своїх
народів» [1, с. ХІІІ]. По-друге, принцип є дуже комплексним, таким, що включає
фактично два процеси: проведення економічних реформ та економічний розвиток. А
ці процеси не завжди є гармонійно взаємопов’язаними, тобто не всі економічні
реформи (з різних причин) приводять до економічного зростання. Проте економічне
зростання майже завжди є наслідком вдалих реформ. Тому слід погодитися, що
участь у світовій торговельній системі, справді, сприяє реформуванню
національних економік. Так, у Марракеській декларації від 15 квітня 1994 року
міністри відзначали, що «під час переговорів у багатьох країнах, що
розвиваються, та країнах, які в минулому мали планово-централізовану економіку,
були впроваджені важливі заходи, спрямовані на реформування економіки та
лібералізацію торгівлі» [1, с. ХІV]. А проблема економічного зростання є сферою
безпосередньої зацікавленості і компетентності не СОТ, а урядів країн-учасниць.
 Література
1. Марракеська декларація від 15 квітня 1994
року. — В кн.: Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних
переговорів: Тексти офіційних документів. — К.: «Вимір», Секретаріат
Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. С. ХІІІ—ХІV.
2. Марракеська угода про заснування Світової
організації торгівлі. — Там само. С. 2—15.
3. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. —
Там само. С. 438—503.
4. Генеральна угода про торгівлю послугами. —
Там само.
с. 301—335.
5. Угода про торговельні аспекти прав
інтелектуальної власності. — Там само. С. 336—369.
6. Осика С. Г., Оніщук О. В., Осика А. С.,
П’ятницький В. Т., Штефанюк О. В. — Інституціональні та процедурні механізми
системи ГАТТ/СОТ у регулюванні світової торгівлі. — К.: УАЗТ, 2000. — 288 с.
7. Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні
організації: Навч.посібник. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. —
340 с.
8. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко
Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.
9. The Legal Texts. The Results of the
Uruguay round of multilateral trade negotiations. World Trade organization.
1999. Cambridge University Press. 2002 — 492 p.
10. Business Guide to the World Trading
System, Second Edition — International Trade Centre UNCTAS/WTO and Commonwealth
Secretariat. 1999. — 329 p.
11. Hart Michael. Governing the Global
Economy: From the GATT to the WTO.
12. Trade Training Program Module 1:
Thinking About Trade Policy. Catapult network. Centre for Trade Policy and Law
(Canada).
13. Trade Training Program Module 2:
Introduction to Trade Principles. Catapult network. Centre for Trade Policy and
Law (Canada).
14. Trade Training Program Module 3: The
Mechanics of the WTO — how the Institution Works. Centre for Trade Policy and
Law (Canada).
15. The 128 countries that had signet GATT
by 1994 — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/gattmen_e.htm
16. Members and Observers — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org6_e.htm
17. WTO organization chart — офіційна веб-сторінка СОТ — www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org2_e.htm
18. Overview of the WTO Secretariat — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/secre_e/contr_e.htm
19. Members contributions to the WTO budget
and the budget of the Appellate Body for the year 2002 — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/secre_e/contr_e.htm
20. WTO Secretariat budget for 2002 — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/secre_e/budget_e.htm
21. Least-developed countries — офіційна веб-сторінка СОТ — www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org7_e.htm
22. The Secretariat — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org4_e.htm
23. Divisions — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/thewto_e/secre_e/div_e.htm
24. WTO 2000 — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/about/about.htm
25. Members specific commitments — офіційна веб-сторінка СОТ —
www.wto.org/english/tratop_e/schedules_e/goods_schedules_e.htm
Додаток 1
ХРОНОЛОГІЯ ПРИЄДНАННЯ КРАЇН ДО ГЕНЕРАЛЬНОЇ
УГОДИ
З ТАРИФІВ І ТОРГІВЛІ [15]
|
Рік
|
Країна
|
Дата приєднання/ вступу
|
|
1948
|
Австралія
|
1 січня
|
|
Бельгія
|
1 січня
|
|
Велика Британія
|
1 січня
|
|
Канада
|
1 січня
|
|
Куба
|
1 січня
|
|
Люксембург
|
1 січня
|
|
Нідерланди
|
1 січня
|
|
Сполучені Штати
Америки
|
1 січня
|
|
Франція
|
1 січня
|
|
Південно-Африканська
Республіка
|
13 червня
|
|
Індія
|
8 липня
|
|
Норвегія
|
10 липня
|
|
Зімбабве
|
11 липня
|
|
М’янма
|
29 липня
|
|
Шрі-Ланка
|
29 липня
|
|
Бразилія
|
30 липня
|
|
Нова Зеландія
|
30 липня
|
|
Пакистан
|
30 липня
|
|
1949
|
Чилі
|
16 березня
|
|
1950
|
Гаїті
|
1 січня
|
|
Індонезія
|
24 лютого
|
|
Греція
|
1 березня
|
|
Швеція
|
30 квітня
|
|
Домініканська Республіка
|
19 травня
|
|
Фінляндія
|
25 травня
|
|
Данія
|
28 травня
|
Продовження додатка 1
|
Рік
|
Країна
|
Дата приєднання/ вступу
|
|
1950
|
Нікарагуа
|
28 травня
|
|
1951
|
Німеччина
|
1 жовтня
|
|
Перу
|
7 жовтня
|
|
Туреччина
|
17 жовтня
|
|
Австрія
|
19 жовтня
|
|
1953
|
Уругвай
|
6 грудня
|
|
1955
|
Японія
|
10 вересня
|
|
Гана
|
17 жовтня
|
|
1957
|
Малайзія
|
24 жовтня
|
|
1960
|
Нігерія
|
18 листопада
|
|
1961
|
Сьєрра-Леоне
|
19 травня
|
|
Танзанія
|
9 грудня
|
|
1962
|
Португалія
|
6 травня
|
|
Ізраїль
|
5 липня
|
|
Трінідад і Тобаго
|
23 жовтня
|
|
Уганда
|
23 жовтня
|
|
1963
|
Буркіна-Фасо
|
3 травня
|
|
Габон
|
3 травня
|
|
Камерун
|
3 травня
|
|
Конго
|
3 травня
|
|
Кувейт
|
3 травня
|
|
Центральноафриканська республіка
|
3 травня
|
|
Чад
|
12 липня
|
|
Кіпр
|
15 липня
|
|
Іспанія
|
29 серпня
|
|
Бенін
|
12 вересня
|
|
Сенегал
|
27 вересня
|
Продовження додатка 1
|
Рік
|
Країна
|
Дата приєднання/ вступу
|
|
1963
|
Мадагаскар
|
30 вересня
|
|
Мавританія
|
30 вересня
|
|
Ямайка
|
31 грудня
|
|
Кот-д’Івуар
|
31 грудня
|
|
Нігер
|
31 грудня
|
|
1964
|
Кенія
|
5 лютого
|
|
Того
|
20 березня
|
|
Малаві
|
28 серпня
|
|
Мальта
|
17 листопада
|
|
1965
|
Гамбія
|
22 лютого
|
|
Бурунді
|
13 березня
|
|
1966
|
Руанда
|
1 січня
|
|
Гайана
|
5 липня
|
|
Швейцарія
|
1 серпня
|
|
Югославія
|
25 серпня
|
|
1967
|
Барбадос
|
15 лютого
|
|
Південна Корея
|
14 квітня
|
|
Аргентина
|
11 жовтня
|
|
Польща
|
18 жовтня
|
|
Ірландія
|
22 грудня
|
|
1968
|
Ісландія
|
21 квітня
|
|
1970
|
Єгипет
|
9 травня
|
|
Маврикій
|
2 вересня
|
|
1971
|
Заїр
|
11 вересня
|
|
Румунія
|
14 листопада
|
|
1972
|
Бангладеш
|
16 грудня
|
|
1973
|
Сингапур
|
20 серпня
|
|
Угорщина
|
9 вересня
|
Продовження додатка 1
|
Рік
|
Країна
|
Дата приєднання/ вступу
|
|
1978
|
Суринам
|
22 березня
|
|
1979
|
Філіппіни
|
27 грудня
|
|
1981
|
Колумбія
|
3 жовтня
|
|
1982
|
Замбія
|
10 лютого
|
|
Таїланд
|
20 листопада
|
|
1983
|
Мальдіви
|
19 квітня
|
|
Беліз
|
7 жовтня
|
|
1986
|
Гонконг
|
23 квітня
|
|
Мексика
|
24 серпня
|
|
1987
|
Антігуа і Барбуда
|
30 березня
|
|
Марокко
|
17 червня
|
|
Ботсвана
|
28 серпня
|
|
1988
|
Лесото
|
8 січня
|
|
1990
|
Туніс
|
29 серпня
|
|
Венесуела
|
31 серпня
|
|
Болівія
|
8 вересня
|
|
1991
|
Макао
|
11 січня
|
|
Сальвадор
|
22 травня
|
|
Гватемала
|
10 жовтня
|
|
1992
|
Мозамбік
|
27 липня
|
|
Намібія
|
15 вересня
|
|
1993
|
Малі
|
11 січня
|
|
Свазиленд
|
8 лютого
|
|
Сент-Люсія
|
13 квітня
|
|
Словаччина
|
15 квітня
|
|
Чехія
|
15 квітня
|
|
Домініка
|
20 квітня
|
|
Сент-Вінсент і Гренадини
|
18 травня
|
Закінчення додатка 1
|
Рік
|
Країна
|
Дата приєднання/ вступу
|
|
1993
|
Фіджі
|
16 листопада
|
|
Бруней
|
9 грудня
|
|
Бахрейн
|
13 грудня
|
|
1994
|
Парагвай
|
6 січня
|
|
Гренада
|
9 лютого
|
|
Об’єднані Арабські
Емірати
|
8 березня
|
|
Гвінея-Бісау
|
17 березня
|
|
Сент-Кіттс і Невіс
|
24 березня
|
|
Ліхтенштейн
|
29 березня
|
|
Катар
|
7 квітня
|
|
Ангола
|
8 квітня
|
|
Гондурас
|
10 квітня
|
|
Словенія
|
30 жовтня
|
|
Гвінея
|
8 грудня
|
|
Джибуті
|
16 грудня
|
|
Папуа-Нова Гвінея
|
16 грудня
|
|
Соломонові острови
|
28 грудня
|
Додаток 2
Найменш розвинуті країни у СОТ [21]
Ангола
Бангладеш
Бенін
Буркіна-Фасо
Бурунді
Гаїті
Гамбія
Гвінея
Гвінея-Бісау
Джибуті
Замбія
Конго
Лесото
М’янма
Мавританія
Мадагаскар
Малаві
Малі
Мальдіви
Мозамбік
Нігерія
Руанда
Сьєрра-Леоне
Сенегал
Соломонові острови
Танзанія
Того
Уганда
Центральноафриканська Республіка
Чад
Найменш розвинуті країни, що перебувають у
процесі приєднання до СОТ: Бутан, Камбоджа, Кабо-Верде, Лаос, Непал, Самоа,
Судан, Вануату, Ємен.
Додаток 3
СКЛАД ПОСТІЙНОГО ПЕРСОНАЛУ СЕКРЕТАРІАТУ СОТ
(2002 р.). [18]
|
Країна—член СОТ
|
Кількість співробітників
|
|
|
Чоловіки
|
Жінки
|
Всього
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
Австралія
|
5,5
|
4,5
|
10
|
|
|
Австрія
|
1
|
1,5
|
2,5
|
|
|
Аргентина
|
5
|
4
|
9
|
|
|
Барбадос
|
|
1
|
1
|
|
|
Бельгія
|
4
|
1
|
5
|
|
|
Бенін
|
1
|
|
1
|
|
|
Болівія
|
1
|
2
|
3
|
|
|
Бразилія
|
|
1,5
|
1,5
|
|
|
Буркіна-Фасо
|
1
|
|
1
|
|
|
Велика Британія
|
18
|
59,5
|
77,5
|
|
Венесуела
|
3
|
2
|
5
|
|
|
Гана
|
1
|
|
1
|
|
|
Гондурас
|
|
1
|
1
|
|
|
Гонконг, Китай
|
|
1
|
1
|
|
|
Греція
|
2
|
2
|
4
|
|
|
Данія
|
1
|
1
|
2
|
|
|
Естонія
|
|
1
|
1
|
|
|
Ефіопія
|
1
|
|
1
|
|
|
Єгипет
|
3
|
2
|
5
|
|
|
Замбія
|
|
1
|
1
|
|
Зімбабве
|
|
1
|
1
|
|
Індія
|
7
|
5
|
12
|
|
|
Індонезія
|
1
|
|
1
|
|
|
Ірландія
|
2
|
11
|
13
|
|
|
Іспанія
|
17,5
|
21
|
38,5
|
Продовження додатка 3
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
Італія
|
9
|
5
|
14
|
|
|
Канада
|
18
|
10
|
28
|
|
|
Колумбія
|
6
|
|
6
|
|
|
Конго
|
1
|
|
1
|
|
|
Коста-Ріка
|
|
1
|
1
|
|
|
Кот-д’Івуар
|
1
|
|
1
|
|
|
Куба
|
|
1
|
1
|
|
|
Ліван
|
2
|
1
|
3
|
|
|
Маврикій
|
1
|
1
|
2
|
|
|
Малаві
|
1
|
|
1
|
|
|
Малайзія
|
1
|
1
|
2
|
|
|
Марокко
|
|
1
|
1
|
|
|
Мексика
|
3
|
|
3
|
|
|
Нігерія
|
1
|
|
1
|
|
|
Нідерланди
|
6
|
2
|
8
|
|
|
Німеччина
|
8
|
6
|
14
|
|
|
Нова Зеландія
|
4
|
1
|
5
|
|
|
Норвегія
|
3
|
|
3
|
|
|
Парагвай
|
|
1
|
1
|
|
Перу
|
4
|
4
|
8
|
|
Південна Корея
|
2
|
|
2
|
|
Південноафриканська Республіка
|
1
|
|
1
|
|
Польща
|
3
|
1
|
4
|
|
Португалія
|
2
|
|
2
|
|
Румунія
|
1
|
2
|
3
|
|
Сенегал
|
1
|
|
1
|
|
США
|
7
|
16
|
23
|
Закінчення додатка 3
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
Таїланд
|
1
|
1
|
2
|
|
Туніс
|
3
|
1
|
4
|
|
Туреччина
|
1
|
2
|
3
|
|
Угорщина
|
2
|
|
2
|
|
Філіппіни
|
2
|
3
|
5
|
|
Фінляндія
|
3
|
1
|
4
|
|
Франція
|
73,5
|
71
|
144,5
|
|
Чилі
|
3
|
3
|
6
|
|
Швейцарія
|
13
|
16
|
29
|
|
Швеція
|
1
|
4
|
5
|
|
Шрі-Ланка
|
2
|
2
|
4
|
|
Японія
|
2
|
1
|
3
|
|
Всього за 2001
|
272,5
|
283
|
555,5
|
Додаток 4
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СЕКРЕТАРІАТУ СОТ [17]
Додаток 5
СФЕРИ КОМПЕТЕНЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
СЕКРЕТАРІАТУ СОТ [СКЛАДЕНО ЗА ДАНИМИ 23]
|
Функціональний підрозділ
|
Сфери компетенції
|
|
Відділ приєднань
|
сприяння переговорам між країнами—Членами
СОТ та державами (чи окремими митними територіями), що подали заяву на вступ
до СОТ;
сприяння розширенню географічних меж СОТ
|
|
Відділ сільського господарства та товарів
|
забезпечення проведення нових переговорів в
галузі сільського господарства;
моніторинг виконання країнами зобов’язань та
правил СОТ щодо сільського господарства;
забезпечення роботи Комітету з сільського
господарства;
підтримка процесу врегулювання суперечок
щодо сільськогосподарських питань;
технічна допомога;
співробітництво з іншими міжнародними
організаціями та приватним сектором
|
|
Відділ рад
|
забезпечення роботи Генеральної Ради та Органу
врегулювання суперечок
|
|
Відділ з питань розвитку
|
забезпечення роботи Комітету торгівлі та розвитку
і Комітету реґіональних торгових угод;
підтримка роботи найвищого керівництва та
Секретаріату в цілому з питань участі країн, що розвиваються, в системі СОТ
та впливу реґіональних торгових угод на багатосторонню торговельну систему
|
|
Відділ економічних досліджень та аналізу
|
проведення економічних досліджень;
підготовка спеціальних дослідницьких проектів
з питань міжнародної торгівлі та торгової політики;
моніторинг та звітування стосовно новітніх
економічних тенденцій;
підготовка брифінгів та звітів найвищому
керівництву;
участь у створенні щорічних видань, зокрема,
основних частин Щорічного звіту СОТ;
співробітництво з іншими міжнародними
організаціями та науковим світом через конференції, семінари та курси
|
Продовження додатка 5
|
Функціональний підрозділ
|
Сфери компетенції
|
|
Відділ інтелектуальної власності та
інвестицій
|
забезпечення роботи Ради ТРІПС та груп з
урегулювання суперечок;
забезпечення будь-яких переговорів щодо питань
інтелектуальної власності;
технічна допомога Членам СОТ;
співробітництво з іншими міжнародними
організаціями (особливо з Міжнародною організацією інтелектуальної
власності), неурядовими організаціями, науковим світом тощо;
забезпечення роботи в СОТ з вивчення
взаємозв’язку між торгівлею та конкурентною політикою; технічна допомога;
забезпечення роботи Комітету державних
закупівель та груп з урегулювання суперечок щодо цих питань, технічна
допомога та забезпечення інформацією Членів СОТ тощо
|
|
Юридичний відділ
|
надання юридичної допомоги та інформації
групам експертів з урегулювання суперечок, іншим органам СОТ та Секретаріату
СОТ (в тому числі щодо тлумачення Домовленості про правила, процедури
врегулювання суперечок та інших угод СОТ тощо);
юридична допомога щодо приєднання нових
членів;
навчання процедурам урегулювання суперечок
та інших правових питань СОТ;
участь у засіданнях інших організацій (наприклад,
МВФ, ОЕСР)
|
|
Відділ доступу на ринки
|
забезпечення роботи цілого кола комітетів та
рад: Ради з торгівлі товарами, Комітету доступу на ринки, Комітету з питань
митної оцінки, Комітету з питань правил походження, Комітету з питань
ліцензування імпорту, Комітету з інформаційних технологій (забезпечення
проведення засідань, моніторинг та огляд виконання угод СОТ, надання
інформації та допомоги делегаціям, співробітництво з іншими організаціями тощо)
|
|
Відділ Міністерських засідань (сесій)
|
підготовка Конференцій Міністрів СОТ, а також
організація подальшої роботи відповідно до рішень та робочих програм,
прийнятих на конференціях;
допомога в створенні та функціонуванні форуму
переговорів;
допомога та забезпечення роботи найвищого
керівництва;
|
Продовження додатка 5
|
Функціональний підрозділ
|
Сфери компетенції
|
|
Відділ Міністерських засідань (сесій)
|
робота з делегаціями країн—Членів СОТ;
забезпечення прозорості функціонування та
діалогу з суспільством
|
|
Відділ з питань правил
|
сприяння переговорам та консультаціям, що
проводяться в рамках СОТ;
забезпечення роботи Комітету з питань застосування
антидемпінгових заходів, Комітету з питань субсидій та компенсаційних
заходів, Комітету захисних заходів, Комітету з торгівлі цивільною
авіатехнікою, Робочої групи з державних торгових підприємств, Групи експертів
з обчислення субсидій, Робочої групи з торгівлі та конкуренції тощо (в т.ч.
моніторинг виконання відповідних угод, експертна допомога країнам—Членам СОТ,
активна участь у програмі технічного співробітництва)
|
|
Відділ статистики
|
забезпечення Членів СОТ та Секретаріату
кількісною інформацією з економічних питань та з питань торгової політики
(зокрема Щорічний звіт СОТ — Міжнародна торгова статистика)
|
|
Відділ технічного співробітництва
|
сприяння модернішій участі країн у
міжнародній торговій системі за допомогою навчання персоналу, створення
відповідних інституціональних можливостей, інформування суспільства
|
|
Відділ текстилю
|
допомога та моніторинг виконання Угоди про
текстиль та одяг;
забезпечення роботи Органу моніторингу текстилю;
допомога групам експертів з урегулювання
суперечок;
участь у навчальних курсах СОТ;
технічне співробітництво;
інформування міжурядових та неурядових
організацій, торговельних асоціацій та науковців з питань текстилю та одягу
|
|
Відділ торгівлі та навколишнього середовища
|
допомога комітетам СОТ, які займаються питаннями
торгівлі та навколишнього середовища й технічними бар’єрами в торгівлі;
підтримка діяльності Комітету з торгівлі та
навколишнього середовища;
підтримка діяльності Робочої групи з
технічних бар’єрів у торгівлі;
інформування неурядових організацій та приватного
сектора з зазначених питань
|
Продовження додатка 5
|
Функціональний підрозділ
|
Сфери компетенції
|
|
Відділ торгівлі та фінансів
|
підтримка діяльності Комітету з обмежень у
зв’язку з платіжним балансом та Комітету з пов’язаних з торгівлею
інвестиційних заходів та неформальних засідань Генеральної Ради щодо
«Досягнення більшого єднання у проведенні глобальної економічної політики
разом з МВФ та МБРР»;
допомога групам експертів з урегулювання
суперечок;
технічна допомога тощо
|
|
Відділ торгівлі послугами
|
підтримка переговорів щодо торгівлі послугами;
підтримка діяльності Ради з торгівлі послугами
та інших органів, створених згідно з ГАТС, в т. ч. Комітету з фінансових
послуг, Робочої групи з правил ГАТС, Комітету зі специфічних зобов’язань
тощо;
допомога групам експертів з урегулювання
суперечок, які стосуються послуг;
моніторинг виконання зобов’язань у сфері послуг;
експертна допомога делегаціям країн-членів;
допомога робочим групам з питань приєднання
нових Членів (щодо послуг)
|
|
Відділ огляду торгової політики
|
підготовка звітів засідань Органу з огляду
торговельної політики;
підготовка Щорічного огляду розвитку
торгової політики Генерального директора СОТ та участь у підготовці Щорічного
звіту СОТ
|
|
Навчальний відділ
|
допомога країнам у підготовці персоналу з
міжнародних торговельних правил СОТ
|
|
Відділ інформації та зв’язків з пресою
|
інформування суспільства про діяльність СОТ
|
|
Відділ зовнішніх зв’язків
|
робота та розвиток діалогу з неурядовими
організаціями, міжнародними міжурядовими організаціями, парламентами та
парламентаріями;
протокол та реєстрація документації СОТ
|
|
Адміністративно-господарський відділ
|
фінансові питання (підготовка бюджету та
контроль за його виконанням, бухгалтерський облік і звітність, питання оплати
праці та пенсійного забезпечення персоналу СОТ);
управління кадрами;
питання організації місій та інших
відряджень;
допомога приймаючій країні в підготовці
Конференції Міністрів;
|
Закінчення додатка 5
|
Функціональний підрозділ
|
Сфери компетенції
|
|
Адміністративно-господарський відділ
|
забезпечення роботи Комітету з питань бюджету,
фінансів та управління;
надання інформації найвищому керівництву з
зазначених питань
|
|
Відділ інформатики
|
забезпечення необхідної інфраструктури в
галузі інформаційних технологій для роботи Секретаріату СОТ, технічна та
експертна допомога країнам-членам
|
|
Відділ перекладів та документації
|
забезпечення послуг перекладу та
документації для країн—Членів і Секретаріату
|
|
Апеляційний орган
|
розгляд апеляцій країн-членів стосовно
рішення груп експертів щодо певної суперечки
|
Додаток 6
РОЗПОДІЛ ПЕРСОНАЛУ ПО ПІДРОЗДІЛАХ СЕКРЕТАРІАТУ
СОТ
|
Підрозділ
|
Кількість працівників
|
|
Штатні
працівники
|
Директори
|
Керівники найвищої
ланки
|
Всього
|
|
Найвище керівництво
|
5
|
|
5
|
10
|
|
Офіс Генерального директора
|
11,5
|
1
|
|
12,5
|
|
Відділ приєднань
|
7
|
1
|
|
8
|
|
Адміністративно-господарський відділ
|
84,5
|
1
|
|
85,5
|
|
Відділ сільського господарства та товарів
|
15
|
1
|
|
16
|
|
Відділ рад
|
7,5
|
1
|
|
8,5
|
|
Відділ з питань розвитку
|
8
|
1
|
|
9
|
|
Відділ економічних досліджень та аналізу
|
10,5
|
1
|
|
11,5
|
|
Відділ зовнішніх зв’язків
|
7
|
1
|
|
8
|
|
Відділ інформатики
|
15,5
|
1
|
|
16,5
|
|
Відділ інформації та зв’язків з пресою
|
28,5
|
1
|
|
29,5
|
|
Відділ інтелектуальної власності
|
12
|
1
|
|
13
|
|
Відділ перекладів та документації
|
137
|
1
|
|
138
|
|
Юридичний відділ
|
16
|
1
|
|
17
|
|
Відділ доступу на ринки
|
14
|
1
|
|
15
|
|
Відділ Міністерських сесій
|
6
|
1
|
|
7
|
|
Відділ з питань правил
|
15
|
1
|
|
16
|
|
Відділ статистики
|
24,5
|
1
|
|
25,5
|
|
Відділ технічного співробітництва
|
13,5
|
1
|
|
14,5
|
|
Відділ аудиту технічного співробітництва
|
|
1
|
|
1
|
Закінчення додатка 6
|
Підрозділ
|
Кількість працівників
|
|
Штатні
працівники
|
Директори
|
Керівники найвищої
ланки
|
Всього
|
|
Відділ текстилю
|
3,5
|
1
|
|
4,5
|
|
Орган моніторингу текстилю
|
1
|
|
1
|
2
|
|
Відділ торгівлі та навколишнього середовища
|
9
|
1
|
|
10
|
|
Відділ торгівлі та фінансів
|
5
|
2
|
|
7
|
|
Відділ торгівлі послугами
|
15
|
1
|
|
16
|
|
Відділ огляду торгової політики
|
28,5
|
1
|
|
29,5
|
|
Навчальний відділ
|
7
|
1
|
|
8
|
|
Всього
|
507
|
26
|
6
|
539
|
|
Апеляційний орган
|
12
|
1
|
|
13
|
|
Всього
|
519
|
27
|
6
|
552
|
Додаток 7
ВНЕСОК КРАЇН-ЧЛЕНІВ В БЮДЖЕТ СОТ 2002 р. [19]
(в швейцарських франках — SF)
|
Країна—Член СОТ
|
Частка в торгівлі країн-членів
|
Внесок в бюджет (SF)
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Австралія
|
1,218
|
1,730,778
|
|
Австрія
|
1,438
|
2,043,398
|
|
Албанія
|
0,015
|
21,315
|
|
Ангола
|
0,057
|
80,997
|
|
Антігуа та Барбуда
|
0,015
|
21,315
|
|
Аргентина
|
0,510
|
724,710
|
|
Бангладеш
|
0,105
|
149,205
|
|
Барбадос
|
0,020
|
28,420
|
|
Бахрейн
|
0,068
|
96,628
|
|
Беліз
|
0,015
|
21,315
|
|
Бельгія
|
2,683
|
3,812,543
|
|
Бенін
|
0,015
|
21,315
|
|
Болгарія
|
0,094
|
133,574
|
|
Болівія
|
0,026
|
36,946
|
|
Ботсвана
|
0,041
|
58,261
|
|
Бразилія
|
0,988
|
1,403,948
|
|
Бруней
|
0,044
|
62,524
|
|
Буркіна-Фасо
|
0,015
|
21,315
|
|
Бурунді
|
0,015
|
21,315
|
|
Венесуела
|
0.315
|
447,615
|
|
Габон
|
0,034
|
48,314
|
|
Гаїті
|
0,015
|
21,315
|
|
Гамбія
|
0,015
|
21,315
|
|
Гана
|
0,042
|
59,682
|
|
Гватемала
|
0,063
|
89,523
|
|
Гвінея
|
0,015
|
21,315
|
Продовження додатка 7
|
1
|
2
|
3
|
|
Гвінея-Бісау
|
0,015
|
21,315
|
|
Гондурас
|
0,039
|
55,419
|
|
Гонконг, Китай
|
3,345
|
4,753,245
|
|
Гренада
|
0,015
|
21,315
|
|
Греція
|
0,311
|
441,931
|
|
Гуана
|
0,015
|
21,315
|
|
Данія
|
0,948
|
1,347,108
|
|
Джибуті
|
0,015
|
21,315
|
|
Джорджія
|
0,015
|
21,315
|
|
Домініка
|
0,015
|
21,315
|
|
Домініканська Республіка
|
0,125
|
177,625
|
|
Еквадор
|
0,085
|
120,785
|
|
Естонія
|
0,063
|
89,523
|
|
Європейські громади
|
0,000
|
0
|
|
Єгипет
|
0,266
|
377,986
|
|
Замбія
|
0,021
|
29,841
|
|
Зімбабве
|
0,034
|
48,314
|
|
Ізраїль
|
0,548
|
778,708
|
|
Індія
|
0,830
|
1,179,430
|
|
Індонезія
|
0,831
|
1,180,851
|
|
Ірландія
|
1,141
|
1,621,361
|
|
Ісландія
|
0,045
|
63,945
|
|
Іспанія
|
2,468
|
3,507,028
|
|
Італія
|
4,407
|
6,262,347
|
|
Йорданія
|
0,066
|
93,786
|
|
Камерун
|
0,027
|
38,367
|
|
Канада
|
3,914
|
5,561,794
|
Продовження додатка 7
|
1
|
2
|
3
|
|
Катар
|
0,076
|
107,996
|
|
Кенія
|
0,047
|
66,787
|
|
Киргизія
|
0,015
|
21,315
|
|
Китай
|
2,973
|
4,224,633
|
|
Кіпр
|
0,064
|
90,944
|
|
Колумбія
|
0,233
|
331,093
|
|
Конго
|
0,024
|
34,104
|
|
Коста-Ріка
|
0,104
|
147,784
|
|
Кот-д’Івуар
|
0,068
|
96,628
|
|
Куба
|
0,064
|
90,944
|
|
Кувейт
|
0,194
|
275,674
|
|
Латвія
|
0,051
|
72,471
|
|
Лесото
|
0,015
|
21,315
|
|
Литва
|
0,083
|
117,943
|
|
Ліхтенштейн
|
0,027
|
38,367
|
|
Люксембург
|
0,297
|
422,037
|
|
Мавританія
|
0,015
|
21,315
|
|
Маврітіус
|
0,041
|
58,261
|
|
Мадагаскар
|
0,015
|
21,315
|
|
Макао, Китай
|
0,062
|
88,102
|
|
Малаві
|
0,015
|
21,315
|
|
Малайзія
|
1,313
|
1,865,773
|
|
Малі
|
0,015
|
21,315
|
|
Мальдіви
|
0,015
|
21,315
|
|
Мальта
|
0,048
|
68,208
|
|
Марокко
|
0,160
|
227,360
|
|
Мексика
|
2,106
|
2,992,626
|
|
Мозамбік
|
0,015
|
21,315
|
Продовження додатка 7
|
1
|
2
|
3
|
|
Молдова
|
0,015
|
21,315
|
|
Монголія
|
0,015
|
21,315
|
|
Намібія
|
0,029
|
41,209
|
|
Нігер
|
0,015
|
21,315
|
|
Нігерія
|
0,204
|
289,884
|
|
Нідерланди
|
3,625
|
5,151,125
|
|
Нікарагуа
|
0,020
|
28,376
|
|
Німеччина
|
9,291
|
13,202,511
|
|
Нова Зеландія
|
0,266
|
377,986
|
|
Норвегія
|
0,859
|
1,220,639
|
|
Об’єднане Королівство Великої Британії та
Північної Ірландії
|
5,862
|
8,392,902
|
|
Об’єднані Арабські Емірати
|
0,519
|
737,499
|
|
Оман
|
0,099
|
140,679
|
|
Пакистан
|
0,185
|
262,885
|
|
Панама
|
0,124
|
176,204
|
|
Папуа—Нова Гвінея
|
0,033
|
46,893
|
|
Парагвай
|
0,064
|
90,944
|
|
Перу
|
0,137
|
194,677
|
|
Південна Корея
|
2,381
|
3,383,401
|
|
Південноафриканська Республіка
|
0,521
|
740,341
|
|
Польща
|
0,703
|
998,963
|
|
Португалія
|
0,609
|
865,389
|
|
Руанда
|
0,015
|
21,315
|
|
Румунія
|
0,170
|
241,570
|
|
Сальвадор
|
0,058
|
82,418
|
|
Свазиленд
|
0,018
|
25,578
|
Продовження додатка 7
|
1
|
2
|
3
|
|
Сейнт-Кітс і Невіс
|
0,015
|
21,315
|
|
Сенегал
|
0,023
|
32,683
|
|
Сент-Люсія
|
0,015
|
21,315
|
|
Сингапур
|
2,080
|
2,955,680
|
|
Словаччина
|
0,205
|
291,305
|
|
Словенія
|
0,169
|
240,149
|
|
Соломонові острови
|
0,015
|
21,315
|
|
Суринам
|
0,018
|
25,578
|
|
США
|
15,723
|
22,342,383
|
|
Сьєрра-Леоне
|
0,015
|
21,315
|
|
Таїланд
|
0,999
|
1,419,579
|
|
Танзанія
|
0,025
|
35,525
|
|
Того
|
0,015
|
21,315
|
|
Тринідад і Тобаго
|
0,045
|
63,945
|
|
Туніс
|
0,134
|
190,414
|
|
Туреччина
|
0,792
|
1,125,432
|
|
Уганда
|
0,020
|
28,420
|
|
Угорщина
|
0,413
|
586,873
|
|
Уругвай
|
0,064
|
90,944
|
|
Фіджі
|
0,016
|
22,736
|
|
Філіппіни
|
0,628
|
892,388
|
|
Фінляндія
|
0,672
|
954,912
|
|
Франція
|
5,541
|
7,873,761
|
|
Хорватія
|
0,147
|
208,887
|
|
Центральноафриканська Республіка
|
0,015
|
21,315
|
|
Чад
|
0,015
|
21,315
|
|
Чехія
|
0,511
|
726,131
|
Закінчення додатка 7
|
1
|
2
|
3
|
|
Чилі
|
0,311
|
441,931
|
|
Швейцарія
|
1,536
|
2,182,656
|
|
Швеція
|
1,497
|
2,127,237
|
|
Шрі-Ланка
|
0,095
|
134,995
|
|
Ямайка
|
0,057
|
80,997
|
|
Японія
|
6,629
|
9,419,809
|
|
Всього
|
100,00
|
142,100,000
|
Додаток 8
БЮДЖЕТ СЕКРЕТАРІАТУ СОТ НА 2002 р. [20]
|
Розділ
|
Оцінка 2002 року
(швейцарські франки)
|
|
Персонал
|
|
|
(а) — Заробітна плата
|
62,786,700
|
|
(b) — Пенсії
|
12,387,600
|
|
(c) — Інші видатки на персонал
|
10,592,500
|
|
Тимчасова допомога
|
12,907,100
|
|
Зв’язок та комунікації
|
—
|
|
(а) — Телекомунікації
|
637,000
|
|
(b) — Поштові видатки
|
1,527,000
|
|
Приміщення
|
1,000,000
|
|
(а) — Оренда
|
249,600
|
|
(b) — Комунальні послуги
|
1,646,500
|
|
(с) — Експлуатаційні видатки та страхування
|
923,00
|
|
Постійне обладнання
|
3,700,800
|
|
Витратні матеріали (обладнання)
|
1,343,700
|
|
Контрактні послуги
|
—
|
|
(а) — Копіювання, множення
|
1,421,000
|
|
(b) — Автоматизація та інформатизація
|
2,239,800
|
|
(с) — Інші
|
244,00
|
|
Накладні витрати щодо персоналу
|
—
|
|
(а) — Навчання
|
430,000
|
|
(b) — Страхування
|
1,114,500
|
|
(с) — Спільне обслуговування
|
542,000
|
|
(d) — Інші видатки
|
54,500
|
|
Місії
|
—
|
|
(а) — Офіційні
|
1,241,100
|
|
(b) — Технічне співробітництво
|
1,198,200
|
|
Навчальні курси з торгової політики
|
2,496,000
|
|
Внесок до Міжнародного торгового центру
(ІТС)
|
14,113,850
|
|
Різне
|
—
|
|
(а) — Представництво
|
258,000
|
|
(b) — Групи врегулювання суперечок
|
1,337,000
|
|
(c) — Постійна група експертів/ Арбітраж
згідно з ГАТТ
|
30,000
|
Продовження додатка 8
|
Розділ
|
Оцінка 2002 року
(швейцарські франки)
|
|
(d) — Апеляційний орган
|
—
|
|
(e) — Бібліотека
|
583,500
|
|
(f) — Публікації
|
193,000
|
|
(g) — Інформування громадськості
|
210,000
|
|
(h) — Зовнішні аудитори
|
50,000
|
|
(i) — Засідання міністрів
|
400,000
|
|
(j) — Міжнародна організація стандартизації
(ISO)
|
58,900
|
|
(k) — Інше
|
73,000
|
|
Надзвичайні видатки
|
100,000
|
|
Всього
|
139, 089,850
|
|
Інфраструктура
|
—
|
|
Короткострокові курси з торгової політики
для найменш розвинутих країн (тиждень, Женева)
|
1,224,000
|
|
Всього
|
140,313,850
|
|
Бюджет апеляційного органу та його
Секретаріату на 2002 рік
|
|
|
Персонал
|
|
|
(а) — Заробітна плата
|
1,500,200
|
|
(b) — Пенсії
|
296,400
|
|
(c) — Інші видатки на персонал
|
244,400
|
|
Тимчасова допомога
|
36,000
|
|
Зв’язок та комунікації
|
|
|
(а) — Телекомунікації
|
6,500
|
|
(b) — Поштові видатки
|
|
|
Приміщення
|
|
|
(а) — Оренда
|
|
|
(b) — Комунальні послуги
|
13,000
|
|
(с) — Експлуатаційні видатки та страхування
|
0
|
Закінчення додатка 8
|
Розділ
|
Оцінка 2002 року
(швейцарські франки)
|
|
Постійне обладнання
|
47,200
|
|
Витратні матеріали (обладнання)
|
17,700
|
|
Контрактні послуги
|
|
|
(а) — Копіювання, множення
|
15,000
|
|
(b) — Автоматизація та інформатизація
|
0
|
|
(с) — Інші
|
|
|
Накладні витрати щодо персоналу
|
|
|
(а) — Навчання
|
|
|
(b) — Страхування
|
5,000
|
|
(с) — Спільне обслуговування
|
|
|
(d) — Інші видатки
|
2,000
|
|
Місії
|
|
|
(а) — Офіційні
|
10,000
|
|
(b) — Технічне співробітництво
|
|
|
Навчальні курси з торгової політики
|
|
|
Внесок до Міжнародного торгового центру
(ІТС)
|
|
|
Різне
|
|
|
(а) — Представництво
|
1,000
|
|
(b) — Групи врегулювання спорів
|
|
|
(c) — Постійна група експертів/ Арбітраж
згідно з ГАТТ
|
|
|
(d) — Апеляційний орган
|
618,200
|
|
(e) — Бібліотека
|
3,400
|
|
(f) — Публікації
|
|
|
(g) — Інформування громадськості
|
|
|
(h) — Зовнішні аудитори
|
|
|
(i) — Засідання міністрів
|
|
|
(j) — Міжнародна організація стандартизації
(ISO)
|
|
|
(k) — Інше
|
|
|
Надзвичайні витрати
|
|
|
Всього
|
2,816,000
|
|
Читать: 1.1. Історія створення світової організації торгівлі (сот)
