Асортиментна структура роздрІбного товарообороту торговельноЇ мережІ споживчого товариства

Згідно з даними цієї таблиці план товарообороту по продовольчих товарах виконаний споживчим товариством на 106,2 \%. В той же час не забезпечено виконання плану з непродовольчих товарів (94,7 \%).

Виконання плану по товарних групах було нерівномірне. Так, при загальному перевиконанні плану з реалізації продовольчих товарів допущено його недовиконання по рибі і морепродуктах харчових (93,9 \%), маргариновій і майонезній продукції (98,4 \%). Із непродовольчих товарів не виконано план з реалізації текстильних виробів для домашнього вжитку (89,4 \%), одягу і білизни (95,1 \%), бавовняних тканин (99,5 \%).

Спостерігались значні відмінності в динаміці реалізації продовольчих і непродовольчих товарів. При збільшенні загального обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком на 105,8 \% по продовольчих товарах цей показник становив 130,8 \%. В той же час зменшився порівняно з попереднім роком обсяг реалізації масла тваринного (77,7 \%).

Обсяг реалізації непродовольчих товарів у звітному році становив лише 72,2 \% до попереднього року. Суттєво знизилась реалізація текстильних виробів для домашнього вжитку (75,7 \%), верхнього трикотажу (84,2 \%), одягу і білизни (98,8 \%) і ін. Поряд з тим збільшився обсяг реалізації бавовняних тканин (133,3 \%), вовняних тканин і хусток (125,0 \%).

Такі коливання в динаміці обсягів реалізації окремих груп товарів обумовили відповідні зміни в структурі товарообороту споживчого товариства. Питома вага продовольчих товарів в загальному обсязі товарообороту порівняно з попереднім роком збільшилась на 13,5 \% і відповідно знизилась частка непродовольчих товарів, що свідчить про зниження життєвого рівня населення в умовах кризового стану економіки.

Слід відмітити, що невиконання плану реалізації товарів по тій чи іншій товарній групі за умови його обгрунтованості, а також зниження фактичних темпів росту проти планових може свідчити про незадовільний стан торгівлі цими товарами. На основі оперативних даних необхідно виявити конкретні причини цього невиконання.

Найчастіше такими причинами є: недотримання визначеного асортиментного мінімуму; перебої в завозі товарів; невідповідність товарів, які завозяться в магазини, попиту покупців і ін.

Слід не тільки проводити аналіз роздрібного товарообороту по товарних групах, показаних у статистичній звітності, але і вивчати стан торгівлі окремими товарами. Належна увага повинна приділятись також вивченню внутрішньогрупових змін по товарах складного асортименту, динаміці реалізації взаємозамінних товарів, впровадженню в товарооборот нових товарів. З цією метою використовують дані одночасного обліку реалізації окремих непродовольчих товарів, інвентаризаційні описи, кон'юнктурні огляди, матеріали виробничих нарад працівників магазинів, конференцій покупців, матеріали про дотримання асортиментного мінімуму та ін.

Щоб оцінити досягнутий рівень задоволення попиту населення, проводять аналіз реалізації окремих товарів і товарних груп на душу населення, яке проживає в зоні діяльності споживчого товариства чи іншого торговельного підприємства. Для цього складають аналітичну табл. 2.14, в якій по кожній товарній групі розраховують оборот на душу населення за базисний і звітний роки в порівнянних цінах. Аналіз змін цих показників дозволяє більш конкретно судити про динаміку рівня задоволення попиту населення.

Дані табл. 2.14 показують, що товарооборот торговельної мережі споживчого товариства на душу населення у звітному році в порівнянних цінах збільшився до попереднього року тільки на 0,99 грн. Тобто в цілому він залишився майже на тому ж рівні, що і в попередньому році. В той же час на 3,2 грн збільшився середньо-душовий товарооборот з реалізації продовольчих товарів і на 2,91 грн зменшився з непродовольчих товарів. Така тенденція розвитку товарообороту торговельних підприємств характерна для періоду кризового стану економіки перехідного періоду. Водночас, якщо економіка розвивається динамічно і зростає життєвий рівень населення, нормальною для торгівлі є тенденція більш швидкого росту обсягів реалізації непродовольчих товарів на душу населення і відповідного збільшення їх частки в товарообороті.

Під час аналізу особливу увагу звертають на факти зменшення реалізації окремих груп товарів на душу населення порівняно з попереднім роком, а також на зниження обсягів реалізації окремих товарів до відповідних періодів попереднього року. Все це може свідчити не тільки про негативний вплив зовнішніх соціально-економічних факторів (розвиток суспільного виробництва, динаміка доходів і купівельних фондів населення та ін.), але і факторів, залежних від рівня організації торгівлі окремими групами товарів. Тому під час аналізу необхідно дати оцінку стану торгівлі цими товарами, що потребує вивчення безперебійності торгівлі ними, стану запасів, задоволення заявок торговельної мережі на ці товари, обґрунтованості і своєчасності подання заявок.

Сільське населення значну кількість товарів купує в міських магазинах. Тому, даючи оцінку товарообороту на душу населення, необхідно враховувати територіальне розміщення торговельних підприємств, відстань їх від міст, мотиви виїзду за покупками.

РЕАЛІЗАЦІЯ ТОВАРІВ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

Аналіз реалізації товарів на душу населення проводиться також по системі райспоживспілки і в облспоживспілках. Порівняльний аналіз коливань обсягів реалізації окремих груп товарів на душу населення в споживчих товариствах чи інших ланках системи споживчої кооперації дозволяє дати оцінку рівня організації торгівлі окремими групами товарів, розкрити причини недостатнього задоволення попиту населення, виявити можливості росту товарообороту.

Керівники торговельних підприємств повинні систематично здійснювати контроль ходу виконання плану товарообороту за асортиментом, виявляти причини відхилень і вживати оперативні заходи для усунення недоліків і покращення торгівлі окремими товарами. Важливо також вести систематичні спостереження за попитом покупців. Для цього в магазинах слід використовувати журнали оперативного обліку попиту, в яких систематично записувати зауваження і побажання покупців, відмічати незадоволений попит на окремі товари і вносити інші зауваження. Це дозволяє постійно проводити спостереження за попитом на окремі товари і в процесі формування заявок на товари враховувати незадоволений попит, а також попит, який формується.

2.6. Аналіз сезонності роздрібної реалізації товарів

Одним із завдань економічного аналізу роздрібного товарообороту є вивчення його сезонності. Під сезонністю розуміють стійку закономірність внутрішньорічної динаміки реалізації окремих груп товарів. Для різних товарів інтенсивність сезонних коливань товарообороту і їх характер можуть суттєво відрізнятись.

Причини сезонних коливань товарообороту пов'язані головним чином із особливостями пропозиції товарів і попиту покупців у різні періоди року. Що стосується сезонності пропозиції, то вона зумовлена сезонністю виробництва окремих товарів і в першу чергу сільськогосподарських продуктів.

В той же час сезонні коливання попиту на товари відбуваються під впливом наступних груп факторів: сезонних змін грошових доходів населення; змін потреб населення у товарах в залежності від кліматичних умов різних пір року; соціально-побутових факторів.

Яскраво виражену сезонність мають грошові доходи сільського населення, що обумовлено сезонністю сільськогосподарського виробництва. Із соціально-побутових факторів значний вплив на попит мають різноманітні свята. Відомо, що в передсвяткові дні попит на товари зростає. Сезонні коливання роздрібного товарообороту пов'язані також із сезонними змінами в структурі попиту, сезонними міграціями населення.

За умов конкуренції в діяльності торговельних підприємств спостерігається тенденція до найбільш повного врахування сезонних особливостей попиту населення з метою задоволення потреб покупців і росту товарообороту.

В галузі пропозиції, особливо продовольчих товарів, спостерігається тенденція до подолання впливу сезонних факторів і ослаблення пов'язаних з ними коливань товарообороту. Це досягається шляхом подолання сезонності виробництва, розвитку імпорту, створення запасів товарів, вдосконалення технології їх зберігання.

Отже, якщо сезонні коливання в реалізації продовольчих товарів можуть бути зведені до мінімуму, то по непродовольчих товарах вони зростатимуть.

Сезонні коливання товарообороту, як правило, негативно впливають на такі показники господарської діяльності торговельних підприємств як продуктивність праці, ефективність використання матеріально-технічної бази, якість обслуговування покупців, витрати на зберігання сезонних товарів, природні втрати. Для ослаблення цих негативних впливів торговельні підприємства повинні більш широко застосовувати сезонну диференціацію торгових націнок (знижок) на деякі товари, що в певній мірі впливає на регулювання попиту і пропозиції, проводити сезонний розпродаж товарів.

В процесі аналізу внутрішньорічної динаміки товарообороту необхідно виявити закономірність відхилень показників по окремих місяцях від середньорічних або вирівняних показників. При цьому в розрахунок прийнято брати дані не менше як за три роки.

Існують різноманітні статистичні методи вивчення сезонності в динамічних рядах: простої середньої, відносних чисел, аналітичного вирівнювання, ковзної середньої і ін. Для виявлення сезонних коливань товарообороту, коли в рядах динаміки немає яскраво виражених тенденцій росту чи зниження, а внутрішньо-річні коливання протягом всього періоду відбуваються навкруг якогось відносно постійного рівня, використовують методи простої середньої або відносних чисел. Вони не вимагають попередньої обробки даних.

Розглянемо на прикладі аналіз сезонності товарообороту методом простої середньої. В табл. 2.15 наведені дані про реалізацію споживчим товариством взуття за три роки.