Показники, якІ характеризують зовнІшнІ фактори формування товарообороту споживчого товаристваЗалежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефіцієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт еластичності являє собою співвідношення між темпами приросту показника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи іншого фактора на один відсоток. Найчастіше за допомогою коефіці- З окремих товарних груп не виконувався план надходження товарів. Недостатньо у торговельну мережу завозилось масла тваринного, маргаринової і майонезної продукції, одягу і білизни тощо. Якщо врахувати, що з цих же товарних груп були занижені товарні запаси на початок періоду, а в деяких з них спостерігалось збільшення іншого вибуття товарів, то сукупний негативний вплив показників товарного балансу на реалізацію цих товарів був значним. Він міг виступати як лімітуючий фактор до обсягу товарообороту з цих товарних груп. За такою ж методикою аналізують вплив зміни показників товарного балансу на обсяг товарообороту окремих магазинів і інших структурних підрозділів торговельних підприємств. При цьому використовують облікову інформацію про рух товарів в кожному з них і нормативи їх товарних запасів. При відсутності планових даних про надходження товарів вони можуть бути визначені за формулою балансового взаємозв'язку з використанням значень інших планових показників. В ході аналізу забезпеченості товарообороту товарними ресурсами вивчають також ефективність їх використання. Для цього розраховують наступні показники: обсяг товарообороту на одну гривню товарних ресурсів; товарну ресурсомісткість товарообороту; частку іншого вибуття товарів в обсязі товарних ресурсів. В процесі аналізу їх порівнюють з плановими і базисними значеннями цих показників, а також відповідними показниками інших торговельних підприємств та їх структурних підрозділів. Методику розрахунку показників ефективності використання товарних ресурсів в роздрібній торгівлі споживчого товариства показано в табл. 3.4. Дані табл. 3.4 свідчать, що у звітному році товарооборот на одну гривню товарних ресурсів збільшився порівняно з планом лише на 0,009 грн. А обернений до нього показник товарної ре-сурсомісткості товарообороту знизився на 0,012 грн. Це свідчить про деяке підвищення ефективності використання товарних ресурсів магазинами споживчого товариства. Однак при цьому слід брати до уваги зміни, які відбулись у структурі товарообороту. Так, згідно з табл. 2.13 у звітному році частка продовольчих товарів у фактичному товарообороті порівняно з планом збільшилась на 2,42 \%. Це позитивно вплинуло на оборотність товарів в цілому, а відповідно і на показники ефективності використання товарних ресурсів, що і було основною причиною їх покращення.
Що стосується показника частки іншого вибуття товарів в товарних ресурсах, то згідно з даними табл. 3.4 він зріс порівняно з планом на 0,1 \%, що в сумі становить 0,4 тис. грн. Вона складається з нормованих і ненормованих товарних втрат, уцінки і псування, недостач товарів, а також оптової реалізації надлишків товарів. Хоч це і частковий показник, але збільшення частки іншого вибуття товарів у товарних ресурсах опосередковано свідчить про зниження ефективності їх використання. Якщо допущено значне зростання цього показника, доцільно проаналізувати його динаміку в розрізі окремих товарних груп. 3.4. Аналіз стану товарних запасів Товарні запаси роздрібної торгівлі включають фактичну наявність товарів у магазинах, кіосках, палатках, на дрібноптових базах, розподільчих складах, овочесховищах, а також товари, закуплені і оплачені, що знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальника. Основну частку всіх товарних запасів у роздрібній торгівлі становлять запаси поточного зберігання. їх планують окремо від сезонних і цільових. Нормативи поточних запасів розробляють поквартально в сумі і днях до обороту. їх визначають як загалом по торговельному підприємству, так і по товарних групах, а також магазинах та інших одиницях торговельної мережі. В такому ж розрізі проводять і аналіз товарних запасів. При цьому товарні запаси беруть у роздрібних цінах, тобто цінах реалізації, у яких показується обсяг товарообороту. Однак слід відмітити, що товарні запаси в торгівлі аналізують не тільки як ресурс, необхідний для забезпечення безперебійного розвитку товарообороту, але і як складову частину оборотних активів суб'єктів господарювання. Цей другий напрямок аналізу пов'язаний з оцінкою ефективності використання оборотних активів підприємства, його фінансового стану. В процесі аналізу і планування оборотних активів товарні запаси беруть по собівартості. Найповніша інформація про товарні запаси в їх асортиментному розрізі наводиться в статистичній звітності форми № 3-торг «Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства». В цій формі на квартальні і річні дати показуються всі фактичні товарні запаси по товарах і товарних групах у роздрібних цінах. Товари відвантажені і в дорозі в них не включаються. Тоді як товари сезонного зберігання чи цільового призначення в формі № 3-торг показуються разом із запасами поточного зберігання. Тому для визначення обсягу поточних товарних запасів необхідно від усіх запасів, показаних у формі № 3-торг, відняти сезонні і цільові, якщо вони є в наявності. Однак це зробити досить складно, особливо в асортиментному розрізі, адже в обліку і звітності ці товари окремо не виділяються. Товарні запаси сезонного зберігання в основному концентруються в оптовій ланці. Тут ведеться кількісно-сумовий облік руху товарів, є більші можливості для осібного зберігання товарів сезонного і цільового призначення, що дає можливість використання в аналізі облікової інформації про наявність цих товарів в асортименті. В роздрібних торговельних підприємствах ведеться сумовий облік руху товарів. Тому тут цю інформацію можна одержати тільки вибірковим шляхом, на основі первинних документів, якими оформляють рух товарів, а також інвентаризаційних описів. Статистична і бухгалтерська звітність дає можливість отримати інформацію про товарні запаси тільки на квартальні і річні дати. Фактичні товарні запаси в загальному їх обсязі на перше число кожного місяця по продажній їх вартості можна одержати із облікових регістрів (журнал К-3, журнал-ордер Ж-7/І-СК) або відповідних машинограм, а також товарно-грошових звітів. В райспоживспілці аналіз поточних товарних запасів проводять загалом по торгівлі своєї системи, по споживчих товариствах, підприємствах власного господарства. А в районному споживчому товаристві аналізують товарні запаси по підприємствах, які входять у його склад. В свою чергу споживчі товариства і інші підприємства здійснюють аналіз товарних запасів по магазинах. Процес аналізу стану поточних товарних запасів в торгівлі включає наступні аналітичні процедури: визначення відповідності фактичних товарних запасів нормативам; виявлення і оцінку змін, які відбулись з товарними запасами за звітний період; розрахунок впливу факторів на відхилення товарних запасів від нормативу чи відповідних показників на попередні звітні дати; оцінку раціональності розміщення товарних запасів у торговельній мережі; підсумкову оцінку стану товарних запасів і їх відповідності завданням забезпечення виконання плану товарообороту. Аналізуючи стан товарних запасів поточного зберігання, визначають відповідність фактичних запасів встановленим нормативам як у сумі, так і в днях до обороту. Рівень запасів в днях ще називають показником забезпеченості товарообороту товарними запасами. Він виражає взаємозв'язок між абсолютним розміром товарних запасів і обсягом товарообороту. Товарні запаси в днях визначають шляхом ділення фактичної суми товарних запасів, які є на певну дату, на одноденний товарооборот. Однак слід зауважити, що в практиці аналітичної роботи для визначення товарних запасів у днях на кінець звітного періоду можуть використовуватись різні показники товарообороту. В одних випадках беруть фактичний товарооборот за попередній місяць, у других — за попередній квартал, а у третіх — плановий оборот на наступний квартал. Аналізуючи дані за місяць, товарні запаси в днях на кінець місяця визначають до фактичного товарообороту за цей місяць. При вивченні фактичних запасів на основі квартальних даних їх розрахунок у днях на кінець кварталу проводять виходячи із фактичного квартального обороту за звітний період. В процесі аналізу ці показники товарних запасів порівнюють із нормативом звітного кварталу, що дозволяє оцінити фактичну забезпеченість товарообороту товарними запасами в минулому кварталі. Однак товарні запаси на кінець кварталу є одночасно і залишками товарів на початок наступного періоду, для торгівлі в якому вони призначені. Тому, щоб визначити забезпеченість товарообороту в наступному кварталі товарними запасами, які є в залишку на його початок, розраховують запаси в днях, виходячи із планового одноденного обороту наступного кварталу. Цей показник порівнюють із нормативом товарних запасів на наступний квартал. При оцінці відхилень фактичних запасів товарів від нормативу виходять з того, що значне заниження їх щодо нормативу негативно впливає на виконання плану товарообороту. А надмірні запаси приводять до сповільнення оборотності товарів, необхідності додаткового залучення коштів в оборот, збільшення витрат обігу, пов'язаних із зберіганням товарів, процентами за кредит. Для оцінки стану поточних товарних запасів і їх відповідності товарообороту протягом звітного року і на найближчу перспективу складають табл. 3.5. Як видно з таблиці, товарні запаси поточного зберігання в роздрібній торгівлі споживчого товариства протягом звітного року відхилялись від установлених нормативів як в одну, так і в другу сторони. Причому ці відхилення спостерігались не тільки на квартальні дати, але й на початок кожного місяця в середині кварталів. Найбільш заниженими порівняно з нормативом були товарні запаси на початок другого кварталу — 3,7 дня до обороту, що становить 3 7 -100 5,1 \% від нормативу ( ' ^ ). Тоді як найбільше перевищення фактичних товарних запасів над нормативом спостерігалось на початок лютого місяця і становило 6,2 дні, або 8,6 \% від нормативу ( 6,2 -100 ) ( 72,4 На кінець першого, третього і четвертого кварталів фактичні товарні запаси в днях були заниженими, порівняно з нормативами як звітних, так і наступних кварталів. А це не сприяло активізації торгівлі в перших місяцях наступних кварталів. роту; завезення товарів без достатнього врахування попиту; вузький внутрішньогруповий асортимент; утворення залишків неходових товарів; недостатня реклама та інші, пов'язані з недоліками в організації торгівлі. Слід також звернути увагу і на обґрунтованість нормативів запасів, так як від цього залежить стан товарних запасів. Під час аналізу особливу увагу приділяють неходовим і залежа-лим товарам, які іноді з'являються у зв'язку із невисокою їх якістю, невідповідністю моді і сучасним вимогам покупців, негнучкою ціновою політикою. Вони можуть з'являтися не тільки по товарних групах, які є в наднормативних залишках, але і по тих, що знаходяться в межах нормативу. Якщо неходові товари є в наявності, з'ясовують їх види, сорти, можливості реалізації за зниженими цінами чи іншого використання. Аналізуючи товарні запаси в роздрібній торгівлі райспоживспі-лки (райСТ), дають оцінку раціональності їх розміщення між ланками системи. Якщо є випадки наявності великих наднормативних залишків товарів окремих груп в магазинах одних споживчих товариств і відсутності цих же товарів в інших, то це свідчить про те, що в системі райспоживспілки слід провести роботу з упорядкування запасів, приведення їх у відповідність до потреб розвитку товарообороту. Аналіз товарних запасів у роздрібній торгівлі слід проводити в ув'язці з аналізом залишків товарів на оптовій базі райспоживспілки, якщо вона має свій опт. Це дозволяє виявити недоліки в постачанні роздрібної торговельної мережі, адже показує, яких товарів не вистачає в магазинах споживчих товариств при наявності їх, іноді навіть у надлишку, на оптовій базі. Слід відмітити, що такі явища можуть спостерігатись навіть і в тих випадках, коли фактичні запаси товарів загалом відповідають нормативам. Оперативний аналіз стану товарних запасів у магазинах проводять на основі товарно-грошових звітів матеріально відповідальних осіб в процесі їх приймання, обробки і затвердження. Причому контролюють не тільки відповідність залишків товарів на звітні дати установленим лімітам, але і з'ясовують дотримання асортиментного мінімуму. Для цього використовують акти інвентаризацій, матеріали обстежень магазинів, дані оперативного кількісно-сумового обліку руху товарів, який ведуть працівники магазинів. Із результатів наукових досліджень відомо, що приблизно 80 \% товарообороту будь-якого магазину покривається за рахунок 20 \% усіх видів товарів, запаси яких підтримуються . Ці товари мають 6 Джоунз Г. Торговый бизнес: как организовать и управлять / Джоунз Г.; [пер. с англ]. — М: Инфра-М, 1996. — С. 249. товарів і товарних груп. На другому етапі аналізу визначають вплив на оборотність окремих груп товарів обсягу їх обороту і середніх запасів.
Структура товарообороту торговельного підприємства Слід також відмітити, що серед факторів, які впливають на структуру товарообороту, важливу роль відіграє структура товарних запасів. Вплив цього фактора вивчають в ході аналізу загального обсягу і структури товарообороту. Щоб визначити вплив перших двох факторів на оборотність товарів по торговельному підприємству загалом, розраховують ско-риговане значення показника оборотності способом процентних чисел за формулою: п Ті . Сі Так = У і^±ії, (3.20) Й 100 де Тск — час обертання товарів у днях при плановому (базисному) обсязі товарообороту, планових (базисних) середніх товарних запасах і фактичній структурі товарообороту; Ті0 — планова (базисна) оборотність товарів по і-тій товарній групі; Сі1 — частка і-тої товарної групи у фактичному обсязі товарообороту; п — кількість товарних груп. Вплив факторів на відхилення показника оборотності товарів торговельного підприємства від планових чи базисних показників розраховують наступним чином: ДТ(а) = Так - То; (3.21)
А7(Т.) — Т - Так ,
(3.22)
де АТ(а) — вплив структури товарообороту; АТ(Ті) — вплив оборотності окремих товарів і товарних груп; Т1 і Т0 — фактична і планова (базисна) тривалість одного обороту в днях. Розрахунок впливу цих факторів на зміну показників оборотності товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства показаний у табл. 3.7. Із таблиці видно, що плановий показник оборотності товарів, перерахований на фактичну структуру товарообороту роздрібної торгівлі споживчого товариства, становив 57,1 дня (5713,4 : 100). На 2,4 \% порівняно з планом збільшилась у товарообороті питома вага продовольчих товарів і відповідно зменшилась частка непродовольчих. Ці структурні зміни сприяли прискоренню оборотності товарів у роздрібній торгівлі споживчого товариства на 2 дні (57,1 - 59,1). Тоді як зміна оборотності окремих груп товарів — прискорення її по групі продовольчих товарів на 1,7 дня і сповільнення по непродовольчих на 0,2 дня — сприяли прискоренню оборотності всіх товарів на 1 день (56,1 - 57,1). Отже, обидва фактори мали позитивний вплив на зміну загального показника оборотності товарів. Як уже відзначалось, швидкість обертання окремих товарів залежить від обсягу їх реалізації і величини середніх запасів. Перевиконання плану товарообороту позитивно впливає на оборотність товарів. Тоді як наявність наднормативних запасів призводить до сповільнення оборотності товарів, а заниження їх щодо нормативу сприяє прискоренню оборотності. Однак занижені товарні запаси можуть позитивно впливати на оборотність тільки тоді, якщо вони не впливають негативно на обсяг товарообороту. А це може бути за умови, якщо занижені запаси компенсувались покращенням постачання товарів за рахунок збільшення частоти їх завозу, забезпечення його ритмічності, виконання заявок магазинів не тільки за обсягом, але і асортиментом. Якщо занижені товарні запаси утворились у зв'язку з недостатнім надходженням товарів, наявністю перебоїв у постачанні торговельної мережі, звуженням асортименту, то в даному випадку прискорення оборотності товарів за рахунок дії цього фактору не може розглядатись як позитивне явище. Для вивчення впливу факторів на оборотність окремих товарів або товарних груп складають табл. 3.8. |
Врахування в процесі аналізу впливу структури товарообороту є необхідною
умовою порівняльності показників ефективності
використання товарних ресурсів. Це особливо необхідно враховувати в
міжгосподарських порівняннях, які доцільно проводити між однотипними
підприємствами з близькою за спеціалізацією торговельною мережею.
Оборотність товарів торговельного
підприємства |
