2.2. межі компетенції судово-психологічної експертизи.

У компетенцію СПЕ не входять:

- питання, зв'язані з компетенцією судово-психіатричної експертизи (осудність, дієздатність і т.д.);

- питання правового характеру (винність або невинність обвинувачуваного, форма і ступінь винності, вірогідність показань і т.д.);

- питання, що на даному етапі розвитку психології не можуть бути вирішені.

До компетенції судово-психологічної експертизи в карному процесі варто віднести:

1) установлення здатності неповнолітніх обвинувачуваних, що мають ознаки не зв'язаного з психічними захворюваннями відставання в психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій, і визначення, якою мірою ці неповнолітні здатні керувати своїми діями;

2) установлення здатності психічно здорових свідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання;

3) діагностику наявності або відсутності в суб'єкта в момент здійснення злочину фізіологічного афекту й інших непатологічних емоційних станів, здатних істотно вплинути на свідомість і діяльність людини;

4) установлення здатності психічно здорових потерпілих по справах про зґвалтування (у першу чергу неповнолітніх) розуміти характер і значення чинених з ними дій і чинити опір;

5) установлення можливості виникнення в людини в конкретних умовах психічних станів (розгубленості, втрати орієнтування і т.д.) і експертну оцінку їхнього впливу на якість виконання професійних функцій в авіації, на залізничному й автомобільному транспорті, у роботі операторів автоматизованих систем і т.п.;

6) діагностику індивідуально-психологічних особливостей наприклад, підвищеної сугестивності, схильності до фантазування, імпульсивності, наслідувальності, ригідності і т.п.), здатних істотно впливати на поведінку суб'єкта;

7) установлення провідних, зміцнілих мотивів (у психологічному значенні цього поняття) поведінки людини і мотивації конкретних учинків як важливих психологічних обставин, що характеризують особистість;

8) установлення наявності або відсутності в померлих у період, що передував смерті, психічного стану, що привертає до самогубства, і причин виникнення цього стану.

До компетенції судово-психологічної експертизи в цивільному судочинстві варто віднести:

1) установлення ступеня розуміння підекспертною особою змісту ув'язнених їм угод, його здатності приймати досить обґрунтовані рішення;

2) виявлення в дієздатного суб'єкта непатологічних психічних аномалій, що перешкоджають адекватному відображенню дійсності;

3) установлення психологічної сумісності дітей з батьками, з усиновителями, з опікунами;

4) установлення психологічної сумісності чоловіка і жінки;

5) установлення здібностей свідків правильно сприймати й аналізувати події, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання.