3. критерІЇ оцІнювання знань пІдсумкового контролю

3.1. Форми організації підсумкового контролю

Основна форма підсумкового контролю — іспит. Умовою допущення студента до іспиту є обов’язкове виконання на позитивну оцінку всіх завдань, сформульованих у табл. 18. Іспит складається у письмовій формі, по окремих білетах, що містять три теоретичні запитання, перше з яких є основним, два інших — допоміжні, що враховуються під час оцінювання. Четвертим запитанням іспитового білету є індивідуальне завдання, оцінка за яке виставляється заздалегідь.

Результати іспиту оцінюються за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Критерії оцінки знань відповідають типовим, прийнятим кафедрою банківської справи для чотирибальної системи. На оцінку іспиту впливає якість виконання індивідуального завдання, в окремих випадках — реферату. Які також оцінюються за чотирибальною системою.

3.2. Критерії оцінки знань індивідуального завдання

«Відмінно» — виставляється за додержання таких необхідних умов:

оформлення у відповідності з висунутими вимогами;

реальність первинної інформації;

актуальність первинної інформації;

наявність аргументованих висновків;

практична цінність рекомендацій;

своєчасний захист положень роботи перед викладачем.

«Добре» виставляється за додержання таких необхідних умов:

оформлення у відповідності з висунутими вимогами;

реальність первинної інформації;

наявність аргументованих висновків;

своєчасний захист положень роботи перед викладачем.

«Задовільно» виставляється за додержання таких необхідних умов:

оформлення у відповідності з висунутими вимогами;

реальність первинної інформації.

«Незадовільно» виставляється у разі наявності таких грубих помилок:

неналежного оформлення результатів роботи;

нереальність використаної первинної інформації;

невідповідності висновків і рекомендацій первинному матеріалу.

3.3. Критерії оцінки знань письмового іспиту (за кожне запитання)

Повна відповідь на запитання, яка оцінюється на «відмінно», повинна відповідати таким вимогам:

розгорнутий, вичерпний виклад змісту даного питання (проблеми);

повний перелік необхідних для розкриття змісту запитання економічних категорій і законів;

вірне розкриття змісту зазначених економічних категорій та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії;

здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення, знання історії створення теорій та еволюції поглядів основних представників;

уміння користуватися методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;

демонстрація здатності висловлювання та аргументації власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

використання актуальних фактичних і статистичних даних, знання дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на запитання;

знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття запитань.

Відповідь на запитання оцінюється «добре», якщо:

відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання), або якщо:

при розкритті змісту запитання відповідь дана в цілому правильна, але за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;

в) формулювання назв великих вітчизняних і міжнародних фінансових і кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне запитання.

Відповідь на запитання оцінюється «задовільно», якщо:

 відносно відповіді на «відмінно» не зроблено розкриття двох з пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття запитання), або

 одночасно присутні обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки запитання на «добре», або

 при розкритті змісту запитання відповідь дана в цілому правильна, але за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій у галузі банківського маркетингу.

Відповідь на запитання оцінюється «незадовільно», якщо:

 відносно відповіді на «відмінно» не зроблено розкриття трьох або більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

 одночасно присутні два або більше типи недоліків, які окре­мо характеризують критерій оцінки запитання на «задовільно»;

 висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним у разі відсутності доказів, протилежних аргументам, зазначеним у відповіді;

 характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст запитання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, припустившись грубих помилок у змісті відповіді.

Під час оцінки відповіді на окреме запитання додатково враховуються і впливають на підсумкову оцінку за це запитання  допущені недоліки та помилки, якими вважаються:

неохайне оформлення роботи (незагальноприйняті скорочення, незрозумілий почерк, використання олівців замість чорнил); мінус 0,5 бала;

неточності у назвах окремих економічних категорій і понять; мінус 0,5 бала;

порушення логічної послідовності у викладенні тез відповіді на запитання; мінус 0,5 бала;

помилкові дати та неправильно визначені історичні періоди, які характеризують окремі грошові-кредитні системи та економічні процеси, якщо вони близькі до справжніх та в цілому відповідають логіці відповіді; мінус 1 бал;

помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо розмір помилки незначний і в цілому не впливає на висновки, зроблені у відповіді; мінус 1 бал.

Мінімальна оцінка з урахуванням усіх можливих помилок — «незадовільно» за відповідне запитання.

3.4. Критерій оцінки іспиту в цілому

Оцінка за іспит в цілому виставляється як середня сума балів за кожне теоретичне запитання білету та виконане індивідуальне завдання з урахуванням відносної ваги цих балів щодо загальної оцінки іспиту за нижченаведеною формулою:

(B№1´2+B№2+В№3+ВІ´2) / 6,

де B№1 — оцінка відповіді на перше запитання іспитового білету;

B№2 — оцінка відповіді на друге запитання іспитового білету;

В№3 — оцінка відповіді на третє запитання іспитового білету;

ВІ — оцінка виконаного індивідуального завдання.

Під час виставлення остаточної оцінки викладач здійснює округлення отриманого результату до цілого за принципом, що 3,5 дорівнює оцінці «4» («добре»), а 3,49 дорівнює оцінці «3» («задовільно»).

У разі зміни кількості іспитових запитань принципи остаточної оцінки іспиту коригуються.

3.5. Критерії оцінки знань рейтингової системи оцінки

З метою вдосконалення навчального процесу знання студентів з курсу можуть бути оцінені за рейтинговою системою. Як правило, це стосується студентів стаціонару.

Для підсумкової оцінки знань студента використовується принцип нарахування балів за виконані завдання з подальшим їх переведенням у п’ятибальну шкалу. Максимальна підсумкова сума балів залежить від двох чинників — якості індивідуальних завдань і своєчасності їх представлення на перевірку та обговорення викладачеві. Загальна кореляція між цими чинниками базується на принципі, що студент отримує задовільну оцінку у разі повного виконання одного з двох зазначених блоків вимог. Тобто, якщо зміст виконаних завдань оцінюється в максимальний бал, але завдання виконані несвоєчасно, підсумкова сума балів відповідатиме задовільній оцінці. І навпаки, систематичність виконання всіх завдань гарантує студентові задовільну оцінку. Ниж­ченаведена таблиця ілюструє цей підхід арифметично.

Таблиця 19

Отже, за умовами існуючих завдань, які ставляться студентам, вони отримують оцінку «задовільно», якщо мають суму балів у межах 63 (вища оцінка за зміст, 0 — за своєчасність). З урахуванням своєчасного виконання всіх завдань на найнижчому рів- ні маємо сумарний бал 45 + 36 = 81. Логічно, що і цей бал не дає права отримати підсумкову оцінку «добре». Щоб додатково окреслити бальність підсумкової оцінки «відмінно», слід зазначити, що її не може отримати студент, який невчасно здав індивідуальне завдання з оцінкою «задовільно»: 99 – 6 – 3 = 90. Маємо такий механізм перерахування суми балів у підсумкову оцінку дисципліни:

«незадовільно» — 0—45 балів;

«задовільно» — 46—81 бал;

«добре» — 82—90 балів;

«відмінно» — 91—99 балів.

Слід зазначити, що, беручи до уваги поважність причин несвоєчасної здачі окремими студентами завдань, викладач має право збільшити суму балів за своєчасність.