Розрахунок показникІв сезонностІ реалІзацІЇ взуття способом простоЇ середньоЇІз даних табл. 2.15 видно, що річні рівні товарообороту в динамічному ряді не мають ясно вираженої тенденції росту чи зниження, що свідчить про можливість застосування методу простої середньої для аналізу сезонності реалізації взуття. Використовуючи цей метод, сезонну хвилю, яку характеризують індекси сезонності (іс), визначають за формулою: іс = ^ -100, (2.11) У де у, — середній рівень обороту окремого місяця за 3—5 років; у — середньомісячний товарооборот за весь період, що аналізується, прийнятий за 100 \%. Для знаходження середнього рівня обороту кожного місяця (у1) дані за місяць додають за три роки і ділять на кількість років (в даному випадку на 3). Загальний середньомісячний товарооборот за три роки (у) розраховано діленням товарообороту за весь період на загальну кількість місяців у ньому (у = .) Індекси сезонності визначені як відношення цих показників за кожен місяць у відсотках. Так, в нашому прикладі значення індексу сезонності реалізації взуття за січень становить: 0 293 їс = - 100 = 88,0\%. 0,333 Сезонна хвиля товарообороту із табл. 2.15 показана на рис. 2.4.
а: с Я С р
Рис. 2.4. Графік сезонності реалізації споживчим товариством взуття
Вона свідчить, що вище від середнього рівня спостерігається реалізація взуття в березні і квітні (весняний підйом) і з серпня по жовтень (осінній підйом). Найбільший спад товарообороту мав місце в грудні-січні, а також у травні. Використання середньої за декілька років дає можливість нейтралізувати вплив випадкових коливань товарообороту в кожному окремому році. Для знаходження індексів сезонності в нашому прикладі можна також використати метод відносних чисел, який є різновидом методу простої середньої і має ті самі застереження відносно умов застосування. Разом з тим метод відносних чисел вимагає дещо складніших розрахунків порівняно з методом простої середньої. Однак це не приводить до більш точних результатів, що і є причиною нечастого його використання в аналізі сезонності товарообороту. Якщо в динамічних рядах проглядається чітко виражена тенденція росту чи зниження, необхідно спочатку виключити вплив факторів, які визначають поступальну динаміку товарообороту, а потім проводити аналіз сезонності. Для цього використовують уже розглянуті в §2.2 методи аналітичного вирівнювання, ковзної середньої. Так, за допомогою методу аналітичного вирівнювання емпіричний ряд динаміки товарообороту замінюють умовним (теоретичним), розрахованим на основі певної лінії, яка відображає тенденцію динамічного ряду. Цим елімінують вплив поступальної тенденції розвитку товарообороту на сезонні коливання. Потім знаходять процентне відношення членів динамічного ряду до вирівняного їх рівня. Показники сезонної хвилі товарообороту визначають як середні значення із цих процентних відношень по місяцях. Виявлені на основі такого аналізу загальні закономірності внутрішньорічних коливань товарообороту дозволяють більш обґрунтовано планувати товарооборот і його товарне забезпечення по місяцях і кварталах. Аналіз відхилень сезонних коливань товарообороту у звітному році від стійкої тенденції зміни товарообороту протягом попередніх років і виявлення причин цих відхилень сприяють пошуку резервів покращення організації торгівлі. Слід також зауважити, що ритм сезонних коливань товарообороту не залишається постійним. З часом змінюється розмах сезонних хвиль, можуть зміщуватись періоди сезонних коливань. Тому індекси сезонності необхідно періодично перевіряти і уточнювати, використовуючи нові дані про внутрішньорічну динаміку товарообороту. 2.7. Оперативний аналіз роздрібного товарообороту Торгівля за своєю сутністю є дуже динамічною галуззю. Тому оперативність аналізу процесів, що в ній відбуваються, є життєво необхідною для ефективного управління. Оперативний аналіз служить для своєрідної профілактики помилок і своєчасного коригування поточних управлінських рішень, що дозволяє забезпечити ритмічність виконання плану товарообороту, покращити показники роботи магазинів. Оперативний аналіз роздрібного товарообороту проводиться у всіх ланках управління кооперативною торгівлею: магазинах, споживчих товариствах, споживспілках. Найбільш ефективним він є в низових ланках, які безпосередньо впливають на хід торговельно-виробничих процесів. Для забезпечення щоденного контролю за ходом виконання плану товарообороту в магазинах ведуть спеціальні відомості, які ще називають графіками виконання плану товарообороту. В цих графіках за кожен робочий день наростаючим підсумком з початку місяця показують плановий і фактичний товарооборот, а також відхилення від плану (+, -). Одноденний плановий товарооборот розраховують діленням місячного чи квартального плану на число робочих днів в періоді. Фактичний обсяг роздрібного товарообороту за робочий день (зміну) визначають за грошовою виручкою від реалізації товарів і сумами продажу товарів в кредит, дрібним гуртом, які показані у документах на їх фактичний відпуск. Такі графіки виконання плану товарообороту дають можливість керівникам підприємств щоденно стежити за реалізацією товарів і здачею виторгу, контролювати ритмічність виконання плану, виявляти причини відставання від плану, якщо вони допущені. Щоб з'ясувати причини негативних відхилень фактичного товарообороту магазину від розрахунково-планових показників за день, тиждень, декаду чи місяць, необхідно комплексно аналізувати хід торговельно-виробничих процесів від надходження товарів до здачі виторгу. І, насамперед, слід оперативно контролювати стан товарних запасів, зміни в їх обсязі і структурі, відповідність попиту покупців, процес поповнення запасів. Такий комплексний оперативний аналіз торговельних процесів частіше всього проводять за сім днів чи інший період, за який магазини (секції, бригади) складають товарно-грошові звіти. Приймаючи такий звіт від завідуючого магазином чи іншої матеріально відповідальної особи, бухгалтер повинен перевірити повноту і своєчасність здачі виторгу, дотримання ліміту товарних залишків, своєчасність відвантаження тари тощо. На ці моменти звертає увагу і голова правління споживчого товариства (керівник підприємства) або його заступник, затверджуючи звіти матеріально відповідальних осіб. Це затвердження проводиться при наявності письмового висновку бухгалтерії щодо звіту, в якому містяться зауваження і пропозиції, спрямовані на покращення роботи магазину. Крім товарно-грошових звітів, для оперативного аналізу і контролю використовують матеріали інвентаризацій, різноманітних перевірок стану торгівлі, вивчення попиту на товари тощо. Оперативний аналіз товарообороту на торговельному підприємстві не повинен обмежуватись тільки процесом приймання і обробки товарно-грошових звітів. Він має бути поставленим на більш системну основу з метою постійного і безперервного контролю як за виконанням плану товарообороту, так і за своєчасністю та повнотою здачі виторгу, виконанням графіку надходження товарів в окремі торговельні підприємства, станом товарних запасів, а також для профілактики можливих нестач і визначення об'єктів для першочергового проведення інвентаризацій. Такий комплексний оперативний аналіз повинен проводитись економістами споживчих товариств і іншими спеціалістами на основі інформації з товарно-грошових звітів за кожен тиждень по кожному магазину і в цілому по торговельній мережі. Для цього в споживчих товариствах чи на інших підприємствах доцільно складати спеціальні таблиці (відомості), які містять інформацію про хід виконання плану роздрібного товарообороту, інші документовані витрати, надходження товарів, стан товарних запасів у кожному з магазинів і в цілому по торговельній мережі споживчого товариства. В цих таблицях магазини групують по населених пунктах, з підбиттям проміжних підсумків по кожному з них. Такі аналітичні таблиці складають за кожен тиждень, наростаючим підсумком з початку місяця. Методика їх складання і використання в різних ланках управління кооперативною торгівлею показана в спеціальних рекомендаціях, розроблених під керівництвом проф. І. М. Пав-люка . 3 Рекомендации по организации и ведению оперативного учета товарооборота, контроля за своевременной сдачей торговой выручки и состоянием товарных запасов в розничных торговых предприятиях потребительской кооперации. — М.: Центросоюз, 1984. — 31 с. Конкретні причини невиконання плану товарообороту окремими магазинами, негативні зміни в стані товарних запасів за тиждень, а також інші питання, що виникають в процесі оперативного аналізу, виясняють за даними первинних документів, доданих до товарно-грошових звітів, а також з усної інформації керівників магазинів. При необхідності перевіряють стан торговельно-виробничих процесів безпосередньо в магазинах. Матеріали оперативного аналізу використовуються керівництвом і спеціалістами підприємств для прийняття оперативних заходів з метою усунення виявлених недоліків у роботі окремих магазинів чи інших одиниць торговельної мережі і забезпечення виконання плану товарообороту. Слід відзначати, що такий щотижневий оперативний аналіз товарообороту кожного магазину у споживчих товариствах чи інших торговельних підприємствах, які можуть мати декілька десятків магазинів, є трудомістким. Тому він не знайшов широкого втілення в практиці аналітичної роботи. Ситуація змінюється в умовах автоматизації обробки товарно-грошових звітів з використанням ПК. Вона дає можливість при одноразовому введенні інформації одержати не тільки відповідні облікові дані про рух товарів і товарооборот, але і оперативну аналітичну інформацію про виконання плану товарообороту магазинами, стан інших показників їх діяльності. Це дає можливість оперативніше виявляти негативні відхилення в ході торговельних процесів і своєчасно приймати необхідні заходи, спрямовані на покращення роботи магазинів та інших одиниць торговельної мережі. 2.8. Особливості аналізу товарообороту оптового торговельного підприємства Оптова торгівля товарами народного споживання — це форма організації товарного обігу, що забезпечує економічні зв'язки між підприємствами виробниками і роздрібною торгівлею. Вона покликана зблизити виробництво і споживання товарів як у часі, так і просторі. Як незалежний комерційний посередник, оптова ланка торгівлі відіграє важливу роль у забезпеченні збалансованості внутрішнього ринку країни. Суб'єктами господарської діяльності в оптовій торгівлі товарами народного споживання є самостійні оптові підприємства (оптові бази, торгові будинки, оптові магазини, магазини-склади, дилерські фірми, дистрибютори, комерційно-посередницькі фірми). Оптову торгівлю товарами народного споживання здійснюють також окремі підприємства роздрібної торгівлі, промислові, транспортно-експедиційні підприємства та інші суб'єкти господарювання. Активно розвивається мере- У цій залежності показник Ко якоюсь мірою відображає вплив показаного на рис.3.1 прямого і оберненого взаємозв'язку між цінами на товари і купівельним платоспроможним попитом населення, а також вплив рівня конкуренції в районі діяльності торговельного підприємства. Підставивши значення показника Сро у формулу (3.6), одержимо таку розширену мультиплікативну модель: О = N х И х Ко х Ір. (3.8) Вона виражає залежність обсягу роздрібного товарообороту (без дрібного опту) від комплексу основних зовнішніх факторів його формування. її використання в аналізі дає можливість розрахувати вплив цих факторів на товарооборот торговельного підприємства. Покажемо порядок використання цієї моделі в аналізі впливу зовнішніх факторів на роздрібний товарооборот. З цією метою інформація про господарську діяльність споживчого товариства аналітично підготовлена і узагальнена в табл. 3.1. Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гурту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162,5 тис. грн (667,0 - 504,5). У тому числі за рахунок: збільшення чисельності населення, яке обслуговується, товарооборот зріс на 1,9 тис. грн (506,4 - 504,5); зростання середньодушового рівня споживання товарів — збільшився на 132,3 тис. грн (638,7 - 506,4); зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення — зменшився на 56,6 тис. грн (582,1 - 638,7); зростання індексу цін — збільшився на 84,9 тис. грн (667,0 -- 582,1). Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населення мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свідчить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення товарообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових доходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних населенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті. Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівельного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним розміщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інформаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту населення. Всі ці і інш5і труднощі, як справедливо зазначають дослідники цієї проблеми, є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів. Таблиця 3.1 |
|