Глобальна торгова система - Монографія (Т. М. Циганкова)

Додаток 29

Основні питання, що розглядалися під час засідань Робочої групи

Засідання

Дата

Зміст обговорення

27—28 лютого 1995 року

Основні питання:

1) Моніторинг стану економічних реформ і процесу реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до норм та принципів ГАТТ/СОТ по таких напрямках:

приватизація в промисловості;

субсидування промисловості;

тарифне та нетарифне регулювання;

бюджетна, цінова та валютно-фінансова політика;

стандарти та сертифікація;

захист прав інтелектуальної власності та авторського права

2) Аграрна реформа, процес приватизації та реформування правовідносин у сільському господарстві

Рішення Робочої групи:

Сторони домовилися, що початок двосторонніх переговорів про доступ до ринку товарів і послуг, а також початок переговорів щодо приєднання України до угод Уругвайського раунду, безпосередньо пов’язаний із забезпеченням прозорої законодавчої та адміністративної системи механізмів застосування законодавчих актів, і моніторингу впровадження нових ринкових правовідносин. Наголошувалося на необхідності поєднання процесу якісного та своєчасного забезпечення Секретаріату СОТ та країн—Членів інформацією з процесом поступової підготовки переговорів про доступ на ринок

Реформуванню в секторі сільського господарства з боку уряду України має бути приділено головну увагу в період підготовки другого засідання Робочої групи та з огляду на вимоги Угоди про сільське господарство

11—12 грудня 1995 року

Основні питання:

1) Результати двосторонніх консультацій і переговорів про доступ на ринки товарів

2) Стан та перспективи реформування аграрно-промислового комплексу України, зокрема:

приведення у відповідність до вимог системи ГАТТ/СОТ протекціоністських заходів;

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

11—12 грудня 1995 року

субсидування експорту, внутрішня підтримка сільського господарства, санітарні та фітосанітарні заходи, приватизація АПК;

сільськогосподарські торгові підприємства

3) Стан і перспективи розвитку ринку послуг України, визначення ступеня відповідності законодавства та адміністративної практики на цьому ринку вимогам ГАТС

4) Стан і перспективи розвитку системи охорони авторського права та прав на інтелектуальну власність в Україні, її відповідність вимогам Угоди ТРІПС

5) Інвестиційний режим в Україні, його відповідність вимогам Угоди про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи.

6) Вдосконалення системи державних контрактів відповідно до вимог Угоди про державні закупки

7) Двосторонні торговельно-економічні угоди України та їх відповідність вимогам системи ГАТТ/СОТ

Рішення Робочої групи:

Враховуючи стан трансформації економіки України, як виняток, можливо погодитися з пропозицією проводити переговори про доступ на ринки товарів на основі Концепції трансформації митного тарифу, а не на основі діючого митного тарифу.

Необхідно в період формування Концепції трансформації митного тарифу України провести тарифікацію скасованих та таких, що підлягають скасуванню нетарифних бар’єрів у торгівлі сільськогосподарською продукцією

Необхідно підготувати додаткову інформацію стосовно доступу до ринку послуг відповідно до формату СОТ, а також терміново розпочати гармонізацію механізмів державного регулювання доступу до відповідних секторів послуг з вимогами СОТ

Необхідне внесення змін у національне законодавство з питань захисту інтелектуальної власності з метою приведення у відповідність з вимогами ТРІПС

Відмічено значні зусилля та певні досягнення в напрямку створення сприятливого інвестиційного клімату та зміцнення законодавчої бази інвестиційної діяльності

Необхідне внесення змін у законодавство у сфері державних закупок з урахуванням вимог Угоди про державні закупки

Необхідний аналіз наданої інформації

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

24—25 червня 1996 року

Основні питання:

1) Аналіз процесу гармонізації зовнішньоторговельного законодавства України відповідно до вимог СОТ на підставі інформаційних матеріалів та відповідей України на консолідований перелік запитань країн—Членів СОТ

2) Вивчення формалізованої схеми діючого режиму надання послуг в Україні, умов та строків початку та проведення переговорів про доступ на ринки послуг, підходу України до формування зобов’язань у відповідності з вимогами ГАТС

3) Аналіз відповідності систем стандартів та сертифікації товарів; ліцензування імпорту та митної оцінки вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, Угоди про імпортне ліцензування, Угоди про застосування статті VII ГАТТ-94

4) Аналіз правил визначення країни походження товарів та останніх змін у зовнішньоторговельному режимі України

5) Аналіз преференційних торговельних угод України на відповідність вимогам СОТ

Рішення Робочої групи:

Особливу занепокоєність делегацій викликає офіційна позиція уряду України щодо вирівнювання торговельного та платіжного балансів України шляхом скорочення імпорту. Ця позиція вважається несумісною з нормами та принципами системи ГАТТ/СОТ

Необхідні доопрацювання формалізованої схеми теперішнього режиму надання послуг в Україні (доповнення по секторах фінансових, банківських, телекомунікаційних послуг та послуг у галузі морських перевезень), підготовка на її основі офіційної позиції для переговорів

Система нетарифного регулювання в Україні не цілком відповідає вимогам СОТ і спрямована на суттєве скорочення імпорту та підтримку розвитку імпортозамінної продукції. Це передусім стосується системи ліцензування імпорту (додатковий адміністративний контроль поряд із сертифікацією зазначеної продукції), системи індикативних цін, реєстрації контрактів, додаткових механізмів ліцензування, сертифікації та патентування торговельної діяльності у сфері внутрішньої торгівлі

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

24—25 червня 1996 року

Позитивно була сприйнята інформація про підготовку нового Митного кодексу України, в якому враховані вимоги угод Уругвайського раунду переговорів про митну оцінку, порядок визначення країни походження товару, а також результати роботи з удосконалення системи митних зборів. Проте ще раз була підкреслена невідповідність системи ліцензування вимогам відповідної угоди СОТ. Зокрема, зазначалося, що збори за отримання ліцензій перевищують реальні витрати держави та мають характер податку, система сильно забюрократизована і має не обліковий, а дозвільний характер, дублює систему сертифікації, тобто з боку СОТ розглядається як прихований механізм нетарифного регулювання

Було звернуто увагу на необхідність удосконалення угод про вільну торгівлю в рамках СНД відповідно до вимог Статті XXIV ГАТТ, на необхідність перегляду угоди про промислову кооперацію в рамках СНД, яка суперечить умовам недискримінаційної торгівлі системи ГАТТ/СОТ

6—7 травня 1997 року

Основні питання:

1) Розгляд звіту про підсумки першого раунду переговорів про доступ до ринку товарів (З 6 квітня по 5 травня 1997 року проведено перший раунд переговорів про доступ на ринки товарів і послуг з делегаціями США, Європейського Союзу, Канади, Японії, Австралії, Угорщини, Чехії та Словаччини, Туреччини, Індії, Мексики, Єгипту, Нової Зеландії та Південної Кореї)

2) Розгляд звіту про підсумки першого раунду переговорів про доступ до ринку послуг у рамках вступу України до СОТ

3) Аналіз процесу гармонізації системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до правил СОТ з особливою увагою до системи стандартів і сертифікації, ліцензування імпорту, митної оцінки, митних зборів та правил визначення походження товарів

4) Аналіз проекту Митного кодексу України на відповідність вимогам Угоди про митну оцінку СОТ, Угоди про правила походження товарів, Статті VII ГАТТ 1994

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

6—7 травня 1997 року

5) Обговорення та погодження на багатосторонньому рівні зобов’язань України щодо державного субсидування агропромислового комплексу та позиції України по формуванню зобов’язань щодо приведення системи підтримки АПК у відповідність до вимог Угоди про сільське господарство (у форматі ACC/4)

Рішення Робочої групи:

Робоча група звернула увагу делегації України на необхідність приєднання України до Угоди про торгівлю інформаційними технологіями. Робоча група звернула увагу української сторони на проблему, яка пов’язана із запровадженням в Україні в кінці 1996 року специфічного імпортного мита

Робоча група дала високу оцінку результатам першого раунду переговорів. Зокрема, було відзначено, що формат підготовлених документів відповідає вимогам ГАТС, а рівень специфічних зобов’язань у секторах є доброю основою для проведення переговорів з метою досягнення угод з зацікавленими Членами СОТ. На наступних переговорах основну увагу доцільно зосередити на ринках фінансових і страхових послуг та завершити технічне доопрацювання зобов’язань у секторі професійних послуг

Зазначено, що система нетарифного регулювання імпорту України непрозора, не цілком відповідає вимогам угод СОТ, створює значні перешкоди в торгівлі та доступі до товарного ринку України, суттєво спотворює систему тарифного регулювання. Останнє перешкоджає прогресу в переговорах про тарифні поступки

Високо оцінено роботу уряду України з підготовки нового Митного кодексу і приведенню системи митно-тарифного регулювання у відповідність до вимог СОТ. Проект Кодексу одержав загалом позитивну оцінку, однак висловлено й ряд зауважень до розділів про митну оцінку, порядок визначення походження товару, стягнення митних зборів

Під час дискусії з цього питання Робоча група сформувала свою принципову позицію, яка має бути врахована делегацією України в ході подальших переговорів та підготовки остаточного варіанта зобов’язань щодо підтримки АПК: Робоча група не може погодитися з позицією України стосовно базового періоду 1986—1990 рр.; Україна, відповідно до вимог СОТ, має відмовитися від субсидування експорту продукції АПК

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

24—25 листопада 1997 року

Основні питання:

1) Огляд ходу та результатів двосторонніх переговорів України з країнами—Членами СОТ про доступ на ринки товарів і послуг (З 17 по 26 листопада 1997 року делегацією України були проведені двосторонні переговори з делегаціями Австралії, Болгарії, ЄС, Індії, Канади, Колумбії, Куби, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Південної Кореї, Польщі, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Чехії та Словаччини, Швейцарії, Японії)

2) Перегляд інформації про підтримку сільського господарства і субсидії

3) Огляд податкового законодавства України

4) Огляд режиму стандартизації та сертифікації в Україні

5) Огляд системи санітарних і фітосанітарних заходів в Україні

6) Розгляд додаткових питань та відповідей

Рішення Робочої групи:

Робоча група констатувала значне просування двосторонніх переговорів про доступ до ринків товарів та послуг. Як важливий крок уперед сприйнято:

намір приєднатися до Регулятивного документа в секторі телекомунікацій (Reference Paper);

знизити до нульового рівня до 2005 року ставки тарифів на групу товарів, які охоплюються Угодою про інформаційні технології;

намір не застосовувати експортне субсидування сільського господарства

Робоча група ще раз звернула увагу України на важливість приведення національного митного законодавства у відповідність до вимог Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 (стосовно скасування мінімальної митної вартості)

Звернуто увагу на такі проблемні питання:

застосування Закону «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції»;

вимоги щодо сертифікації та маркування сільськогосподарських та продовольчих товарів;

мінімальні ціни на імпортну сільськогосподарську продукцію;

доопрацювання формату зобов’язань з підтримки сільського господарства (ACC/4)

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

24—25 листопада 1997 року

У коментарях та запитаннях делегацій порушувались такі проблеми:

оподаткування податком на додану вартість (ПДВ);

уніфікація акцизів;

застосування закону про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» (заяви делегацій ЄС та США)

Звернуто увагу на такі основні проблеми:

необхідність створення Інформаційного центру з питань стандартизації та сертифікації;

взаємне визнання сертифікатів;

приведення української системи стандартизації та сертифікації у відповідність до вимог Угод про технічні бар’єри в торгівлі

У членів Робочої групи залишаються певні сумніви щодо дотримання прозорості, передбачуваності та принципів і вимог Угоди про технічні бар’єри в торгівлі

Звернуто увагу на такі основні проблеми:

необхідність створення Інформаційного центру з питань застосування санітарних та фітосанітарних заходів;

взаємне визнання сертифікатів;

приєднання до Кодексу Аліментаріус;

необхідність дієвої системи попереднього повідомлення про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;

дотримання принципу транспарентності та передбачуваності;

вимоги щодо маркування продовольчих товарів

У Членів Робочої групи залишаються певні сумніви щодо дотримання прозорості, передбачуваності та принципів і вимог Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів

10 червня 1998 року

Основні питання:

1) Огляд напрямів останніх змін у торговельній політиці України

2) Хід та результати двосторонніх переговорів щодо доступу на ринки товарів і послуг

3) Політика у сфері підтримки та субсидування сільськогосподарської галузі

4) Обговорення різних аспектів зовнішньоторговельного режиму, серед них — щодо застосування системи:

технічного регулювання, стандартизації, сертифікації;

санітарних та фітосанітарних заходів

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

10 червня 1998 року

5) Захист прав інтелектуальної власності

Рішення Робочої групи:

Висловлено розчарування та занепокоєння погіршенням торговельного та інвестиційного режиму України, яке відбулося за останній час, та стійкою практикою дискримінації при стягненні ПДВ, акцизного збору, застосуванні мінімальної митної вартості. Наголошено, що без реального забезпечення відповідності торговельно-економічному режиму нормам та принципам системи ГАТТ/СОТ результати двосторонніх переговорів щодо доступу до ринків товарів і послуг не матимуть вирішального значення для вирішення питання про приєднання України до цієї багатосторонньої міжнародної організації

Даючи характеристику ходу двосторонніх переговорів щодо доступу на ринки товарів та послуг, делегації висловлювалися дуже позитивно, деякі зазначили, що вже незабаром можливе підписання відповідних документів (Угорщина, Словенія та ін.). З 3 по 12 червня 1998 року відбулися двосторонні переговори з делегаціями Аргентини, Австралії, ЄС, Канади, Колумбії, Куби, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Перу, Південної Кореї, Польщі, Словенії, США, Угорщини, Уругваю, Чехії та Словаччини, Швейцарії, Японії

У цілому схвально був оцінений графік зобов’язань у сфері послуг, відзначена чимала робота, проведена з метою його коректного викладення

За результатами проведених двосторонніх переговорів можна говорити про певне просування в питаннях узгодження зобов’язань щодо доступу до ринків товарів та послуг. Необхідно продовжувати докладати зусиль у цьому напрямку

Позитивно оцінено наміри щодо незастосування експортних субсидій. Були обговорені технічні аспекти підготовки формату зобов’язань України щодо підтримки сільського господарства (АСС/4), відзначено необхідність використання фактичних даних, намічені подальші заходи щодо приведення його у відповідність до вимог СОТ

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

10 червня 1998 року

Серед особливих проблем у цьому плані були відзначені:

система контролю імпортованої продукції залишається непередбачуваною, непрозорою, заплутаною. На одну й ту саму продукцію потрібно отримувати кілька сертифікатів замість одного. Були позитивно оцінені зусилля України з урегулювання питань на двосторонній основі, але зазначено, що проблеми необхідно вирішувати «системно»;

порушення принципу недискримінації щодо зборів, які стягуються за процедури сертифікації

Країни—Члени Робочої групи зазначили, що без прогресу у сфері технічного регулювання неможливо очікувати прогресу в питанні вступу України до СОТ

Українська делегація поширила Меморандум щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні, в якому, зокрема, пояснювалася необхідність перехідного періоду в три роки. Делегації країн—Членів СОТ (США, ЄС, Канада) зазначили, що законодавство та практика в цій сфері мають бути приведені до положень ТРІПС до моменту вступу до СОТ

12 липня 2000 року

Основні питання:

1) Стан гармонізації зовнішньоекономічного законодавства з вимогами СОТ

2) Процес приведення інвестиційного законодавства до вимог СОТ

3) Податковий режим та його відповідність правилам СОТ

4) Стан відповідності законодавства в галузі державних закупівель

5) Стратегія економічної політики уряду, процес роздержавлення та приватизації промисловості

6) Режим митно-тарифного та нетарифного регулювання імпорту

7) Порядок здійснення митних процедур

8) Аграрна реформа, процес приватизації та реформування правовідносин у сільському господарстві

9) Стан реформування державної системи сертифікації та стандартів у відповідності до вимог СОТ

Продовження дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

12 липня 2000 року

10) Політика уряду стосовно субсидування промисловості та підтримки державних підприємств в сфері зовнішньоекономічної діяльності

11) Політика уряду в галузі охорони інтелектуальної власності та авторського права

12) Відповідність торговельно-економічних договорів України вимогам СОТ

Результати: на наступне 8-ме засідання уряд України повинен підготувати та представити деталізований план дій з приведення законодавства у відповідність до вимог СОТ та механізм його імплементації

Основний результат — поновлення процесу офіційних багатосторонніх та двосторонніх переговорів щодо вступу України до Світової організації торгівлі після дворічної перерви

13—14 червня 2001 року

Основні питання:

1) Прогрес у двосторонніх переговорах по доступу до ринку товарів і послуг

2) Обговорення матеріалів, підготовлених українською стороною (таблиця огляду законодавчих актів та законопроектів щодо їх відповідності вимогам системи угод ГАТТ/СОТ; відповіді на консолідований запит країн—Членів Робочої групи з питань вступу України до СОТ; таблиця механізму реалізації законодавства у найактуальніших сферах торговельних відносин; таблиця всіх платежів, які здійснюються при ввезенні товарів на митну територію України; графік прийняття проектів законодавчих актів на період 18 місяців, огляд українського законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності)

3) Обговорення питань підтримки сільського господарства (за таблицями сукупної внутрішньої підтримки сільського господарства України у форматі АСС4)

Підбиваючи підсумки засідання Робочої групи, її Голова Сержіо Маркі наголосив на необхідності інтенсифікації та завершення протягом поточного року двосторонніх переговорів з ключовими країнами—Членами Робочої групи, а також наданні відповідей на запити членів Робочої групи щодо документів, переданих українською стороною. Іншою важливою передумовою збереження темпів переговорного процесу про вступ України до СОТ є безумовне виконання графіка прийняття пріоритетних законопроектів щодо гармонізації українського законодавства з нормами угод системи ГАТТ/СОТ

Закінчення дод. 29

Засідання

Дата

Зміст обговорення

25 червня 2002 року

Основні питання, які потребують вирішення за результатами засідання:

1) Стосовно приведення зовнішньоторговельного режиму у відповідність до норм та принципів СОТ:

дотримання принципу непогіршення умов торгівлі згідно з положеннями ГАТТ 1994 (непідвищення ставок імпортного мита);

гармонізація національного законодавства з нормами Угоди ТРІПС, а також забезпечення належного функціонування інфраструктури, спрямованого на запобігання та припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності;

приведення національної системи технічного регулювання у відповідність до положень Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі;

розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання автомобільної промисловості та оподаткування»;

скасування пільг для національних виробників (забезпечення виконання принципу національного режиму та недискримінації)

2) Щодо завершення двосторонніх переговорів з доступу до ринку товарів та послуг:

встановлення тарифної квоти на ввезення до України цукру-сирцю з тростини;

врегулювання питання щодо заборони ввезення курячого м’яса зі США;

надання послуг у сфері початкової та середньої освіти закладами, що базуються на приватній власності (в т. ч. можливість їх надання іноземними фізичними та юридичними особами);

визначення позиції щодо послуг трубопровідного та морського транспорту

25 лютого 2003 року

Основні питання:

1) Прогрес у двосторонніх переговорах з доступу до ринку товарів і послуг: 24 лютого, напередодні засідання укладено 10-й двосторонній протокол з Угорщиною; переговори ведуться ще з 19 країнами

2) Стан гармонізації національного законодавства з нормами та вимогами СОТ

3) Пропозиція української сторони ввести в практику роботи регулярні щомісячні зустрічі

4) Пропозиція української сторони розпочати роботу над Звітом Робочої групи

Основний результат — ухвалення Робочою групою 26 лютого п. р. рішення про перехід до підготовки підсумкового протоколу про приєднання України до СОТ

ВИСНОВКИ

Сьогодні економіка України перебуває на складному етапі ринкових реформ, успішність яких надалі вирішальною мірою залежатиме від реальної інтегрованості країни до світової економіки. Внутрішні чинники активізації цього процесу у вигляді успадкованого від СРСР скасування монополії держави на зовнішню торгівлю, використання наявного експортного потенціалу, корпоративних зусиль з опанування зарубіжних ринків практично вичерпані. На черзі більш рішучі дії на міжнародному рівні. Процес приєднання України до СОТ слід розглядати як ключовий етап інтеграції до світової економічної системи та реальний крок до набуття загальновизнаних прав членів глобальної системи торгівлі. Дослідження ретроспективи, стану та перспектив розвитку інститутів, правил, інструментів СОТ, проведене в цій монографії, дозволяє зробити такі висновки:

досягнута в ході Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів угода про створення СОТ знаменувала собою важливий етап у трансформації результатів різноманітних ініціатив в інтегровану систему правил міжнародної торгівлі, забезпечила підґрунтя для формування механізмів глобального економічного співробітництва;

на сьогодні СОТ є таким, що постійно діє, міжнародним інститутом, очолюваним Генеральним директором, статус якого є еквівалентним статусу голів МВФ та Світового Банку, і керованим на регулярній основі незалежним Секретаріатом та Конференцією Міністрів, які разом здійснюють стратегічне керівництво. Розгалужена система Рад, Комітетів, Органів і Робочих груп забезпечує виконання організацією своїх функцій та дотримання узгоджених на багатосторонній основі принципів міжнародної торгівлі;

глобальну систему торгівлі нині утворюють 145 Членів СОТ, майже 30 країн — в процесі приєднання, включаючи Україну, Росію та колишні республіки СРСР, крім Латвії, Литви, Естонії, Грузії, Молдови, Киргизстану та Вірменії, які вже стали членами СОТ. Екстраполюючи тенденції розширення організації на прийдешнє неважко спрогнозувати, що в найближчому майбутньому СОТ у складі 150—155 учасників регулюватиме практично всю світову торгівлю та інвестиції;

правова основа СОТ являє собою досить складну систему угод, рішень та домовленостей, які активно вдосконалюються сторонами. Крім угод ГАТТ, правонаступницею якого в 1995 р. стала СОТ, у рамках останньої діє цілий спектр інших важливих домовленостей, які регулюють різні аспекти світової торгівлі та суміжних сфер міжнародних економічних відносин. Пакет документів, підготовлених за результатами Уругвайського раунду, містив 424 сторінок основної угоди та ще 22 тисячі сторінок додатків у вигляді специфічних зобов’язань країн—учасниць організації. Розроблені й ухвалені в ході Уругвайського раунду ГАТС, ТРІПС, ТРІМС та інші угоди безпрецедентно розширили сфери дії та горизонти впливу світової системи торгівлі, що є якісною ознакою її перетворення в глобальну торговельну систему;

торгова політика, а також політики у сферах, пов’язаних з торгівлею, практика діяльності учасників СОТ перебувають у перманентній конвергенції, створюючи для торговельно-економічних й інвестиційних процесів стабільне та прогнозоване середовище на глобальній основі. Всі учасники світової системи торгівлі взяли на себе жорсткі зобов’язання щодо товарної торгівлі у формі розкладів специфічних зобов’язань, які є невід’ємною частиною основної угоди, та визначили межі своїх зобов’язань щодо послуг у відповідних розкладах специфічних зобов’язань, що стали невід’ємною частиною ГАТС. Крім того, кожна країна-Член прийняла на себе зобов’язання привести свої закони, регуляторні норми та правила, адміністративні процедури у відповідність із прийнятими зобов’язаннями, що на практиці означає: учасники системи визначають примат норм СОТ над внутрішнім законодавством;

однією з ключових характеристик глобальної системи торгівлі, яка стала результатом понад півсторічного розвитку міжнародної координації торговельно-економічної діяльності, є її адаптивність як прояв здатності динамічно та адекватно реагувати на поглиблення, інтенсифікацію і розширення торговельних та інвестиційних відносин між її учасниками. Майже всі угоди СОТ містять рішення, спрямовані на ідентифікацію майбутніх проблем і їх подальше розв’язання. Насамперед це стосується подальшої лібералізації торгівлі сільськогосподарськими товарами, повного поширення лібералізації на сферу послуг, удосконалення правил субсидування, докорінного поліпшення умов доступу до ринку в усіх сферах, удосконалення правил застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів, подальшої інтеграції країн, що розвиваються, в глобальну систему торгівлі;

учасники СОТ здійснюють досить рішучі кроки щодо створення в межах організації механізмів міждержавного регулювання питань міжнародного інвестування, конкурентної політики, охорони навколишнього середовища, ринку праці та використання робочої сили, електронної комерції. На сьогодні стає все вірогіднішим подальше поширення принципів, правил і процедур СОТ на ці перспективні сфери багатосторонньої гармонізації. Хоча наразі йдеться тільки про торгові аспекти перелічених сфер, є досить реальним, що в недалекому майбутньому, особливо з огляду на прискорення процесів економічної глобалізації та зміцнення інституційного механізму глобальної системи торгівлі, економічні інтереси сторін вимагатимуть більш комплексного впливу СОТ практично на всі сфери міжнародних економічних відносин, крім міжнародних фінансів. Якщо на сьогодні СОТ небезпідставно називають торговельною ООН, то в перспективі вона може перетворитися на економічну United Nations;

маючи певним чином цілеспрямований і взаємодоповнюючий характер, наявні угоди в системі документів СОТ не охоплюють всього спектра актуальних питань регулювання міжнародного інвестування, тісно пов’язаного з торгівлею товарами та послугами, що створює небажану невизначеність як у теоретичному розумінні, так і в практичному застосуванні відповідних правил. Незважаючи на не зовсім вдалі спроби прийняття комплексних багатосторонніх угод щодо інвестицій, чимало країн усе ж таки сподіваються на створення ефективних правил міжнародного інвестування. Останнім часом превалюють пропозиції їх розробки міжнародними організаціями з глобальним членством. Зрозуміло, що найпридатнішою для цього є СОТ, зважаючи, зокрема, й на те, що вона вже продемонструвала комплексний підхід до розробки міжнародних норм з урахуванням взаємозв’язку торгівлі та інвестицій (ТРІМ, ГАТС, СКЗ);

конкурентна політика як система заходів правового, економічного та організаційно-адміністративного характеру, спрямованих на формування конкурентного середовища, розвиток і захист чесної конкуренції та боротьбу з порушеннями чинного антимонопольного законодавства, в останні роки стала об’єктом активних дискусій у межах СОТ. Успіхи організації в подоланні макрорівневих національних бар’єрів розвитку міжнародної торгівлі фактично не закріплюються на мікрорівні: проблеми диспропорції конкурентного середовища виникають через акумулювання ринкової влади окремими компаніями та порушення принципів чесної конкуренції і не дістають відображення в системі державного регулювання багатьох країн-Членів. Сучасні угоди СОТ досить поверхнево та розмито корелюють з принципами й механізмами повноцінної конкурентної політики, що на додаток до інших перешкод значно ускладнює процес її формування в межах організації. Проте результати четвертої Міністерської Конференції Доського раунду свідчать, що Міністри визнають роль конкурентної політики в подальшому розвитку міжнародної торгівлі та самої організації і готові обговорювати це питання в перспективі на багатосторонній основі;

сучасна діяльність СОТ найтіснішим чином пов’язана з розв’язанням глобальних проблем охорони навколишнього середовища, загострення яких пов’язано з розвитком міжнародної торгівлі. В пакеті документів організації поки що не існує окремої угоди чи домовленості щодо охорони довкілля, проте різні аспекти можливого впливу міжнародної торгівлі на нього (і навпаки) містяться в доволі широкому спектрі угод і рішень, більшість з яких є результатом домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. Незважаючи на досягнутий прогрес у правовому та інституціональному забезпеченні розв’язання охорони навколишнього середовища в контексті міжнародного торговельного співробітництва, ці питання залишаються на порядку денному, і за рішенням Конференції Міністрів у Досі (2001 р.) розпочато багатосторонні переговори таких в трьох сферах: взаємозв’язок між правилами СОТ і конкретними зобов’язаннями у сфері торгівлі, які обумовлені в інших багатосторонніх угодах щодо захисту довкілля; процедури інформаційної взаємодії між існуючими угодами і комітетами СОТ; зменшення і, де це можливо, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів для екологічних товарів і послуг;

проявом довіри до глобальної системи торгівлі і прагнення до безконфліктного та гармонійного розвитку міжнародної торгівлі стала згода урядів на доступний рівень потенційного втручання в їх внутрішні справи з боку урядів інших країн-Членів через механізм розв’язання торговельних суперечок і процедури огляду торговельної політики. Створення в межах СОТ механізму розв’язання спорів є загальновизнаною перевагою світової системи торгівлі, результатом досягнення конструктивізму в міжнародній економічній координації, вагомим аргументом на користь членства в СОТ для країн, що приєднуються до системи. Позитивне ставлення країн-Членів до створеного механізму розв’язання суперечок базується на винятково важливих для розвитку торгівлі принципах і процедурах, які включають: право кожної країни-Члена подавати скаргу в експортну комісію; гарантію того, що комісія діятиме без затримок і незалежно, керуючись визначеними правилами і процедурами; звіт комісії буде прийнято країнами—Членами СОТ, якщо лише країна, що заперечує, не зможе домогтися підтримки блокування такого прийняття; права вимагати розгляду рішення комісії та його обґрунтування постійною апеляційною комісією; зобов’язання країн-Членів виконувати рішення арбітражної комісії шляхом виконання заходів, спрямованих на усунення підстав для скарги; право на компенсацію або на дозволений контрзахід; упевненість у тому, що комісія діятиме за участю та сприяння кваліфікованих, незалежних груп офіційних осіб, які мають досвід у проведенні правового аналізу проблем і прийнятті рішень;

згода країн—Членів торговельної системи на періодичний огляд їх торгових законів, особливостей торгової політики і практики є проявом прагнення до збалансованішого функціонування багатосторонньої торговельної системи шляхом досягнення максимальної прозорості, розуміння конкретних чинників формування торгової політики та умов її реалізації. Такі огляди в міру накопичення досвіду стають дедалі ефективнішими, забезпе- чують поліпшення дотримання усіми країнами правил, норм та зобов’язань, узятих за багатосторонніми угодами про торгівлю;

в механізмах функціонування СОТ особливу роль відіграє комерційна дипломатія як офіційна діяльність голів держав, уряду та спеціальних органів зовнішніх відносин, спрямована на досягнення цілей і завдань зовнішньоекономічних політик держав, захист національних економічних інтересів. З підвищенням рівня економічної взаємозалежності суб’єктів міжнародних економічних відносин, розширенням масиву загальнообов’язкових правил СОТ, комерційна дипломатія стає основою взаємодії країни з іншими учасниками міжнародної торговельної системи. Такі процеси, як приєднання до СОТ, участь у багатосторонніх торговельних раундах, розв’язання торговельних суперечок, отримання права користування винятками з положень відповідних домовленостей та ін., реалізуються на основі дво- та багатосторонніх переговорів, результати яких залежать від багатьох чинників, серед яких неабияке за важливістю місце посідають технології комерційної дипломатії;

переваги та недоліки системи світової торгівлі в контексті вступу країн до СОТ доцільно розподіляти на глобальні, національні, галузеві та корпоративні. Глобальні дають можливість комплексно оцінити діяльність цієї організації, зрозуміти об’єктивні і суб’єктивні чинники проблем, що виникають у світовій торговельній системі, передбачити пріоритетні завдання вдосконалення діяльності організації та появу нових правил міжнародної торгівлі, а також слугують основою для визначення потенційних позитивних і негативних наслідків членства конкретної країни в СОТ. Дослідження переваг і недоліків на національному рівні обумовлено необхідністю створення стратегії переговорного процесу, розробки комплексу урядових заходів щодо повнішого використання потенційних можливостей та протидії негативним чинникам. Ідентифікація галузевих можливостей і загроз членства в СОТ дає можливість врахувати конкретні умови в програмах урядових дій та стратегіях переговорних процесів у післяінтеграційний період, розробити галузеві програми розвитку. Досконале знання переваг і недоліків глобальної системи торгівлі на корпоративному рівні, а також прав експортерів та імпортерів сприяє розробці підприємствами адекватних стратегій розвитку, експортної поведінки, міжнародної маркетингової діяльності, а також піднесенню ефективності зовнішньоторговельних операцій і розширенню присутності національних фірм на зарубіжних ринках;

серед 28 країн, які за сучасної класифікації належать до транзитних економік, або країн з перехідною економікою, 15 є Членами Світової організації торгівлі. Результати вступу країн з перехідною економікою до СОТ доцільно розглядати у форматі короткострокових та довгострокових результатів, процесів і явищ, що мають позитивний та негативний характер, а також у розрізі економічних, політичних, соціальних і цивілізаційних наслідків. Застосування запропонованого формату при дослідженні результатів вступу Центрально- та Східноєвропейських країн з перехідною економікою (Польща, Румунія, Угорщина, Словенія, Чехія, Словаччина) до СОТ показало, що найболючішими для країн є соціальні наслідки: безробіття, рівень якого сягає понад 10 \%; збільшення як внутрішньої, так і зовнішньої міграції робочої сили; необхідність бюджетної підтримки спеціальних соціальних програм. Макроекономічний стан характеризувався зростанням обсягів ВВП, активізацією експорту, посиленням притоку прямих іноземних інвестицій. А основним політичнимё результатом став процес їх приєднання до ЄС, що активізувався та перейшов у практичну площину. Підтвердилася робоча гіпотеза дослідження щодо відсутності сталих негативних тенденцій розвитку (тобто незниження рівня основних макроекономічних показників) країн з перехідною економікою після приєднання до глобальної системи торгівлі. Позитивність і негативність результатів приєднання значною мірою залежала від дій національних урядів, готовності бізнесу, експортерів та імпортерів працювати в значно складнішому торговельному режимі і конкурентному середовищі;

як повноправний Член СОТ Україна буде зобов’язана: забезпечити доступ продукції інших країн—Членів організації на свої ринки шляхом зниження до узгодженого рівня імпортних тарифів на продукцію промисловості і сільського господарства; відкрити свої ринки послуг для іноземних постачальників шляхом прийняття на себе специфічних зобов’язань, список яких буде визначено в ході переговорів щодо приєднання до СОТ; забезпечити національним і закордонним власникам прав інтелектуальної власності (авторське право та суміжні права, товарні знаки, географічні зазначення, промислові зразки, патенти, компонування інтегральних мікросхем, нерозголошувана інформація) однаковий захист згідно з узгодженими на багатосторонній основі правовими процедурами; прийняти на себе зобов’язання щодо надання національного режиму; ліквідувати чи знизити рівень обмежень на іноземні інвестиції; продовжити реформування економічної і торгової систем у відповідності до вимог СОТ, включаючи фінансову і податкову системи, ціноутворення, експортний та імпортний режими, практику регулювання поставок державних підприємств; продовжити проведення транспарентної, такої, що відповідає вимогам організації, торгової політики; дотримуватися правил і норм СОТ та взятих на себе під час переговорів щодо приєднання до організації зобов’язань;

як повноправний учасник глобальної системи торгівлі Україна зможе користуватися результатами зазначених вище зобов’язань з боку решти Членів торгової системи, а в разі необхідності вимагати від них дотримання узгоджених норм, правил та прийнятих зобов’язань;

вступ країни до СОТ є своєрідним юридичним підтвердженням її статусу повноправного члена глобальної системи торгівлі. В сучасних умовах неконструктивним є розрахунок щодо ефективної участі будь-якої держави в світовій торгівлі без членства в цій міжнародній організації.

Підсумовуючи все вищезазначене, доречно ще раз наголосити, що приєднання України до СОТ є стратегічно необхідним і об’єктивно неминучим кроком, але він повинен бути відповідним чином прорахованим і підготовленим. Урядовці та політики, представники бізнесу, які укладають міжнародні комерційні контракти, підприємці і працівники промисловості, сільського господарства, практично всіх сфер людської діяльності мають добре розуміти сутність, особливості та перспективи розвитку глобальної системи торгівлі, оскільки від цього значною мірою залежатиме успіх соціально-економічного розвитку України в умовах глобальної конкуренції.

| Оглавление|

Додаток 29

Содержание